Рішення

від 01.02.2023 по справі 420/13075/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13075/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобальні технології та КО (вул. Ангарська, 3, корп. А, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, 67806, код ЄДРПОУ 40694855) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Глобальні технології та КО до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.05.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Глобальні Технології та Ко» на виконання ст. 201 Податкового кодексу України було складено в електронному вигляді та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 27.05.2022 р. Згідно вказаної податкової накладної, позивач поставив ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» товар дизельне паливо ULSD 10PPM за кодом УКТЗЕД 2710194300 загальним об`ємом 63379.807 л на загальну суму 3299880.00 грн, у тому числі ПДВ 215880.00 грн.

28.06.2022 р. позивач отримав квитанцію №9099413217, згідно якої: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію ПН/РК від 27.05.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги, 2710194300, що відповідає п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Разом з тим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем було направлено на адресу ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/ РК № 1 від 11.07.2022 року, долучено до повідомлення письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено та копії всіх первинних документів та інших документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем 14.07.2022 року отримано інформацію про те, що за результатами розгляду повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК № 1 від 11.07.2022 року комісією регіонального рівня прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН.

Позивач вважає, що рішення прийнято не у спосіб, визначений законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а відтак підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Також позивач зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

06.10.2022 року від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги позивача є повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ГУ ДПС в Одеській області вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанції №1 документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації квитанції №1.

Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ «ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО» були прийнятті у зв`язку з ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520, однак позивачем ТОВ «ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО» в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Разом з повідомленням № 1 від 11.07.2022 позивачем надано 49 додатків.

При цьому, з урахуванням поданих документів, неможливо встановити відомості щодо місця доставки палива позивачем на стадії постачання (придбання), оскільки відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), акти прийому товару на встановлену адресу, також відсутні документи щодо встановлення самого складського приміщення, ті ж самі питання виникають при аналізі документів під час продажу товару контагенту.

З огляду на не надання ТОВ «ГЛОБАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КО» разом із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування були винесені оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Крім того, слід зазначити, що позивачем до суду надано копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня.

Таким чином, із матеріалів справи слідує, що відповідач 1 приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами.

За таким обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу (ДПС) в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, що на думку контролюючого органу, є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною.

При цьому, відповідач зазначає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

10.10.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, наступне.

Щодо неконкретизації податковим органом переліку документів та ненадання на думку відповідача платником податку копій документів, відповідно до п.5 Порядку №520, то відповідно до практики Верховного Суду України, справа №240/7090/18, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивач зазначає, що в рішенні не конкретизовано не підкреслено, які саме документи не надано, навіть, за наявності в самому рішенні законодавчо затвердженої форми відповідної відмітки: «(документи, які не надано підкреслити)». Відповідачем не дотримано вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень до оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

При цьому позивач зазначає, що ним до контролюючого органу подано усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Надіслане позивачем письмове Пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної

Крім того, податкова накладна №1 від 27 травня 2022 року на суму 3299880,00 грн., реєстрацію якої було зупинено, складена та виписана у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, тобто датою зарахування коштів, що надійшли як оплата за товар, що має поставлятись, про що податковому органу позивачем було повідомлено та надано підтверджуючі документи для реєстрації «за першою подією».

Також позивач зазначає, що оборотно-сальдова відомість один із стандартних (загальних) звітів, який містить для кожного рахунку залишки на початок та на кінець періоду та обороти за дебетом і кредитом за обраний період та формується на підставі первинних документів. Не являються і первинними документами аналізи або картки по субрахунках рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, плани рахунків бухгалтерського обліку тощо, про ненадання яких зазначає ГУ ДПС в Одеській області. За наданими позивачем документами можливо встановити зміст і обсяг господарської операції, за якою позивач подав для реєстрації податкову накладну №. від 27 травня 2022 року.

Органом ДПС не взято до уваги, що ним же було видано позивачу Ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202200190. На підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним може здійснюватись лише діяльність з купівлі та продажу пального іншим суб`єктам господарювання безпосередньо з акцизного складу пересувного, розпорядником якого є такий ліцензіат (оптова торгівля без місця)

Підсумовуючи, позивач вважає, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.12.2022 року справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача від 03.01.2023 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 03.01.2023 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні Технології та Ко» є юридичною особою приватного права, яку було створено 28.07.2016 р та перебуває на обліку як платник податків. Видами діяльності позивача (за КВЕД) є: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ «Глобальні Технології та Ко» отримало відповідну ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, видана ГУ ДПС в Одеській області №990614202200190, термін дії: з 03.05.2022 року до 03.05.2027 року.

02.06.2022 року ТОВ «Глобальні Технології та Ко» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального.

Для здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним ТОВ «Глобальні Технології та Ко» укладено Договори з наступними постачальниками товарів та послуг: 1) DMV Petrol LTD - підприємство-переробник та оптовий постачальник палива (країна реєстрації Болгарія); 2) N S Logistic LTD - логістична компанія, яка надає послуги з доставки палива на територію України (країна реєстрації Болгарія); 3) ТОВ «АТЛАНТІС ТРАНС ГРУП» - транспортна компанія, яка надає послуги з доставки палива на територію України (країна реєстрації Україна).

Взаємовідносини з покупцем дизельного палива ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» (код ЕДРПОУ 36391323) здійснюються на підставі Договору поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року. У відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього, 27 травня 2022 року ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» здійснено передоплату у сумі 3299880.00 грн, у тому числі ПДВ 215880.00 грн. Оплату була здійснено на підставі рахунків-фактур - №13 від 26.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ, та №14 від 27.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ

Фактичне відвантаження пального на адресу ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» було здійснено: 5 червня 2022 року, на суму 3020280,79 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №2 від 05.06.2022р. на суму 1510658,49 грн. з ПДВ, №3 від 05.06.2022р. на суму 1509622,30 грн. з ПДВ; 12 червня 2022 року, на суму 1636025,51 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6 від 12.06.2022р.; 15 червня 2022 року, на суму 1530649,34 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №8 від 15.06.2022р.; 16 червня 2022 року, на суму 1603191,70 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №10 від 16.06.2022р.

У день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою зарахування коштів, що надійшли від ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» на розрахунковий рахунок ТОВ «Глобальні Технології та Ко», як оплата за товар, що має поставлятись, 27.05.2022 року позивачем було складено податкову накладну №1 від 27.05.2022 на суму 3299880,00 грн.

Вищезазначена податкова накладна була направлена для реєстрації в ЄРПН, проте 28.06.2022 р. позивач отримав квитанцію, згідно якої: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію ПН/РК від 27.05.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги, 2710194300, що відповідає п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Разом з тим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем було направлено на адресу ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/ РК № 1 від 11.07.2022 року, долучено до повідомлення письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено та копії всіх первинних документів та інших документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем було направлено відповідачу наступні документи: Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202200190; Витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового; Договір продажі-купівлі нафтопродуктів №19-S 11-05-2022 від 11.05.2022р. з DMV Petrol LTD; Договір на автомобільні перевезення товарів б/н від 25.05.2022р. з N S Logistic Ltd; Договір про надання транспортних послуг №26/05-2-2022 від 26.05.2022р. з ТОВ «АТЛАНТІС ТРАНС ГРУП». Також позивачем було направлено первинні документи, що підтверджують придбання товару: ВМД; інвойси; CMR, експедиційні накладні.

Крім цього позивачем було направлено: Договір поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року. з ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА»; Додатки до Договору поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року: Специфікація №1 від 26 травня 2022р.; Специфікація №2 від 03 червня 2022р.; Специфікація №3 від 08 червня 2022р.; Первинні документи на постачання товару: рахунки на оплату; видаткові накладні; банківська виписка; платіжні доручення; акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА»; відомості щодо оборотів за субрахунками 281, 361, 6811.

Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №7061129/40694855 від 14.07.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 27.05.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень контролюючого органу та 22.07.2022 року Державної податкової служби України скаргу на вищезазначене рішення регіональної комісії стосовно відмови у реєстрації податкової накладної.

19.08.2022 року було прийнято рішення №33952/40694855/2 про залишення скарги без задоволення.

Позивач, вважаючи що відповідач безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 3 Критеріїв ризиковості операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості операцій податку є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 3 Критеріїв ризиковості операцій, одним із критеріїв ризиковості операцій є: відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Так, в Квитанції контролюючий орган запропонував надати платником податку пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС в Одеській області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою прийняття цього рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Разом з цим, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що на день складання Податкової накладної №1 від 27.05.2022, реалізація товару за Договором не здійснювалась.

27 травня 2022 року ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» здійснено передоплату у сумі 3299880.00 грн, у тому числі ПДВ 215880.00 грн. Оплату була здійснено на підставі рахунків-фактур - №13 від 26.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ, та №14 від 27.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ

В свою чергу, відвантаження товару Позивачем було здійснено після реєстрації його як платника акцизного податку.

Саме рух активів, у вигляді отримання Позивачем попередньої оплати на суму 3299880 грн., а не відвантаження товару став підставою для складання податкової накладної, у реєстрації якої було відмовлено оскаржуваним рішенням.

Податкова накладна №1 від 27 травня 2022 року на суму 3299880,00 грн. складена та виписана у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, тобто датою зарахування коштів, що надійшли від ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» на розрахунковий рахунок ТОВ «Глобальні Технології та Ко», як оплата за товар, що має поставлятись, про що податковому органу позивачем було повідомлено та надано підтверджуючі документи для реєстрації.

Таким чином суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комісією регіонального рівня не було взято до уваги документи, надані для розгляду Позивачем, а також в самому рішенні було викладено безпідставний мотив його прийняття.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року ро відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 27.05.2022 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.05.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Слід зазначити, що в пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, які визнані судом протиправними та скасовано прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2481 грн.

Крім цього, позивач також просить стягнути витрату на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 08.09.2022 року; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 08.09.2022 року; рахунок №67 від 08.09.2022 року; платіжне доручення №79 від 09.09.2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Відповідач у відзиві заперечував проти розміру заявлених витрат на правову допомогу, та просив зменшити його до одного прожиткового мінімуму встановленому станом на 2022 рік.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З урахуванням категорії та складності справи, наявності численно обсягу сталої судової практики з подібних правовідносин, суд вважає справедливим розміром професійної правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Глобальні технології та КО (вул. Ангарська, 3, корп. А, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, 67806, код ЄДРПОУ 40694855) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.05.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глобальні технології та КО (вул. Ангарська, 3, корп. А, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, 67806, код ЄДРПОУ 40694855) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук