Рішення

від 30.01.2023 по справі 910/21139/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/21139/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн»

до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»

про стягнення 160180,94 грн,

Представники:

від заявника Олійник О.С.

від відповідача Судейкін В.К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» про стягнення 160180,94 грн, в тому числі: 141375,74 грн інфляційних втрат, 18805,20 грн 3% річних.

21 листопада 2022 року суд задовольнив частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло», ухвалив стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» 80736,67 грн інфляційних втрат, 18711,64 грн 3% річних, 1491,72 грн судового збору, відмовив в іншій частині позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 70000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно позивач заявив про поновлення пропущеного строку на подання заяви, Заявник зазначив, що не був присутнім під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення (з технічних причин перервалось засідання в режимі відеоконфереції), тому пропустив строк на подання відповідних доказів.

Відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, відповідач вважає, що пропущений строк не слід поновлювати.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведені доводи пропущення строку, суд поновлює строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 734/21 від 01.07.2021, додаток № 7 від 08.10.2021 до договору про надання правової допомоги № 734/21 від 01.07.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, акт № 7 про виконання договору від 29.12.2021, детальний опис дій від 02.01.2023.

Згідно з договором про надання правової допомоги № 734/21 від 01.07.2021 сторони встановили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі 70000,00 грн (розмір не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача)

Оскільки суд задовольнив позов частково розподілу підлягають 43459,50 грн (99448,31ч160180,94*70000,00).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Ураховуючи, що предметом спору у справі було стягнення санкцій за несвоєчасну сплату боргу, підтвердженого рішенням суду, і фактично сам позов полягав у здійснені розрахунку таких вимог, що не становить складності та не потребує багато часу, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, які слід розподілити, не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд вважає, що спірмірними і підлягають розподілу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» пропущений строк на подання заяви про розподіл судових витрат.

2. Задовольнити частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн».

3. Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (вул. Машинобудівна, 40, м. Київ, 03067, код 03360905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» (вул.8-го Березня, 34-А, м. Миколаїв, 54029, код 37739429) 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено 01.02.2023.

Суддя С. А. Ковтун