Рішення

від 27.01.2023 по справі 761/1534/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1534/22

Провадження № 2-др/761/38/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

представника позивача: Волкова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова Андрія Станіславовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2022 р. в цивільній справі № 761/1534/22 задоволено повністю позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про стягнення страхового відшкодування, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 85554,93 грн. та судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Разом з тим, 16.11.2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова Андрія Станілавовича подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у якій просив суд стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 300,00 грн.

22.11.2022 року до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якій відповідач просив відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Відповідачем у заяві зазначено, що сума витрат у розмірі 31 300 грн., не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв`язку із чим відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заява про ухвалення додаткового рішення та прорсив стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 300,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.

Третя особа в судове засідання не з`явилась свого представника не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ст. 270 ч. 3, 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторонни або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2022 р. в цивільній справі № 761/1534/22 задоволено повністю позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про стягнення страхового відшкодування, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 85554,93 грн. та судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «»Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( надалі - Закону) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Представник позивач відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 300, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду наступні документи: детальний опис наданої правової (правничої) допомоги в цивільній справі №761/1534/21, копія договору №02/2021/ФО про надання правової (правничої) допомоги від 02.09.2021 року, копія Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №02/2021/ФО від 20.09.2021 Порядок визначення розміру і сплати гонорару адвоката, рахунок-фактура №1 від 14.11.2022 до договору про надання правової допомоги №02/2021/ФО від 02.09.2021, копія Акту від 14.11.2022 приймання-передачі наданих послуг №1 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.09.2021 року №02/2021/ФО, копія звіту про послуги, що надані за договором про надання правової допомоги від 02.09.2021 року №02/2021/ФО на загальну суму 31 300,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 300,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення.

У позовній заяві зазначено, що сукупний розмір судових витрат позивача становить 28 858,00 грн.

Суд, з урахуванням заяви відповідача про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, доходить до висновку щодо частково стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Дослідивши надані позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, кількість судових засідань, а також тривалість судових засідань, з урахуванням вимог розумності та справедливості, сума судових витрат в клопотання про ухвалення додаткового рішення не є співмірними в розумінні ч.4 ст. 137 ЦПК України, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення судових витрат, тому суд прийшов до висновку про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Таким чином заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №761/1534/22 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова Андрія Станіславовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», ЄДРПОУ 20344871, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська,3.

Третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», ЄДРПОУ 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6.

Повний текст складено 31.01.2023.

Суддя: