Ухвала

від 16.10.2007 по справі 3/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" жовтня 2007 р.                                                                            Справа  № 3/71

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова Група "Рейдер"         

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС"            

про стягнення в сумі 25 356 грн. 66 коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача:   Брицюк О.П. (довіреність б/н від 01.10.2007 року)

від відповідача:   не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова Група "Рейдер" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Оазис» про стягнення основного боргу з врахуванням інфляційних втрат в сумі 23819 грн.96 коп. та 3% річних в сумі 1526 грн. 70 коп..

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився тричі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи  повідомлення про вручення поштових відправлень №2828121, 2912777, 02867081.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору безвідсоткової позики (грошових коштів) б/н від 15.08.2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова група «Рейдер»надало на поворотній основі позику Товариству з обмеженою відповідальністю фірмою «Оазис»в сумі 17000,00 грн.. Згідно платіжного доручення №283 від 15.08.2001 року сума позики була перерахована відповідачу, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача від 15.08.2001 року.     

Відповідно до п.5 даного договору позичальник зобов'язувався повернути одержану суму в строк до 15.08.2004 року. Згідно з п.6 договору строк, вказаний в п.5 договору може бути продовжений за згодою сторін. Сторонами не надано доказів продовження строку договору.

Відповідач доказів повернення суми боргу не надав.

Відповідно до вимог  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано інфляційні втрати та 3% річних за пропущений термін оплати в період з 16.08.2004 року по 13.08.2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи  розрахунками.

Судом перевірено правильність і підстави нарахування 3% річних та збитків від інфляції, та встановлено, що вони  обраховані з дотриманням вимог чинного законодавства.

Сума боргу відповідача з врахуванням індексу інфляції в розмірі 140,1171878% становить 23819 грн. 96 коп., розмір 3% річних становить 1526 грн. 70 коп.. Загальна сума боргу становить 25346 грн.66 коп..

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Оазис» (33000, м.Рівне, вул.Кавказька, 7 офіс 413, код ЄДРПОУ 21091706; р/р 26002005668 в РФ КБ «Західінкомбанк», МФО 333614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондової групи «Рейдер»(33000, м.Рівне, майдан Незалежності, 3, код ЄДРПОУ 25322176, р/р 26004248903001 в РФ КБ «Приватбанк», МФО 333391) суму основного боргу з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 23819 грн.96 грн. та три відсотка річних в сумі 1526 грн. 70 коп., витрати на сплату державного мита в розмірі 253 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ч.3-4 ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано "19" жовтня 2007 року.