Постанова

від 24.01.2023 по справі 925/579/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 925/579/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання : Зорі В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Керівника Смілянської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 у справі № 925/579/22

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Черкаської державної сільськогосподарськох дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"; 2) Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОН ГРУП"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 51750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави у особі Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Національної академії аграрних наук України із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" з вимогами: визнати недійсними додаткову угоду №1 від 28.07.2021 в частині виключення абз.2 п.п.2.1 п.2 договору про закупівлю від 28.07.2021 №2707 (умова щодо цього договору, а також вартості одиниці товару не може бути збільшено до повного виконання договору сторонами), додаткову угоду №2, додаткову угоду №3 від 18.10.2021 та додаткову угоду №3 від 30.12.2021 до договору про закупівлю від 28.07.2021 №2702, укладеного між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та стягнення з коштів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" у розмірі 51750 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за Додатковими угодами до Договору, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов Договору: зростання ціни товару, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону "Про публічні закупівлі" та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Як стверджує прокурор в результаті укладених сторонами з порушенням вимог закону спірних Додаткових угод, з місцевого бюджету безпідставно та надмірно сплачено відповідачу бюджетні кошти у розмірі 51750,00 грн., які у зв`язку з визнанням недійсними Додаткових угод підлягають стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК.

Невжиття Інститутом землеробства Національної академії аграрних наук України та Національною академією аграрних наук України заходів щодо стягнення надміру сплачених коштів, стало підставою для звернення заступника керівника Смілянської окружної прокуратури до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави у особі Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Національної академії аграрних наук України із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп".

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 у справі № 925/579/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп", від 28.07.2022 про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури від 21.06.2022 №52-2090вих-22 в інтересах держави у особі: Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у сумі 51750,00 грн залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не обґрунтовано звернення з позовом в інтересах установи - Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (позивач-1), яка не є органом влади чи місцевого самоврядування, а є самостійною юридичною особою. Наявність бюджетного фінансування не змінює організаційної форми позивача та статусу в процесі, зазначив суд.

Також, суд зазначив, що прокурором не враховані інтереси сторін договору при його повному виконанні та не доведено порушення чи загрози порушення інтересу держави оспорюваним договором, а своїми діями прокурор протиправно втручається в господарську діяльність суб`єкта господарювання та надає певну перевагу одній стороні договору (позивачеві-1 Дослідній станції) перед відповідачем (ТОВ "Неон Груп").

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, керівник Смілянської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 у справі № 925/7579/22, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права (ст. 4, 53 ГПК України) та при неправильному застосуванні норм матеріального права (ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»). Підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Черкаської державної сільськогосподарськох дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Національної академії аграрних наук України підтверджені відповідно до вимог ста. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та обґрунтовані практикою Верховного Суду, що відповідно до статті 280 ГПК України є підставою для її скасування.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті ЗУ «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 5 даного Закону.

Порушенням інтересів держави є укладення ЧДСДННЦ «Інститут землеробства НААН України» недійсних додаткових угод які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару та покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів.

4. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

ТОВ «НЕОН ГРУПА» не погоджується з доводами апелянта, зазначаючи, що позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 51570,00 грн. заявлено в інтересах ЧДСДННЦ «Інститут землеробства НААН України», яка не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження. Тоді як, вимоги в інтересах НААН України не сформульовані.

Крім того, прокурором не доведено, в чому конкретно полягала завідома суперечність мети укладання господарського договору інтересам держави і суспільства, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, наявність наміру у кожної із сторін, а також не вказано в чому полягає неефективність використання бюджетних коштів та завдано шкоди бюджету.

При цьому не враховано порушення прав та інтересів сторін договору про закупівлю, внаслідок оспорення його прокурором, з огляду на вже витрачені на закупівлю пального грошові кошти, повне виконання постачальником своїх обов`язків та використання поставленого покупцю палива в його діяльності.

5. Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

28.07.2021 за результатом проведення відкритих торгів із закупівлі бензину А-95, бензину А-92, дизельного палива (код ДК 021:2015:09134200-9 дизельне паливо), оголошення №UA-2021-06-18-012196-с, між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" укладено договір №2707 про закупівлю бензину А-95, бензину А-92, дизельного палива (ДК 021:2015:09130000-9: нафта і дистиляти) за номенклатурою та цінами, що вказуються в специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору сторонами узгоджено, що загальна ціна договору складає 1900000,00 грн (в т.ч. ПДВ 316666,67 грн; що ціна цього договору, а також вартість ціни за одиницю товару не може бути збільшено до повного виконання договору сторонами.

Згідно із специфікацією (додаток №1 до договору про закупівлю, а.с.38) вартість 1 літру становить: бензину А-95 9,00 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 90000,00 грн), бензину А-92 28,00 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 280000,00 грн), дизельного палива 25,50 грн (кількість 60000 літрів, сума з ПДВ 1530000,00 грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 1900000,00 грн.

27.07.2021 Сумською торгово-промисловою палатою за результатами проведеного відповідно до заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп від 27.07.2021 №37 цінового моніторингу на дизельне пальне на ринку Київської та Черкаської областей на умовах відтермінування платежу 20 банківських днів та доставкою 14000 л на відстань 400 км складено висновок №ЦД-224 (а.с.43), що вартість дизельного палива станом на 27.07.2021 з ПДВ становить 26,25 грн/л.

28.07.2021 між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" укладено додаткову угоду №1 (а.с.39) до договору про закупівлю, якою:

зміст п.2.1 договору викладено в редакції наступного змісту: "Загальна сума договору складає 1810000,00 грн, в тому числі ПДВ 301666,66 грн";

специфікацію, що є невід`ємним додатком до договору про закупівлю, викладено в новій редакції: "ціна за одиницю виміру (літр), грн з ПДВ становить: бензин А-92 28 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 2800000,00 грн), дизельне паливо 25,50 грн (кількість 60000 л, сума з ПДВ 15300000,00 грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 1810000,00 грн, в тому числі ПДВ 301666,67 грн.

29.07.2021 між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" укладено додаткову угоду №2 (а.с.40) до договору про закупівлю, якою:

пункт 2.1 договору викладено в новій редакції наступного змісту: "Загальна сума договору складає 1809977,50 грн в тому числі ПДВ 301662,92 грн";

специфікацію, що є невід`ємним додатком до договору про закупівлю викладено в новій редакції згідно з якою: ціна за одиницю виміру (літр), грн з ПДВ становить: бензин А-92 28,00 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 280000,00 грн), дизельне паливо 25,50 грн (кількість 2000 л, сума з ПДВ 51000,00 грн), дизельне паливо 26,25 грн (кількість 56342 л, сума з ПДВ 1478977,50 грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 1809977,50 грн, в тому числі ПДВ 301662,92 грн.

18.10.2021 між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" укладено додаткову угоду №3 (а.с.41) до договору про закупівлю, якою:

пункт 2.1 договору викладено в новій редакції наступного змісту: "Загальна сума договору складає 1809971,20 грн в тому числі ПДВ - 301661,87 грн";

специфікацію, що є невід`ємним додатком до договору про закупівлю викладено в новій редакції згідно з якою: ціна за одиницю виміру (літр), грн з ПДВ становить: бензин А-92 28,00 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 280000,00 грн), дизельне паливо 25,50 грн (кількість 2000 л, сума з ПДВ 51000,00 грн), дизельне паливо 26,25 грн (кількість 50000 л, сума з ПДВ 1312500,00 грн), дизельне паливо 28,35 грн (кількість 5872 літрів, сума з ПДВ 166471,20 грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 1809971,20 грн, в тому числі ПДВ 301661,87 грн.

09.11.2021 Сумською торгово-промисловою палатою за результатами проведеного відповідно до заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" від 09.11.2021 №28 цінового моніторингу на дизельне пальне на ринку Київської та Черкаської областей на умовах відтермінування платежу 20 банківських днів та доставкою 14000 л на відстань 400 км складено висновок №ЦД-416 (а.с.44), що вартість дизельного палива станом на 12.07.2021 з ПДВ становить 24,63 грн/л.

30.12.2021 між Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" укладено додаткову угоду №3 (а.с.42) до договору про закупівлю, якою:

пункт 2.1 договору викладено в новій редакції наступного змісту: "Загальна сума договору складає 1785221,20 грн в тому числі ПДВ 297536,87 грн";

специфікацію, що є невід`ємним додатком до договору про закупівлю, викладено в новій редакції згідно з якою: ціна за одиницю виміру (літр), грн з ПДВ становить: бензин А-92 28,00 грн (кількість 10000 літрів, сума з ПДВ 280000,00 грн), дизельне паливо 25,50 грн (кількість 2000 л, сума з ПДВ 51000,00 грн), дизельне паливо 26,25 грн (кількість 50000 л, сума з ПДВ 1312500,00 грн), дизельне паливо 28,35 грн (кількість 4999 літрів, сума з ПДВ 141721,20 грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 1785221,20 грн, в тому числі ПДВ 297536,87 грн.

У період з 28.07.2021 до 19.10.2021 відповідачем на виконання умов договору про закупівлю та згідно з видатковими накладними (а.с.63-70):

від 28.07.2021 №2487 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 2000 л за ціною 25,50 грн/л на суму 51000,00 грн (з ПДВ);

від 06.08.2021 №2488 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 12000 л за ціною 26,25 грн/л на суму 315000,00 грн (з ПДВ);

від 14.09.2021 №3216 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 4700 л за ціною 26,25 грн/л на суму 123375,00 грн (з ПДВ);

від 15.09.2021 №3217 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 4700 л за ціною 26,25 грн/л на суму 123375,00 грн (з ПДВ);

від 13.09.2021 №3210 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 4600 л за ціною 26,25 грн/л на суму 120750,00 грн (з ПДВ);

від 24.09.2021 №3402 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 10000 л за ціною 26,25 грн/л на суму 262500,00 грн (з ПДВ) та бензину А-92 Євро в кількості 3000 л за ціною 28,00 грн/л на суму 84000,00 грн (з ПДВ);

від 16.08.2021 №2786 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 14000 л за ціною 26,25 грн/л грн на суму 367500,00 грн (з ПДВ);

від 19.10.2021 №3768 здійснено поставку дизельного палива ДП-Л-Євро у кількості 5000 л за ціною 28,35 грн/л грн на суму 141750,00 грн (з ПДВ) та бензину А-92 Євро в кількості 3000 л за ціною 28,00 грн/л на суму 84000,00 грн (з ПДВ).

6. Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах.

Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанову від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові ж від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та додатково зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц. Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень. Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема; до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду знайшли своє відображення і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21, до закінчення перегляду якої зупинялося касаційне провадження у даній (№ 927/682/20) справі.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Прокурор вірно звернувся в інтересах держави в особі НААН України, як компетентного суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що допустив бездіяльність у захисті інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.

Згідно з статутом Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" - стація є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою.

Пунктом 5 Статуту визначено, що Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" безпосередньо підпорядкована Національному науковому центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» та має загальне підпорядкування : Національній академії аграрних наук України, як органу управління державним майновим комплексом, закріпленим за станцією.

Згідно з пунктом 9 Статуту Станція має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, може від свого імені набувати права та обов`язки, бути позивачем і відповідачем у судах.

Пунктом 36 Статуту визначено, що директор Станції діючи у межах законодавства, в інтересах станції, згідно з цим статутом, самостійно вирішує питання діяльності Станції, зокрема: укладає договори, необхідні для виконання покладених на Станцію завдань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначення Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України, яка визначена прокурором одним із позивачів у цій справі, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави в розумінні вимог статті 23 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, може звернутись самостійно з позовом, а подання позову прокурором в інтересах держави в особі згаданої державної установи є неправомірним.

Подібна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду від 13.12.2022 у справі № 925/846/21.

Крім того, як установлено судом апеляційної інстанції, спір у справі № 925/579/22 стосується внесення змін до договору, укладеного у сфері публічних закупівель за бюджетні кошти.

Зобов`язання за договором припинені виконанням.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України прокурор не звернув уваги на те, що пунктами 9, 36 Статуту Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" Станція має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, може від свого імені набувати права та обов`язки, а директор Станції, діючи у межах законодавства, в інтересах Станції, згідно з цим статутом, самостійно вирішує питання діяльності Станції, зокрема: укладає договори, необхідні для виконання покладених на Станцію завдань та несе відповідальність як посадова особа підприємства в розумінні вимог Цивільного кодексу України.

Прокурор не зазначив нормативного акта, на підставі якого Національна академії аграрних наук України наділена повноваженнями контролю за використанням підлеглими їй станціями бюджетних коштів.

За таких обставин, аргументи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не можна визнати прийнятними для скасування оскарженої ним ухвали про залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками місцевого господарського суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни ухвали не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керівника Смілянської окружної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2022 у справі № 925/579/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/579/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 31.01.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко