Рішення

від 19.01.2023 по справі 160/10576/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Справа № 160/10576/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Губкіній А.В.

за участю:

представника позивача Бичкова В.В.

представника відповідача Дерець Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Приватного підприємства «ТД ТАМ» до Дніпровської митниці, третя особа: Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.07.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.02.2022 р. № UА110110/2022/000017.

Також, позивач просить стягнути з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що Приватним підприємством «ТД ТАМ» було заявлено товар до митного оформлення до Дніпровської митниці. Під час митного контролю було з`ясовано, що виробником товару згідно з відомостями у сертифікаті якості є АТ «Виксунський металургійний завод». За наслідками подальшого митного контролю відповідач встановив, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 р. «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до АТ «Виксунський металургійний завод», застосований такий вид обмежувального заходу як повне припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України та зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань строком на три роки. На цій підставі, відповідач прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації з посиланням на ст.256 МК України, Закону України від 14.08.2014 р. №1644-VII «Про санкції», Указ президента України від 14.05.2020 р. №184/2020, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким передбачено обмеження операцій з АТ «Виксунський металургійний завод», а саме: повне припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України.

До суду 12.08.2022 р. від Дніпровської митниці надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару. Згідно документів, наданих до митного оформлення, а саме сертифікату якості, та інформації, зазначеної у графі 31 ЕМД, виробником товару №2 є АТ «Виксунський металургійний завод». Зазначений виробник є юридичною особою, до якої застосовано обмежувальний захід «повне припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України» відповідно до додатку 2 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 р. "Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 14.05.2020 р. № 184/2020. З огляду на вищезазначене посадовою особою митниці була складена картка відмови у митному оформленні, в якій зазначено, що для здійснення митного оформлення товару необхідним є подання нової ЕМД, здійснити декларування відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України. З урахуванням застосованих санкційних обмежень, товар не підлягав ввезенню на митну територію України, однак, був пропущений на територію України, тож підлягав поверненню на територію російської федерації. За обставинами справи підприємство виконало вимоги митниці та здійснило декларування спірного товару в режимі реекспорту. Зазначене свідчить на правомірність дій митниці та спростовує твердження позивача щодо непослідовності дій митниці та надання дозволів на переміщення товарів. Таким чином, підприємство погодилось з вимогами митниці та помістило товар в інший митний режим. Неможливість вивезення товару пов`язана з об`єктивними причинами, що є обставинами непереборної сили та не залежать від митниці. З урахуванням обставин справи, підприємство обрало неналежний спосіб захисту свого права.

Крім того, у відзив на позовну заяву, відповідачем заявлено клопотання про здійснення розгляду цієї справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 р. у задоволенні клопотання Дніпровської митниці про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в адміністративній справі №160/10576/22 відмовлено.

До суду 17.08.2022 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що перш за все протокол про порушення митних правил від 17.05.2022 р. не має відношення до предмету спору та доказування, адже стосується вивантаження спірного товару без дозволу митниці та ця обставина не обумовила складання картки відмови, тому, позивач вважає його неналежним та недопустимим доказом. В цьому випадку відповідач вважає, що оскільки щодо спірного товару оформлена в режимі реекспорт для повернення товару постачальнику (до рф), то ця обставина автоматично є доказом правомірності картки відмови у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач вважає, що з урахуванням застосованих санкційних обмежень, товар не підлягав ввезенню на митну територію України, однак, був пропущений на територію України, тож підлягав поверненню на територію російської федерації. Однак, позивач зазначає, що санкції застосовані не до товару, а до АТ «Виксунський металургійний завод» (рф), мають персональний характер. Так, АТ «Виксунський металургійний завод» не є учасником договору та процесу перевезення спірного товару, як ресурсів, не є їх власником, не має інших речових прав на спірний товар.

До суду 17.08.2022 р від позивача надійшов відзив на позовну заяву в якій останній виклав аналогічну позицію висловлену у відзиві на позовну заяву.

До суду 30.08.2022 р. від Ради національної безпеки і оборони України надійшли пояснення, в яких вони зазначили, що Рада національної безпеки і оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України не може бути учасником адміністративного процесу з огляду на відсутність у неї адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Крім того, Апарат Ради національної безпеки і оборони України є державним органом, який здійснює поточне інформаційно- аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, сьомої і восьмої статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України. Таким чином, рішення РНБО України не може бути предметом судового розгляду окремо від указу Президента України, яким воно введено в дію.

До суду 14.09.2022 р. від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії акта приймання-передачі адвокатських послуг у справі.

До суду 16.09.2022 р. від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів понесення позивачем судових витрат.

До суду 16.09.2022 р. від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення про оплату позивачем фіксованого гонорару в сумі 4000,00 грн., а також копію банківської виписки про його отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 р. розгляд вказаної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.10.2022 р. о 14:30 год.

До суду 27.09.2022 р. від представника Приватного підприємства «ТД ТАМ» надійшло клопотання, в якій він просить організувати судове засідання, призначене на 06.10.2022 р. о 14:30 год. в режимі відео конференції з використанням онлайн сервісу відеозв`язку "EasyCon".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 р. клопотання Приватного підприємства «ТД ТАМ» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/10576/22 задоволено.

В підготовче судове засідання 06.10.2022 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник третьої особи, в підготовче судове засідання 06.10.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Наступне судове засідання призначено на 22.10.2022 р. о 16:00 год.

20 жовтня 2022 року від позивача надійшло клопотання про врегулювання спору за участі судді.

В підготовче судове засідання 22.10.2022 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник третьої особи, в підготовче судове засідання 22.10.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

24 жовтня 2022 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що твердження відповідача про те, що сам лише факт подання митної декларації №UА110110/2022/001760 від 22.02.2022 р. в режимі реекспорт нібито призвів до виникнення для позивача інших правових наслідків на день розгляду судом справи, змінив правовий характер правовідносин сторін в цій справі не відповідає дійсності. Спірним рішенням (карткою відмови) відповідач позбавив, на думку позивача, завершити зовнішньоекономічну імпортну операцію після зарахування на депозитні рахунки митниці всіх митних платежів які передбачені митним законодавством за митною декларацією в прийнятті якої було відповідачем, на переконання позивача, протиправно відмовлено. Лист відповідача від 09.08.2022 р. №7.5-08-01-4/28/13/4006 хоча і є доказовою базою, але не тією, яка підтверджує протиправність картки відмови, яка прийнята у часі раніше та цей лист відповідача не покладається позивачем в основу підстав позову.

Відповідно до довідки, яка складена секретарем судового засідання Губкіною А.М. про те, що судове засідання 17.11.2022 р. по справі №160/10576/22 (суддя Савченко Артур Владиславович) за позовною заявою Приватного підприємства «ТД ТАМ» до Дніпровської митниці, третя особа: Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації не відбулося та знято з розгляду у зв`язку з ракетними ударами по місту Дніпру, що підтверджується розпорядженням № 25 від 21.11.2022 р., наступне судове засідання призначено на 08.12.2022 р. на 15:45 год.

В підготовче судове засідання 08.12.2022 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання 08.12.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/10576/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 05.01.2023 р. о 12:30 год.

22 грудня 2022 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких просив врахувати наведену у справах судову практику у справі №540/527/21 та справі №540/2309/20, приписи ч.4 ст.3 Митного кодексу України, адже завданням адміністративного судочинства не є захист суб`єкту владних повноважень та тим більше в умовах правової невизначеності, оскільки відповідача проти звинувачень від ризиків подвійного тлумачення закону так само захищають приписи частини 4 ст. 3 Митного кодексу України, адже ця норма є імперативною.

Представник позивача в судове засідання 05.01.2023 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання 05.01.2023 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання 05.01.2023 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Наступне судове засідання призначено на 19.01.2023 р. о 12:30 год.

В судове засідання 19.01.2023 р. з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання 19.01.2023 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

До суду 23.01.2023 р. від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між ПП «ТД «ТАМ» та ТОВ «УСК» було укладено зовнішньоекономічний контракт від 06.05.2019 р. №3-2019, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив металопродукцію, згідно з специфікаціями, що є невід`ємною частиною Контракту, в яких зазначені найменування металопродукції та асортимент, кількість, строки та умови постачання, ціна.

Відповідно до специфікації від 10.02.2022 р. №25 до контракту від 06.05.2019 р. №3-2019 уклали специфікацію про:

найменування товару: прокат листовий г/к;

марка сталі: Ст3сп, кат.5 (ДСТУ 14637-89, ДСТУ 19903-2015);

умови оплати: 100% передоплати;

умови поставки: FCA москва;

строк відвантаження: лютий/березень 2022 р.

Всього на суму 1595790,00 рос. руб.

В матеріалах справи також наявна Додаткова угода від 10.03.2022 р. №5 до Контракту від 06.05.19 р. №3-2019.

Вказаний товар був доставлений до Дніпровської митниці автотранспортом, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Перевізником вказаного товару відповідно до договору перевезення від 04.01.2022 р. №04/01 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ТАУН», яке залучено експедитором Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ГРАНДТРАНССЕРВІС» на підставі заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 18.02.2022 р. № 10 та договору від 22.11.2021 р. № 2211.

Вартість вказаного товару була сплачена на банківський рахунок ТОВ «УСК», що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2022 р. № 294 на суму 5 628 500,00 рос. руб.

В зоні діяльності Дніпровської митниці 21.02.2022 р. ПП «ТД ТАМ» до митного оформлення заявлено шляхом електронного декларування товари:

1. «Прокат плоский товстолистовий з (вуглецевої) нелегованої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без покриття, завтовшки понад 15мм, не в рулонах. Зміст: С-0.15%, Мп-0.48%, Сг-0.03%, Sі-0.19-0.21%, Ni-0.02%. Марка: СТЗСП лист розмір 30х2000х6000мм = 11275кг. Є матеріалом загального призначення. Призначений для виробництва заготовок та деталей машинобудівного та сільськогосподарського виробництв. Виробник: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат» UA. Торговельна марка: «МЕТІНВЕСТ». Країна виробництва: UА»;

2. «Прокат плоский товстолистовий з (вуглецевої) нелегованої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без покриття, завтовшки понад 15мм, не в рулонах. Зміст: С-0.179%, Мп-0.462%, Сг-0.039%, Sі -0.18%, Ni - 0.033%. Марка: СТЗСП лист розмір 50х2000х6000мм = 9570 кг. Є матеріалом загального призначення. Призначений для виробництва заготовок та деталей машинобудівного та сільськогосподарського виробництв. Виробник: АТ «Виксунський металургійний завод», ru. Торговельна марка: «Виксунський металургійний завод». Країна виробництва: ru».

Подана декларантом ЕМД зареєстрована за №UА110110/2022/001675.

Дніпровською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA11011/2022/000017, якою відмовлено у прийнятті митної декларації від 21.02.2022 р. №UA110110/2022/001675 з таких причин: «Відповідно до ст. 256 МКУ, Закону України від 14.08.2014р. №1644-VІІ «Про санкції», Указу Президента України від 14.05.2020 р. №184/2020, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів і (санкцій)» передбачено обмеження операцій АТ "Виксунський металургійний завод", (АО "Виксунский металлургический завод" рф), а саме: повне припинення транзиту ресурсів, та перевезень територією України».

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення необхідно подати нову вантажну митну здійснити декларування відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України.

Також, суд встановив, що зі змісту додатку 2 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.05.2020 р. вбачається, що АТ «Виксунський металургійний завод» (АО ''Виксунский металлургический завод'', рф), застосовані такі обмежувальні заходи, а саме:

1) повне припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України;

2) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Строк застосування санкцій 3 роки.

ПП «ТД «ТАМ» подало митну декларацію від 21.02.2022 р. №UА110110/2022/001729 на товар, який виготовлений іншим виробником, а щодо товару виробництва АТ "Виксунський металургійний завод", (АО "Виксунский металлургический завод") оформив ЕМД від 22.02.2022 р. № UА110110/2022/001760 в режимі реекспорт для повернення його постачальнику тим же автотранспортом (перевізником) державний номер транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Відповідно до листа від 22.02.2022 р. ПП «ТД ТАМ» повідомило Дніпровську митницю, що у зв`язку з накладеними санкціями України на виробника АТ «Виксунський металургійний завод», ПП «ТД ТАМ» повертає вантаж - прокат листовий гарячекатаний, марка сталі Ст3СП. к.5. ДСТУ 14637-89, 19903-2015, розмір листа 50*2000*6000мм, у кількості 9,570 тн, постачальнику - ТОВ «УСК», у зв`язку з неможливістю оформити вантаж у режимі імпорт.

Згідно з листом від 23.05.2022 р. № 2305-01 позивач повідомив про місцезнаходження спірного товару та причини не вивезення товару за межі митної території України.

Відповідно до листа від 24.06.2022 р. № 2406-01 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу митного оформлення повернутого товару, однак відповідач листом від 07.07.2022 р. № 7.5-08-01-4/28/13/3419 повідомив про те, що відповідно до п.3 ст. 187 МКУ, для виконання необхідних митних формальностей необхідно доставити товари, заявлені до переміщення за митною декларацією від 22.02.2022 р. №UА110110/2022/001760 до постійної зони митного контролю митного поста «Ліски» Дніпровської митниці, за адресою: м.Дніпро, вул. Б. Кротова 3.

Позивач, вважаючи протиправними картку відмови від 21.02.2022 р. №UА110110/2022/000017, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про санкції» 14.08.2014 р. № 1644-VII (далі - Закон № 1644-VII), з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Частиною 2 статті 3 Закону № 1644-VI передбачено, що застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1644-VI, видами санкцій згідно з цим Законом є:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;

16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України;

22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;

24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Згідно з чч. 1, 3, 5, 6 ст. 5 Закону № 1644-VI, пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених п.1-21, 23-25 ч.1 ст.4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Рішення щодо застосування санкцій повинно містити строк їх застосування, крім випадків застосування санкцій, що призводять до припинення прав, та інших санкцій, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.

Рішення про внесення змін до санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, за власною ініціативою або на підставі пропозицій органів державної влади, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України, не можуть бути пропущені через митний кордон України: товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу Українипередбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що відповідач видав оскаржену картку відмови у зв`язку з тим, що виробником товару, який заявив до митного оформлення позивач, є АО "Виксунский металлургический завод" (рф), стосовно якого застосовано санкції, а саме: повне припинення транзиту ресурсів та перевезень територією України.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що санкції застосовані персонально до АО "Виксунский металлургический завод", тому Радою національної безпеки і оборони України було вирішено повністю припинити транзит ресурсів та перевезень територією України саме стосовно цієї юридичної особи, але не стосовно позивача.

З цього приводу суд зазначає, що санкції дійсно застосовані саме до АО "Виксунский металлургический завод", а не до позивача.

Однак, в оскаржуваній картці відмови мова не йде про застосування до позивача санкцій згідно із Законом №1644-VII. Карта відмови обґрунтована положеннями статті 196 Митного кодексу України, а саме тим, що позивач заявив до митного оформлення товар, переміщення якого через митний кордон України заборонено відповідно до закону. На думку суду саме таким товаром є товар виробника АО "Виксунский металлургический завод", тому його перевезення територією України заборонено.

Позивач під час розгляду справи у суді зазначав, що законодавство, у тому числі Закон №1644-VII, не містить визначення поняття «ресурс», тому цей термін не потрібно тлумачити проти інтересів позивача. Позивач не погоджується з тим, що заявлений до митного оформлення товар є ресурсом АО "Виксунский металлургический завод", оскільки цей товар вже вибув із власності АО "Виксунский металлургический завод" і був придбаний позивачем у іншої особи, яка не є підсанкційною.

З приводу відсутності у законодавстві, у тому числі у Законі №1644-VII, визначення поняття «ресурс» суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, враховуючи навіть неповноту законодавства, яке не містить визначення поняття ресурс, застосоване у Законі №1644-VII, суд зобов`язаний подолати цю прогалину, надавши тлумачення цього терміну з метою вирішення справи.

Суд бере до уваги, що як і правові норми, принципи зазвичай закріплюються у джерелах права нормативно-правових актах, судових прецедентах, судовій практиці та ін. Залежно від форми викладення виділяють принципи, що безпосередньо сформульовані в джерелах права, і принципи, що не мають прямого вираження в джерелах права, існують в непрямій формі.

Принципи часто розглядають як самостійне джерело права у міжнародному та європейському праві, а також у правових системах романо-германського права. Це дає можливість судам застосовувати право в умовах існування прогалин і суперечностей.

У процесі реалізації норм права принципи права?є орієнтиром при тлумаченні норм права. Особа, яка здійснює тлумачення, має прагнути того варіанта тлумачення, який найкраще вписується в чинну правову систему. Тому найбільш обґрунтованим є той варіант, який узгоджується з принципами права, що мають глибоке системоутворювальне значення. При встановленні змісту закону інтерпретатор має виходити з припущення, що він спрямований на забезпечення дії принципів права, а не на їх заперечення.

Що стосується закону про санкції, суд зазначає, що цей закон має в собі безпосередньо сформульовані принципи застосування санкцій.

Так, частиною 2 статті 3 Закону № 1644-VI передбачено, що застосування санкцій ґрунтується, зокрема, на принципах відповідності меті та ефективності.

У свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 1 цього закону, економічні та інші санкції застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності.

Отже, застосування санкцій засноване на принципі їх ефективності, їх економічної дієвості з метою захисту України.

На думку суду, вузьке тлумачення змісту поняття ресурс АО "Виксунский металлургический завод" таким чином, що певний об`єкт перестає бути ресурсом АО "Виксунский металлургический завод" після його продажу третій особі не узгоджується із принципом ефективності санкції, оскільки такий підхід фактично створює умови підсанкційній особі АО "Виксунский металлургический завод" для реалізації свого ресурсу через третю особу та зрештою ввезення цього ресурсу на територію України.

Зрештою такий підхід нівелює будь-яку ефективність такого виду санкції, як заборона перевезень територією України, оскільки дозволяє ввозити на територію Україну свої ресурси через третіх осіб, що не відповідає меті, закріпленій ч. 1 ст. 1 Закону № 1644-VI.

За оцінкою суду, поняття «ресурс», вжите у ч. 1 ст. 4 Закону № 1644-VI, повинно тлумачитись таким чином, що його зміст розкривається не лише через приналежність об`єкта особі на праві власності (володіння, користування, розпорядження), а й через інші зв`язки, такі як виробництво цього товару.

Отже, навіть після продажу товару третій особі, такий товар залишається ресурсом виробника у значенні Закону № 1644-VI.

При встановленні змісту цієї норми суд виходить з того, що вона спрямована на забезпечення дії принципу ефективності, а не на його заперечення.

Такий підхід узгоджується також із змістом поняття «ресурс», що застосовується в інших законах.

Так, наприклад, Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (стаття 12) встановлює, що зернові ресурси України складаються із: зерна державного резервного насіннєвого фонду; власних ресурсів зерна суб`єктів ринку.

Як видно зі змісту цієї норми, законодавець відносить до ресурсів (зернових) держави не лише державні об`єкти права власності, але й об`єкти, що належать іншим суб`єктам.

Це означає, що, дійсно, термін «ресурс» є ширшим за поняття «об`єкт права власності» та означає об`єкт, засіб тощо, який пов`язаний з певним суб`єктом не лише правом власності, але й іншими формами приналежності, такими як, зокрема, виробництво.

Також, суд звертає увагу, що у цьому ж законі про санкції у п. 1 ч. 1 ст. 4 встановлено такий вид санкції, як блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном. Тобто, у цьому випадку, законодавець поширює санкцію саме на майно суб`єкта, а не на ресурс, тобто, законодавець розділяє ці поняття.

У позовній заяві позивач вказує, що у постанові від 29.08.2018 р. у справі №492/446/15-а (провадження №11-611апп18) Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17.09.2013 р. у справі № 21-241а13, також врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

З цього приводу суд зауважує, що у спірних правовідносинах має місце не множинне чи неоднозначне тлумачення терміну «ресурс», а прогалина в законі, який взагалі не містить його визначення.

Тому, правила, передбачені у зазначених позивачем постановах Великої Палати Верховного Суду не застосовуються.

Натомість, існуючу прогалину подолано шляхом системного тлумачення норм права та застосування принципів, як джерела права.

Також, під час розгляду справу у суді, позивач посилався на ч.4 ст.3 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Проте, як зазначалось, у спірних правовідносинах має місце прогалина, але не норма, що допускає множинне тлумачення.

Крім того, ч.4 ст.3 Митного кодексу України стосується законодавства з митної справи, а не Закону України «Про санкції», тому її правила на цей закон не поширюється.

Отже, оскаржувана карта відмови узгоджується із положеннями статті 196 Митного кодексу України, оскільки позивач заявив до митного оформлення товар, переміщення якого через митний кордон України заборонено відповідно до закону. На думку суду саме таким товаром є товар виробника АО "Виксунский металлургический завод", тому його перевезення територією України заборонено.

За встановлених обставин справи, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи у проведенні митного оформлення товарів, фактично реалізовував свої повноваження, які йому наданні Митним кодексом України та на виконання вимог Закону України від 14.08.2014 р. №1644-VII «Про санкції» та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 р. «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» введених в дію Указом Президента України від 14.05.2020 р. №184/2020, які є чинними та обов`язковими до виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки АТ «Виксунський металургійний завод» перебуває у переліку юридичних осіб, до яких згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 р. «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів » введених в дію Указом Президента України від 14.05.2020 р. №184/2020 застосовано обмежувальні заходи (санкції).

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу також не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «ТД ТАМ» до Дніпровської митниці, третя особа: Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 30.01.2023 р.

Суддя А.В. Савченко