Рішення

від 22.10.2007 по справі 14/345-07(11/366(20/34)-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/345-07(11/366(20/34)-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.07р.

Справа № 14/345-07(11/366(20/34)-06)

За позовом  Приватного підприємства "Аллонж", 50102, вул. 50-річчя Жовтня, 11, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 

до  Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", 50510, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 

про стягнення  158 167,13 грн.

Суддя  Панна С.П.

Представники:

  Від позивача Горулько А.О. - юрист за довіреністю від 02.07.2007 року

Від позивача     Стригунова Г.І. - директор за довіреністю від 02.07.2007 року

Від відповідача Петрова Т.А. - представник за довіреністю № 04/08 від 08.08.2007 року 

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Аллонж", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., про стягнення 130515,09 грн. - інфляційних втрат, 27652,04 грн. - 3% річних, 1581,67 грн. - витрат на держмито, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позов від 06.09.2007 року), посилаючись на те, що:

- ухвалами господарського суду Дніпропетровської області по справам №№ Б/24/56-02 від 17.01.2003 року, Б24/10/03 від 20.01.2004 року, Б/26/6/04 від 06.09.2004 року, Б26/70/04 були порушені провадження у справі про банкрутство відповідача і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а у процедурі банкрутства не виникають нові зобов'язання у тому числі по сплаті інфляційних та 3% річних;

- стягнення сум спірної заборгованості, яка нарахована на суму прострочених грошових зобов'язань по векселям суперечить Закону України "Про обіг векселів в Україні", Уніфікованому закону про переказні і прості векселі.

04.10.2007 року до суду поступило клопотання представника відповідача б/н, яким він просить суд відкласти розгляд справи. Клопотання задоволено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2007 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши надані ними докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У справі, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

У відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувалась перерва з 06.09.2007 року до 04.10.2007 року.

Приватним підприємством “Аллонж” у відповідності до договору № 75-19-01/99 від 09.02.1999 року та договору № 678-19-01/99 від 28.05.1999 року поставлено відкритому акціонерному товариству “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” підшипники та господарське мило на суму 796749,26 грн.

Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на виконання договірних зобов'язань перерахувало на рахунок ПП “Аллонж” 100000,00 грн. та на суму 559997,69 видало прості векселі:

·          № 65305750372491 від 12.07.1999 року на суму 527490,87 грн. з дисконтом 37,5% до оплати 329681,79 грн.

·          № 65305750372525 від 27.07.1999 року на суму 160315,90 грн.

·          № 65305750372524 від 27.07.1999 року на суму 70000,00 грн.

Таким чином, ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” виконав договірні зобов'язання на суму 659997,69 грн. і залишились невиконані зобов'язання за договором в сумі 136751,57 грн.

Крім того, у вересні 1999 року, 16 лютого 2000 року та 16 березня 2000 року ПП “Аллонж” пред'явило прості векселі, відповідно № 65305750372491 від 12.07.1999 року, № 65305750372525 від 27.07.1999 року, № 65305750372524 від 27.07.1999 року до платежу ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”. Пред'явлені прості векселі на загальну суму 559997,69 залишилися ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” неоплаченими.

Відповідно до ст. 5 Арбітражного процесуального Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення зазначених вище заборгованостей спір міг бути переданий на вирішення арбітражного суду за умови додержання встановленого порядку їх доарбітражного врегулювання. При цьому, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів повинні були звернутися з претензією, що визначено в ч. 2 ст. 6 Арбітражного процесуального кодексу України.

Приватне підприємство “Аллонж” звернулося до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” з претензією на суму 696749,26 грн.

Відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” у відповіді №18/2714 від 31.07.2000р. визнало претензію ПП “Аллонж” частково в сумі 692249,26 грн., але перерахування грошових коштів по визнаній претензії не здійснило.

ПП “Аллонж”, керуючись ст.8 Господарського процесуального кодексу України, чинною на той час, неодноразово пред'являло до банку вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” визнаної суми претензії.

04 квітня 2002р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу відкрито виконавче провадження по визнаній претензії на суму 692 249,26 грн.

12 квітня 2002р. відділом державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції зупинено виконавче провадження у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” до розгляду справи про банкрутство.

До теперішнього часу виконавче провадження не поновлювалось, оскільки провадження у справі про банкрутство ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” не завершено.

При розгляді даної справи господарським судом з'ясовано, що провадження у справі № Б15/211/06 про банкрутство ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, перебуває на стадії підготовчого судового засідання, публікація оголошення в офіційному друкованому органі не здійснювалась.

Таким чином, відповідач має визнані ним прострочені грошові зобов'язання перед позивачем на суму 692249,26 грн., які виникли відповідно до договору № 75-19-01/99 від 09.02.1999 року, договору № 678-19-01/99 від 28.05.1999 року та пред'явлених до оплати простих векселів.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 214 Цивільного кодексу УРСР та ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2001 року у справі № 6/508 стягнуто з ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” 234206,85 грн. - інфляційних втрат, 345,13 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2005 року у справі № 6/259(33/227) стягнуто з ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” 90619,80 грн. - інфляційних втрат, 66626,62 грн. - 3% річних.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару за договорами у сумі 136 751,51 грн. та оплаті пред'явлених векселів у сумі 599 997,69 грн., господарський суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 130 515,09 грн. за період вересень 2004 року - грудень 2005 року та річних в сумі 27 652,04 грн. за період 14.09.2004 року по 12.01.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з неплатежем відповідачем пред'явлених йому до оплати векселів, позивачем була направлена претензія, яка була визнана відповідачем на суму 692 249,26 грн., а тому з моменту визнання претензії у відповідача виникли зобов'язання саме по виконанню визнаної ним претензії і ці правовідносини регулюються цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Проте, інфляційні втрати та річні не є штрафними санкціями, оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст.12 вищеназваного Закону. Введення мораторію в процедурі банкрутства не звільняє боржника від виконання договірних зобов'язань та сплаті боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З огляду на викладене, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України,               ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50510, м. Кривий Ріг, р/р 2600505592248 в Криворізькій філії "Українського експортно імпортного банку" м. Кривий Ріг, МФО 305589, код ЄДРПОУ 00190977) на користь приватного підприємства "Аллонж" (50064,               м. Кривий Ріг, вул. Каткова, 23, р/р 26005151838001 в Криворізькій філії КБ "Приватбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750, код ЄДРПОУ 24433264) 130 515 (сто тридцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 09 коп. - інфляційних, 27 652 (двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 04 коп. -  річних, 1 581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 67 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Суддя

 С.П. Панна

Примітка: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання рішення.

Дата підписання рішення:  29.10.2007 року.