Ухвала

від 30.01.2023 по справі 380/857/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/857/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 січня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Зернопромтрейд" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а :

Приватне підприємство "Зернопромтрейд" (далі - позивач), звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якому просить (мовою оригіналу):

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення відповідачів Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ ВП 43968090 та Державної податкової служби України ЄДРПОУ 43005393:

№3701387/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4/ від 08.11.2022 на суму 73943,70 грн, з них ПДВ (20%) - 12323,95 грн;

№3701386/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5/ від 08.11.2021 на суму 59347,85 грн, з них ПДВ (20%) - 9891,31 грн;

№3701388/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №9/ від 11.11.2021 на суму 97541,90 грн, з них ПДВ (20%) - 16256,98 грн;

№3701389/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №11/ від 12.11.2021 на суму 78903,64 грн, з них ПДВ (20%) - 13150,61 грн;

№3701390/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №12/ від 12.11.2021 на суму 84456,05 грн, з них ПДВ (20%) - 14076,01 грн;

№3701392/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №16/ від 15.11.2021 на суму 76908,20 грн, з них ПДВ (20%) - 12818/03 грн;

№3701393/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №17/ від 15.11.2021 на суму 53010,77 грн, з них ПДВ (20%) - 8835,13 грн;

№3701397/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №18/ від 15.11.2021 на суму 35584,67 грн, з них ПДВ (20%) - 5930,78 грн;

№3701394/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №29/ від 30.11.2021 на суму 112966,69 грн, з них ПДВ (20%) - 18827,78 грн;

№3701395/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №30/ від 30.11.2021 на суму 44153,06 грн, з них ПДВ (20%) - 7358,84 грн;

№3701396/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №31/ від 30.11.2021 на суму 49454,82 грн, з них ПДВ (20%) - 8242,47 грн;

№3701391/35879880 від 25.01.2021, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №32/ від 30.11.2021 на суму 25095,66 грн, з них ПДВ (20%) - 4182,61 грн;

3. Зобов`язати відповідачів Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ ВП 43968090 та Державної податкової служби України ЄДРПОУ 43005393 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні:

№4/ від 08.11.2022 на суму 73943,70 грн, з них ПДВ (20%) - 12323,95 грн;

№5/ від 08.11.2021 на суму 59347,85 грн, з них ПДВ (20%) - 9891,31 грн;

№9/ від 11.11.2021 на суму 97541,90 грн, з них ПДВ (20%) - 16256,98 грн;

№11/ від 12.11.2021 на суму 78903,64 грн, з них ПДВ (20%) - 13150,61 грн;

№12/ від 12.11.2021 на суму 84456,05 грн, з них ПДВ (20%) - 14076,01 грн;

№16/ від 15.11.2021 на суму 76908,20 грн, з них ПДВ (20%) - 12818/03 грн;

№17/ від 15.11.2021 на суму 53010,77 грн, з них ПДВ (20%) - 8835,13 грн;

№18/ від 15.11.2021 на суму 35584,67 грн, з них ПДВ (20%) - 5930,78 грн;

№29/ від 30.11.2021 на суму 112966,69 грн, з них ПДВ (20%) - 18827,78 грн;

№30/ від 30.11.2021 на суму 44153,06 грн, з них ПДВ (20%) - 7358,84 грн;

№31/ від 30.11.2021 на суму 49454,82 грн, з них ПДВ (20%) - 8242,47 грн;

№32/ від 30.11.2021 на суму 25095,66 грн, з них ПДВ (20%) - 4182,61 грн, які складені приватним підприємством "Зернопромтрейд" код ЄДРПОУ 35879880.

Ухвалою від 17.01.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: - подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів; - надання документу про доплату позивачем судового збору в сумі 29524,00 грн.; - подання до суду завірених належним чином копій письмових доказів для відповідачів.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представник позивача подав заяву про усунення недоліків до якої долучив копії платіжного доручення від 23.01.2023 №3459 та належним чином завірені копії письмових доказів для відповідачів.

Крім того, позивачем надана суду заява про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає (мовою оригіналу):

«…Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-ІХ) розширив обставини зупинення позовної давності. Тепер не тільки перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан, є обставиною зупинення позовної давності, а сам факт впровадження воєнного стану. Причому, незалежно від того перебувають чи не перебувають позивачі або відповідачі у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведені вони на воєнний стан чи ні. Тобто, це стосується будь-яких осіб, зацікавлених вирішити матеріально-правовий спір у судовому порядку. А введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності. Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-ІХ) зупинка перебігу передбачено в тому числі для: загальної та спеціальної позовної давності (ст. 257, 258 ЦК України).

Тобто з 15 березня 2022 року, тобто введенням в дію закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-ІХ) Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України» 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". За змістом ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Таким чином, згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ч. 1 ст. 258 ЦК України спеціальний строк позовної давності, визначений іншим законом (в даному випадку ч. 2 ст. 122 КАС України встановлений шестимісячний строк звернення до суду) з 15 березня 2022 року є продовжений на період дії воєнного часу.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ( із змінами) та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - з 24 лютого 2022 року встановлений воєнний стан в Україні та строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 19 лютого 2023 року. На дату звернення Позивача до суду (05 січня 2023 року відповідно до поштової кореспонденції) дію воєнного стану не скасовано, а тому шестимісячний строк позовної давності не є пропущеним Позивачем без поважних причин…».

Розглядаючи подану позивачем заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення, суд зазначає наступне.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Суд зазначає, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1статті56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18статті56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1статті102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 380/3951/20 у якій колегія суддів сформулювала правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд відмічає, що згідно ч.5 ст.245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що при обрахунку строку звернення до суду у справах, предметом оскарження в яких є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань до податкових накладних, необхідно застосовувати положення статті 122 КАС України, а не норми Цивільного кодексу, як вважає позивач.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржені рішення датовані від 25.01.2022, а до суду позивач звернувся з позовом лише 13.01.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач зазначає лише те, що згідно Перехідні положення Цивільного кодексу України доповненні пунктом 19, з якого вбачається, що спеціальна позовна давність визначена ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог закону (в даному випадку ч.2 ст.122 КАС України) є продовжена на строк дії воєнного стану в України. При цьому вказує, що на дату звернення до суду строк позовної давності не є пропущеним без поважних причин, так як дія воєнного стану на території України не скасована.

Суд вважає помилковим твердження позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу, оскільки цивільне судочинство передбачене для вирішення матеріально-правового спору, в той час як завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин.

Окремо варто наголосити, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Разом із тим необхідно відмітити, що позивач не навів жодних причин пропуску строку звернення до суду, які б можна було врахувати для поновлення такого строку (окрім своїх міркувань щодо застосування норм ЦК України до визначення строків звернення до суду за правилами КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що окреслені позивачем причини пропуску строку звернення визнанні судом не поважними, а інших причин з посиланням на конкретні обставини, що перешкоджали такому зверненню, позивачем не наведено, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Крім того, ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України

у х в а л и л а:

Позовну заяву приватного підприємства «Зернопромтрейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Повернути приватному підприємству «Зернопромтрейд» судовий збір у сумі 32 208,00

(тридцять дві тисячі двісті вісім) грн. 00 коп, сплачений за подання до суду адміністративного позову, відповідно до платіжних доручені від 05.01.2023 №3448 на суму 2684,00 грн та від 23.01.2023 №3459 на суму 29524,00 грн.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Морська Г.М.