ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2023 р. Справа№ 910/839/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Тарасенко К.В.
Яковлєва М.Л.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 (суддя Сівакова В.В.)
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
про стягнення 26 845,56 грн
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров`я України звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення 26 845,56 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про стандартне приєднання до електричних мереж розподілу № ЦС2-2001-20/139001 від 17.11.2020 позивачем здійснено 100% оплату повної вартості послуги за стандартне приєднання до електричних мереж у розмірі 84 430,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3266 та 3268 від 20.11.2020. Відповідач у свою чергу мав протягом 60 календарних днів від дати оплати надати послуги зі стандартного приєднання, тобто у строк до 21.01.2021. Умовами договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% вартості приєднання за кожний день прострочення. У зв`язку з тим, що відповідачем надано послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж лише 06.12.2021 згідно акту № 150522816, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 26 845,56 грн пені за період з 22.01.2021 по 05.12.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на користь Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров`я України 15 364 грн 44 коп пені, 1419 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині в позові відмовлено повністю.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки взяті на себе зобов`язання відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за розрахунками суду становить 15 364,44 грн, а тому вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню, натомість в іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ДП «Укрмедпостач» в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до залишення судом поза увагою наведених відповідачем аргументів та доказів на підтвердження того, що відповідачем на виконання умов укладеного договору вживались всі можливі заходи з метою прискорення узгодження документації та продовжувався строк надання послуг з приєднання до електричних мереж з незалежних від нього причин.
17.08.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/839/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 22.08.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі № 910/839/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/839/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.
05.09.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 поновлено Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3158/22 від 05.10.2022, відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, з метою дотримання передбачених законом процесуальних строків розгляду вищевказаної справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.
Позивач своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.11.2020 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (виконавець, відповідач) та Державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров`я України (замовник, позивач) укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № ЦС2-2001-20/139001 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг приєднується: майновий комплекс (комплекс будівель S=4688,90 кв. м., аптечний склад), місце розташування об`єкта замовника: вул. Березняківська, 29 (кад. номер 8000000000:90:140:0002).
Згідно з п. 1.2 договору місце (точка) забезпечення потужності об`єкта замовника встановлюється: розподільчі мережі 0,4 кВ РП127.
Відповідно до п. 1.3 договору точка приєднання (межа балансової належності об`єкта замовника) встановлюється на: на наконечниках КЛ-0,4кВ живлення об`єкту в кабельних збірках ЗКУ-8 № 1 та ЗКУ-8 № 2.
Величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) 50 кВт (п. 1.5 договору).
Згідно з п. 1.6 договору категорія надійності електропостачання І-0,00 кВт; ІІ-50 кВт; ІІІ-0,00 кВт.
Відповідно до п. 1.7 договору ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності та буде становити 0,38 кВ.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не здійснив приєднання об`єкта позивача до електричної мережі системи розподілу, у зв`язку з чим за несвоєчасне виконання договірного зобов`язання позивачем нараховано пеню в розмірі 26 845,56 грн за період з 22.01.2021 по 05.12.2021.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи сторін, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 17.11.2022.
За змістом пункту 2.1 договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.
Замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.1 договору визначено, що виконавець послуг зобов`язаний:
3.1.1 Розпочати (після виконання замовником зобов`язань щодо авансової оплати в розмірі 20 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору) в установленому порядку приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу.
Забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені цим договором, після виконання замовником зобов`язань, визначених підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. цього договору.
3.1.2 Здійснити первинне підключення електроустановок замовника з метою проведення випробувань електрообладнання схеми зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника та підключити електроустановки замовника до електричних мереж системи розподілу після повної (стовідсоткової) оплати послуг з приєднання впродовж 5 робочих днів після отримання заяви замовника або впродовж 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших користувачів, після виконання сторонами умов цього договору та укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (або внесення змін до діючих договорів).
Згідно з п. 3.2 договору замовник зобов`язаний:
3.2.1 Розробити на підставі технічних умов від 17.11.2020 № ЦС2-2001-20, які є додатком до цього договору, проектну документацію щодо будівництва (реконструкції) електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки замовника) електроустановок замовника від точки приєднання до об`єкта замовника та щодо безпеки електропостачання.
3.2.2 Погодити з виконавцем послуг розроблену на виконання підпункту 3.2.1. цього пункту проектну документацію в частині влаштування комерційного обліку електричної енергії.
3.2.3 Оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.
3.2.4 Ввести в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, власний об`єкт та електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у випадку будівництва або реконструкції об`єкта).
Пунктом 3.3.1 договору визначено, що виконавець послуг має право прийняти рішення щодо надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу або самостійно, або із залученням підрядних організацій.
Пунктом 4.1 договору визначено, що на дату укладення цього договору плата за приєднання становить 84.420,00 грн з ПДВ.
Згідно п. 4.2 договору виконавець послуг зобов`язаний надати замовнику рахунок на сплату плати за приєднання не пізніше 3 робочих днів від дати укладення цього договору у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4.3 договору у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об`єктів електроенергетики для приєднання електроустановок замовника замовник сплачує попередню оплату за приєднання на поточний рахунок виконавця послуг у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати укладення цього договору сторонами.
Виконавець послуг має протягом 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої виконавцем послуг проектної документації щодо електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника та підписання акта про надання послуги з приєднання, повідомити замовника про завершення вищезазначених етапів та надати замовнику рахунок на сплату плати за приєднання.
Відповідачем виставлено позивачу рахунок № 95338378 від 17.11.2020 на суму 84 420,00 грн - послуга із стандартного приєднання до електричних мереж від 16 кВт.
Позивачем 20.11.2020 здійснено повну оплату послуг з приєднання на підставі відповідного рахунку відповідача у сумі 84 410,00 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями № 3266 та № 3268 від 20.11.2020.
Відповідно до п.п. 70 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проєктування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об`єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.
Відповідно до п. 1.1 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 310 від 14.03.2018 (далі - Кодексу систем розподілу), цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.
Пунктом 4.2.1 Кодексу системи розподілу ОСР надає послугу зі стандартного приєднання відповідно до умов договору про стандартне приєднання.
Згідно п. 4.2.2 Кодексу системи розподілу послуга зі стандартного приєднання передбачає виконання комплексу робіт, а саме: розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку; підготовку технічного завдання на проєктування; розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника); здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики; перевірка та погодження ОСР проектної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об`єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Відповідно до абз. 1. п. 4.2.4 глави 4.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.
Тобто з огляду на умови договору та положення Кодексу систем розподілу, замовлена позивачем послуга з приєднання до електричних мереж повинна була бути виконана відповідачем протягом 60 днів з наступного дня після оплати замовником вартості послуги з приєднання, а отже до 21.01.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, що 16.02.2021 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛН ТЕХНО» (підрядник) укладено генеральний договір № 3064-ДКЕМ-ДКЕМ про виконання будівельних робіт з організації приєднання об`єктів до електричних мереж 0,4 - 10 кВ в м. Києві (стандартні та нестандартні приєднання) з поставкою обладнання (Лот № 1).
26.07.2021 між відповідачем та підрядником укладено додатковий договір № 5 до генерального договору № 3064-ДКЕМ-ДКЕМ від 16.02.2021, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи з організації приєднання об`єкта до електричних мереж (стандартне приєднання) за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29, кад. номер 8000000000:90:140:0002) (І етап), майновий комплекс (комплекс будівель S=4688,90 кв. м, аптечний склад), з поставкою обладнання (ЦС2-2001-20).
Вказане свідчить про те, що відповідачем лише після закінчення строків надання послуг позивачу залучено підрядну організацію якій доручено виконання робіт з приєднання об`єкта позивача до електричних мереж.
Станом на 22.04.2021 з виїздом на місце за участю уповноважених представників ДП «Укрмедпостач», проектної організації ТОВ «ЛН ТЕХНО» та Управління встановлено, що роботи з реалізації договору стандартного приєднання № ЦС2-2001-20/139001 від 17.11.2020 об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29 не проводилися, що підтверджується листом Державної інспекції енергетичного нагляду України № 7/5.1-1380-21 від 12.05.2021.
Позивач звертався до відповідача з претензією - вимогою № УС-1040 від 28.07.2021, в якій просив виконати зобов`язання за договором щодо здійснення стандартного підключення замовника до електромереж систем розподілу, а також сплатити пеню в розмірі 15.702,12 грн за несвоєчасне приєднання за період з 23.01.2021 по 28.07.2021.
Відповідач у відповіді на претензію № 01/1/08/27532 від 25.08.2021 повідомив, що для виконання робіт з приєднання до електричних мереж між відповідачем (як замовником) та ТОВ «ЛН ТЕХНО» (як підрядником) 26.07.2021 укладено договір № 5, строк виконання відповідних робіт за яким складає 60 календарних днів з моменту перерахування попередньої оплати. Наразі підрядник здійснює закупівлю матеріалів та обладнання для виконання будівельно-монтажних робіт з приєднання об`єкта позивача до електромереж. Відзначив, що на виконання умов договору останнім вживались всі можливі заходи необхідні для забезпечення технічної можливості надання послуги - приєднання та максимального прискорення узгодження з усіма заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво електричних мереж. Зазначив, що на теперішній час замовлено виготовлення обладнання кабельних збірок (ЗКУ-8 №1 та №2), а виконання будівельно-монтажних робіт має бути завершено до 13.01.2021. Враховуючи викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення претензії в частині сплати пені.
Пунктами 8.1, 8.2 договору визначено, що фактом виконання зобов`язання виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть підписання сторонами акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу. Акт про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу може бути також оформлений сторонами цього договору після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення замовника.
Суд наголошує, що факт виконання відповідачем робіт щодо приєднання об`єкта позивача до електричних мереж системи розподілу підтверджується складеним сторонами 06.12.2021 актом про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж за № 150522816.
Щодо доводів відповідача про те, що ним у відповідності до п. 4.2.4 глави 4.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу надсилались позивачу повідомлення про продовження строків надання послуги з приєднання, що є підставою для не нарахування пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2, 3, 4 п. 4.2.4 глави 4.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу у разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов`язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
ОСР зобов`язаний, а замовник має право здійснювати всі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує замовника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листами № 4/43ДепРМТП/2/143309 від 10.01.2021, № 4/43/ДепРМТП/3/146419 від 10.03.2021, № 4/43/ДепРМТП/3/148007 від 09.04.2021, № 4/43/ДепРМТП/3/148325 від 27.04.2021 та № 4/43/ДепРМТП/3/ЦС2-2001-20/152127 від 11.08.2021 повідомляв позивача про продовження строків надання послуги з приєднання (останній до 13.10.2021), посилаючись на необхідність виконання ряду заходів, після реалізації яких з`явиться технічна можливість приєднання об`єкта.
Зокрема, відповідач зазначав, що що після проведення топографо-геодезичної зйомки та нанесення на дану зйомку червоних ліній, має бути розроблений робочий проект зовнішнього електропостачання, погоджений усіма зацікавленими організаціями, позитивно розглянутий Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Після того будуть розглядатися питання щодо погодження відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики. Далі підрядна організація буде реалізовувати виконання будівельних робіт до точки приєднання об`єкта.
Матеріали справи свідчать про те, що об`єкт позивача не потребує процедури відведення земельних ділянок, оскільки позивач має акт на право постійного користування землею серія І-КВ № 003876, виданий 10.11.2003, згідно якого позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,8784 га (кад. номер 8000000000:90:140:0002) за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29.
Однак, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідачем жодними засобами доказування не підтверджено неможливість надання послуг за договором у встановлений строк.
У подальшому позивач звертався до відповідача з претензією № УС-1808 від 10.12.2021, у якій зазначив про порушення відповідачем строків з приєднання, яке фактично виконано 06.12.2021 та просив сплатити пеню в розмірі 26.761,14 грн за період з 23.01.2021 по 06.12.2021.
У відповіді на претензію № 01/1/08/42100 від 21.12.2021 відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення претензії, оскільки пеня нарахована за період що перевищує встановлений ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний період.
Отже, доводи апелянта щодо вжиття ним всіх можливих заходів на виконання умов укладеного договору з метою прискорення узгодження документації та продовження строку надання послуг з приєднання до електричних мереж з незалежних від нього причин колегією суддів відхиляються зокрема як такі, що не спростовують взяті на себе відповідачем зобов`язання відповідно до укладеного договору.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо надання послуг приєднання не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.
Згідно п. 5.3 договору за порушення строків виконання зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення.
Позивач просив суд стягнути з відповідача 26 845,56 грн пені (нарахованої на суму 84 420,00 грн за період з 22.01.2021 по 05.12.2021), однак суд першої інстанції не погодився із здійсненим позивачем розрахунком пені з огляду на наступне.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо здійснення приєднання до електричних мереж системи розподілу, проте не передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.
Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, період прострочення щодо надання послуги з приєднання починає обчислюватись з 22.01.2021 та закінчується 22.07.2021.
Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на те, що взяті на себе зобов`язання відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за розрахунками суду становить 15 64,44 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Разом з цим, в іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно та всебічно досліджено обставини справи, дано їм належну правову оцінку на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності, висновки суду є вмотивованими, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду 07.09.2022 дія оскаржуваного рішення була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку з прийняттям постанови за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22, дія вказаного рішення підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 у справі №910/839/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 910/839/22 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді К.В. Тарасенко
М.Л. Яковлєв
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108736609 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Шаптала Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні