Рішення

від 01.02.2023 по справі 320/10878/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року № 320/10878/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Пром Агро Рось" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Пром Агро Рось" з позовом до Київської митниці в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2022/000020/2 від 05.10.2022, що винесене Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, №UA100250/2022/000328 від 05.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів.

На переконання позивача, відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.

Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення ним контролю правильності визначення митної вартості товарів було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів відповідачем було встановлено наявність невідповідностей.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що відзив зводиться до цитування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, та жодним чином не підтверджує правомірність оскаржуваного рішення та картки відмови та не спростовує обставини якими позивач обгрунтовує позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Пром Агро Рось" (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, буд. 4, кв. 296, ідентифікаційний код 34326378) зареєстроване в якості юридичної особи 30.03.2006, номер запису 1 353 102 0000 001865 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 08.02.2021 між ПП "Пром Агро Рось" (покупець) та компанією Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd. було укладено Контракт №08/02-2021 (контракт).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання Контракту 12.01.2022 Продавцем було виставлено рахунок - проформу/ Proforma Invoice №SLPPA45, відповідно до якого попередня вартість партії товару, яка поставляється, становить 194193,70 доларів США, також 07.08.2022 Продавцем було виставлено Comercial Invoice №CI-SLLPPA45А відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 69145,92 доларів США.

На поставку товару позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA100250/2022/733781, відповідно до якої було ввезено наступні товари:

- конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною менш як 800 мм та більш як 1200 мм:

- 100?2 БКНЛ-65 96м-364,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 125?2 БКНЛ-65 96м-216 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 150?2 БКНЛ-65 96м-288 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 175?2 БКНЛ-65 96м-168 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 200?2 БКНЛ-65 96м-115,2 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 300?2 БКНЛ-65 96м-288 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 500?2 БКНЛ-65 96м-960 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 600?2 БКНЛ-65 96м-345,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 100?3 БКНЛ-65 96м-892,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 125?3 БКНЛ-65 96м-648 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 150х3 БКНЛ-65 96м-777,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 175х3 БКНЛ-65 96м-352,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 200?3 БКНЛ-65 96м-403,2 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 300?3 БКНЛ-65 96м-777,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 400?3 БКНЛ-65 96м-345,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 450х3 БКНЛ-65 96м-259,2 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 500?3 БКНЛ-65 96м-1296 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 600?3 БКНЛ-65 96м-1900,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 100?5 БКНЛ-65 96м-528 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 125?5 БКНЛ-65 96м- 1260 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 150?5 БКНЛ-65 96м-792 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 175?5 БКНЛ-65 96м-840 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 200?5 БКНЛ-65 96м-288 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 300?5 БКНЛ-65 96м-2592 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 400?5 БКНЛ-65 96м-192 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 500?5 БКНЛ-65 96м- 1440 кв. м. прокладочного матеріалу;

- 125?6 БКНЛ-65 96м-288 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 150?6 БКНЛ-65 96м-345,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 175х6 БКНЛ-65 96м-1612,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 200?6 БКНЛ-65 96м-691,2 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 300х6 БКНЛ-65 96м-1036,8 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 400х6 БКНЛ-65 96м-921,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 500х6 БКНЛ-65 96м-576 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 600?6 БКНЛ-65 96м-691,2 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 175х8 БКНЛ-65 96м-1478,4 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 00?8 БКНЛ-65 96м-768 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 250?8 БКНЛ-65 96м-1152 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 300?8 БКНЛ-65 96м-3456 кв.м. пркладочнго матеріалу;

- 450?8 БКНЛ-65 96м-345,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

- 500?8 БКНЛ-65 96м-768 кв.м. прокладочного матеріалу.

Вказаний товар використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: відсутня. Виробники: Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd; Країна виробництва: CN.

На підтвердження митної вартості вказаних вище товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією №UA100250/2022/733781 відповідно до вимог МК України подано наступні документи, а саме: пакувальний лист; рахунок-проформа (інвойс) №SLPPA45 від 12.01.2022; комерційний інвойс №CI-SLPPA45A від 07.08.2022; коносамент NGB7227929 від 12.08.2022; автотранспортна накладна №0146307 від 29.09.2022; автотранспортна накладна №0146313 від 29.09.2022; платіжний документ №00789020220119 від 19.01.2022; платіжний документ №00789020220817 від 17.08.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA00067904 від 30.09.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №SNGB7227929 від 23.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) №08/02-2021 від 08.02.2021; доповнення №2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.06.2022; договір про надання послуг митного брокера №14-06/17 від 14.06.2017; договір транспортного експедирування №SC/AF-11490 від 30.05.2019; лист №32 від 19.09.2022; лист б/н від 07.08.2022.

Розглянувши подані ПП "Пром Агро Рось" документи для підтвердження заявленої у ЕМД №UA100250/2022/733781 митної вартості митний орган направив наступне електронне повідомлення: "Враховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

Положеннями контракту від 08.02.2021 №08/02-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі - Контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс-2010 при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт.

Декларантом не надано інформації щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

До митного оформлення надано довідку про транспортно - експедиційні витрати від 23.09.2022 №SNGB7227929 від ТОВ "ДСВ Логістика".

Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає "Etrepreneur Pasevych Kostiantin" та "Etrepreneur Pasevych Mariia", а декларантом наданий договір на перевезення від 30.05.2019 №SC/AF-11490 з ПП "Пром Агро Рось" та ТОВ "ДСВ Логістика".

Таким чином, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

З огляду на вищевикладене, відповідно ч. 2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Керуючись вимогами ч. 2 та ч. 3 ст. 53, ст.ст. 54, 57 МК України повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) обґрунтовані висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) договір (заявка) на транспортно-експедиційні послуги; 4) експортну декларацію країни відправлення; 5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ".

Так, на виконання вказаного повідомлення митного органу, декларантом 05.10.2022 було надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів та додатково було надіслано митному органу наступні документи: висновок за результатами цінового моніторингу Ц-816 від 04.10.2022; прайс-лист продавця від 07.01.2022; експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову від 08.08.2022 №310420220549524627; сертифікат від 31.08.2022 №223209В0/000395; коносамент з перекладом на українську мову від 12.08.2022 №NGB7227929; коносамент з перекладом на українську мову від 12.08.2022 №MEDUID123788.

Відповідач за результатом розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 №UA100250/2022/000020/2.

Відмову у митному оформленні вказаного вище товару відповідач відмовив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2022 №UA100250/2022/000328.

У п. 33 оскаржуваного рішення відповідачем зазначено:

"На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного кодексу України (далі - МК України), п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 04.10.2022 №UA100250/2022/733781 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:

Положеннями контракту від 08.02.2021 №08/02-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd, КНР) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі - контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість транспортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п.1.1 контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB - Нінгбо.

Відповідно до положень Інкотермс-2010 при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

До митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 23.09.2022 №SNGB7227929 від ТОВ ДСВ Логістика". Разом з тим відповідно до товаротранспортних CMR перевізником товару виступає "Etrepreneur Pasevych Kostiantin" та "Etrepreneur Pasevych Mariia", а декларантом наданий договір на перевезення від 30.05.2019 №SC/AF - 11490 з ПП "Пром Агро Рось" та ТОВ "ДСВ Логістика".

ТОВ ДСВ Логістика" є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов?язань по перевезенню.

Відповідно до ч. 2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта відповідно до ч. 3 ст. 53, ст.ст. 54, 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларант надав документи не у повному обсязі, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей, не надані документи про фрахт.

Додатково наданий висновок Київської обласної ТПП №Ц-766 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. У експертному висновку експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари, оскільки не зазначена комерційна назва товарів (інформація щодо технічних характеристик: ширина, товщина, тощо).

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Декларант надав документи не у повному обсязі, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України.

У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило.

За результатом проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації теж не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому за умовами ст.ст. 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація відсутня. Під час проведеня з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 24.08.2022 №UA209140/2022/086478 та від 19.09.2022 №UA100250/2022/733486 - вартість згідно джерела інформації 2.41 $/кг.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України від 13.03.2012 №4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

У силу приписів частини першої статті 257 цього Кодексу декларування товарів здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частинами сьомою та восьмою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України в силу приписів статті 49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно із частиною другою статті VII оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначено статтею 53 МК України.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, в силу частини другої цієї статті, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Цією ж статтею передбачено, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, забороняється.

Дана норма кореспондується з приписами статті 318 МК України, якими визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає положенням пунктів 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 15.02.2011 №3018-VI, якими запроваджено наступні стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою цієї статті передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Такими додатковими документами, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, право митного органу на витребування у декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів за наведеним вище переліком виникає виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті (тобто основні документи), містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноваженої ним особи зобов`язані протягом 10 календарних днів надати за наявності такі додаткові документи.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої-шостої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

За стандартним правилом, визначеним пунктом 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Як зазначалося вище, частиною третьою статті 53 МК України визначено, що додаткові документи (за наявності) подаються декларантом протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги органу доходів і зборів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Суд зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в частині другій статті 53 МК України.

Дослідивши оскаржуване рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що воно не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за поданою митною декларацією.

Судом досліджено наданий позивачем відповідачу контракт, зі змісту якого вбачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах FOB Ningbo.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, покупець, бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.

Інкотермс (англ., International commerceterms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Умови Інкотермс є стандартизованими. Такі умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов`язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов`язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Згідно Інкотермс в редакції 2010 року FOB (…namedportofshipment) англ. On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок нести усі витрати, зв`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і - оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.

Таким, чином витрати продавця з експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставки в порт відвантаження і загрузки на борт, включені останнім в ціну товару.

Щодо висновку відповідача про ненадання декларантом інформації щодо принципу визначення ціни товару, суд зазначає таке.

За загальноприйнятими правилами, ціна товару визначається продавцем (виробником) самостійно і декларант як покупець не має інформації про принципи визначення продавцем ціни товару.

Відтак, позивач як покупець товару не має і не може мати в наявності документів, які дозволяють визначити принципи формування продавцем ціни на свої товари. Формування ціни на товар є виключним правом продавця, який визначає ціну на кожний окремий товар самостійно.

Щодо позиції відповідача про те, що висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати не може бути прийнятий до уваги, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України", саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, митним органом не надано будь-яких доказів недостовірності чи спростування вказаного висновку.

Окрім того, суд вважає передчасним відхилення відповідачем висновку Київської обласної торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу через його невідповідність вимогам чинного законодавства України, так як відповідач не наділений повноваженнями щодо відхилення результатів експертизи торгово-промислових палат України без надання належних та допустимих доказів щодо їх спростування в розумінні КАС України.

Суд також зауважує, що експертні висновки носять виключно інформаційний характер та не є документами, які підтверджують митну вартість товару в розумінні положень частин другої та третьої статті 53 МК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, якщо вони продаються на експорт в Україну, скорегована в разі потреби, з урахуванням положень ч. 10 ст. 58 МК України.

Частина 10 статті 58 МК України містить вичерпний перелік витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України, до таких витрат відносяться також витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При поданні митної декларації витрати на транспортування, зазначених в ній товарів, до митної території України були включені позивачем до митної вартості товарів. Розмір таких витрат підтверджується рахунком та повністю сплачені, підтвердження чого було надано до митного оформлення.

Витрати на перевезення товарів по митній території України відповідно до ст. 58 МК України не відносяться до витрат, які включаються до митної вартості товару.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією від 24.08.2022 №UA209140/2022/086478 та від 19.09.2022 №UA100250/2022/733486; - вартість згідно джерела інформації 2.41 $/кг , з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації від 24.08.2022 №UA209140/2022/086478 та від 19.09.2022 №UA100250/2022/733486 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов приватного підприємства "Пром Агро Рось" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 №UA100250/2022/000020/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці від 05.10.2022 №UA100250/2022/000328.

Стягнути на користь приватного підприємства "Пром Агро Рось" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.