Справа №:755/1209/23
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
"31" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельниченко Олена Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа-Експрес», про визнання договорів дарування частки у статутному капіталі та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними,
установив:
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельниченко Олена Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа-Експрес», про визнання договорів дарування частки у статутному капіталі та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на частку ОСОБА_5 у розмірі 57 493,40 грн., що становить 25,6 % статутного капіталу ТОВ «Кий Авіа-Експрес» та заборонити державним реєстраторам будь-яких органів приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідні записи що стосуються та виникають на підставі частки ОСОБА_5 у розмірі 25,6 % статутного капіталу ТОВ «Кий Авіа-Експрес» та з питань, для вирішення яких необхідним є врахування голосів учасника, що припадають на таку частку статутного капіталу.
Свою заяву обґрунтував тим, що позивачем оспорюються Договори дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес», укладені відповідачами, з метою позбавлення позивача в межах виконавчого провадження звернути стягнення на це майно. Крім того, у позивача є підстави вважати, що ОСОБА_5 може реалізувати вказане майно, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов наступного.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Зважаючи на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Ініціюючи забезпечення позову, заявник у заяві не обґрунтував в чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у справі.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
По даній справі позивач звернулась до суду із позовом про визнання договорів дарування частки у статутному капіталі та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними, свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвали рішення, яким стягнув на її користь з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/7 частині боргу спадкодавця ОСОБА_6 , що становить 1 165 714,21 грн у межах вартості спадкового майна. Крім того, згідно даного рішення за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на майно, серед якого і частки в статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес». Рішення набуло законної сили 18.05.2021 року. З Актів приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес» убачається, що 29.05.2021 року ОСОБА_2 (6,4 %) та ОСОБА_3 (6,4 %) подарували ОСОБА_7 частки у статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес»; ОСОБА_4 за договором дарування від 04.06.2021 року подарувала ОСОБА_7 6,4 % частки у статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес»; ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 6,4 % частки у статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес». Дані договори дарування оспорюються позивачем, яка вважає їх фіктивними, укладеними з метою уникнення сплати боргу.
Викладені обставини свідчать про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на 25,6 % частки ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ «Кий Авіа-Експрес» з метою запобігання відчуження майна та ускладнення судового розгляду.
В частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо спірного нежитлового приміщення слід відмовити, оскільки дана вимога є неконкретизованою щодо кола осіб, дій які слід заборонити та необґрунтованою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельниченко Олена Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа-Експрес», про визнання договорів дарування частки у статутному капіталі та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_5 у розмірі 57 493,40 (п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто три гривні 40 копійок) грн., що становить 25,6 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа-Експрес» (код ЄДРПОУ 30370439, адреса: м. Київ, вулиця Станіславського, будинок № 3).
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
(стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; боржник - ОСОБА_5 , (адреса: АДРЕСА_2 ).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, та підлягає негайному виконанню.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108717588 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Чех Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні