Рішення

від 26.12.2022 по справі 130/307/22

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/518/2022

130/307/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2022 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

із участю: секретаря Лавріненко Ю.В.,

прокурора Петлик І.В.,

представників відповідачів Козакова Г.Г., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Філімонова Олега Віталійовича в інтересах держави до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Фермерського господарства "Жмеринський зерно- промисловий комплекс" та ОСОБА_4 , про оскарження рішення та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов О.В. в інтересах держави 04.02.2022 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вимогами визнання незаконним та скасування рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.05.2020 року "Про затвердження документації із землеустрою" щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства; витребування у ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 1 га з кадастровим 0521080300:06:004:0279, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області. У позовній заяві прокурором викладена наступна позиція. Жмеринською окружною прокуратурою встановлено, що постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.11.2021 року в справі №130/2696/21, яка набула законної сили 16.11.2021 року, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. Так, 21.05.2020 року ОСОБА_4 , будучи відповідно до п.п."б" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до ст.172-7 КУпАП суб`єкт адміністративного правопорушення, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, який обумовлений наявністю сімейних стосунків із ОСОБА_2 , який є її чоловіком та отримує у власність земельну ділянку площею 1 га, а також в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", ст.8,18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", будучи присутньою на засіданні 56 сесії 7-го скликання Біликовецької сільської ради при розгляді питання "Про затвердження документації із землеустрою" та виготовленню рішення по даному питанню, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, який обумовлений наявністю сімейних стосунків із ОСОБА_2 , проголосувала "за" щодо затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 1 га ОСОБА_2 , який являться її чоловіком, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена частинами першою та другою ст.172-7 КУпАП. Рішенням 1 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 11.11.2015 року про підсумки виборів депутатів сільської ради, Біликовецька сільська рада прийняла до відома рішення виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Біликовецької сільської ради та визнала їх повноваження за списком, зокрема щодо ОСОБА_4 , виборчий округ №12. Відповідно до протоколу 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району від 21.05.2020 року, ОСОБА_4 приймала участь в сесії сільської ради, на якій винесено рішення "Про затвердження документації із землеустрою" щодо відведення земельних ділянок у власність та надання у власність, зокрема її чоловіку ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_4 в судовому засіданні при розгляді протоколу відносно неї свою вину у вчинених адміністративних правопорушеннях визнала та вказала, що дійсно на засіданні сільської ради проголосувала за затвердження технічної документації на земельну ділянку її чоловіку та не повідомила про конфлікт інтересів. Це рішення відповідно до ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" стало підставою для внесення відповідних записів до Державного реєстру прав. За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, на підставі рішення органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою, серія та номер: 56 сесія 7 скликання, виданий 21.05.2021, видавник: Біликовецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області, перебувала на праві приватної власності у ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (номер запису про право власності: НОМЕР_2 , дата державної реєстрації 28.05.2020, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52553383 від 05.06.2020). У подальшому, 20.07.2020 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_3 , кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, яка розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Біликовецька сільська рада, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що внесено відомості про вчинений правочин у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 . Окрім того, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вказана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ "Жмеринський зерно-промисловий комплекс" строком дванадцять років, на підставі договору оренди від 20.11.2020 року, укладеного з ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_3 придбала спірну земельну ділянку у особи, яка з огляду на зазначені вище обставини отримала у власність дану земельну ділянку внаслідок порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції". З урахуванням цього, Жмеринською окружною прокуратурою подано цей позов в інтересах держави з метою відновлення встановленого Земельним та Цивільним кодексами України порядку користування земельними ділянками та усунення негативних наслідків адміністративного правопорушення в інтересах держави у якості позивача, так як спірна земельна ділянка, яка розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, яка отримана ОСОБА_2 на підставі рішення Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яке прийнято із порушенням вимог закону, підлягає поверненню у комунальну власність Жмеринської міської територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області, як правонаступнику прав та обов`язків реорганізованої Біликовецької сільської ради відповідно до рішення Жмеринської міської ради від 09.12.2020 року №57 "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської, Почапинецької сільських рад".

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.02.2022 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05.04.2022 року.

14.03.2022 року представником відповідача Жмеринської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заявлений до них позов визнають, окрім вимог щодо стягнення витрат судового збору. У даному відзиві представник відповідача зазначив, що Жмеринська міська рада вважає позовну заяву обгрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству та реальним обставинам справи. Так, на підставі Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 року №512-р, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 року №1009-ІХ було прийнято рішення 2 сесії Жмеринської міської ради 8 скликання "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської, Почапинецької сільських рад" за №57 від 09.12.2020 року та розпочато процедуру реорганізації, зокрема й Біликовецької сільської ради. Таким чином, Жмеринська міська рада Вінницької області стала правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Біликовецької сільської ради, так як у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських,селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади. Також, пославшись на постанову Великої палати Верховного суду від 20.03.2019 року в справі №442/730/17, де суд розглянув позов про визнання незаконним і скасування зазначеного рішення сільської ради про надання земельної ділянки у власність та її повернення у власність територіальної громади, представник Жмеринської міської ради вказав, що у своєму рішенні Велика Палата визнала за необхідне відступити від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки в ньому міститься помилковий висновок про те, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу. Для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є сам факт участі депутата у його прийнятті за наявності конфлікту інтересів (незалежно від того, є він потенційним чи реальним), а не вплив такого голосування на прийняте колегіальним органом рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості (а.с.94-96).

05.04.2022 року відкладено підготовче засідання на 05.05.2022 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Радіщева В.О. щодо ознайомлення з матеріалами справи.

05.05.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Радіщевим В.О. подано електронною поштою відзив на позовну заяву, згідно якого він вважає, що заявлені по відношенню до ОСОБА_3 позовні вимоги є безпідставними, у зв`язку із чим просив відмовити у їх задоволенні. Зауважив, що правова норма, яка дає підстави для витребування власником майна у добросовісного набувача і на підставі якої заявлено позов п.3 ч.1 ст.388 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Слід зазначити, що в розумінні даної норми процесуального кодексу, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не являються носієм висновків щодо застосування відповідних норм права, так як мова йде виключно про постанови, прийняті Верховним судом, який функціонує з грудня 2017 року. Тому положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" не можуть бути використані при виборі норм матеріального права для застосування в даному спорі. При цьому, 18.03.2020 року Касаційним цивільним судом Верховного суду було розглянуто справу №199/7375/16-ц, у постанові якого зроблено висновок щодо застосування п.3 ч.1 ст.388 ЦК України. Обставини даної справи є схожими зі справою, яка є предметом розгляду. Зазначеною постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду у задоволенні позову прокуратури Дніпропетровсьої області було відмовлено із викладенням такого висновку: конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь Дніпропетровської міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), за таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Аналогічна позиція надалі викладалась у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 20.05.2020 року в справі № 199/8047/16-ц. Вказав, що як свідчать обставини справи, позивач Жмеринська окружна прокуратура Вінницької області не заперечує того факту, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:02780521080300:06:004:0279. Про це свідчать правові підстави позову згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України можливе витребування майна лише у добросовісного набувача. Також на добросовісність ОСОБА_3 як набувача спірного майна вказують і фактичні обставин справи. Згідно ч.1 ст.388 ЦК України добросовісним набувачем майна є особа, яка не знала і не могла знати про те, що інша особа, у якої вона придбала майно за відплатним договором, не мала право відчужувати це майно. В матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 297352600, надана позивачем, з якої вбачається, що ОСОБА_3 придбала земельну ділянку у ОСОБА_2 згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки №728 від 20.07.2020 року, який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р.І. Також в матеріалах справи міститься сам правочин, згідно якого вбачається, що земельна ділянка була придбана за 21640 грн. На момент продажу ОСОБА_2 був власником даної земельної ділянки згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 211661434 від 05.06.2020 року, згідно якого право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку зареєстроване 28.05.2020 року за номером 36785523. Тобто договір купівлі-продажу має ознаки відплатності. Про обставини вчинення ОСОБА_2 корупційного адміністративного правопорушення ОСОБА_3 не знала, оскільки даний факт було встановлено лише 05.11.2021 року постановою Жмеринського міськрайонного суду, тобто понад рік з моменту придбання земельної ділянки ОСОБА_3 . Крім того, характер корупційного діяння полягає у порушенні порядку голосування під час прийняття рішення, всупротив якого ОСОБА_4 як зацікавлена особа і депутат сільської ради мала відмовитись від голосування за проект рішення щодо відведення її чоловікові у власність земельної ділянки. ОСОБА_3 не є депутатом сільської ради і не була присутня під час голосування під час відведення земельної ділянки ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_3 не бачила і не могла бачити протокол голосування, так як при оформленні договору купівлі-продажу вказаний документ не надається. Фактично про всі ці обставини ОСОБА_3 стало відомо вже після отримання позову прокуратури (а.с.116-119).

01.06.2022 року до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, що зазначені у відзиві адвоката Радіщева В.О. доводи не спростовують обставин, наведених у позовній заяві, доказів, долучених до позову, та є необгрунтованими з урахуванням наступного. ОСОБА_3 придбала спірну земельну ділянку у особи, яка отримала у власність дану земельну ділянку внаслідок порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції". Обставини даної справи свідчать про те, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника Українського народу, тоді як прийняття Біликовецькою сільською радою Жмеринського району спірного пункту рішення не свідчить про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття вказаної землі з комунальної власності з огляду на прийняття вказаного вище рішення сільської ради в умовах реального конфлікту інтересів з боку депутата Біликовецької сільської ради ОСОБА_4 . Разом з тим, рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст.19,27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"). Пунктом 10 цієї ж постанови визначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року в справі П/811/1640/17 звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Зауважив, що звернення прокурора з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. За таких обставин, витребування земельної ділянки у ОСОБА_3 становить "суспільний", "публічний" інтерес, оскільки вказане є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання безоплатної передачі у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення у державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності. Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження територіальної громади земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки, забезпечення законності під час розпорядження землею комунальної власності, явно переважає приватний інтерес у власника спірної земельної ділянки, яка отримана на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято в умовах реального конфлікту інтересів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією (а.с.130-140).

09.06.2022 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.06.2022 року за клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Радіщева В.О. щодо подання додаткових доказів.

17.06.2022 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті у іншій справі, наступне підготовче засідання призначене на 08.07.2022 року.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 08.07.2022 року закрито підготовче провадженя та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 та треті особи ОСОБА_4 та представник ФГ "Жмеринський зерно-промисловий комплекс" за їх викликом в судове засідання не з`явились. Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 раніше подали кожен заяви щодо проведення розгляду справи без їх участі й у вирішенні цивільного спору поклалися на розсуд суду. Представник ФГ "Жмеринський зерно-промисловий комплекс" причин своєї неявки не повідомив, власних клопотань не представив. Решта учасників справи не заперечували щодо розгляду справи по суті без участі відповідача ОСОБА_2 та третіх осіб.

В судовому засіданні прокурор Жмеринської окружної прокуратри Петлик І.В. підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Вказала, що у позові чітко зазначені підстави представництва прокуратурою інтересів держави. Даний позов поданий на підставі ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. В даному випадку відсутній такий орган, оскільки Біликовецька сільська рада 09.12.2020 року рішенням Жмеринської міської ради №57 "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської, Почапинецької сільських рад" була реорганізована і відповідно правонаступником її прав та обов`язків стала Жмеринська міська рада. Зазначила, що Жмеринська міська рада не зверталася до прокуратури щодо представництва її інтересів з приводу цього питання.

Представник відповідача Жмеринської міської ради Козаков Г.Г. в судовому засіданні вказав про визнання даного позову і повідомив, що його визнання є добровільним.

Представник відповідачяа ОСОБА_3 адвокат Швець А.В. зазначила про не визнання даного позову. Вказала, що прокурор у позовній заяві посилається на висновки постанови Великої Палати Верховного суду в справі №442/730/17. Саме в даному судовому рішенні йдеться мова про порушення процедури прийняття рішення, а саме: наявності конфлікту інтересів. Вважає, що дані справи не є тотожними та згадані правові позиції касаційного суду стосуються відповідача, тобто депутата, яка діяла в рамках конфлікту інтересів. Проте, у даній справі відповідач ОСОБА_3 є добросовісним набувачем. Також Верховним Судом звернуто увагу на принцип балансу інтересів та можливість переголосування, але якими нормами передбачено відповідне переголосування представник відповідача повідомити не змогла та погодилась із тим, що результат переголосування не є заздалегідь прогнозованим та гарантованим. Зауважила, що оскільки чоловіком відповідного депутата вже відчуджена спірна земельна ділянка, тому балансу інтересів вже дотриматися неможливо. Тому дані справи не є тотожними і вказані висновки Великої Палати Верховного Суду неможливо застосувати до спірних правовідносин. Також звернула увагу суду на принцип належного урядування, які закріплені у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України", де йдеться про те, що державний орган має виправити помилку і дана помилка відбулася саме з вини одного із відповідачів, але не може впливати на добросовісного набувача. Тому що у відповідних принципах, закріплених на європейському рівні, потреба виправити помилку державного органу не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, яке набуте особою, що покладалася на легітимність та добросовісність дій державного органу. На момент купівлі-продажу земельної ділянки відповідач ОСОБА_3 не знала про те, що депутат діяла неправомірно, а саме голосувала під час прийняття рішення на користь свого чоловіка. На той час у провадженні суду були відсутні будь-які справи щодо притягнення ОСОБА_4 до відповідальності, тому ОСОБА_3 є добросовісним набувачем відповідної земельної ділянки, а витребування земельної ділянки призведе до негативних для неї наслідків, так як їй доведеться шукати відповідний спосіб захисту свого права. Також послалася на рішення Касаційного цивільного суду від 18.03.2020 року в справі №199/7375/17-ц, згідно якого є неприйнятним, коли добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх витрат. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування відповідного майна у відповідача, який є добросовісним набувачем, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції є неприйнятним. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду від 20.05.2020 року в справі №199/8047/16-ц. Тому вважає втручання держави в даному випадку невиправданим та таким, що не здійснюються з метою задоволення суспільного публічного інтересу. Оскільки, у будь-якому разі, навіть якщо скасувати рішення сільської ради, особа буде мати право на отримання даної земельної ділянки, так як прокуратура питання про скасування рішення сільської ради щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації не ставить, тобто в даному випадку рішення буде залишатись весь час законним. Зауважила, що у вказаних нею вище судових рішеннях щодо конфлікту інтересів не йдеться, там містяться обставини щодо добросовісності та неприйнятності добросовісного набувача шукати способи захисту. Крім того, вважає, що відповідний голос ОСОБА_4 не був вирішальним при голосуванні та не повпливав на відповідний результат, оскільки у органу місцевого самоврядування була відповідна воля на передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 . Повідомила, що ОСОБА_3 , в інтересах якої вона діє, є добросовісним набувачем за відплатним правочином, який передбачає реалізацію певних відшкодувань у випадку його незаконності чи недійсності. На разі остання не висувала до продавця чи відчужувача за правочином вимогу про відшкодування їй певних втрат і приведення всього до первісного стану, який існував до укладення цього правочину, оскільки ОСОБА_3 ще досі є власником спірної земельної ділянки і втрат ще не понесла. Щодо розірвання даного договору купівлі-продажу не зверталася, оскільки вона вважає його законним. Вважає, що прокурор у позові відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" жодним чином не обґрунтував причину звернення з даним позовом в інтересах держави, тобто на якій підставі його подано прокуратурою, а не органом місцевого самоврядування.

Заслухавши пояснення прокурора, представників вказаних відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно копії постанови Жмеринського міськрайонного суду від 05.11.2021 року (а.с.22-23) ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн, оскільки 21.05.2020 року ОСОБА_4 , будучи відповідно до п.п."б" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та в силу примітки до ст.172-7 КУпАП суб`єкт адміністративного правопорушення, не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, який обумовлений наявністю сімейних стосунків із ОСОБА_2 , який є її чоловіком та отримує у власність земельну ділянку площею 1 га, а також в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", ст.8,18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", будучи присутньою на засіданні 56 сесії 7-го скликання Біликовецької сільської ради при розгляді питання "Про затвердження документації із землеустрою" та виготовленню рішення по даному питанню, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, який обумовлений наявністю сімейних стосунків із ОСОБА_2 , проголосувала "за" щодо затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 1 га ОСОБА_2 , який являться її чоловіком

Згідно копії рішення 1 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради від 11.11.2015 року про підсумки виборів депутатів сільської ради (а.с.24) Біликовецька сільська рада прийняла до відома рішення виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Біликовецької сільської ради та визнала їх повноваження за списком, зокрема, щодо ОСОБА_4 , виборчий округ №12.

Відповідно до копії протоколу 54 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району від 05.03.2020 року (а.с.28-31) ОСОБА_4 приймала участь в сесії даної сільської ради, на якій винесено рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою" (а.с.25-27) щодо відведення земельних ділянок у власність та надання у власність, зокрема її чоловіку ОСОБА_2 земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га на території с.Лопатинці Жмеринського району Вінницької області із земель комунальної власності, сільськогосподарського призначення (рілля), Біликовецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до копії протоколу 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району від 21.05.2020 року (а.с.34-38) ОСОБА_4 приймала участь в сесії сільської ради, на якій винесено рішення "Про затвердження документації із землеустрою" (а.с.32-33) щодо відведення земельних ділянок у власність та надання у власність, зокрема, її чоловіку ОСОБА_2 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства.

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 року за №297352600 (а.с.39-40) вбачається, що спірна земельна ділянка площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, на підставі рішення органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою, серія та номер: 56 сесія 7 скликання, виданий 21.05.2021, видавник: Біликовецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області, перебувала у приватній власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (номер запису про право власності: 36785523, дата державної реєстрації 28.05.2020, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52553383 від 05.06.2020), та 20.07.2020 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р.І. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_3 (а.с.41-44) з кадастровим номером 0521080300:06:004:0279, яка розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Біликовецька сільська рада, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що внесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Відповідно до копії рішення Жмеринської міської ради Вінницької області від 09.12.2020 року №57 "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської, Почапинецької сільських рад" (а.с.45-46) Жмеринська міська рада розпочала процедуру реорганізації, зокрема Біликовецької сільської ради, шляхом приєднання до Жмеринської міської ради за спеціальними правилами, визначеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій".

Згідно повідомлення Жмеринської міської ради від 23.11.2021 року №02-5/10-5518 на запит керівника Жмеринської окружної прокуратури Філімонова О.В. (а.с.49-51) у день набуття повноважень новообраною Жмеринською міською радою Вінницької області (24.11.2020 року рішення 1 сесії Жмеринської міської ради 8 скликання №2 "Про початок повноважень депутатів Жмеринської міської ради") припинилися (закінчилися) повноваження Біликовецької сільської ради.

Відповідно до рішення Жмеринської міської ради від 28.12.2020 року №101 (а.с.52) затверджено передавальні акти щодо передачі майна селищної та сільських рад, які припиняються в результаті реорганізації шляхом приєднання до Жмеринської міської ради Вінницької області, включно Біликовецької сільської ради.

Згідно копії актового запису про укладення шлюбу від 29.05.1983 року №8 (а.с.58) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій після одруження присвоєно прізвище " ОСОБА_6 ".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положенням ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.1 ст.35-1 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ст.67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Згідно з ч.1 ст.68 Закону України "Про запобігання корупції" фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Згілно вимог ч.1 ст.293 ЦК України правовий акт, зокрема, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

В ході судового розгляду справи на підставі вказаних вище доказів встановлено, що відповідно до копії постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.11.2021 року в справі №130/2696/21, що набула законної сили 16.11.2021 року, ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, оскільки, являючись депутатом Біликовецької сільської ради 7 скликання Жмеринського району, будучи згідно з п.п."б" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення п.1-3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила сесію Біликовецької сільської ради про реальний конфлікт інтересів, вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши на сесії за затвердження проекту землеустрою щодо відведення серед решти її чоловіку та іншим громадянам земельних ділянок у власність, чим скоїла адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Суд визнає неаргументованими твердження представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Швець А.В. стосовно нездіснення прокурором у позові обґрунтування причини звернення з цим позовом в інтересах держави, оскільки окрім посилання на положення ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" позовна заява містить обґрунтування суспільного інтересу держави в особі відповідної територіальної громади у вирішенні спору щодо оскаржуваного рішення Біликовецької сільської ради в частині, що стосується передачі у власність оспорюваної земельної ділянки, та щодо повернення її власнику в особі територіальної громади, а також у позові розгорнуто викладено обставини щодо припинення повноважень серед решти Біликовецької сільської ради за наслідком приєднання до Жмеринської міської ради, що визначає належність прокурору повноважень звернення до суду з цим позовом в інтересах держави з визначених вказаною нормою закону підстав відсутності даного органу місцевого самоврядування. Окрім того, щодо спірних правовідносин підлягає врахуванню висновок, який викладений у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення; ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, власне що визначає також відсутність вказаних підстав також у Жмеринської міської ради з огляду на відповідні спірні правовідносини у даній справі.

Суд визнає необґрунтованими доводи представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Швець А.В. про те, що голос ОСОБА_4 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття вказного рішення Біликовецької сільської ради, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів помилковим.

Так, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 442/730/17.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.05.2020 року "Про затвердження документації із землеустрою" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства, прийняте з порушенням вимог ч.2 ст.35-1, ст.67 Закону України "Про запобігання корупції", ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відтак є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів депутата вказаної ради ОСОБА_4 , яка голосувала за прийняття такого рішення та бездіяльності решти депутатів даної ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

За таких обставин з визначених законом підстав оспорюване рішення Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.05.2020 року "Про затвердження документації із землеустрою" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки необхідно визнати незаконним та належить скасувати судом, а тому позов у цій частині вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23.11.2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, Європейський суд з прав людини також визначає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення від 02.11.2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конситуції України).

Згідно положень ст.13 Конституції України, серед решти земля, що знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За змістом ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до вимог ч.3 ст.393 ЦК України, в редакції, що діяла на час виникнення спіних правовідносин) власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта, зокрема, органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірні правовідносини пов`язані з вибуттям земельної ділянки з власності держави в особі територіальної громади та становлять суспільний інтерес. Ураховуючи, що Біликовецька сільська рада розпорядилася спірною земельною ділянкою з порушенням вимог закону, звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та є пропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном, оскільки полягає у відновленні законності при вирішенні вибуття з власності територіальної громади земельних ділянок та їх повернення у власність держави для задоволення потреб територіальної громади.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 року в справі № 299/2739/17.

Зважаючи на встановлення судом в ході даного судового розгляду обставин того, що рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.05.2020 року "Про затвердження документації із землеустрою" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства є незаконним, дане рішення органу місцевого самоврядування у цій його частині не тягне за собою правових наслідків, на які воно було спрямоване, а саме щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 у власність вказаної спірної земельної ділянки.

З урахуванням цього, укладений згодом між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, від 20.07.2020 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності останньої в цілому на вказану спірну земельну ділянку, є нікчемним в силу вимог ст.228 ЦК України, оскільки він порушує публічний порядок, будучи спрямованим на незаконне заволодіння майном держави за відсутності відповідного права заздалегідь у продавця ОСОБА_2 . Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України) та закон не вимагає визнання його недійсності судом.

Відтак судом встановлено, що ОСОБА_3 безпідставно набула у власність зазначену земельну ділянку, тому ця земельна ділянка сільськогогосподарського призначення підлягає поверненню у власність держави в особі Жмеринської міської територіальної громади (як правонаступника Біликовецької сільської ради відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 року та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області").

Оскільки спірна земельна ділянка вибула із володіння поза волею власника на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції" і відповідна незаконність якого встановлено в ході даного судового розгляду, суд доходить висновку, що держава має право витребувати спірну земельну ділянку від добросовісного набувача ОСОБА_3 на підставі положень п.п.3 ч.1 ст.388 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2019 року в справі № 367/7450/16-ц.

При цьому, суд визнає безпідставним твердження представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Швець А.В. стосовно надмірного тягара, якого становитиме для ОСОБА_3 вилучення у останньої, як добросовісного набувача, спірної земельної ділянки, й призведе до потреби шукати спосіб захисту свого права, оскільки гарантії, встановлені ст.1 Першого протоколу до Конвенції, не є абсолютними. Зокрема, положеннями даної статті міжнародного закону пеердбачено можливість позбавлення особи своєї власності в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, незаконність вибуття з державної власності земельної ділянки із подальшим незаконним відчуженням її іншій фізичній особі становить достатній суспільний інтерес щодо необхідності відновлення порушеного права держави в особі відповідної територіальної громади, як власника даного об`єкту нерухомого майна.

Окрім того, гарантії захисту права на мирне володіння майном особи згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції обумовлені не лише добросовісністю його набуття новим власником, а й також передбачають заздалегідь законність цього набуття, умови чого щодо набуття права на землю також прямо передбачені ч.2 ст.14 Конституції України, проте, даним вимогам норм права, які мають найвищу юридичну силу, правочин щодо відчуження відповідачем ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_3 спірної земельної ділянки з наведених вище підстав вочевидь не відповідає.

Також суд враховує, що за визначеними ст.216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину, яким є вказаний договір, ОСОБА_3 заздалегідь не обмежена у праві отримання від ОСОБА_2 за відповідним зобов`язаням останнього повернути другій стороні у натурі все, що він одержав на виконання цього правочину.

Крім того, враховуючи приписи частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України, добросовісний набувач ОСОБА_3 не позбавлена можливості заявити до власника земельної ділянки позов про відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження останньої, здійснених з часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки, витребування земельної ділянки у неї не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року в справі №488/6211/14-ц.

На підставі сукупності наведеного суд доходить висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог також в частині витребування у добросовісного набувача ОСОБА_3 спірної земельної ділянки на користь її належного власника держави Україна в особі Жмеринської міської ради, оскільки вказаний договір купівлі-продажу від 20.07.2020 року окрім вказаних ознак його нікчемності має відплатний характер.

З урахуванням ухвалення рішення суду в інтересах позивача, пропоційно задоволеним позовним вимогам документально підтверджені судові витрати позивача із сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4962 грн (а.с.21) та заяви про забезпечення позову в розмірі 1240,50 грн (а.с.66) підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури з відповідачів в справі Жмеринської міської ради та ОСОБА_3 відповідно щодо задоволення позову в частині скасування оспорюваного рішення та в частині витребування спірної земельної ділянки. При цьому, питання про стягнення судових витрат з Жмеринської міської ради суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого ним при поданні позову, що становить 1550,63 грн. Решта 50 відсотків судового збору, що становить 1550,63 грн, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 14 Конституції України, ст.10, 15, 16, 203, 215, 216, 236, 387, 390, 393 ЦК України, ст.1,4,5,80,83,84,116,118,121,122,152 ЗК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76,81, 82, 89, 141, 142, 223, 259, 263, 264-266 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21.05.2020 року "Про затвердження документації із землеустрою" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, для ведення особистого селянського господарства.

Витребувати у ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_1 ) на корить держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області (м.Жмеринка Вінницької області, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233) земельну ділянку, площею 1,00 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0279, що знаходиться на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської об`єднаної територіальної громади.

Стягнути судові витрати із сплати судового збору з Жмеринської міської ради Вінницької області (м.Жмеринка Вінницької області, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233) в розмірі 1550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 63 копійки та з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_1 ) в розмірі 3101 (три тисячі сто одна) гривня 25 копійок на користь Прокуратури Вінницької області (м.Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувач ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988).

Повернути Прокуратурі Вінницької області (м.Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувач ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988) з державного бюджету 1550 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят) гривень 63 копійки судового збору.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницько області.

Повне судове рішення складено 09.01.2023 року.

Суддя Вернік В.М.