ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.01.2023Справа № 910/22728/15
За заявоюПублічного акціонерного товариства «Златобанк»провидачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконанняу справі№910/17877/14за позовомПублічного акціонерного товариства «Златобанк»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім»простягнення 109 620 231,29 грн.Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
Представники сторін: від заявника:Коваль Л.Л. від відповідача:Андрюхін Д.В.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. перебувала справа №910/22728/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» про стягнення 109 620 231,29 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» 3 593 899,80 доларів США заборгованості за кредитом, наданим в доларах США; 2 340 000,00 грн. заборгованості за кредитом, наданим в національній валюті; 264 030,46 грн. процентів за користування кредитом в національній валюті; 13 635 825,59 грн. пені, 631 606,41 грн. 3% від простроченої суми кредиту, 5 000,00 грн. штрафу, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» до Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.
30.03.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
03.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/15/23 від 03.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/22728/15 для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дублікату у зв`язку з відпусткою судді Ковтуна С.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2023 справу №910/22728/15 для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката передано судді Босому В.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2023 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд заяви ПАТ «Златобанк» на 16.01.2023.
Протокольною ухвалою суду від 16.01.2023 відкладено розгляд заяви на 18.01.2023.
В судове засідання 18.01.2023 представник заявника з`явилася, надала пояснення по справі, подану заяву підтримала та просила задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по заяві, проти задоволення такої заяви заперечував.
Розглянувши заяву, заслухавши пояснення представника стягувача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Тобто, пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути відновлено з причин, які визнано судом поважними та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документа до виконання в строк, який передбачено законом. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» 3 593 899,80 доларів США заборгованості за кредитом, наданим в доларах США; 2 340 000,00 грн. заборгованості за кредитом, наданим в національній валюті; 264 030,46 грн. процентів за користування кредитом в національній валюті; 13 635 825,59 грн. пені, 631 606,41 грн. 3% від простроченої суми кредиту, 5 000,00 грн. штрафу, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» до Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.
30.03.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/22728/15 від 23.11.2015 до 22.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 видано дублікат наказу №910/22728/15 від 30.03.2016.
У поданій заяві ПАТ «Златобанк» зазначає, що станом на момент звернення із такою заявою заборгованість ТОВ «Укртрансхім» за судовим рішенням у даній справі залишається непогашеною, а саме рішення не виконаним, а строк для пред`явлення наказу від 30.03.2016 закінчився.
Обґрунтовуючи пропуск строку для пред`явлення наказу до виконання, ПАТ «Златобанк» наголошує на тому, що внаслідок ініціювання ряду судових процесів, пов`язаних з управлінням банком, численними реєстраційними діями щодо зміни керівника банку, його найменування та місцезнаходження, ПАТ «Златобанк» протягом тривалого часу був непідконтрольний Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» та/або уповноважених представників.
Вказані доводи заявника оцінюються судом критично з огляду на наступне.
По-перше, 25.10.2017 набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 по справі №826/2184/17, якою було визнано протиправними та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України щодо введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації АТ «Златобанк».
Разом з цим, надана боржнику відстрочка виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/22728/15 від 23.11.2015, на виконання якого було видано наказ, закінчилась 22.08.2017.
Відтак, у будь-який момент починаючи з 23.08.2017 стягувач - ПАТ «Златобанк» мав право повторно пред`явити до виконання наказ №910/22728/15 від 30.03.2016, виданий Господарським судом міста Києва.
По-друге, обставини щодо спірного питання «контролю» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб над ПАТ «Златобанк», які викладені стягувачем в обґрунтування поважності причин пропуску пред`явлення до виконання наказу жодним чином не впливали на здатність стягувача, як самостійної та окремої юридичної особи, реалізовувати свої права, подавати необхідні документи тощо, адже в будь-який момент часу під час тривання строку пред`явлення наказу до виконання, юридична особа, якою є стягувач, мала свого керівника, була зареєстрована відповідно до законодавства України; її діяльність як юридичної особи нічим не обмежувалась та не зупинялась; у стягувача були наявні всі ознаки та елементи правоздатності та правосуб`єктності (жодних обставин протилежного стягувачем взагалі не було наведено у своїй заяві).
Проте, як вбачається зі змісту заяви стягувача, жодних активних дій щодо пред`явлення до виконання наказу після закінчення відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/22728/15 від 23.11.2015 як до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 по справі №826/2184/17 (до 25.10.2017), так і після, стягувачем не вчинялось.
А отже, навіть протягом періоду, коли ПАТ «Златобанк» був безспірно підконтрольний Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стягувач не вчиняв жодних активних дій щодо пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/22728/15.
Весь період часу, який був наданий стягувачу на пред`явлення наказу до виконання, ПАТ «Златобанк» існувало, як юридична особа, яка від свого імені набувала майнових і особистих немайнових прав і несла обов`язки та самостійно могла брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді, мала належне керівництво (в тому числі уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк»). Не існувало жодного судового або іншого рішення, яке б обмежувало юридичну особу (стягувача) в можливості або здатності реалізовувати свої права, діяти на власний розсуд тощо, в тому числі пред`являти виконавчий документ до виконання.
Відповідно, стягувач, який є юридичною особою, протягом всього тривання строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, мав повну правоздатність та правосуб`єктність і мав безперешкодну можливість пред`являти виконавчий документ до виконання в межах належного строку, проте стягувач не цікавився цим питанням і не бажав жодним чином скористатись своїми правами щодо виконання рішення суду.
Тривалість такої пасивної поведінки стягувача, який є юридичною особою, щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду не може бути виправданою тими обставинами, на які посилається стягувач у своїй заяві, адже він мав можливість пред`явити наказ до виконання в межах строків, встановлених у ньому.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»).
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Проте, доводи заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа свідчать лише про те, що стягувач протягом тривалого часу взагалі не цікавився виконанням судового рішення по справі №910/22728/15.
Доказів, які свідчили б хоча про наміри добросовісної реалізації стягувачем своїх прав на примусове виконання рішення суду в строк, зокрема вчинення можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне виконанням судового рішення, стягувач не надав.
У Постанові Верховного Суду від 19.08.2021 по справі №910/570/16 зазначено, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте, стягувач не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/22728/15, до виконання.
А отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявником не надано до суду обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення наказу до виконання.
Окрім того, заявник просить суд видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва, у зв`язку із втратою.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу.
Разом з тим обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19)).
За таких обставин, з огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/22728/15 до виконання, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню.
Повна ухвала складена 30.01.2023.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2023 |
Оприлюднено | 02.02.2023 |
Номер документу | 108684718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні