Постанова

від 01.02.2023 по справі 640/867/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа №640/867/20

адміністративне провадження № К/990/32361/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/867/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс-Трейд» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Собків Я.М.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс-Трейд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2019 №01892615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 11237711грн., №01912615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 6428379грн. та №01902615050105, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 825000грн. за декларацією №9175418347 від 09.08.2019, звітний період І півріччя 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №640/867/20.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №640/867/20.

Ухвалою суду від 31.01.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 01.02.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, рішенням суду першої інстанції задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс-Трейд» до Головного управління ДПС у місті Києві. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.10.2019 №1912615050105, №01892615050105, №01902615050105.

Головне управління ДПС у місті Києві, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою апеляційного суду від 14.06.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Задоволено клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку для усунення недоліків. Продовжено процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків, протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 повернуто особі, яка її подала.

25.07.2022 Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021, яка подана вдруге.

Ухвалою суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишено без руху, надано апелянту строк для зазначення підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.

Оскаржуваною у цій справі ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у місті Києві на рішення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021.

З ухвали слідує, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому останній просив визнати відсутність коштів поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності пропуску строку відповідач посилався на відсутність можливості сплатити судовий збір на час звернення до суду з апеляційною скаргою вперше. Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять. На переконання суду, зазначені підстави пропуску строку не є поважними, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1238/19. Як вказує податковий орган, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до суду з повторною апеляційною скаргою в межах розумного строку разом з доказами сплати судового збору. Відповідач відзначає, що сплату судового збору здійснено до отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, що на думку останнього, об`єктивно унеможливлювало повторне звернення з апеляційною скаргою до отримання ухвали про повернення. З касаційної скарги слідує, що ухвалу про повернення апеляційної скарги податковим органом отримано 15.07.2021, відтак після реєстрації та візування, виконавець 25.07.2021 у розумний строк, невідкладно скерував апеляційну скаргу до суду.

Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги податкового органу. У відзиві Товариство посилається на висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах і відзначає, що орган сплатив судовий збір у період знаходження справи у провадженні суду при поданні апеляційної скарги вперше, втім, не подав платіжне доручення до суду для уникнення повернення апеляційної скарги. Вказане не дає підстави для поновлення пропущеного строку. З підставі викладеного, позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

В обґрунтування доводів касаційної скарги податковий орган посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1238/19, де Суд звернув увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги. Оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги у найкоротші строки, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.

Поряд з цим, колегія суддів у справі, що розглядається вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду.

Як відзначив апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі та підтверджується матеріалами справи, долучене до апеляційної скарги платіжне доручення №1154 датоване 04.07.2022, однак подане апелянтом до суду лише з повторною апеляційною скаргою 25.07.2022, в той час, як вперше подана скарга була повернута судом відповідачу 13.07.2022. Тобто, на момент сплати апелянтом судового збору скарга знаходилася у провадженні суду, відповідно, податковий орган мав можливість вчасно подати платіжне доручення, уникнувши при цьому повернення апеляційної скарги. Встановлена обставина визнається судом процесуальним зволіканням, що не дає підстав для поновлення пропущеного строку. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

Доводи касаційної скарги відповідача висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, податковий орган не навів обґрунтувань наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк, відсутні підстави вважати наявним бажання заявника апеляційної скарги реалізувати своє право оскарження судового рішення у встановлені законом строки.

Верховний Суд наголошує, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі №640/867/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова