Ухвала

від 24.01.2023 по справі 922/1025/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1025/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Яризька В.О.

при секретарі судового засідання : Руденко О.О.

розглянувши заяву ТОВ "Кремікс" про визнання правочину недійсним (вх. №12295 від 24.10.2022)у справі

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" про визнання банкрутом за участю :

представника ТОВ "Птахокомплекс "Нова" : Кувакіна Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 19.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпайп" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Саутенка С.О.

24.10.2022 на адресу суду від ТОВ "Кремікс" надійшла заява з посиланням на ч.ч.1-2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства про визнання правочину недійсним (вх. №12295), відповідно до якої заявник просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року, укладений між ТОВ "Новакорм" та ТОВ "Інпайп" та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені законом.

Ухвалою суду від 27.10.2022 прийнято та призначено заяву ТОВ "Кремікс" про визнання правочину недійсним (вх. №12295 від 24.10.2022) до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2022; залучено ТОВ "Новакорм" (код 40557266, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66) до участі у справі в межах розгляду заяви ТОВ "Кремікс" про визнання правочину недійсним (вх. №12295 від 24.10.2022).

22.11.2022 на адресу суду від розпорядника майна надійшов відзив (вх. № 14663), відповідно до якого арбітражний керуючий Саутенко С.О. просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Кремікс" з підстав її необґрунтованості.

29.11.2022 через кабінет системи "Електронний суд" надійшов відзив ТОВ "ПК "НОВА" (вх. №15118), в якому останній зазначає не погоджується із заявою ТОВ "Кремікс", вважає, що наведені кредитором аргументи є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

01.12.2022 на адресу суду надійшов відзив ТОВ "Новакорм" на заяву про визнання правочину недійсним (вх. № 15245), в якому зазначає, що ТОВ "Кремікс" не наведено жодних аргументів на підтвердження наявності підстав для визнання договору поруки недійсним.

Ухвалою суду від 05.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд заяви ТОВ "Кремікс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року відкладено 24.01.2023.

23.01.2023 на електронну пошту суду від ТОВ "ПК "НОВА" надійшов відзив на заяву ТОВ "Кремікс" (вх. №1454), в якому ініціюючий кредитор заперечує проти поданої заяви та вважає, що ТОВ "Кремікс" не наведено жодного обґрунтування, що договір про відступлення вимоги є недійсним з підстав, передбачених ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Присутній в судовому засіданні представник ініціюючого кредитора заперечує проти заяви ТОВ "Кремікс" просить суд відмовити в її задоволенні з огляду на безпідставність.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що нез`явлення учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи заяви ТОВ "Кремікс" про визнання правочину недійсним в даному судовому засіданні.

Вислухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали справи та заяви ТОВ "Кремікс", а також подані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова") звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп".

Ухвалою суду від 22.04.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп", код ЄДРПОУ 39431410, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О.

Ухвалою суду від 29.07.2021 (попереднє засідання) визнано вимоги ТОВ "Кремікс" у сумі 4 275 774,95 грн. (четверта черга), витрати ТОВ "Кремікс" щодо сплати судового збору в сумі 4 540,000 грн. підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, ТОВ "Кремікс" є кредитором ТОВ "Інпайп" у справі про банкрутство, що підтверджується матеріалами справи.

Наразі кредитор - ТОВ "Кремікс" звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року на підставі ч.ч.1, 2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як на правову підставу для визнання правочину недійним ТОВ "Кремікс" посилається на наступні положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони; боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, у межах провадження у справі про банкрутство господарським судом за заявою арбітражного керуючого або кредитора можуть бути визнані недійсними правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2019 року між ТОВ "Новакорм", код 40557266 (первісний кредитор) та ТОВ "Інпайп" (новий кредитор) укладено Договір б/н про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за зобов`язанням, що виникло на підставі Договору поставки № 14/02 від 14.02.2017 року (далі основний Договір), який було укладено між Новим кредитором і Боржником: товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" (ТОВ "Агро-Капітал Трейд") (код ЄДРПОУ 39748833) у загальному розмірі 3 255 436,11 грн. із яких основна сума боргу становить - 672 135,62 грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 453 848,07 грн., інфляційні збитки 159 161,71 грн., відсотки річні 1 970 290,71 грн. ( том № 2, ст.143).

Згідно з п. 1.2. вказаного Договору за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором у розмірі 3 255 436,11 грн., зокрема, сплати основної суми боргу у розмірі - 672 135,62 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 453 848,07 грн., інфляційних збитків у розмірі 159 161,71 грн., відсотків річних у розмірі 1 970 290,71 грн.

Отже, оспорюваний ТОВ "Кремікс" правочин, договір про відступлення права вимоги був укладений 07.06.2019 року, тобто, до набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналіз можливості застосування норми статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства до заяв кредиторів та арбітражних керуючих про визнання недійсними, правочинів боржника, укладених до набрання чинності КУзПБ та висновки з цього питання, викладені у Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду судової палати з розгляду справ про банкрутство від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

Так, в усталеній судовій практиці щодо застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства склався підхід застосування норм закону під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Зазначений підхід підтверджується висновками, що містяться впостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Судувід 20.06.2018 у справі №911/3023/15, від 15.01.2019 у справі №904/10887/16, від 08.10.2019 у справі №925/1288/18, від 19.11.2019 у справі №904/3935/18, від 17.12.2019 у справі №910/2114/19, від 15.05.2020 у справі№904/3938/18, від 09.07.2020 у справі №910/9641/19 тощо.

Тобто підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину, тоді як підстави визнання правочинів боржника недійсними, що містяться вст. 42 КУзПБ, не є повністю тотожними (ідентичними) з підставами, що містилися вст.20 Закону про банкрутство чинного до 21.10.2019.

Тому приписи ст.42 КУзПБу частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в діюКУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019,підлягають застосуванню приписист.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом»

Таке правозастосування відповідає практиці ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. В юридичній науці принцип правової визначеності розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vestedrights); незворотністьзаконуй неможливість застосуваннязаконудо особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimateexpectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.

Заборона зворотної дії в часі нормативно-правових актів є однією з важливих складових принципу правової визначеності як складової права на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, учасницею якої є держава Україна.

Наведене узгоджується з підходами ЄСПЛ, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної діїзаконув часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ від 22.05.2012 у справі «Scoppolav. Italy»).

Ураховуючи викладене, оскільки вчинення спірного правочину мало місце до введення в дію КУзПБ, тому положення ст.42 КУзПБне поширюються на спірні правовідносини у цій справі.

Як вже було зазначено раніше, однією із підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги, ТОВ «Кремікс» зазначає, що боржник взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На даний час у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким були, зокрема внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію цього нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

В свою чергу, ТОВ "Кремікс" не надано доказів, які б свідчили про те, що укладений ТОВ "Інпайп" Договір відступлення права вимоги від 07.06.2019 призвів до його неплатоспроможності.

Крім того, в обґрунтування підстав недійсності правочину ТОВ "Кремікс" зазначає, що ТОВ "Інпайп" та ТОВ "Агро Капітал Трейд" нібито контролювалися пов`язаними особами, і в результаті укладення оспорюваного правочину боржник придбав у ТОВ "Новакорм" борг перед самим собою.

Проте, ТОВ «Кремікс» не надано належних доказів, окрім даних відкритих неофіційних джерел, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є заінтересованими особами по відношенню один до одного. Той факт, що вони в різний час займали аналогічні посади на різних підприємствах ТОВ "Інпайп" та ТОВ "Агро Капітал Трейд", не доводить дійсність заявленого аргументу.

До того ж, суд звертає увагу на те, що визнання недійсним правочину, укладеного боржником із заінтересованою особою, як підставу для визнання недійсним такого правочину передбачено статтею 42 Кодексу України з процедур . Поняття заінтересованої особи стосовно боржника передбаченостаттею 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак, на підставі вищевказаного та з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, до спірних правовідносин застосовуються положеннястатті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які не містять такої підстави недійсності оспорюваного правочину як укладання боржником договору із заінтересованою особою.

Також в поданій заяві, заявник стверджує, що договір про відступлення права вимоги нібито є удаваним правочином, який було вчинено з метою приховати договір про перевід боргу між заінтересованими особами.

Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили насправді.

Удаваний правочин складається без наміру створити правомірний юридичний результат. Волевиявлення в ньому направлено на досягнення певного правового ефекту, але в той же час сторони домовляються про інші правові наслідки, ніж ті, які, згідно з законом, є результатом даного волевиявлення. Тобто в удаваному правочині по суті міститься два правочини: приховуваний, який сторони укладають де-факто, та приховуючий, що оформляється юридично і має на меті приховати від усіх справжній характер відносин сторін.

Втім, доказів того, що сторони мали наміри вчинити інший договір, а саме, договір про переведення боргу, заявником надано не було.

ТОВ "Кремікс" у заяві про визнання недійсим правочину зазначає, що ТОВ "Інпайп" оплатило ТОВ "Новакорм" грошові кошти, які були стягнуті з ТОВ "Кремікс" на підставі незаконного судового рішення, і що таке рішення було визнано незаконним на момент укладення договору про відступлення права вимоги.

При цьому, не вказано, що це за судове рішення, чи вступило/не вступило воно в законну силу, предмет та суть такого рішення, в чому полягає його незаконність, чи оскаржувалося воно, і яким чином воно впливає на розгляд заяви про визнання договору недійсним, тощо.

Якщо стягнення з ТОВ Кремікс відбулося на підставі відповідного судового рішення, яке вступило в законну силу, в порядку виконавчого провадження, то в чому полягає незаконність таких дій, не зовсім зрозуміло, і заявником не надано змістовного роз`яснення стосовно питання незаконності у своїй заяві, не наведено на цей факт доказової бази.

Сама по собі така форма правочину, як договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

В свою чергу, кредитор це особа, що має грошові вимоги до боржника.

Метою укладання Договору було отримання ТОВ Інпайп, як нового кредитора, права вимоги грошових коштів до боржника ТОВ Агро Кепітал Трейд.

Згідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

До одних з принципів господарювання в Україні частиною 1 ст. 6 Господарського кодексу України віднесено, зокрема, свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, ТОВ Інпайп, як суб`єкт господарювання, під час укладання Договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року, скористався своїми правами щодо вільного укладання договору, виборі контрагента і умов договору.

Наведені заявником твердження стосовно удаваності правочину, оплатності правочину та перерахування грошових коштів за даним правочином, відсутності господарської мети для укладання такого правочину, зловмисної змови сторін договору з метою заволодіння коштами ТОВ Кремікс спростовуються самим договором про відступлення права вимоги, є виключно припущенням заявника та не може бути беззаперечним доказом того, що договір укладений з порушенням вимог законодавства і мав зловмисну мету.

Окрім того, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ Агро Капітал Трейд на момент і після укладення спірного правочину не здійснювало господарської діяльності, не мало коштів або майна на сплату коштів за Договором про відступлення права вимоги. Сам по собі лише факт неможливості стягнення з боржника коштів не може підтверджувати недійсність правочину, укладеного за три роки до цього.

Суд звертає увагу, що в межах справи про банкрутство ТОВ «Інпайп» розглядалась заява ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ Агро Капітал Трейд на користь боржника, яка виникла у тому числі на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07 грудня 2021 року заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" (вх. № 23890 від 11.10.2021) про стягнення дебіторської заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал Трейд" (код 39748833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП" (код 39431410) заборгованість в загальному розмірі 3293012,80 грн. (з яких 3 255 436,11 грн. - заборгованість за договором про відступлення права вимоги) тавитрати по сплаті судового збору в розмірі 4540,00 грн.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено дійсність та законність вимог ТОВ Інпайп до ТОВ Агро Капітал Трейд. ТОВ Кремікс, як кредитор у справі № 922/1025/21, будь-яких заперечень з приводу цього не надавав, ухвалу господарського суду від 07.12.2021 не оскаржував.

Також в поданій заяві ТОВ «Кремікс» стверджує, що оскаржуваний правочин підпадає під ознаку придбання майна (майнових прав) за цінами нижче ринкових. При цьому, заявником не наведено критеріїв щодо того, як ним було встановлено, що ціна договору не відповідає ринковим цінам.

Договір про відступлення права вимоги не підпадає під таку ознаку, як придбання майна за цінами нижче ринкових, оскільки ТОВ "Новакорм" на користь ТОВ Інпайп було відступлено право вимоги за зобов`язанням в розмірі 3 255 436,11 гривень, і саме таку суму коштів ТОВ Інпайп ухвалено стягнути з ТОВ Агро Капітал Трейд.

На підтвердження таких аргументів заявником не надано належних та допустимих доказів в розумінні Господарського процесуального кодексу України щодо заниженої ціни правочину.

Суд зазначає, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Враховуючи, що кредитором ТОВ «Кремікс» не доведено підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року, які зазначені в поданій ним заяві, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсним правочину.

Керуючись статтями 2, 59-60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (в редакції після 19.01.2013), статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Кремікс" про визнання недійсним правочину - договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019 року, укладеного між ТОВ "Новакорм" та ТОВ "Інпайп".

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.01.2023

Суддя Яризько В.О.