Постанова

від 01.02.2023 по справі 640/35628/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/35628/21 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року (повний текст виготовлено 15 липня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійна Дистрибуція» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Надійна Дистрибуція», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2019 №00595460704.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 серпня 2019 року №00595460704.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ТОВ «Надійна Дистрибуція» на порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу неправомірно включило до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2021 року суму ПДВ у розмірі 9 365 940,00 грн.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року (повний текст виготовлено 15 липня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійна Дистрибуція» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 лютого 2023 року.

19 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ТОВ «Надійна Дистрибуція», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Позивач наголошує, що ТОВ «Надійна Дистрибуція» відсутні будь-які порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки позивач самостійно відмовився від свого права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 9 365 940,00 грн, а саме відповідно до поданого позивачем Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11 червня 2021 року реєстраційний номер №9154927283, звітній (податковий) період, що уточнявся - березень 2021 рік

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник контролюючого органу доводи апеляційної скарги підтримала та просила суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 17.05.2021 №3906-п Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Надійна Дистрибуція" (код 41395073) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за березень 2021 року.

За результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт від 15.06.2021 №46795/26-15-07-04-02/41395073 (Акт перевірки) яким встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних взаємовідносин, ПК України) в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2021 року в розмір 9365940 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 серпня 2019 року №00595460704, форми "В3", відповідно до якого Головне управління ДПС у м. Києві повідомило ТОВ "Надійна Дистрибуція", що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 200.14 статті 200 ПК України, на підставі Акту перевірки та пункту 200.4 статті 200 ПК України, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9365940 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що у акті перевірки контролюючий орган зазначив, що під час оформлення результатів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Надійні Дистрибуції» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2021 року (вх. від 11.06.2021 №9154927283), згідно якого ТОВ «Надійні Дистрибуції» самостійно зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2021 року у повному обсязі. Станом на час реєстрації Акта перевірки в інтегрованій картці платника ТОВ «Надійні Дистрибуції» відсутня переплата по податку на додану вартість у розмірі 9 365 940 грн. Заперечень з приводу вказаного факту Відповідачем не надано. Вказаний факт Відповідачем не заперечувався.

Отже, подання позивачем уточнюючого розрахунку 11.06.2021 (у період, коли проведення перевірки закінчилося, а податкове повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки ще не було винесено Відповідачем) сприймається судом як належне виправлення помилки у розумінні положень статті 50 ПК України, що може впливати на прийняття податкового повідомлення-рішення. Проте, як вбачається із матеріалів справи, вказаний факт подання Позивачем уточнюючого розрахунку проігноровано та не враховано контролюючим органом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Згідно із підпунктом "ґ" пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Водночас, пунктом 200.12 статті 200 ПК України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням від 06 серпня 2019 року №00595460704, форми «В3», відповідач вказав про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9365940 грн.

Так, актом перевірки від 15.06.2021 №46795/26-15-07-04-02/41395073 встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2021 року в розмір 9365940 грн.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що як було вірно встановлено судом першої інстанції, а також підтверджується актом перевірки, в останньому контролюючий орган зазначив, що під час оформлення результатів документальної позапланової виїзної перевірки позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2021 року (вх. від 11.06.2021 №9154927283), згідно якого ТОВ «Надійні Дистрибуції» самостійно зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2021 року у повному обсязі.

Також зазначено, що станом на час реєстрації Акта перевірки в інтегрованій картці платника ТОВ «Надійні Дистрибуції» відсутня переплата по податку на додану вартість у розмірі 9 365 940 грн.

Однак в подальшому згідно висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган вказав про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК та завищення бюджетноговідшкодування ПДВ за березнь 2021 року у розмірі 9 365 940 грн.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

При цьому, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (абзаци 3-5 пункту 50.1 статті 50 ПК України).

За приписами абзацу 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, пункт 50.2 статті 50 ПК України містить наступне застереження - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.

Можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунків після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, викладене в постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14, від 21 серпня 2019 року у справі №805/4187/16-а.

Отже, в межах спірних правовідносин позивач, користуючись правом подання уточнюючого розрахунку відповідно до ст. 50 ПК України та з урахуванням термінів, передбачених нормами ПК України, у період після проведення перевірки (яка закінчилась 08 червня 2021 року) та до дати складення контролюючим органом Акта перевірки, (Акт перевірки було складено Відповідачем 15 червня 2021 року) і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, 11 червня 2021 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок реєстраційний номер 9154927283, звітній (податковий) період, що уточнявся - березень 2021 рік.

Доказом прийняття контролюючим органим уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок реєстраційний номер 9154927283 від 11 червня 2021 року є квитанція №2, реєстраційний номер документа: 9154927283.

В уточнюючому розрахунку ТОВ «НАДІЙНА ДИСТРИБУЦІЯ» зменшено задекларовані у Податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період березень 2021 року показники, ряд. 20.2, ряд. 20.2.1 уточнюючого розрахунку, в частині заявлених сум до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, всього на загальну суму 9 365 940,00 грн та, відповідно, збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на тотожну суму 9 365 940,00 грн, тобто показник ряд. 21 Уточнюючого розрахунку.

Відтак, як вірно визначено судом першої інстанції, подання позивачем уточнюючого розрахунку 11.06.2021 (у період, коли проведення перевірки закінчилося, а податкове повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки ще не було винесено Відповідачем) сприймається як належне виправлення помилки у розумінні положень статті 50 ПК України, що може впливати на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, вказаний факт подання позивачем уточнюючого розрахунку не враховано контролюючим органом, що в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано і навіть не прокоментовано.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійна Дистрибуція» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 01 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна