Постанова

від 21.12.2022 по справі 910/2590/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2022 р. Справа№ 910/2590/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савченко М.О. (в залі суду);

від відповідача: Сергєєв П.О. (в залі суду);

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА"

про прийняття додаткового рішення у справі

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021, повне рішення складено 04.01.2022

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022

у справі № 910/2590/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА"

про стягнення вартості частини майна пропорційної частці

в статутному капіталі 5078480 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 910/2590/19 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 910/2590/19 залишено без змін; апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/2590/19 задоволено частково; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/2590/19 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" 202 558.69 грн. витрат на професійну правничу допомогу, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/2590/19 у наступній редакції:

"Заяву про прийняття додаткового рішення у справі № 910/2590/19 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31, код ЄДРПОУ 25640097) 27 698,81 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті суми вимог відмовити".

Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про прийняття додаткового рішення у справі, в якій просить прийняти заяву до розгляду; прийняти додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, пов`язанні з розглядом справи в Північному апеляційному господарському суду у розмірі 200 000,00 грн.

Зазначена заява була подана 21.11.2022, що вбачається із відбитку поштового штемпеля на поштовому конверті, тобто, в межах строку, встановленого ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" про прийняття додаткового рішення у справі до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" про прийняття додаткового рішення у справі призначено у судовому засіданні 21.12.2022.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" про прийняття додаткового рішення у справі № 910/2590/19, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи викладене та наступне.

Заява обґрунтована тим, що у поданому до суду відзиві відповідач просив суд судові витрати відповідача пов`язані з правничою допомогою адвоката покласти на скаржника та до судових дебатів представник відповідача заявляв в засіданні про відповідні вимоги. Так, сторони узгодили, що вартість комплексної правничої професійної допомоги по супроводженню справи № 910/2590/19 в Північному апеляційному господарському суді становить 200 000,00 грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" додано до заяви відповідні документи, а саме: акт надання послуг № 38 від 18.11.2022, звіт до договору про надання юридичних послуг від 18.11.2022.

Відповідач зазначає, що враховуючи положення ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи кількість документів, що були опрацьовані, складністю справи, часом, що був витрачений на надання послуг та їх обсягом (загалом було витрачено 37 годин 00 хвилин), представництво інтересів відповідача в засіданнях, суттєвим значенням справи для відповідача, останній вважає, що надані докази понесених ним витрат на правову (правничу) допомогу на вказану суму в розмірі 200 000,00 грн в їх сукупності, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та мають бути покладені на скаржника.

19.12.2022 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги ТОВ "Фірма "ТМА", в якому просить зменшити розмір витрат на правову допомогу відповідача до суми 2 769,88 грн, за умови дотримання строків подання відповідної заяви про стягнення витрат на правову допомогу, в іншому разі - відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "ТМА".

Клопотання обґрунтовується тим, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, представник відповідача вже мав досвід у розгляді схожої справи по суті заявлених вимог іншого учасника ТОВ "Фірма "ТМА", що вийшов зі складу учасників ТОВ "Фірма "ТМА" через 2 тижні після виходу позивача, тобто для представників відповідача справа не є складною. Представник відповідача не готував апеляційну скаргу, подавав тільки 4 процесуальні заяви та/або клопотання до суду, що не потребувало значних витрат часу. Обсяг послуг правової допомоги для ТОВ "Фірма "ТМА" є більш ніж у 10 разів нижчим, порівняно із обсягом послуг, що були надані у суді першої інстанції, коли тривалість розгляду справи була 3 роки, необхідно було готувати значний обсяг документів для проведення експертизи, відтак, на думку позивача, співмірним буде розмір витрат на правову допомогу, що надавалася відповідачеві у суді апеляційної інстанції - 2 769,88 грн і такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є спів розмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Позивач зазначає про те, що за результатами розгляду справи в апеляційній інстанції, у відповідача є заборгованість перед позивачем у сумі позовних вимог - 289 251,45 грн, судових витрат у розмірі 29 248,13 грн, при цьому, заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 200 000,00 грн значно нівелює розмір заборгованості перед позивачем, що є також ознакою неспівмірності, відповідно до статті 126 ГПК України.

Також у поданій заяві позивач вказує на те, що за результатами розгляду справи позов задоволено частково, а саме: задоволено 7,9% від позовних вимог, то і відповідно мають бути покладені на відповідача пропорційно витрати на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_1 .

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, акт надання послуг № 38 від 18.11.2022, підтверджує надання правової допомоги на суму у розмірі 200 000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що наведена відповідачем у акті надання послуг № 38 від 18.11.2022 щодо надання правової допомоги сума адвокатських послуг є завищеною та нерозумною, оскільки правова позиція відповідача не змінювалась, характер та обсяг виконаних робіт (наданих послуг) під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності та не є співмірними з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не залежить від часу надання послуг, оскільки враховується саме обсяг надання таких послуг.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 200 000,00 грн, є надмірним та завищеним.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи клопотання ОСОБА_1 про зменшення витрат на правову допомогу у справі № 910/2590/19, беручи до уваги об`єм наданих правових послуг, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" 25 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/2590/19 апеляційним судом та вважає витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму у розмірі 25 000,00 грн доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на позивача, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 175 000,00 грн належить відмовити.

Щодо прохання позивача, викладеного у клопотанні, поданому до суду 19.12.2022, про стягнення з ТОВ "Фірма "ТМА" на користь ОСОБА_1 судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки за результатом розгляд справи позов задоволено частково, на 7,9% від позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що апеляційна інстанція не є тим судом, який ухвалював рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційною інстанцією залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, яким частково задоволені позовні вимоги і апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, відповідно судові витрати, в які входять і витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача і не підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, прохання позивача, викладене у клопотанні, поданому до суду 19.12.2022, про стягнення з ТОВ "Фірма "ТМА" на користь ОСОБА_1 судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог не може вважатись заявою про ухвалення додаткового рішення, з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" про прийняття додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/2590/19 апеляційним судом.

2. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

3. Справу № 910/2590/19 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Текст додаткової постанови складено та підписано 30.01.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова