Рішення

від 27.01.2023 по справі 607/8216/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2023 Справа №607/8216/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря Мокрій М.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного цивільну у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП МАРКЕТ про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-МАРКЕТ» про стягнення 30 грн., які були сплачені за неправомірно нав`язану та ненадану послугу «оренди».

В обґрунтування вимог позивач вказав, що ТОВ «ВІПМАРКЕТ» здійснює свою діяльність на комунальній території ринку по АДРЕСА_1 та стягує плату із відвідувачів ринку за послугу «Оренда місця для загрузки і вигризки товару». В обґрунтування необхідності оплати «послуги оренди» адміністрація ринку ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» вказує, що територія ринку начебто є приватною власністю. Згідно публічної кадастрової карти вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності та на праві постійного користування належить КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради. 29 червня 2022 року ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» стягнув з нього плату в розмірі 30 грн. за надання послуги «Оренда місця для загрузки і вигризки товару». Однак ніякого цивільно-правового договору з ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» він не укладав, не просив надавати йому будь-які послуги та не користувався ними. Посилаючись на наведене та те, що стягнення вказаних коштів є незаконним та безпідставним, порушує його права як споживача, просив задовольнити позов.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2022 року відкрито провадження у даній справи та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

04 серпня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому в задоволенні позову просить відмовити з огляду на наступні обставини. Так, згідно ч. 4.1 Статуту, основною метою створення товариства є виробнича, комерційна, посередницька, фінансова та інша господарська діяльність для отримання прибутку й задоволення на його господарської діяльності і впорядкованості руху. За що й стягується плата, що покриває витрати на забезпечення можливості надання таких послуг. При проїзді на територію ринкового комплексу, вказаними працівниками споживачам доводиться до відома інформація щодо вартості оплати та пропонується альтернатива можливість паркування транспортного засобу за межами ринкового комплексу на парко місцях, котрі обслуговує оператор з паркування ФОП ОСОБА_3 . З врахуванням наведеного, вважає, що між Товариством та споживача має місце укладення договору про надання послуг, згідно умов якого споживач оплачує виконавцеві надані послуги, що не суперечить законодавству. Посилаючись на наведене, просять відмовити у позові.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ВІП-МАРКЕТ».

Суд, дослідивши та оцінивши докази, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:12:001:0023 пл. 0,8, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та на праві постійного користування належить КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «ВІП-МАРКЕТ» про стягнення коштів, яке набрало законної сили, встановлено на ступні обставини:

Рішенням Тернопільської міської ради від 28 липня 2017 року за № 7/16/117 вирішено надати дозвіл ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» на укладення договору земельного сервітуту терміном на 5 років для проходу та проїзду автотранспорту по АДРЕСА_1 .

19 жовтня 2017 року між Тернопільською міською радою та ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» укладено договір про встановлення земельного сервітуту, згідно умов якого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , пл. 0,0850га встановлюється платний земельний сервітут в інтересах Товариства для проходу та проїду автотранспорту. Договір укладено на 5 років з 28 липня 2017 року по 28 липня 2022 року.

Додатками до даного договору є розрахунок плати за користуванням сервітутом, рішення міської ради, план-схема розташування земельної ділянки, план розташування земельної ділянки, кадастровий план розташування земельної ділянки, витяг з технічної документації про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно плану та кадастрового плану розташування земельної ділянки, що надається в сервітутне користування для проходу та проїзду, в`їзд на ринок по АДРЕСА_1 та його територія є комунальною власністю та належить Тернопільській міській раді.

Згідно відповіді Тернопільської міської ради за № 8438-Ф від 26.04.2021 року, останньою не встановлювалась плата на в`їзд на територію ринку по вул. М. Шептицького.

Наказом директора ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» за №40-А від 01 травня 2020 року встановлено плату за в`їзд транспортних засобів на територію ринкового комплексу у розмірі 30 грн. Для інвалідів, учасників ООС (АТО), ліквідаторів Чорнобильської аварії, вартість проїзду транспортних засобів становить 50%.

В силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, вказані обставини не підлягають доказуванню.

Згідно оригіналу фіскального чеку від 29 червня 2022 року, долученого позивачем до матеріалів справи, ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» 29 червня 2022 року стягнуто з позивача плату у розмірі 30 грн. за оренду місця для загрузки і вигризки товару.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами частинами першою статті 15, частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

В силу вимог ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 см. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів ,у томучислі:а)право проходута проїздуна велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 100 Земельного кодексу встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 101 Земельного кодексу земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Встановлено, що ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі статуту, видом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, надання інших допоміжних комерційних послуг, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

19 жовтня 2017 року між Тернопільською міською радою та ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» укладено договір про встановлення земельного сервітуту, згідно умов якого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , пл. 0,0850га., яка перебуває у комунальній власності, встановлено платний земельний сервітут в інтересах Товариства для проходу та проїзду автотранспорту.

Згідно плану розташування земельної ділянки, що надається в сервітутне користування для проходу та проїзду, в`їзд на ринок по АДРЕСА_1 є комунальною власністю та належить Тернопільській міській раді.

Відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження факту правомірності стягнення плати у розмірі 30 грн. за в`їзд транспортних засобів на територію ринкового комплексу.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснення діяльності із наданням послуг парковки для автомобілів, що останній є власником земельної ділянки чи здійснює інші види діяльності із наданням даних послуг, а також, що ним укладався цивільно-правовий договір з позивачем, на підставі якого з останнього було стягнуто плату у розмірі 30 грн.

Водночас, власник земельної ділянки Тернопільська рада будь-яких плат за в`їзд на територію ринку по АДРЕСА_1 не встановлювала.

В силу вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення шляхом стягнення з ТОВ «ВІП-МАРКЕТ» на користь ОСОБА_2 30 (тридцять) грн. як безпідставно набутих коштів.

Відповідно довимог ч.ч.1,2ст.141ЦПК судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку із задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 992.80 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП МАРКЕТ (вул. Митрополита Шсптицького, 26Б м. Тернопіль) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 30 гривень безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП МАРКЕТ на користь ОСОБА_2 992, 40 гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк