Ухвала

від 13.02.2023 по справі 160/1355/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2023 року Справа № 160/1355/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2023 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 19.01.2023 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року № 0072330708, про застосування фінансових санкцій у сумі 17000 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року № 0072320708, про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 5100 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та безпідставними, оскільки жоден нормативно-правовий акт не забороняє продавцю вручну вносити до фіскального чеку (РРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, через особливості форм і розмірів пляшок із алкогольними напоями (марки наклеюються на пляшку П-чи Г-подібним способом через горловину). Отже, в зв`язку з тим, що чек анульовано через помилкове ведення продавцем серії та номеру акцизної марки, відповідно факт реалізації алкогольного напою «Горілка Неміров Українська Медова з перцем 0,2л» не доведено. Щодо продажу алкогольного напою Горілка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 0,5 л згідно чеку № 047 від 14.07.2022. Пляшка горілки «Хлібна Сльоза» 0,5 л із спірною акцизною маркою була придбана ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Альфа Дистрибюція» (код ЄДРПОУ 44321905) на підставі видаткової накладної 11Я/25104434 від 31.05.2022 року. Позивач вважає, що не зобов`язаний перевіряти справжність чи дійсність марок акцизного податку, якщо вони візуально відповідають встановленій формі. Означені алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка. В свою чергу марки акцизного податку попереднього зразка, все одно є марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки на дату розливу продукції така марка відповідала визначеній сумі акцизного податку. Отже, алкогольні напої, які були продані відповідно до фіскальних чеків були з наявними наклеєними в установленому порядку марками акцизного податку, а отже не є підробленими/фальсифікованими. Твердження ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що «перевіркою встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка» не знайшло свого підтвердження. Разом з тим, необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тим паче, із змісту оскаржуваного акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, не міститься достатньої інформації, яка б дозволяла би встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції, що ставить під сумнів встановлені висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки. У акті не вказано номер партії та дати виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. Саме по собі складання посадовими особами контролюючого органу акту фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо підроблення/відсутності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото-або відео засобами, фіксування детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв та відповідних марок акцизного податку. З урахуванням викладеного, в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями). Відтак, слід визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072330708 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн., за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. із змісту оскаржуваного акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, не міститься достатньої інформації, яка б дозволяла би встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції, що ставить під сумнів встановлені висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки.

Позивач стверджує, що у акті не вказано номер партії та дати виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. На переконання позивача, саме по собі складання посадовими особами контролюючого органу акту фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо підроблення/відсутності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото-або відео засобами, фіксування детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв та відповідних марок акцизного податку. в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями). Отже, необхідно визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072330708 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн., за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Відповідно п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з налаштовані згідно діючої законодавчої бази та коректно відображають у чеках саме акцизні марки нового зразка. Відтак, ГУ ДПС у Дніпропетровський області безпідставно при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення не з`ясувало та не врахувало зазначених обставин, тому, в діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами). Отже, слід визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 08.09.2022 року № 0072320708, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 5100 грн., за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.01.2023 року передана судді Пруднику С.В.

30.01.2023 року ухвалою суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.

07.02.2023 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду та 09.02.2023 року клопотання щодо доповнення до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Отже, нормами ПК України встановлено місячний строк для звернення в суд з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про донарахування грошових зобов`язань після закінчення процедури адміністративного оскарження.

З позовної заяви вбачається, що рішенням ДПС України від 01.12.2022 №15794/6/99-00-06-03-05-06 залишені без змін спірні податкові повідомлення-рішення від 08.09.2022 року № 0072330708, про застосування фінансових санкцій у сумі 17000 грн. та від 08.09.2022 року № 0072320708, про застосування фінансових санкцій у сумі 5100 грн.

При цьому, рішення ДПС України від 01.12.2022 №15794/6/99-00-06-03-05-06 отримано позивачем 24.12.2022 року.

Тобто, оскільки позивач звернувся до суду із даною позовною 19.01.2023 року, а рішення ДПС України від 01.12.2022 №15794/6/99-00-06-03-05-06 отримано позивачем 24.12.2022 року, то останнім дотримано місячний строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Відтак, у встановлений ухвалою суду від 30.01.2023 строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 07 березня 2023 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник