ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
30 січня 2023 року Справа 160/1355/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
25.01.2023 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 19.01.2023 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року № 0072330708, про застосування фінансових санкцій у сумі 17000 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року № 0072320708, про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 5100 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та безпідставними, оскільки жоден нормативно-правовий акт не забороняє продавцю вручну вносити до фіскального чеку (РРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, через особливості форм і розмірів пляшок із алкогольними напоями (марки наклеюються на пляшку П-чи Г-подібним способом через горловину). Отже, в зв`язку з тим, що чек анульовано через помилкове ведення продавцем серії та номеру акцизної марки, відповідно факт реалізації алкогольного напою «Горілка Неміров Українська Медова з перцем 0,2л» не доведено. Щодо продажу алкогольного напою Горілка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 0,5 л згідно чеку № 047 від 14.07.2022. Пляшка горілки «Хлібна Сльоза» 0,5 л із спірною акцизною маркою була придбана ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Альфа Дистрибюція» (код ЄДРПОУ 44321905) на підставі видаткової накладної 11Я/25104434 від 31.05.2022 року. Позивач вважає, що не зобов`язаний перевіряти справжність чи дійсність марок акцизного податку, якщо вони візуально відповідають встановленій формі. Означені алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка. В свою чергу марки акцизного податку попереднього зразка, все одно є марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки на дату розливу продукції така марка відповідала визначеній сумі акцизного податку. Отже, алкогольні напої, які були продані відповідно до фіскальних чеків були з наявними наклеєними в установленому порядку марками акцизного податку, а отже не є підробленими/фальсифікованими. Твердження ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що «перевіркою встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка» не знайшло свого підтвердження. Разом з тим, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тим паче, із змісту оскаржуваного акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, не міститься достатньої інформації, яка б дозволяла би встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції, що ставить під сумнів встановлені висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки. У акті не вказано номер партії та дати виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. Саме по собі складання посадовими особами контролюючого органу акту фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо підроблення/відсутності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото-або відео засобами, фіксування детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв та відповідних марок акцизного податку. З урахуванням викладеного, в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями). Відтак, слід визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072330708 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн., за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. із змісту оскаржуваного акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, не міститься достатньої інформації, яка б дозволяла би встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції, що ставить під сумнів встановлені висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки.
Позивач стверджує, що у акті не вказано номер партії та дати виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. На переконання позивача, саме по собі складання посадовими особами контролюючого органу акту фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо підроблення/відсутності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото-або відео засобами, фіксування детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв та відповідних марок акцизного податку. в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями). Отже, необхідно визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072330708 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн., за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Відповідно п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з налаштовані згідно діючої законодавчої бази та коректно відображають у чеках саме акцизні марки нового зразка. Відтак, ГУ ДПС у Дніпропетровський області безпідставно при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення не з`ясувало та не врахувало зазначених обставин, тому, в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами). Отже, слід визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072320708, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 5100 грн., за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.01.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Отже, нормами ПК України встановлено місячний строк для звернення в суд з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про донарахування грошових зобов`язань після закінчення процедури адміністративного оскарження.
З позовної заяви вбачається, що рішенням ДПС України від 01.12.2022 №15794/6/99-00-06-03-05-06 залишені без змін спірні податкові повідомлення-рішення від 08.09.2022 року № 0072330708, про застосування фінансових санкцій у сумі 17000 грн. та від 08.09.2022 року № 0072320708, про застосування фінансових санкцій у сумі 5100 грн.
Разом з тим, позов поданий в суд 19.01.2023 року (позов подано до відділення поштового зв`язку). Тобто, з пропуском місячного строку звернення в суд після закінчення процедури адміністративного оскарження спірного рішення.
Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску позивач не надав.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108718329 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні