Постанова

від 26.12.2023 по справі 640/5070/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5070/22 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 88058 від 08.11.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути з відповідача, за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача понесені ним судові витрати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 88058 від 08.11.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» (код ЄДРПОУ 34604145) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» (код ЄДРПОУ 34604145) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011), за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» (код ЄДРПОУ 34604145) понесені ним судові витрати в сумі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок).

ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» 22.07.2022 звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №640/5070/22, в якому просило ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 051,20 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011), на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» (код ЄДРПОУ 34604145) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із указаною ухвалою суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та відмовити ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» у стягненні з ГУ ДПС у м. Києві витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 по адміністративній справі №640/5070/22, в частині відмови у стягненні 44 051,20 грн., понесених ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на користь позивача ТОВ «Агентство безпеки «Легіон-Київ» понесені останнім в суді першої інстанції витрати на професійну правову допомогу в розмірі 44 051,20 копійок. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з огляду на предмет позову, його ціну та складність спору, а також відсутність відомостей про кількість витраченого адвокатом часу, сума 54 051,20 грн. не є співмірною, а відтак підлягає зменшенню до 10 000 грн.

Відповідач у своїй скарзі зазначає, зокрема, про те, що судове рішення прийнято без урахування принципу офіційного з`ясування всіх обставин та критерію розумної необхідності.

Позивач у своїй скарзі зазначає, зокрема, про те, що судом не було враховано, що відповідач не висловлював заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, у зв`язку з чим підстав для зменшення належної до стягнення суми з ініціативи суду не було.

Колегія суддів не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, прийнятою по суті поданої заяви, враховуючи наступне.

За правилами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат визначають:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Матеріали справи свідчать, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду першої інстанції лише 22.07.2022, тобто після того, як суд першої інстанції прийняв рішення у справі.

До цього позивач із заявами такого змісту не звертався, документів, які б підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу до суду першої інстанції не подавав, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати таке питання, як і призначати судове засідання для його вирішення.

Зазначення ж у прохальній частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Як було зазначено вище, відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Однак, як було встановлено раніше, рішенням суду вже було вирішено питання щодо стягнення судових витрат, а саме було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» судові витрати в сумі 2 481,00 грн. (судовий збір).

При цьому інші заяви чи докази на підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, до суду також не надавались. Крім іншого, всі додані у подальшому до заяви від 22.07.2022 про ухвалення додаткового рішення документи (крім акта приймання-передачі наданих послуг, який підписаний 18.07.2022), а саме договір про надання правничої (правової) допомоги, додаткова угода до нього, рахунок на оплату та платіжне доручення складені до у 2021 році, тобто до моменту звернення до суду першої інстанції із даним позовом 10.02.2022.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду по суті заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вона з огляду на встановлені обставини справи була подана без дотримання вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, у зв`язку з чим підлягала залишенню без розгляду.

Аналогічна позиція щодо застосування указаних норм за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20.

За таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив її скасувати та прийняти нове рішення про залишення заяви без розгляду, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 - скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Легіон-Київ» про ухвалення додаткового рішення по справі №640/5070/22 залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.