Рішення

від 16.09.2021 по справі 620/5669/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/5669/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю ''ЗГОДА ЛАНО'', про визнання протиправним та скасування висновку, ,

В С Т А Н О В И В:

Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби України про результати моніторингу (ID моніторинг UA-M-2021-04-20-000038 від 16.04.2021) закупівлі добрива різні (код ДК 021:2015:24440000-0 Добрива різні) інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-02-26-009759-a, що опублікований 26.02.2021 на Інтернет - сайті: https://zakupki.prom.ua та https://prozorro.gov.ua/ в частині встановленого порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі , а також зобов`язання позивача здійснити заходи по розірванню договору на постачання товару від 05.04.2021 № 26-02/2021 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваний висновок є протиправним, оскільки містить захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір про закупівлю, що наразі майже виконаний, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору про закупівлю. Вимога розірвати договір про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору про закупівлю.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України був складений у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначив, що вимогами Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон № 922) чітко передбачено надання тендерної пропозиції відповідно до чітких вимог тендерної документації. Поряд з цим із наданого статуту неможливо дізнатися про специфіку та характер господарської діяльності учасника торгів ТОВ Згода Дано (надану копію навіть не можливо вважати витягом з установчого документа). Крім того, Інститут не зазначає через які саме відкриті єдині реєстри було здійснено перевірку інформації про господарську діяльність учасника ТОВ Згода Лано , що зі свого боку може свідчити про те, що така перевірка взагалі тендерних комітетом не проводилася, а по-друге, не можливо встановити відповідність інформації при перевірці інформації щодо такої господарської діяльності, яка міститься у відкритих реєстрах з поданими документами, з огляду на те, що фактично інформація про господарську діяльність у тендерній пропозиції відсутня.

Від третьої особи пояснень до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону № 922 здійснила моніторинг публічної закупівлі UA-2021-02-26-009759-a, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме наказом від 16.04.2021 № 103 (далі - Наказ № 103).

Підставою для проведення такого моніторингу слугувала виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону № 922), про що також зазначено в додатку до Наказу № 103.

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною четвертою статті 8 Закону № 922 визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Як випливає з фактичних обставин справи, Держаудитслужба здійснила моніторинг закупівлі UA-2021-02-26-009759-a відповідно до положень статті 8 Закону № 922, а саме з 20.04.2021 по 13.05.2021.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-02-26-009759-a Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 14,05.2021 № 456, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922.

Вважаючи вказаний вище висновок про результати моніторингу закупівлі незаконним та таким, що має бути визнаний протиправним та скасований, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд враховує наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України Про публічні закупівлі . Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

На підставі статті 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансовог контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ) контроль з дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторинг закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірк закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівель здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України Про публічні закупівлі установлює правові та економічні засади здійсненн закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансовою контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організації України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєнний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженою органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата йоге оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форм висновку про результати моніторингу закупівлі , затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020.

У Порядку визначено, що у констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу директора Департаменту фінансового контролю у сфері закупівель № 103 від 16.04.2021 було здійснено моніторинг ID моніторинг UA-M-2021-04-20-000038 від 16.04.2021 процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок від 14.05.2021.

Згідно висновку по ID моніторинг UA-M-2021-04-20-000038 від 16.04.2021 Прилуцькій дослідній станції ІС НААН, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Держаудитслужбою зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систем закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого відповідачем зроблено не було.

Зазначивши у висновку усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність, а також не зазначив якими конкретно положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України слід керуватись.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19.

Законом України Про публічні закупівлі визначені принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перелічені принципи під час проведення процедури закупівлі порушені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, тендерна пропозиція дійсно не містила накладений електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, але були подані всі документи згідно тендерної документації і даний учасник торгів не один рік співпрацює зі станцією і жодних претензій до нього не було, що не заперечується відповідачем. Всі поставки товарів здійснювалися вчасне і згідно заявок замовника.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що забезпечення тендерної пропозиції було надано у повному обсязі, про що свідчить Банківська гарантія №11521060000 від 10 березня 2021 року.

У пункті 9 вказаної гарантії зазначено, що ця Гарантія оформлена в електронній формі з накладенням електронного цифрового підпису у повноваженої особи Гаранта, що скріплений електронною печаткою Гаранта (далі - засоби ЕЦП Гаранта ). Засоби ЕЦП Гаранта накладено на Гарантію за допомогою програмного комплексу користувача центру сертифікації ключів III Користувач ЦСК-1 та може бути підтверджено та перевірено онлайн на веб-сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням - http://czo.gov.ua/verify. Гарантія, засвідчена засобами ЕЦП Гаранта, має рівну юридичну силу з документом на паперовому носії, підписаного власноручним підписом у повноваженої особи Гаранта та скріпленого печаткою Гаранта .

Також, судом встановлено, що на виконання пункту 1.3 додатку 1 до тендерної пропозиції учасником було надано копії договорів за №01-01/21 від 05.01.2021 та 02-02/21 від 01.02.2021. Зважаючи на той факт, що перший договір було укладено між ТОВ ЗГОДА ДАНО та ТОВ ЦВІТ+ , а згідно додатку до договору (Технічна специфікація) товари, які поставлятимуться станції вироблені ТОВ ЗГОДА ДАНО та ТОВ НВП АГРОТЕХНОЛОГІЇ договір з яким (02-02/21 від 01 лютого 2021 р.) було надано у повному обсязі, надання не у повному обсязі договору 01-01/21 від 05.01.2021, на думку суду, не є причиною для відхилення тендерної пропозиції учасника торгів.

Згідно пункту 1 додатку 2 до тендерної документації учасник торгів повинен був надати наступні документи: Оригінал або завірена належним чином копія Статуту або іншого установчого документу з останніми змінами та доповненнями (за наявності зареєстрованих змін). У разі, якщо Учасник здійснює діяльність на підставі модельного статуту, в складі тендерної пропозиції надається завірена належним чином копія рішення.

Статтею також 22 Закону № 922 встановлено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Зважаючи на посилання зазначені у п. 7 розділу 3 Тендерної документації Формальні (несуттєві) помилки , формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, відповідно не є підставою для відхилення пропозиції учасника.

Замовник залишає за собою право не відхиляти пропозиції торгів при виявленні формальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому Замовник гарантує дотримання всіх принципів, зазначених у Законі №922.

Технічні помилки та описки є формальними (несуттєвими), оскільки не призводять до спотворення інформації, та допущені не з метою надання недостовірної інформації, адже при комплексному розгляді документів можливо встановити інформацію, яка відповідає дійсності, отже, не можуть вказувати на те, що тендерна документація не відповідала вимогам Закону № 922.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів, що допущені позивачем технічні помилки, можуть впливати на зміст пропозиції.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби України про результати моніторингу (ID моніторинг UA-M-2021-04-20-000038 від 16.04.2021) закупівлі добрива різні (код ДК 021:2015:24440000-0 Добрива різні) інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-02-26-009759-a, що опублікований 26.02.2021 на Інтернет - сайті: https://zakupki.prom.ua та https://prozorro.gov.ua/ в частині встановленого порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі , а також зобов`язання Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України здійснити заходи по розірванню договору на постачання товару від 05.04.2021 № 26-02/2021 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Стягнути на користь Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ - 00495214).

Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ - 40165856).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю ''ЗГОДА ЛАНО'' (вул. Текстильників, 1А, м. Чернігів, 14001).

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан