Рішення

від 11.01.2023 по справі 295/16702/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16702/21

Категорія 35

2/295/948/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря с/з Карпішиної С.С.,

представника позивача адвоката Могильницького В.Ю.,

представника відповідача адвоката Лічмана О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тетерів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Тетерів» звернулось із указаним позовом до суду, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість станом на 30 листопада 2021 року в сумі 27 933,87 грн., а також 2 270,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСББ «Тетерів» зазначає, що відповідач є власником нежитлового приміщення (магазину) у будинку АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого є позивач. Зі змісту позовної заяви слідує, що протоколом загальних зборів ОСББ «Тетерів» №1 від 11.01.2020 року затверджено кошторис ОСББ «Тетерів»: внесок 5,00 грн. за 1 кв. м площі в місяць. Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території між ОСББ та відповідачем не укладався, але членські внески відповідачу нараховувалися та послуги надавалися. Позивач зауважує, що законодавством України не передбачено обов`язкового укладення договору на утримання будинку та прибудинкової території між ОСББ та співвласником приміщення/квартири в цьому ОСББ. Щомісяця позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески), однак остання кошти за вказані послуги не сплачувала, внаслідок чого станом на 30.11.2021 року виникла заборгованість в сумі 24 423,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також інфляційні втрати в сумі 2 898,52 грн. та 3% річних в сумі 612,35 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 28.12.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача адвоката Лічмана О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За змістом відзиву, відповідач донедавна взагалі не знала, що за місцезнаходженням нежитлового приміщення, яке належить їй на праві власності, за адресою: АДРЕСА_1 , створено ОСББ. ОСОБА_1 проживає в м. Києві, зазначене приміщення здає в оренду, в м. Житомирі вже давно не була. Про загальні збори щодо створення ОСББ відповідач не була поінформована належним чином, також запрошення засобами телефонного чи іншого зв`язку на загальні збори співвласників багатоквартирного будинку не отримувала і заяву про прийняття її в члени ОСББ «Тетерів» не писала. Жодних доказів того, що відповідача повідомляли про місце та час проведення загальних зборів, позивач не надав. На загальні збори ОСББ «Тетерів», що відбулися 11.01.2020 року, рішенням яких було затверджено кошторис ОСББ «Тетерів», і на який позивач посилається у своїй позовній заяві, відповідача теж не запрошували. Представник визнав, що договір на утримання будинку та прибудинкових територій між позивачем та відповідачем не укладався. Разом з тим жодного акту виконаних робіт чи наданих послуг за три роки позивач не надав, а отже це підтверджує той факт, що фактично ніякі послуги позивачем не надавались. Приміщення, яке знаходиться у власності відповідача, набуте нею у законний спосіб, не перебуває на балансі жодних підприємств і організацій, в тому числі ОСББ «Тетерів», і не є спільною/сумісною власністю всіх жильців будинку чи учасників ОСББ «Тетерів». Відповідач власними силами утримує своє приміщення та прилеглу до нього територію і не бажає користуватись невизначеними послугами, які їй нав`язує ОСББ «Тетерів». Претензії, які ОСОБА_1 пред`являє позивач, представник відповідача вважає передчасними, не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника позивача адвоката Могильницького В.Ю. надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 шляхом скликання установчих зборів та прийняття на них відповідного рішення 13 грудня 2021 року було створено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тетерів». Всі співвласники будинку АДРЕСА_1 були належним чином проінформовані про скликання установчих та загальних зборів. Відповідач у зв`язку з відсутністю інформації про місце проживання/реєстрації власника нежитлового приміщення була повідомлена за місцем знаходження майна, тобто за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 . Твердження відповідача про те, що з нею повинен бути укладений договір не ґрунтується на нормах чинного законодавства, адже відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, а не наймачем послуг. Тому за утримання спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 стягується внесок, а не плата.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Могильницький В.Ю. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, просив їх задовольнити, зазначивши, що з боку відповідача жодної проплати не було. Актів виконаних робіт немає і позивач їх не подавав, так як заборгованість в сумі 24 423,00 грн. складається з членських внесків. Жодних претензій щодо якості та повноти наданих послуг від ОСОБА_1 не надходило до позивача. Додав, що витрати на правничу допомогу складають 3 900 грн.

Представник відповідача адвокат Лічман О.М. в судовому засідання заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що його довіритель взагалі не знала про існування ОСББ. Вона сама доглядає територію свого нежитлового приміщення, сплачує за комунальні послуги, зокрема, воду, світло. Із доказів, наданих позивачем, фактично є тільки кошторис, інших належних доказів на підтвердження позовних вимог у справі немає. Вважає, що в позові слід відмовити. За словами представника відповідача, до 2020 року ОСОБА_1 в ЖЕК якийсь мабуть сплачувала кошти, а з 2020 року не знає чи платила вона за обслуговування нежитлового приміщення. На запитання суду представник відповів, що протокол №1 загальних зборів ОСОБА_1 не оскаржувала, а внески, наскільки відомо представнику, відповідач не сплачувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (магазину) площею 232,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №212169443 від 11.06.2020.

Відповідно до п. 1.1 Розділу І Статуту ОСББ «Тетерів», затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ «Тетерів», протокол №4 від 16.08.2020, ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Метою створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Статуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна Об`єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників та мешканців багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по майдану Короленка, 5 від 11.01.2020, зборами був затверджений кошторис на 2020 рік з розрахунку 5,00 грн. за 1 м? загальної площі.

За період з 01.03.2020 по 30.11.2021 заборгованість по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафним санкціям по ОСОБА_1 становить 27 933,87 грн., з них: 24 423,00 грн. борг, 612,35 грн. 3% річних, 2 898,52 грн. інфляційна різниця, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості. З даного розрахунку також слідує, що розмір членського внеску за 2021 рік не змінився.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч.ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За положеннями ч. 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Статтею 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Окрім того, відповідно до п.п. 7.5, 7.7 Розділу VІІ Статуту ОСББ «Тетерів» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки загальної площі квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку або за адресою багатоквартирного будинку. Розмір та порядок відрахувань до цих фондів визначається на Загальних зборах Об`єднання.

Згідно з п.п. 11.2.8 п. 11.2 Розділу ХI Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Таким чином, встановивши, що відповідач є власником нежитлового приміщення - магазину, споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного будинку, які надаються позивачем за вказаною адресою, доказів щодо ненадання або неналежного надання вказаних послуг ОСОБА_1 не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складатиме: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, враховуючи, що між сторонами існували зобов`язальні правовідносини, які зі свого боку відповідач належним чином не виконувала, своєчасно не вносила необхідні платежі, чим порушила права позивача і допустила заборгованість, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСББ «Тетерів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 27 933,87 грн., яка складається з: 24 423,00 грн. заборгованість зі сплати членських внесків, 612,35 грн. 3% річних, 2 898,52 грн. інфляційні втрати.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Встановлено, що 10.11.2021 року між ОСББ «Тетерів» та адвокатським бюро «Могильницький та Партнери» в особі керуючого бюро Могильницького В.Ю., який діє на підставі статуту та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №638 від 29.03.2012 року, був укладений договір про надання правової допомоги.

За змістом пункту 3.2. договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору.

У додатку №1 до договору від 10.11.2021 наведений перелік та вартість правової допомоги (послуг), які адвокатське бюро надає клієнту. Так, вартість послуги з підготовки проекту позовної заяви про стягнення заборгованості складає 1200 грн. Сторони договору оцінили в таку ж суму і послугу складання проекту відповіді на відзив. Представництво інтересів клієнта в загальному суді першої інстанції визначено в розмірі 500 грн. за одне засідання.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших.

Враховуючи складання адвокатом позовної заяви в інтересах позивача та відповіді на відзив, представництво інтересів позивача в трьох судових засіданнях, наявні у матеріалах справи докази наданих послуг та оплати витрат на правову допомогу, інші наведені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 3 900 грн. є обґрунтованими та реальними. З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України та відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, із ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 3 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тетерів» заборгованість станом на 30 листопада 2021 року у сумі 27 933,87 грн., що складається з 24423,00 грн. заборгованості зі сплати членських внесків; 612,35 грн. 3% річних та 2 898,52 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тетерів» 2270 грн. судового збору та 3900 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тетерів», адреса: м. Житомир, майдан Короленка, 5 код ЄДРПОУ 43409611.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя