Ухвала
від 01.02.2023 по справі 478/95/23
КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/95/23 Провадження №2/478/57/2023

У Х В А Л А

про залишенняпозовної заявибез руху

01 лютого 2323 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дар Ланів», третя особа: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ПП «Дар Ланів», третя особа: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Позивачка не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячі із змісту позовних вимог (прохальної частини) позивач ставить на розгляд суду п`ять позовних вимог, - чотири позовні вимоги немайнового характеру (визнати недійсною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 від 22.04.2016 року, укладену та зареєстровану 01.10.2016 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 від 16.04.2021 року; скасувати рішення державного реєстратора (№ запису 14361224 від 28.04.2016 року) про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 на підставі договору оренди від 16.04.2021 року в частині реєстрації додаткової угоди до вказаного договору оренди; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 від 16.04.2021 року) та позовну вимогу майнового характеру, а саме, стягнення заборгованості по орендної плати за 2022 рік в сумі 24727,91 грн.

На час надходження позовної заяви, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час подання позову становить 1073,60 грн.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що згідно з розміром заборгованості також становить 1073,60 грн.

В порушення вище вказаної норми ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., тобто судовий збір сплачено лише за одну позовну вимогу. З урахуванням наведеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за чотири позовні вимоги (три не майнові та за одну майнову вимогу) в сумі 4294,40 грн. (1073,60 + 1073,60 + 1073,60 + 1073,60) грн.

Так, виходячі із змісту позовних вимог, позивачем обрано такий спосіб захисту порушених прав як визнання недійсним правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

На підтвердження своїх порушених прав позивач посилається на Інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 298455699 від 08.02.2022 року) про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053, та реєстрацію речових прав вказаної земельної ділянки (договорів оренди та додаткових угод). З наданого витягу вбачається, що за земельною ділянкою з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 зареєстровано чотири речових права (проведено три реєстраційні дії щодо реєстрації речових прав), а саме: - реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:09:000:0053 на підставі договору від 22.04.2016 року, реєстрація додаткової угоди до договору оренди землі від 22.04.2016 року, реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору від 16.04.2021 року (орендодавець ОСОБА_3 ) та реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору від 16.04.2021 року (орендодавець ОСОБА_4 ).

Як вбачається з наведеної інформації, у з`вязку з переукладанням договору оренди від 22.04.2016 року, а саме, реєстрації договору у новій редакції, договір оренди в редакції від 22.04.2016 року, а також усі додаткові угоди, якими вносились відповідні зміни до вказаного договору (у редакції 2016 року), втратили чинність.

За вказаних обставин не конкретизованою та не зрозумілою є вимога позивача, викладена у першому пункті прохальної частини: «Визнати недійсними додаткову угоду до Договору оренди землі укладеного між ОСОБА_3 та ПП «Дар Ланів» 01 жовтня 2016 року та договір оренди земельної ділянки … укладений між ОСОБА_3 та ПП «Дар Ланів» від 16.04.2021 року». За вказаних обставин на думку суду зміст позовних вимог в цій частині потребують уточнень (визнати недійсним договір оренди від 16.04.2021 року укладений між ПП «Дар Ланів» та ОСОБА_3 чи договір від 16.04.2021 року укладений між ПП «Дар Ланів» та ОСОБА_5 ).

З урахуванням викладеного також потребують уточнення похідних позовних вимог, викладених у пункті другому прохальної частини в частині скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію речових прав - права оренди та додаткової угоди (за якими саме договорами).

За вказаних обставин потребують уточнення позовні вимоги, викладені у третьому пункті прохальної частини, а саме - стягнення заборгованості за 2022 рік в частині розміру орендної плати, оскільки у зв`язку з переукладанням договору оренди та реєстрації права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розмір орендної плати за 2022 рік визначається відповідно до умов договору оренди від 16.04.2021 року.

Суд зазначає, що згідно ст. ст. 42, 48 ЦПК України, у справах позовного провадження в цивільному процесі учасниками справи є сторони, треті особи. Позовні вимоги стосуються в тому числі скасування договорів оренди, додаткової угоди, укладених між ПП «Дар Ланів» та ОСОБА_3 , що може вплинути на її законні права та інтереси. З урахуванням вище означеного необхідно уточнити питання в частині залучення ОСОБА_3 в якості третьої особи, або, з урахуванням посилання у мотивувальній частині позовної заяви на висновок посмертної судової почеркознавчої експертизи надати суду копію свідоцтва про смерть попереднього орендодавця ( ОСОБА_3 ).

Внаслідок уточнення позовних вимог позивачу слід сплатити судовий збір у відповідності до кількості заявлених позовних вимог в кінцевій редакції позову, докази чого надати до суду.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості перевірити законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

В силу вимог ЦПК України, суд не може самостійно усунути недоліки, в частині уточнення позовних вимог позивача.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно із ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дар Ланів», третя особа: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іщенко Х.В.

СудКазанківський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення01.02.2023
Оприлюднено03.02.2023
Номер документу108728661
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —478/95/23

Ухвала від 13.02.2023

Цивільне

Казанківський районний суд Миколаївської області

Іщенко Х. В.

Ухвала від 01.02.2023

Цивільне

Казанківський районний суд Миколаївської області

Іщенко Х. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні