Постанова

від 10.10.2007 по справі 11/124-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/124-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 жовтня 2007 р.                                                                                   № 11/124-07  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

    Перепічая В.С.( головуючого),

Вовка І.В.,Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу  Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”

на  ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007 року

у справі за позовомФірми “Instrad Limited”

доВідкритого акціонерного товариства

“Баглійкокс”

простягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення відповідача 102 350, 43 доларів США, що складають суму заборгованості за договором №0711/12-61/05 від 07.12.2005 року, укладеного між  фірмою "Instrad Limited" та Відкритим акціонерним  товариством "Баглійкокс".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007 року порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та заборонено будь-яким особам вчиняти дії, які  направлені на відчуження майна та грошових коштів в межах суми 107 447,43 дол. США, в тому числі стягнення на підставі виконавчого документу.

В апеляційному порядку зазначена ухвала суду першої інстанції не переглядалася.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” вважає,  що місцевим судом порушено  і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права,

Доповідач-Вовк І.В.

і тому просить прийняту ним ухвалу в частині вжиття заходів по забезпеченню позову скасувати.

Відзиви на касаційну скаргу від сторін до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник не є стороною у справі, тобто не є учасником процесу, а  касаційну скаргу обґрунтовує тим, що він є стягувачем у виконавчому провадженні про стягнення з відповідача грошових коштів.

Зі змісту рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року

№ 18-рп/2004 “У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)”, вбачається, що "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків. Оскаржуване такою особою рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи. А саме, в рішенні суду повинні безпосередньо розглядатися і вирішуватись спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Втім, зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів не вбачається, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову стосується права скаржника, оскільки останній є стягувачем за відкритим виконавчим провадженням по виконанню судового рішення з іншої справи.

До того ж, у даній справі вже прийнято судове рішення від 13.03.2007 року, яким позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 102350,43 дол. США основного боргу, 5073 дол. США держмита, 24 дол. США витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення відкрито виконавче провадження. Таким чином, наразі як позивач, так і скаржник є стягувачами щодо відповідача за різними виконавчими документами. Тому, оскільки Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” є учасником виконавчого провадження з виконання судового рішення на його користь в іншій справі, вжиті заходи забезпечення позову щодо відповідача в даній справі не стосуються його прав та обов'язків.

Отже, відсутні підстави для висновку, що ухвала суду про забезпечення позову в даній справі стосується прав та обов'язків скаржника.

За таких обставин, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду про забезпечення позову залишити без змін.

З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007 року в частині забезпечення позову у справі №11/124-07 –без змін.

Головуючий суддя                                                                      В. Перепічай

Судді                                                                                                    І.Вовк

                                                                                                    П. Гончарук