Ухвала

від 24.05.2022 по справі 755/11459/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/11459/21

Провадження № 11-кп/824/2014/2022 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 квітня 2022 року включно. Визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у виді 3 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8 683 500 (вісім мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок). Покладено на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматися від спілкування із такими особами, як-то: потерпілою, свідками; носити електрон7ний засіб контролю. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду обов'язків - не більше двох місяців з моменту внесення обвинуваченим, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

Таке рішення було прийнято судом у порядку ч. 3 ст. 331 КПК України та було мотивоване тим, що відсутні достовірні відомості про зменшення чи відсутність ризиків, які були встановлені судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу та його продовженні. Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, з урахуванням спливу значного часу його тримання під вартою, судом, в якості альтернативного запобіжного заходу було застосовано заставу, розмір якої був визначений судом в 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин за яких були вчинені кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та обумовлений необхідністю забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків та запобігання встановленим ризикам.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнього звільнити з-під варти в залі суду. В обгрутування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала, винесена колегією суддів Дніпровського районного суду м. Києва, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 196 КПК України, оскільки не містить викладу обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини. Посилаючись на норми Конституції України (ст. 29), приписи КПК України (ст. 370), положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 6 § 1) захисник зазначає, що викладення лише вступної та резолютивної частини судового рішення про продовження строку застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (без наведення мотивів, обґрунтування, доказів, тощо) є таким, що не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , Конституції України, а тому слід вважати оскаржувану ухвалу незаконною.

Відповідно до ч. 4 ст.4221 КПК України, у зв`язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, надані судом першої інстанції, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі захисника, колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції повинен врахувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів з судового провадження, 01 лютого 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва, у порядку ч. 3 ст. 331 КПК України, було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 . Судом заслухано пояснення сторін обвинувачення та захисту, враховано конкретні обставини справи, тяжкість обвинувачення.

Так, при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції надав належну оцінку тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкий злочин (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України), санкція якого передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, не є офіційно працевлаштованим, не має законних джерел доходу, врахував обставини того, що вчинені ОСОБА_5 злочини мають підвищену суспільну небезпеку і відсутні достовірні відомості про зменшення ризиків, які були встановлені при обранні йому запобіжного заходу та його продовженні, а тому, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 199 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, врахувавши наявність існуючих ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, дослідивши усі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування презумпції невинуватості в цьому кримінальному провадженні, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, дійшов правильного висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки матеріали кримінального провадження доводять, що існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, ОСОБА_5 було визначено альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді застави.

Колегія суддів звертає увагу на характер висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, що має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів.

Також, колегія суддів зазначає, що на даний час відсутні стримуючі чинники, які здатні були б у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала, винесена колегією суддів Дніпровського районного суду міста Києва не відповідає вимогам ч. 1 ст. 196 КПК України, оскільки не містить викладу обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини, є необґрунтованими.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року, а тому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3