Ухвала

від 30.01.2023 по справі 160/1253/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 січня 2023 року Справа №160/1253/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни в адміністративній справі №160/1253/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2023 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на дійшла позовна заява ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська щодо не направлення дублікатів виконавчих листів у справі № 263/16128/19 за заявами ОСОБА_1 від 31.10.2022 та 11.01.2023; зобов`язати Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська направити дублікати виконавчих листів у справі № 263/16128/19 на адресу заявника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 р. у справі №160/1253/23 в задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №160/1253/23 за позовною заявою останньої до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 р. у справі №160/1253/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 08 лютого 2023 р.

Роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: документа в підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (копію паспорта позивача); доказів, в розумінні норм ЗУ «Про виконавче провадження» щодо підтвердження повноважень ОСОБА_1 , як приватного виконавця на звернення з даною позовною заявою до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо не направлення дублікатів виконавчих листів у справі № 263/16128/19 за заявами ОСОБА_1 від 31.10.2022 та 11.01.2023 р.; зобов`язання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська направити дублікати виконавчих листів у справі № 263/16128/19 на адресу заявника; копії ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2022 р. у справі №263/16128/19; документа про сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

30.01.2023 р. за вх.№1569/23 позивачем - ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді, в обґрунтування якої заявник посилається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, яким визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, з посиланням як на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 р., рішення у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р., так і на зазначення позивачем, що суд робить штучні перепони у примусовому виконанні рішення суду у справі №263/16128/19, та обмеження позивача у доступі до правосуддя, і зазначенням, що суд, начебто заздалегідь стає на сторону відповідача у справі, позивач - ОСОБА_1 заявляє відвід головуючому у справі №160/1253/23 судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жуковій Євгенії Олексіївні.

30.01.2023 р. за вх.№1570/23 позивачем - ОСОБА_1 також подано до суду заяву про виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 р. у справі №160/1253/23.

Відповідно до ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Позивача вважає, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О. підлягає відводу у справі №160/1253/21, у зв`язку з наявністю підстав, вказаних у ст. 36 КАС України.

Позивач зазначає, що у останнього є обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності головуючого у справі №160/1253/23 судді Жукової Є.О. при розгляді даної справи, оскільки «суд робить штучні перепони у примусовому виконанні рішення суду» у справі №263/16128/19, та обмеження позивача у доступі до правосуддя, і зазначенням, що суд, начебто заздалегідь стає на сторону відповідача у справі.

При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

На переконання суду визначені позивачем підстави для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. не вказують на упередженість судді, а лише свідчать про непогодження позивача щодо будь-яких процесуальних дій вчинених суддею.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що вказані позивачем доводи для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. не можуть бути підставою для сумніву в неупередженості судді при розгляді цієї справи, у зв`язку з чим, у задоволенні такої заяви необхідно відмовити.

У той же час, головуючим суддею Жуковою Є.О. заявлено заяву про самовідвід судді від розгляду адміністративної справи № 160/1253/23. В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду матеріалів позовної заяви у справі №160/1253/23 в учасників справи виникли, а саме: позивача - ОСОБА_1 сумніви щодо неупередженості або об`єктивності головуючого судді, суддя заявляє самовідвід, задля виключення будь-яких сумнівів у позивача та учасників справи щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання цього судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак, вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі саме висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Крім того, відповідно до пунктів 1.6, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, суддя повинен дотримувати високих стандартів поведінки суддів і обстоювати їх з метою поглиблення громадської довіри до судових органів, що має першорядне значення для підтримання незалежності судової гілки влади.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи немає.

Однак, враховуючи непогодження позивача із ухвалою головуючого судді у даній справі №160/1253/23 та задля виключення будь-яких сумнівів у позивача та учасників справи щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок що заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни в адміністративній справі №160/1253/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Заяву про самовідвід головуючого судді Жукової Євгенії Олексіївни в адміністративній справі № 160/1253/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Справу передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.О. Жукова