Постанова

від 30.01.2023 по справі 620/5669/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5669/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Лобан Д.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі за адміністративним позовом Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю ''ЗГОДА ЛАНО'', про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби України про результати моніторингу (ID моніторинг UA-M-2021-04-20-000038 від 16.04.2021) закупівлі добрива різні (код ДК 021:2015:24440000-0 Добрива різні) інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-02-26-009759-a, що опублікований 26.02.2021 на Інтернет - сайті: https://zakupki.prom.ua та https://prozorro.gov.ua/ в частині встановленого порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання позивача здійснити заходи по розірванню договору на постачання товару від 05.04.2021 № 26-02/2021 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний висновок є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) на підставі наказу від 16.04.2021 № 103 з 20.04.2021 по 13.05.2021 здійснила моніторинг публічної закупівлі UA-2021-02-26-009759-a.

Підставою для проведення такого моніторингу слугувала виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII).

За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-02-26-009759-a Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 14,05.2021 № 456, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Не погодившись з таким висновком, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що тендерна пропозиція дійсно не містила накладений електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, але були подані всі документи згідно тендерної документації і даний учасник торгів не один рік співпрацює зі станцією і жодних претензій до нього не було, що не заперечується відповідачем. Відповідач не довів, що допущені позивачем технічні помилки, можуть впливати на зміст пропозиції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено у статті 7-1 Закону № 922-VIII.

Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною сьомої статті 7-1 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі , затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (далі - Порядок № 86).

У розділі ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 86 зазначено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Приймаючи оскаржуваний висновок про порушення позивачем законодавства у сфері закупівель, відповідач вказував про те, що позивачем порушено пункт 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, який визначає, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації .

Так, на переконання відповідача, позивач мав відхилити тендерну пропозицію переможця торгів ТОВ «ЗГОДА ЛАНО», оскільки:

- в порушення пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» не містить електронний підпис;

- в порушення пункту 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» містить банківську гарантію без накладеного електронного підпису уповноваженої особи банку-гаранту;

- в порушення пункту 1.3 додатку 1 тендерної документації, учасник ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» у складі своєї тендерної пропозиції надав договір-поставки № 01-01/21 від 05.01.2021 не в повному обсязі, зокрема наявні тільки перша та остання сторінки договору;

- в порушення підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації та пункту 1 додатку № 2 до тендерної документації, учасник ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» у складі своєї тендерної пропозиції надав статут, затверджений загальними зборами ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» (протокол від 12.01.2021 № 9) не в повному обсязі, зокрема наявні тільки перша та дві останні сторінки, а у складі своєї тендерної пропозиції не розміщував лист в довільній формі із посиланням на https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch з зазначенням коду доступу до результатів надання адміністративних послуг;

- в порушення пункту 7 додатку № 2 до тендерної документації, тендерна пропозиція ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» не містить довідки довільної форми про те, чи використовує він у своїй діяльності печатку.

Надаючи оцінку виявленим порушенням, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно п. 1.5. цієї документації.

Отже, тендерною документацією вимагається накладення на тендерну пропозицію електронного підпису (або кваліфікованого електронного підпису) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі.

Проте, як встановив відповідач, тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» не містить електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис). Наведене підтверджується пропозицією учасника ТОВ "ЗГОДА ЛАНО", яка розміщена за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-26-009759-a.

Відтак, відповідач дійшов вірного висновку про невідповідність пропозиції ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» вимогам пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації.

Не є доречними посилання позивача та суду першої інстанції на те, що ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» у складі тендерної пропозиції були подані всі документи, а також те, що даний учасник торгів не один рік співпрацює з позивачем і жодних претензій до нього не було. Наведені обставини жодним чином не виправдовують допущені учасником торгів порушення та не є законодавчою підставою, яка унеможливлює відхилення тендерної пропозиції такого учасника.

Пунктом 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації визначено, що замовник встановив вимогу, що учасник повинен надати забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії з накладенням електронного підпису уповноваженої особи банку-гаранту.

Приймаючи оскаржуваний висновок, відповідач вказав про те, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» містить банківську гарантію без накладеного електронного підпису уповноваженої особи банку-гаранту. Проте, наведене не відповідає дійсності.

Так, як вірно вказав суд першої інстанції, у пункті 9 вказаної гарантії зазначено, що ця Гарантія оформлена в електронній формі з накладенням електронного цифрового підпису у повноваженої особи Гаранта, що скріплений електронною печаткою Гаранта (далі - «засоби ЕЦП Гаранта»). Засоби ЕЦП Гаранта накладено на Гарантію за допомогою програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів «III Користувач ЦСК-1» та може бути підтверджено та перевірено онлайн на веб-сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням - http://czo.gov.ua/verify. Гарантія, засвідчена засобами ЕЦП Гаранта, має рівну юридичну силу з документом на паперовому носії, підписаного власноручним підписом у повноваженої особи Гаранта та скріпленого печаткою Гаранта».

Колегія суддів перевірила відповідний електронний файл банківської гарантії, який поданий у складі тендерної пропозиції ТОВ «ЗГОДА ЛАНО», розміщеної за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-26-009759-a, та встановила, що вказаний файл містить накладений електронний цифровий підпис уповноваженої особи банку та скріплений електронною печаткою банку.

Відтак, висновки відповідача в цій частині є помилковими.

Відповідно до пункту 1.3 додатку 1 тендерної документації, якщо учасник не є виробником продукції надати завірені належним чином копії документів, які підтверджують стосунки із виробником: сертифікат дистриб`ютора, представника, дилера або лист виробника про представництво його інтересів учасником або копію договору з виробником завірену учасником торгів та виробником продукції.

Як встановив відповідач, ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» у складі своєї тендерної пропозиції надав договір-поставки № 01-01/21 від 05.01.2021 не в повному обсязі, зокрема наявні тільки перша та остання сторінки договору.

Згідно тендерної пропозиції ТОВ «ЗГОДА ЛАНО», розміщеної за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-26-009759-a, учасник, дійсно надав договір № 01-01/21 від 05.01.2021 не у повному обсязі. Водночас, ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» надало також і інший повний договір із виробником, зокрема договір, що укладений з «НВП «Агротехнології» від 01.02.2021 №02-02/21. Відтак, за даних обставин, надання не у повному обсязі договору № 01-01/21 від 05.01.2021 не може бути розцінене як невідповідність пропозиції учасника вимогам пункту 1.3 додатку 1 тендерної документації.

Відтак, висновки відповідача в цій частині також є помилковими.

Підпунктом 1.1 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації та пунктом 1 додатку № 2 до тендерної документації замовник установив вимогу щодо надання учасниками оригіналу або завіреної належним чином копії Статуту або іншого установчого документу з останніми змінами та доповненнями (за наявності зареєстрованих змін). У разі, якщо Учасник здійснює діяльність на підставі модельного статуту, в складі тендерної пропозиції надається завірена належним чином копія рішення засновників про створення юридичної особи, і, якщо статут учасника знаходиться у вільному доступі на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України, учасник повинен надати лист в довільній формі із посиланням на https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch з зазначенням коду доступу до результатів надання адміністративних послуг. Зазначені в даному пункті документи надає тільки Учасник, що є юридичною особою».

Як вірно встановлено відповідачем, ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» у складі своєї тендерної пропозиції надав статут, затверджений загальними зборами ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» (протокол від 12.01.2021 № 9) не у повному обсязі, зокрема наявні тільки перша та дві останні сторінки (з підписами керівника та приватного нотаріуса відповідно). При цьому, учасник у складі своєї тендерної пропозиції не розміщував лист в довільній формі із посиланням на https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch з зазначенням коду доступу до результатів надання адміністративних послуг. Наведене підтверджується тендерною пропозицією ТОВ «ЗГОДА ЛАНО», розміщеної за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-26-009759-a, а також не заперечено позивачем.

Відтак, відповідач дійшов вірного висновку про невідповідність пропозиції ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» вимогам підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ та пункту 1 додатку № 2 до тендерної документації.

Можливість перевірки тендерним комітетом інформації, яка наявна у відкритих реєстрах, не є свідченням дотримання учасником згаданих вимог тендерної документації. Будь-яких доказів того, що остання редакція статуту ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» була відкрито розміщена у відкритих офіційних електронних реєстрах, позивач не надав. Посилання на те, що тендерна документація не мітила вимоги про надання статуту у повному обсязі є безпідставним, оскільки саме таку вимогу і містила тендерна документація, а вказівка про можливість надання лише певних частин статуту у ній відсутня.

Відповідно до пункту 7 додатку № 2 до тендерної документації учасник повинен надати довідку довільної форми про те, чи використовує Учасник у своїй діяльності печатку.

Проте, як вірно встановив відповідач, тендерна пропозиція ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» не містила даної довідки, що також підтверджується і тендерною пропозицією ТОВ «ЗГОДА ЛАНО», розміщеної за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-26-009759-a, а також не заперечено позивачем.

Натомість, у цій частині виявлених невідповідносте, колегія суддів зазначає, що ненадання такої довідки не могло слугувати самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки факт того, що учасник використовує печатку вбачається з наданих ним у складі тендерної пропозиції документів. Водночас, вказана невідповідність враховується колегією суддів у сукупності із іншими виявленими відповідачем порушеннями.

За таких обставин, не зважаючи на помилковість мотивів відповідача в частині, що стосуються наданих ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» договорів поставки та банківської гарантії, колегія суддів дійшла висновку, що висновок про порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII є правильним, оскільки пропозиція ТОВ «ЗГОДА ЛАНО» мала бути відхилена з огляду на її невідповідність вимогам тендерної документації в частині накладення електронного підпису, надання статуту, а також довідки про використання печатки.

Наведені порушення не є формальними, оскільки безпосередньо впливають на ідентифікацію особи, якою подано тендерну пропозицію та визначення кола її повноважень, тощо.

Є необґрунтованими доводи позивача та мотиви суду першої інстанції стосовно невідповідності законодавству визначеної відповідачем форми усунення порушень, шляхом розірвання договору.

Враховуючи приписи частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи вищевикладене, Законом №922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі не дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Аналізуючи приписи статті 41 Закону та статей 16, 216 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20 від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.10.2022 у справі № 200/10092/20-а.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю ''ЗГОДА ЛАНО'', про визнання протиправним та скасування висновку залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов