Постанова

від 23.01.2023 по справі 909/671/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Справа №909/671/13

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Малех І.Б.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Ткаченко І. В.) від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 08 липня 2013 року порушив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України ( далі - ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН"), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном.

13 лютого 2014 року суд затвердив укладену між боржником та кредиторами мирову угоду, а 17 липня 2019 року, у зв`язку із невиконанням боржником умов цієї угоди, суд постановив ухвалу про розірвання мирової угоди та поновлення провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" зі стадії розпорядження майном боржника, яка досі триває.

19 лютого 2021 року до господарського суду надійшла заява Національної академії аграрних наук України про закриття провадження у цій справі на підставі пунктів 7, 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

У заяві зазначено, що відповідно до абзацу першого частини другої розділу III Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02 жовтня 2019 року № 145-ІХ, у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 задовольнив заяву Національної академії аграрних наук України про закриття провадження у справі № 909/671/13 про банкрутство; припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; закрив провадження у справі № 909/671/13 про банкрутство ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН". Також суд затвердив звіти арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року на загальну суму 319 774,45 грн та стягнув з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на користь арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі 319 774,45 грн;

Суд першої інстанції урахував правову позицію Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду справи № 1-24-7-5/297-06-7817 про те, що не допускається звуження кола Державних підприємств, на яких поширюються визначені цими положення обмеження у застосуванні процедур санації та ліквідації, окрім тих винятків, які прямо визначені в пункті 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ та дійшов висновку, що боржник ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" не підпадає під виключення, що передбачені приписами Прикінцевих та Перехідних положень згаданого вище Закону.

Суд вказав, що провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" перебуває на стадії розпорядження майном боржника тривалий час, існують законодавчі обмеження щодо застосування до боржника наступних після розпорядження майном боржника судових процедур санації чи ліквідації. ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" не підпадає під виключення, що передбачені приписами Прикінцевих та Перехідних положень Закону №145-ІХ, тому провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" необхідно закрити; припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Вирішуючи клопотання затвердження звітів арбітражного керуючого Титаренка Є.І. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника у загальній сумі 319 774,45 грн та стягнення цих коштів з боржника, суд урахував положення Кодексу України з процедур банкрутства, позицію Верховного Суду, інтенсивність виконання арбітражним керуючим Титаренком Є.І. повноважень розпорядника майна боржника, застосував принцип співрозмірності між фактичним обсягом виконаних робіт та розміром оплати послуг розпорядника майна і обов`язок сплати затвердженої суми поклав на боржника.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 в частині стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на користь арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 319 774,45 грн.

Скаржник не погоджується з ухвалою суду в оскарженій частині і зазначає, що після звільнення попереднього виконуючого обов`язки директора, призначено виконуючого обов`язки директора ДП ДГ «Перемога». Приймаючи до управління підприємство стало відомо, що підприємство не веде господарської діяльності, єдиним штатним працівником є його керівник. Питання банкрутства державного підприємства було ініційовано кредиторами, які розірвати мирову угоду та призначили арбітражного керуючого. Результатів його (арбітражного керуючого) роботи керівнику не передано, у штаті він не числиться і нарахування арбітражному керуючому Титаренко Є.І. заробітної плати не проводилось. Якщо кредитори затверджували йому грошові звіти, то і вони мають платити арбітражному керуючому.

Арбітражний керуючий Титаренко Євгеній Ігорович у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду залишити без змін. У спростування доводів скаржника зазначає таке: нормами законодавства про банкрутство встановлено право арбітражного керуючого на оплату наданих послуг, відшкодування понесених витрат, загальний порядок, умови, розмір та джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Законом не передбачено обов`язку арбітражного керуючого виконувати повноваження розпорядника майна у справі про банкрутство безоплатно, нести витрати у зв`язку з виконанням повноважень за власний рахунок. У висновках Верховного Суду, наведених в постанові від 16 лютого 2022 року №5/31-Б-08 вказано, що найбільш доцільним у цій конкретній справі розглядати саме боржника як належного суб`єкта для відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого-розпорядника майна. Такий підхід виглядає обґрунтованим з огляду на специфіку справ про банкрутство, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності господарського судочинства.

Арбітражний керуючий Титаренко Євгеній Ігорович надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24 жовтня 2022 року поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13; витребував матеріали справи №909/671/13.

Ухвалою від 14 листопада 2022 року суд призначив розгляд справи на 08 грудня 2022 року. У судовому засіданні 08 грудня 2022 року з участю представника суд заслухав представника Національної академії аграрних наук України та оголосив перерву до 22 грудня 2022 року, про що повідомив учасникам справи. Поштове відправлення з ухвалою від 14 листопада 2022 року скаржник отримав 30 листопада 2022 року, поштове відправлення з ухвалою від 08 грудня 2022 року скаржник отримав 16 грудня 2022 року.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. (ч.1).Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.(ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.(ч.3).Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. (ч.4).У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01 березня 2022 року у справі №17/Б-1160 належить залишити без змін з наступних підстав.

У силу приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржену ухвалу в межах вимог і доводів апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 в частині стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на користь арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича 319 774,45 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2021 року.

З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

Право арбітражного керуючого отримувати винагороду у розмірі та в порядку, передбаченому КУзПБ, встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Статтею 30 КУзПБ унормовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Установлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород (ч.1).

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі(ч.2).

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч.4).

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів. (ч.6).

Суд першої інстанції розглянув і затвердив звіти про основну грошову винагороду арбітражного керуючого Титаренка Є. І. за час виконання повноважень розпорядника майна ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН" за період з 10 жовтня 2019 року по 31 січня 2020 року на суму 48 091,45 грн, за період з 01 лютого 2020 року до 31 жовтня 2020 року на суму 129 183 грн та за період з 01 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року на суму 91 500 грн, оскільки такі були схвалені комітетом кредиторів ДП "ДГ "Перемога" ПДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН", а виконання повноважень в означений період підтверджено. Водночас звіт за виконання повноважень у період з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року суд затвердив у сумі 51 000 грн, ураховуючи виконання повноважень у цей період. Суд застосував принцип співрозмірності між фактичним обсягом виконаних робіт та розміром оплати послуг розпорядника майна. Водночас звіт за виконання повноважень у період з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2021 року суд затвердив у сумі 51 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з боржника на користь арбітражного керуючого Титаренка Є.І. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника у загальній сумі 319 774,45 грн, суд урахував положення Кодексу України з процедур банкрутства, позицію Верховного Суду у справі Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №5/31-Б-08 про те, що якщо провадження у справі закрито не за наслідком здійснення процедури банкрутства боржника із досягненням основних цілей цієї процедури (як то відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів) і боржник як юридична особа продовжує існувати та за певних умов може відновити свою діяльність, то найбільш доцільним у цій конкретній справі розглядати саме боржника як належного суб`єкта для відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого-розпорядника майна.

Необхідно зазначити, що при нарахуванні суми оплати послуг враховано передбачений ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого.

Верховний Суду постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 5/31-Б-08 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Партизанський елеватор" (провадження у якій теж було закрито на стадії розпорядження майном боржника через неможливість застосування судових процедур санації чи ліквідації) висловив позицію про те, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. Надання послуг арбітражного керуючого як суб`єкта незалежної професійної діяльності повинно відбуватися на платній основі. З урахуванням підстав закриття провадження у цій справі про банкрутство, Верховний Суд вказав, що найбільш доцільним у цій конкретній справі розглядати саме боржника як належного суб`єкта для відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого-розпорядника майна, а не кредиторів. Такий підхід виглядає обґрунтованим з огляду на специфіку справ про банкрутство, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності господарського судочинства.

Ураховуючи доводи скаржника апеляційний суд наголошує, що КУзПБ не передбачає обов`язку арбітражного керуючого звітувати про виконану роботу боржнику (керівнику боржника), а тим більше перебувати у штаті підприємства. Названа сума присуджена до стягнення з боржника з огляду на припинення провадження у справі про його (боржника) банкрутство і за обставин, коли визнані судом вимоги не погашено.

Щодо доводів скаржника про обов`язок кредиторів, які затверджували звіти, оплатити послуги арбітражного керуючого, то суд першої інстанції урахував позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду наведену у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 5/31-Б-08, висновки якої в частині покладення на боржника відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого-розпорядника майна, а не кредиторів, наведені вище.

За текстом частин 5, 6 статті 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, законні підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відсутні.

Як вже зазначено, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 в частині стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на користь арбітражного керуючого Титаренка Є.І. 319 774,45 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна.

Положеннями частини 3 статті 9 КузПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись, ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року у справі №909/671/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 23 січня 2023 року.

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех