Ухвала

від 01.02.2023 по справі 640/5070/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5070/22

УХВАЛА

01 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 88058 від 08.11.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України виключити ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; стягнути з відповідача, за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача понесені ним судові витрати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 721, 50 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням воєнного стану в Україні, урядом було вжиті заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі, здійснення інших видатків тимчасово призупинено, а тому контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості сплати судового збору у судових справах.

Також, апелянт просить врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з якою юридична особа не позбавлена права звернутись з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Щодо посилань апелянта на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак, предметом оскарження в даній справі є рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що виключає можливість застосування п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та необхідність подальшої оцінки майнового критерію.

Отже, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, апелянтом також не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу на те, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору та необґрунтованість вищевказаних доводів апелянта з даного приводу.

Щодо доводів апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів зауважує, що у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан, введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.

Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для продовження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень в судах.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 160/10376/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що відповідачем не надало суду апеляційної інстанції доказів звернення до органів казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в даній справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання обмежень, встановлених Порядком № 590.

Отже, клопотання апелянта про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 160/8779/21, від 03.06.2022 у справі № 200/1869/21-а.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи вищевикладене та те, що апелянт у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.