Ухвала

від 05.09.2023 по справі 160/7968/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2023 року

м. Київ

справа №160/7968/22

адміністративне провадження №К/990/29879/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віктор і К» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 30.08.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову Приватного підприємства «Віктор і К» у повному обсязі.

Подаючи касаційну скаргу, скаржник також наводить підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено 30.01.2023.

Копію означеної постанови Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало 30.01.2023 (про, що зазначає сам скаржник у поданій ним касаційній скарзі)

Отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 01.03.2023, натомість касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано лише 30.08.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги скаржник посилається на факт неодноразового звернення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з касаційною скаргою на спірні у цій справі судові рішення, які ухвалами Верховного Суду від 20.03.2023, від 15.05.2023, від 19.06.2023, від 26.07.2023 було повернуто заявнику.

Скаржник доводить, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку в черговий раз поданої касаційної скарги. Додатково, посилаючись на рішення Верховного Суду, в яких судом касаційної інстанції вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в умовах введеного в Україні воєнного стану, відповідач просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження судових рішень та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг та систематичному зверненні скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень. З огляду на зазначені обставини, скаржник просить суд врахувати належну реалізацію ним права на судовий захист та визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження з подальшим його поновленням.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, Суд вважає їх неповажними з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України скаржник, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи й унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги, та підтвердженні відповідними доказами.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22 чотири рази.

Кожну з поданих скаржником касаційних скарг, Верховний Суд ухвалами від 20.03.2023, від 15.05.2023, від 19.06.2023, від 26.07.2023 повертав заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, зазначаючи при цьому про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, роз`яснюючи заявнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частини другої та третьої статті 353 цього Кодексу та вказуючи про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Вп`яте касаційну скаргу скаржником подано до суду 30.08.2023, однак зміст такої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним раніше поданим, тобто, скаржник так і не врахував роз`яснень, наданих Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 19.06.2023 та від 26.07.2023; не усунув недоліків, зокрема, раніше поданих касаційних скарг, які стали підставою для їх повернення заявнику.

Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Разом з тим, систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою положень статей 328, 330 КАС України, зокрема, щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, контролюючий орган не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд неодноразово надавав скаржнику вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, у тому числі у разі її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що з моменту отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої ним касаційної скарги (21.03.2023) і до моменту чергового звернення (30.08.2023) сплинув строк у понад п`ять місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє та вчетверте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд окремо звертає увагу, що підставою для повернення чотирьох попередніх касаційних скарг скаржнику, слугувало виключно відсутність належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Таким чином, подаючи касаційну скаргу вп`яте аналогічного змісту попередньо поданим скаргамзі, в діях скаржника не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить лише про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Верховний Суд наголошує, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Натомість, обставини, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи й трудового процесу Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною/черговою скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, надаючи оцінку доводам відповідача, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

У свою чергу, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на правовий режим воєнного стану в Україні, останній не наводить доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином вказані обставини вплинули на дотримання Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України встановленого КАС України строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що питання оцінки поважності причин пропуску строку (навіть в умовах воєнного стану) через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність цих обставин свідчить виключно про те, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, скаржник має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №160/7968/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віктор і К» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова