Постанова

від 25.01.2023 по справі 160/7968/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7968/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (суддя 1-ї інстанції Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/7968/22 за позовом Приватного підприємства "Віктор і К" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022р. приватне підприємство "Віктор і К" звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 14.12.2021 року №000/454/32-00-07-01-03-32.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про незгоду з оскарженим рішенням та висновками податкового органу за результатами проведеної перевірки про встановлення порушень, а саме відсутністю реальністю здійснених господарських операцій з постачання товарів по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників позивача, а також в порушення норм ПК України, не відображення у податковій декларації з ПДВ за серпень 2021 року у рядку 16.3 суми зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1659112 грн. згідно з податковими повідомленням-рішенням №221/32-00-07-01-01-32, до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження. Вважає такі доводи податкового органу не ґрунтуються на нормах законодавства, а первинними документами спростовуються доводи перевірки щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підприємством в порушення абз.4 пп.5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платником завищено показник рядку 16 декларації за серпень 2021 року в сумі 1 659112 грн., внаслідок не відображення у рядку 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» суми за узгодженим у серпні 2021 року податковим повідомленням-рішенням за формою «В4» від 28.07.2021 р. №221/32-00-07-01-01-32 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ, враховуючи дату отримання рішення 03.08.2021р. та дату подання позову до суду 01.09.2021р. Також вважає, що у ході розгляду справи не були в повній мірі спростовані доводи податкового органу щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Агрофілд Україна".

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи відзиву, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВІКТОР І К» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2021р. №797/32-00-07-01-03-27/20651018.

Перевіркою встановлені порушення, допущені ПП «ВІКТОР І К»: абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст.44 ПК України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2021 року на суму 1783147 грн. Враховуючи викладене ПП «Віктор і К» порушено п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 ПК України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2021 року в розмірі 1 783 147 грн.

На підставі акту, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 14.12.2021 року №000/454/32-00-07-01-03-32 за формою «В4» - про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1 783 147 грн., застосування штрафних санкцій нормами ПК України не передбачено.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 14.12.2021 р. №000/454/32-00-07-01-03-32 в адміністративному порядку проте скарга залишена без задоволенню, а оскаржене рішення без змін.

Позивач не погоджуючись з рішенням податкового органу, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача.

Переглядаючи судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступних висновків.

Так, спірним у справі є твердження про завищення позивачем, за позицією відповідача, від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2021р. До такого порушення призвело порушення абз.4 пп.5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платником завищено показник рядку 16 декларації за серпень 2021 року в сумі 1 659112 грн., внаслідок не відображення у рядку 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» суми за узгодженим у серпні 2021 року податковим повідомленням-рішенням за формою «В4» від 28.07.2021 р. №221/32-00-07-01-01-32 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ, враховуючи дату отримання рішення 03.08.2021р. та дату подання позову до суду 01.09.2021р., а також відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Агрофілд Україна».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як свідчать встановлені обставини справи, ПП «ВІКТОР І К» придбало товар (насіння соняшника) у постачальника ТОВ «АГРОФІЛД Україна» соняшник в кількості 57,24 т за середньою ціною 15 478,07 грн./т загальною вартістю 1 010 001,92 грн., в т.ч. ПДВ 124 035,32 грн.

ТОВ «АГРОФІЛД Україна» (код ЄДРПОУ 40323152) дата держреєстрації - від 04.03.2016 р. №13021020000000512, знаходиться на обліку ГУ ДПС в Одеській області (Суворовська ДПІ), стан платника - 65.платник з наступного року (основне місце обліку); основний вид діяльності - 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ТОВ «АГРОФІЛД Україна» на адресу ПП «ВІКТОР І К» було виписано податкову накладну у липні 2021 року на загальну суму 1 010 001,92 грн., у т.ч. ПДВ - 124 035,32 грн.

Податкову накладну за липень 2021 року на суму ПДВ - 124 035,32 грн., ПП «ВІКТОР І К» включено до податкового кредиту серпня 2021 року та відображені в додатку 1 декларації з ПДВ за серпень 2021 року.

Придбання товару (насіння соняшника) на суму 1 865 035,38 грн., в тому числі ПДВ - 229039,43 грн., підтверджується видатковими накладними №32 від 15.07.2021 року та №34 від 17.07.2021 року, а також товарно-транспортними накладними б/н від 14.07.2021 року та №37 від 16.07.2021 року та №1 від 15.07.2021 року.

Розрахунки проведені відповідно до платіжних доручень №32943 від 19.07.2021 року, №32971 від 20.07.2021 року, № 3257 від 04.08.2021 року.

Перевіркою також наведено інформацію щодо контрагента позивача, та такий має орендовані приміщення, земельні ділянки, об`єкти оподаткування.

Також позивач зазначив, що придбана продукція використана у господарській діяльності.

Всі первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару, оприбуткування такого в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності (продаж товару на експорт).

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу, про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання у контрагента товару встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням обставин діяльності контрагента. Так само позивач позбавлений можливості впливати на контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.

Колегія суддів вважає помилковим посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, оскільки відсутні судові рішення у таких.

Щодо доводів відповідача про порушення позхивачем абз.4 пп.5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платником завищено показник рядку 16 декларації за серпень 2021 року внаслідок не відображення у рядку 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» суми за узгодженим у серпні 2021 року податковим повідомленням-рішенням за формою «В4» від 28.07.2021 р. №221/32-00-07-01-01-32 про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ, враховуючи дату отримання рішення 03.08.2021р. та дату подання позову до суду 01.09.2021р.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого тішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.19 ст.56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 р. №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

З аналізу наведених норм права можна дійти висновку про те, що в разі, коли за результатами перевірки контролюючим органом встановлено завищення задекларованого платником податку залишку від`ємного значення податкової декларації з ПДВ і прийнято податкове повідомлення-рішення за формою В4 та якщо платником податку здійснюється оскарження такого податкового повідомлення-рішення, то сума завищеного залишку від`ємного значення відображається в рядку 16.3 декларації після узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідач визначаючи вказане порушення, не вказав у акті дату узгодження податкового повідомлення-рішення від 28.07.2021р. за формою «В4» № 221/32-00-07-01-01-32.

Дійсно, відповідно до матеріалів справи, що не спростовується сторонами, позивачем податкове повідомлення-рішення від 28.07.2021р. за формою «В4» № 221/32-00-07-01-01-32, отримано 03.08.2021р.

Доказів адміністративного оскарження такого, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.07.2021р. за формою «В4» № 221/32-00-07-01-01-32 підприємство звернулось 01.09.2021р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року по справі №160/15271/21 було відкрито провадження.

Податкова декларація підприємством з ПДВ за серпень 2021 року подана до контролюючого органу 20.09.2021р., а отже, враховуючи приписи ст. 56 ПК України та абзацу четвертого підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 р. №21, є вірними висновки суду першої інстанції, що у позивача був відсутній обов`язок відображати у рядку 16.3 суму зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1 659 112 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2021 року №221/32-00-07-01-01-32, до дня набрання судовим рішенням законної сили, за результатами його оскарження.

Враховуючи вищезазначене, порушення визначені податковим органо спростовані під час розгляду справи, а доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування, зміни судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/7968/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 січня 2023 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник