Рішення

від 30.01.2023 по справі 440/9996/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9996/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Полтавський райагрохім", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Полтавський райагрохім", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601, прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області (м. Полтава, вул. Європейська, 4) стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300, за 2019 рік в розмірі 29785,20 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у жовтні 2022 року позивач отримав від ГУ ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601 про визначення суми податкового зобов`язання (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості) за 2019 рік в розмірі 29785,20 грн. Зазначено, що сума податку нарахована за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Однак, позивач не є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Полтавський райагрохім", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду двох примірників належним чином завірених копій додатків до позовної заяви для направлення їх відповідачу та третій особі.

25.11.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшли два примірники належним чином завірених копій додатків до позовної заяви для направлення їх відповідачу та третій особі, чим фактично усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 18.11.2022.

Як наслідок, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

13.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що на дату формування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2021 №0007654-5033-1601 згідно з даними інформаційної системи органів ДПС фізична особа ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , площею 1784,4 кв. м. Відтак, на підставі даних інформаційної системи органів ДПС сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 05.03.2020 №0007654-5037-1601 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на виконання та відповідно до вимог чинного законодавства. Позивачем жодних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28.09.2021 станом на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення та станом на 07.09.2022 не вносилось. Такі зміни внесені лише 03.11.2022. Рішення Полтавського районного суду від 28.09.2021 у справі №545/2703/21 прийнято судом після винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Отже, протягом 2019 року та на дату формування спірного податкового повідомлення-рішення, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , площею 1784,4 кв. м. Зазначений факт підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування 07.09.2022), долученим до позовної заяви позивачем. Оскільки відомості державного реєстру вказують на офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, яке на час прийняття оскаржуваного рішення було зареєстровано за позивачем, у податкового органу існував обов`язок прийняти податкове повідомлення-рішення щодо нарахування податку на нерухоме майно (а.с. 37-38).

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 28.12.2022, позивач наполягає на тому, що відповідач помилково вважає, що ОСОБА_1 протягом 2019 року та на момент формування спірного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601 був власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Контролюючий орган не враховує, що рішення Полтавського районного суду від 15.09.2003 (б/н), яким за позивачем визнано право власності на вищевказану нежитлову будівлю, було скасоване у зв`язку з нововиявленими обставинами ухвалою того ж районного суду від 03.10.2006 по справі №8-4/06. Тобто, рішення Полтавського районного суду від 15.09.2003 (б/н), яке скасовано, не породило правових наслідків і ОСОБА_1 так і не став власником нежитлової будівлі теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Про це свідчать додані до позовної заяви письмові докази. Що стосується запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно згаданої вище будівлі, то він залишався там до 03.11.2022 без будь-яких на те правових підстав. За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Поряд з цим, рішенням Полтавського районного суду від 28.09.2021 по справі №545/2703/21 встановлені обставини, які мають істотне значення для даної справи №440/9996/22. По-перше, це ті обставини, які були вже зазначені вище, а саме, що рішення Полтавського районного суду від 15.09.2003 (б/н), яке скасовано, не породило правових наслідків і ОСОБА_1 не став власником нежитлової будівлі теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . А запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишився і був там без будь-яких на те правових підстав. По-друге, що ОСОБА_1 і на дату ухвалення рішення (2021 рік) не був власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , і що запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2005 за реєстраційним номером 10906077 не може бути підтвердженням такого права власності. Тобто, запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2005 за реєстраційним номером 10906077, на який посилається ГУ ДПС у Полтавській області, не може бути підставою виникнення у позивача податкового зобов`язання, тому останній не повинен сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на вказану нежитлову будівлю, оскільки він не є її власником. Посилання відповідача на те, що рішення Полтавського районного суду від 28.09.2021 по справі № 545/2703/21 ухвалене після виникнення спірних правовідносин, є необґрунтованим. Не має юридичного значення те, що воно ухвалене пізніше в часі, ніж прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601, оскільки предметом спору по справі №545/2703/21 було не визнання чи припинення права власності, а скасування державної реєстрації права та обтяжень (записи про які залишалися в реєстрі без будь-яких на те правових підстав). І саме рішенням районного суду від 28.09.2021 по цій справі були встановлені обставини (преюдиційні факти), які мали місце в період з 2003 по 2021 роки. Крім того, є необґрунтованим і посилання відповідача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №440/16661/21, оскільки воно оскаржене позивачем в апеляційному порядку і ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження (а.с. 50-52).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 2019 рік власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1784,40 кв.м значився ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності - рішення суду б/н, 15.09.2003, Полтавський районний суд Полтавської області, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 27.05.2005, що учасниками справи не заперечується.

На підставі такої Інформації 05.03.2022 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято відносно ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0007654-5033-1601, яким визначено до сплати останньому суму податкового зобов`язання за 2019 рік у розмірі 29785,20 грн за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010500" (а.с. 39).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх порушених прав.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з:

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

транспортного податку;

плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 226.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності /підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України/.

Відповідно до підпункту 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України).

Згідно з підпунктом "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку - за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 ПК України (в редакції, чинній станом на 05.03.2020) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 266.7.3. пункту 266.7. статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Виходячи зі змісту наведених норм, суд доходить висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягає нарахуванню контролюючим органом та сплаті фізичною особою, яка є власником такого нерухомого майна.

Досліджуючи питання перебування у власності ОСОБА_1 станом на 2019 рік нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , судом встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15.09.2003 визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлю теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язано КП "Бюро містобудування та технічної інвентаризації Полтавського району" зареєструвати право власності на будівлю теплої стоянки за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 9).

При цьому, згідно з довідкою виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Полтавського району тепла стоянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

У подальшому, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.10.2006 у справі №8-4/06 заяву ВАТ "Полтавський Райагрохім" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено; скасовано рішення Полтавського районного суду від 15.09.2003 по справі за позовом ОСОБА_1 до СДП "Укрспецюст", КП МБ БТІ Полтавського району про визнання права власності на будівлю теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з нововиявленими обставинами (а.с. 11).

Поряд з цим, згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.11.2006 у справі №14/513, що набрало законної сили 17.01.2007 (а.с. 12-17, 74), визнано недійсним з моменту укладення:

а) договір від 11.03.2003 №3170101 про реалізацію арештованого майна (тепла стоянка для автотехніки під розбирання на будматеріали ( АДРЕСА_1 ), який укладено Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец`юст" та Відділом державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції;

б) договір купівлі-продажу від 27.03.2003 №3170101 (тепла стоянка під розбір на будівельні матеріали - АДРЕСА_1 ) від 27.03.2003 №3170101, який укладено Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец`юст" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 .

Аналізуючи зміст вказаних судових рішень, суд доходить висновку, що станом на 2019 рік (період визначення контролюючим органом позивачу суми податкового зобов`язання у розмірі 29785,20 грн за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010500"), ОСОБА_1 вже не являвся власником будівлі теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак, в силу приписів підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України не мав обов`язку по сплаті вказаного вище податку.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на обґрунтованість прийняття контролюючим органом відносно позивача спірного податкового повідомлення-рішення з підстав того, що на дату його формування згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 рахувався власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , площею 1784,4 кв. м., судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.09.2021 у справі №545/2703/21 (провадження №2/545/1212/21), яке набрало законної сили 28.10.2021, позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю загальною площею 1784,4 кв. м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , яка проведена Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", на підставі рішення Полтавського районного суду, б/н, від 15.09.2003, дата прийняття рішення та внесення запису 27.05.2005, реєстраційний номер майна 10906077 (а.с. 18-21).

Фактично запис про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю загальною площею 1784,4 кв. м., адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 здійснено 03.11.2022 (а.с. 67-68).

Тобто, судом не заперечується та обставина, що станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, станом на 17.12.2020 та 07.09.2022 згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1784,40 кв.м значився саме ОСОБА_1 (а.с. 22, 41-42).

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу на приписи статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV, які визначають, що

1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

3) заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Отже, за висновком суду, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Слід зазначити, що згідно з приписами частин першої та другої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

У спірному ж випадку, наявна станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, станом на 17.12.2020 та 07.09.2022 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про те, що ОСОБА_1 значиться власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1784,40 кв.м., по суті не відповідала дійсним обставинам, встановленим в ухвалі Полтавського районного суду Полтавської області від 03.10.2006 у справі №8-4/06 та рішенні Господарського суду Полтавської області від 10.11.2006 у справі №14/513.

Так, рішення Полтавського районного суду від 15.09.2003 (б/н), яке скасоване ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.10.2006 у справі №8-4/06, фактично не породило правових наслідків і ОСОБА_1 не став власником нежитлової будівлі теплої стоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишився там без належних на те правових підстав.

На думку суду, виключно наявність запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 2019-2020 роки відповідного запису не є підтвердженням перебування у власності позивача нежитлової будівлі теплої стоянки за адресою: АДРЕСА_1 за обставин, встановлених та підтверджених наведеними судовими рішеннями.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що у спірному випадку у контролюючого органу не було правових підстав для винесення відносно ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601.

Відтак, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0007654-5033-1601.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192), третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Полтавський райагрохім" (вул. Магістральна, 2, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область, 38702, ідентифікаційний код 05487159), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.03.2020 №0007654-5033-1601.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава