Постанова

від 27.04.2023 по справі 380/857/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 380/857/23 пров. № А/857/2874/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Приватного підприємства «Зернопромтрейд» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Зернопромтрейд» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (суддя Морська Г.М., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2023 Приватне підприємство «Зернопромтрейд» (далі ПП) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) та Державної податкової служби України (далі ДПС) в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія, ЄРПН, Реєстр відповідно) від 25.01.2022 №№3701387/35879880, 3701386/35879880, 3701388/35879880, 3701389/35879880, 3701390/35879880, 3701392/35879880, 3701393/35879880, 3701397/35879880, 3701394/35879880, 3701395/35879880, 3701396/35879880, 3701391/35879880 (далі Рішення №№387, 386, 388, 389, 390, 392, 393, 397, 394, 395, 396, 391, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних від 08.11.2022 №№4, 5, від 11.11.2021 №9, 12.11.2021 №№11, 12, 15.11.2021 №№16, 17, 18, 30.11.2021 №№29, 30, 31, 32 (далі ПН №№4, 5, 9, 11, 12, 16, 17, 18, 29, 30, 31, 32 відповідно).

зобов`язати відповідачів зареєструвати в ЄРПН спірні ПН.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року позовну заяву ПП повернуто позивачу.

Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який покликаючись на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що ПП проводилася процедура адміністративного оскарження рішення ДПС про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, а тому строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН становить 1095 днів з дня отримання такого рішення. Зазначає, що з 15.03.2022, тобто введенням в дію Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120-IX) «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі - ЦК) доповнено пунктами 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». За змістом частини першої статті 258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. На думку позивача, спеціальний строк позовної давності, зокрема визначений частиною другою статті 122 КАС з 15.03.2022 є продовжений на період дії воєнного стану. Також вказує, що з моменту введення на території України воєнного стану були закриті всі державні реєстри в т.ч. ЄРПН і про оскаржувані Рішення скаржник дізнався лише 27.10.2022 з переписки у Viber з державним інспектором одного із територіальних на місцях управлінь Головного управління.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що окреслені позивачем причини пропуску строку звернення є не поважними, а інших причин з посиланням на конкретні обставини, що перешкоджали такому зверненню, позивачем не наведено.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Як видно з матеріалів справи, позивач 05.01.2023 звернувся до суду першої інстанції з розглядуваним позовом. Зі змісту позову видно, що ПП з посиланням на норми статті 122 КАС, пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК), вказує, що оскільки ним не проводилась процедура адміністративного оскарження Рішень про відмову у реєстрації ПН, тому строк оскарження в судовому порядку таких Рішень становить 1095 днів із дня отримання такого Рішення.

В позові ПП не просило про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року позовну заяву ПП залишено без руху, з підстав не подання останнім заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів; не наданням документу про доплату позивачем судового збору в сумі 29524 грн; неподання до суду завірених належним чином копій письмових доказів для відповідачів.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником 25.01.2023 подано до суду першої інстанції заяву про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що позивач має право звертатися до суду з позовом, у вказаній категорії справ протягом 1095 днів, а також те, що Законом № 2120-IX на час дії воєнного стану продовжено всі строки позовної давності, в тому числі і той, що передбачений частиною другою статті 122 КАС.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем в суді першої інстанції на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не наводились ті обставини, що вказані в апеляційній скарзі, зокрема те, що про оскаржувані Рішення ПП дізналося 27.10.2022.

Також апеляційний суд наголошує, що оскаржувані Рішення №№387, 386, 388, 389, 390, 392, 393, 397, 394, 395, 396, 391 датовані 25.01.2022, а не так як зазначено позивачем у позові та судом в оскаржуваній ухвалі 25.01.2021.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС; в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК.

Статтею 56 ПК визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК встановлено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК та статті 122 КАС вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК не визначені.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Із прийняттям чинної редакції КАС та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказані висновки щодо застосування строку звернення до суду у розглядуваній категорії викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржені Рішення датовано 25.01.2022, скарга на вказані Рішення в адміністративному порядку не подавалась, до суду позивач звернувся з позовом 05.01.2023 (конверт), тобто з пропуском шестимісячного строку.

Згідно з частиною першою статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Наводячи поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом ПП в апеляційній скарзі зазначає, що про оскаржувані Рішення дізнався лише 27.10.2022, так як з початком введення на території України воєнного стану у позивача був відсутній доступ до ЄРПН. Про Рішення йому стало відомо із переписки меcенджеру Viber з одним із інспекторів територіальних управлінь Головного управління. Відповідну роздруківку з повідомленнями подано до матеріалів справи.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що Рішення №№387, 386, 388, 389, 390, 392, 393, 397, 394, 395, 396, 391 відповідно датовані 25.01.2022. Воєнний стан на території України введений 24.02.2022.

Відповідно до пункту 3 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.№520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216; далі Порядок №520) комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У пункті 9 Порядку №520 зазначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до вимог статті 42 ПК платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Як видно із поданих відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 25.01.2022 ними скаржнику повідомлено, що за результатами розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено Комісією прийнято Рішення №№387, 386, 388, 389, 390, 392, 393, 397, 394, 395, 396, 391, яким відмовлено у реєстрації ПН №№4, 5, 9, 11, 12, 16, 17, 18, 29, 30, 31, 32 в ЄРПН.

А отже, з огляду на викладені вище норми про оскаржувані Рішення ПП мало дізнатися ще 25.01.2022, з дня отримання квитанцій в яких повідомлялось про прийняті Комісією Рішення.

Посилання скаржника на те, що ЄРПН був закритий не береться судом апеляційної інстанції до уваги, так як зазначає і сам позивач доступ до усіх реєстрів був закритий з моменту початку введення в Україні воєнного стану (24.02.2022), а оскаржувані рішення надійшли в електронний кабінет платника податку 25.01.2022.

Крім того, контролюючим органом до відзиву до позову також наданий витяг з електронної системи ДПС, з якого видно, що позивач у квітні-травні 2022 року подавав через електронний кабінет до контролюючого органу різного роду документи податкової звітності, а отже у цей період електронні сервіси та кабінети позивача були в належному доступі для користування.

Представлена позивачем до апеляційної скарги переписка по Viber, критично оцінюється судом апеляційної інстанції, як належний доказ про те, що ПП дізналося про оскаржувані Рішення саме 27.10.2022, так як зі змісту цієї переписки конкретно таких обставин не встановлено.

Щодо посилання позивача на норми Закону № 2120-IX, то апеляційний суд відхиляє такі, з підстав того, що дія цього Закону в частині продовження процесуальних строків, зокрема звернення до суду з позовом не поширюється на норми частини другої статті 122 КАС, до якої в період дії воєнного стану не було внесено жодних змін, цей Закон поширює свою дію виключно на норми статей 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 129-3 ЦК.

До того ж, факт введення воєнного стану на території України, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, створило позивачу перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 11 серпня 2022 року у справах №№640/20049/21, 420/21261/21.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не навів жодних причин пропуску строку звернення до суду, які б можна було врахувати для поновлення строку звернення до суду.

Доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі є надумані, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи в свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування наведених вимог законодавства..

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопромтрейд» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний