Постанова

від 31.01.2023 по справі 640/15270/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15270/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА ЛАЙТ" про стягнення податкового боргу, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА ЛАЙТ" та Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ», в якому просило:

- стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 298420,02 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ» у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Головного управління ДПС у м. Києві податковий борг у розмірі 16225,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, апелянти подали апеляційні скарги, в яких:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ» просило скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10289/18 від 17.04.2020 визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення перевірки та складання акта № 122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 3112615147 від 25.06.2018;

- Головне управління ДПС у м. Києві просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з тих підстав, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 298420, 02 грн., який останнім в добровільному порядку не сплачений.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ» перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Контролюючим органом вказано, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, за ТОВ «БЕТА ЛАЙТ» на момент звернення до суду обліковувалась заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 297910,02 грн, та з адміністративних штрафів та інших санкціях у розмірі 510,00 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень № 3122615147 від 25.06.2018, № 0170400410 від 18.02.2020, № 0772910410 від 31.08.2018, № 3142615147 від 25.06.2018.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку податкова заборгованість не сплачена, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на визнання протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення перевірки та складання акта № 122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 3112615147 від 25.06.2018, а також враховуючи, що акт № 005091/26-15-04-10/38510784 від 31.08.2020 складено на скасоване податкове повідомлення-рішення № 3112615147 від 25.06.2018, необґрунтованими є доводи позивача про наявність узгоджених сум податкових зобов`язань відповідача, а саме щодо наявності заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями № 3122615147 від 25.06.2018, № 0772910410 від 31.08.2018, № 3142615147 від 25.06.2020, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд вказав, що оскільки відповідач доказів погашення податкового боргу в сумі 16225,20 грн не надав, позов в цій частині є обґрунтованим.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Правовими положеннями п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням окружного Адміністративного суду міста Києва № 826/10289/18 від 17.04.2020 визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення перевірки та складання акта № 122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення № 3112615147 від 25.06.2018, винесене Головним управлінням Державної податкової служби України у м. Києві. Водночас, акт № 005091/26-15-04-10/38510784 від 31.08.2020 року складено на скасоване податкове повідомлення- рішення № 3112615147 від 25.06.2018.

Поряд з цим, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить стягнути податковий борг у розмірі 298420,02 грн, посилаючись на те, що згадана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень № 3122615147 від 25.06.2018, № 0170400410 від 18.02.2020, № 0772910410 від 31.08.2018, № 3142615147 від 25.06.2018.

Відтак, з урахуванням зазначеного, беручи до уваги визнання протиправними дії Головного Управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення перевірки та складання акта № 122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 3112615147 від 25.06.2018, а також враховуючи, що акт № 005091/26-15-04-10/38510784 від 31.08.2020 року складено на скасоване податкове повідомлення-рішення № 3112615147 від 25.06.2018, суд визнає необґрунтованими доводи позивача про наявність узгоджених сум податкових зобов`язань відповідача, а саме щодо наявності заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями № 3122615147 від 25.06.2018, № 0772910410 від 31.08.2018, № 3142615147 від 25.06.2020, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, про що вірно вказано судом першої інстанції.

Наявність у відповідача несплаченої у визначений законодавством строк узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 16225,20 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0170400410 від 18.02.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копіями податкових декларацій з податку на прибуток підприємств № 9309224464 від 31.01.2019 та донарахованих податковим органом штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0170400410 від 18.02.2020, що не спростовано відповідачем в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач відправив Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕТА ЛАЙТ» податкові повідомлення-рішення 0170400410 від 18.02.2020 у відповідності до ст. 59 ПК України рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Вказана податкова вимога скерована податковим органом на адресу відповідача, яка співпадає з адресою зазначеною у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Київ, вул. Автозаводська, 71, кв. 96 та вручена представнику відповідача за довіреністю.

У відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкової вимоги або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст. 87 ПК України. Крім того, в силу приписів п. 87.9 ст. 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, колегія суддів погоджується з тим, шо оскільки відповідач доказів погашення податкового боргу в сумі 16 225, 20 грн не надав, позов в цій частині є обґрунтованим та правомірно задоволений судом першої інстанції.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що відповідачем в апеляційній скарзі належно не спростовано факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 16225,20 грн, фактично обмежившись посиланням на справу № 826/10289/18, що не спростовує твердження контролюючого органу про наявність податкового боргу, а відтак не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві щодо наявності підстав для стягнення податкового боргу в розмірі 298 410,02 грн, колегія суддів вказує, що зазначені твердження не підтверджені жодними розрахунками та доказами, а решта доводів апеляційної скарги зводяться лише до цитат норм Податкового кодексу України без обгрунтування взаємозв`язку з обставинами даної справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного Управління Державної податкової служби у місті Києві.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА ЛАЙТ" та Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТА ЛАЙТ" про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко