Постанова

від 31.01.2023 по справі 910/5850/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. Справа № 910/5850/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Федотова О.С.

відповідача - Пшечук Я.В., Терновий О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 (повне рішення складено 29.11.2022)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (повний текст складено 12.12.2022)

у справі №910/5850/22 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2705119,58 грн, з яких: 2457811,80 грн - основний борг та 247307,78 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" порушило умови укладеного між сторонами договору про надання агентських послуг №2021-3 від 18.03.2021 та не здійснило оплату наданих послуг в сумі 2457811,80 грн у строки, передбачені умовами договору. У зв`язку з цим, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 247307,78 грн пені на підставі п. 9.2 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 відкрито провадження справі №910/5850/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.08.2022 до суду позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" просило стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 3319568,78 грн, з яких: 3072261,00 грн - основний борг та 247307,78 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 21.09.2022, занесеною до протоколу судового засідання, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

23.11.2022 позивач подав до суду заяву на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України та зазначив, що остаточний розрахунок судових витрат і докази на підтвердження їх розміру буде надано впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 (повне рішення складено 29.11.2022) у справі №910/5850/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" задоволено повністю.

28.11.2022 від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у якій останній просив приєднати до матеріалів справи докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" 37428,12 грн таких витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 29.11.2022 розгляд заяви позивача призначено на 07.12.2022.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (повний текст складено 12.12.2022) у справі №910/5850/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" про відшкодування судових витрат задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37428,12 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та відмову у стягненні судових витрат.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 ухвалено за умов недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з порушенням норм процесуального права.

Відповідач вказує на те, що він не порушив строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, який згідно умов договору не настав. Наведене Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання та отримання актів наданих послуг, оскільки електронне листування між сторонами та заява свідка від 06.10.2022 не підтверджують таких обставин. Оскільки відповідач не отримав від позивача оригінали актів у встановлений спосіб, то перебіг строку для оплати послуг не настав. У зв`язку з цим, скаржник також зазначає, що позивачем неправомірно застосовано умову договору про перерахунок вартості послуг шляхом застосування офіційного курсу гривні до долара США та відповідальність у вигляді стягнення пені.

Ще одним аргументом відповідача є те, що позивач при поданні до суду заяви свідка порушив приписи процесуального закону, оскільки не подав таку заяву разом з позовною заявою, не повідомив письмово суд про об`єктивні причини, з яких заява свідка не могла бути подана разом з позовною заявою та не обґрунтував неможливість подання такого доказу у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, а також не надіслав відповідачу копію заяви свідка.

З приводу додаткового рішення суду першої інстанції, відповідач не наводить жодних аргументів щодо його необґрунтованості чи незаконності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" у справі №910/5850/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5850/22, призначено її до розгляду на 31.01.2023, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На електронну поштову адресу суду 10.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити в силі.

19.01.2023 відповідачем подано до суду письмові пояснення у справі.

На електронну поштову адресу суду 26.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" надійшли пояснення у справі щодо пояснень відповідача, поданих 19.01.2023.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/441/23 від 30.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5850/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу у справі №910/5850/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 справу №910/5850/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

В засідання суду 31.01.2023 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Також представник позивача зробив усну заяву про розподіл судових витрат та зазначив, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу буде надано у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" (комерційний агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" (замовник) укладено договір про надання агентських послуг №2021-3.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник призначає і уповноважує комерційного агента надавати агентські послуги, а комерційний агент зобов`язується надати такі послуги шляхом виконання наступних дій відповідно до умов, узгоджених у договорі:

- здійснювати пошук потенційних орендарів з метою передачі їм в оренду приміщень (пп. 3.1.1);

- представляти інтереси замовника в процесі проведення переговорів з клієнтами, які зацікавлені в оренді приміщень, предметом яких є істотні умови їх оренди (пп. 3.1.2);

- сприяти замовнику в укладенні з клієнтами попередніх договорів або основних договорів оренди, предметом яких є оренда приміщень, та належному виконанню фінансових зобов`язань клієнтами за відповідними договорами оренди (пп. 3.1.3).

Відповідно до п. 1.1 договору:

- приміщеннями є нежитлові приміщення, що призначені для передачі їх в строкове, платне, цільове користування орендарями, загальною проектною площею близько 135000,00 квадратних метрів, які розташовані в межах будівлі Торгово-розважального центру;

- торгово-розважальним центом або ТРЦ є будівля або комплекс будівель, в якій (-их) знаходяться приміщення, з інфраструктурою, що необхідна для організації та ведення в їх межах господарської діяльності, пов`язаної з роздрібною торгівлею товарами та послугами споживачам. На день укладання договору будівля знаходиться на стадії будівництва, розташована в межах земельної ділянки площею 5,6152 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0039, земельної ділянки площею 6,6548 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0045, земельної ділянки площею 3,4599 га, кадастровий номер 8000000000:79:716:0001, яка знаходиться в районі вулиці Кільцева дорога, 1, 1а, 1в у м. Києві;

- клієнтом є особа, яка включена до додатку №1 до договору, або була зареєстрована у якості потенційного орендаря, залученого комерційним агентом з метою передачі такій особі приміщення у строкове, платне, цільове користування на прийнятних для орендодавця умовах, шляхом підписання сторонами акту реєстрації відповідної особи;

- орендодавцем є власник відповідного приміщення та/або замовник та/або інша особа, уповноважена власником приміщення передати його в оренду шляхом укладення договору оренди.

Відповідно до п. 3.2 договору за надані послуги замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту агентську винагороду, розмір, порядок і строки сплати якої визначаються договором.

Пунктом 5.1 договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і скріплення їх печатками та діє до настання дати відкриття ТРЦ.

Датою відкриття ТРЦ згідно з п. 1.1 договору є день, у який ТРЦ вперше відкрито для відвідування відвідувачами (споживачами товарів/послуг, які реалізуються орендарями в межах орендованих приміщень ТРЦ).

Згідно загальнодоступної інформації, наявної на інформаційних ресурсах, датою відкриття ТРЦ є 12.11.2021.

Відповідно до п. 5.2 договору сплив строку його дії або його дострокове розірвання не спричиняє припинення зобов`язань замовника стосовно сплати агентської винагороди або її додаткової суми, які виникли протягом строку дії договору і не виконані замовником на момент припинення дії договору. У разі припинення дії договору його умови, у тому числі щодо сплати агентської винагороди, зберігають чинність протягом 12 (дванадцяти) місяців стосовно всіх клієнтів, з якими орендодавець підписав протоколи про наміри протягом строку дії договору.

Пунктом 7.1 договору узгоджено, що за умови укладення орендодавцем кожного попереднього договору або основного договору оренди з будь-яким клієнтом замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту агентську винагороду, сума якої визначається за наступною формулою: АВ=СППО*к, де:

- AB - сума агентської винагороди комерційного агента в гривнях;

- СППО - сума середньорічної плати, пов`язаної з орендою приміщення, без урахування плати орендаря з товарообороту у приміщенні і без урахування ПДВ;

- к - коефіцієнт, що дорівнює:

1) 0,042, якщо стороною відповідного попереднього договору або основного договору оренди є особа, яка включена до додатку №1 до договору і має право організовувати у приміщені діяльність магазину під наступними торговими знаками (брендами): L'kafa Group, MD Fashion Group, Eldorado, LPP Group (Reserved, Mohito, Cropp, House, Sinsay), INDITEX Group (Zara, Zara Home, Massimo Dutti, Oysho, Stradivarius, PullBear, Bershka), New Yorker, Master Zoo, Gremio Grill, Delta Sport Group (The Body Shop, All Stars, Nike), Megasport, MTI Group, Bra Bra Bra, McDrive, Mann Group, Decathlon, Yves Rocher, Colins, Gepur, Aromateque, LavaCuce, Reima, New Balance, Salateira, Buldozer Group, Foxtrot, Comfy, Citrus, Jacadi, Multiplex/Wizoria/Miramax, Будинок Іграшок, Antoshka, Brooklyn Bowling, DeFacto, Fit House, Leroy Merlin, MNS Investment Group, Librarium;

2) 0,021, якщо стороною відповідного попереднього договору або основного договору оренди є особа, яка має право організовувати у приміщенні діяльність магазину під торговим знаком (брендом) "СІЛЬПО (англійською мовою SILPO)";

- 0,084, якщо стороною відповідного попереднього договору або основного договору оренди є особа, що не включена до додатку №1 до договору, і була зареєстрована в якості клієнта шляхом підписання відповідного акту реєстрації, а також особи, які включені до додатку №1 і мають право організовувати у приміщенні діяльність магазину під наступними торговими знаками (брендами): Ostin, Sportmaster, Fiba Group (MS/GAP); Teddy Group (Terranova, Calliope); BoshSiemens; Vodafone; LifeCell; iOn; Giotelli; MyPlay/ Carter's; Eva beauty; English home; JYSK.

У п. 7.2 договору сторони обумовили оплату додаткової винагороди в залежності від товарообігу орендаря у відповідному орендованому приміщенні.

Відповідно до п. 7.3 договору агентська винагорода і її додаткова сума, що визначаються згідно з умовами в п. п. 7.1 та п. 7.2 договору, не включають ПДВ, який сплачується відповідачем додатково до та одночасно зі сплатою відповідної агентської винагороди або її додаткової суми.

Згідно з п. 7.4 договору всі розрахунки проводяться у національній валюті України - гривні.

У відповідності з п. 7.5 договору замовник зобов`язаний сплатити агентську винагороду комерційному агенту у наступному порядку:

- якщо умови попереднього договору або основного договору оренди передбачають зобов`язання клієнта сплатити орендодавцю забезпечувальний або авансовий платіж, замовник зобов`язаний сплатити 100% суми агентської винагороди, визначеної згідно з умовами п. 7.1 договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (пп. 7.5.1);

- якщо умови попереднього договору або основного договору оренди не передбачають зобов`язання орендаря забезпечити виконання своїх грошових зобов`язань за таким договором або передбачають зобов`язання клієнта надати орендодавцю банківську гарантію, поруку материнської компанії клієнта або інше, прийнятне для орендодавця, забезпечення виконання орендарем його грошових зобов`язань за попереднім договором або основним договором оренди, замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту:

а) 50% суми відповідної агентської винагороди протягом 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, що підписується за умови надання орендарем орендодавцю відповідного інструменту забезпечення виконання орендарем його грошових зобов`язань за відповідним договором на суму, що дорівнює або перевищує 50% відповідної агентської винагороди; та

б) 50% суми такої агентської винагороди протягом 10-ти банківських днів з дня отримання орендодавцем від орендаря платежу або платежів, пов`язаних з орендою приміщення, сума якого (яких) дорівнює або перевищує 50% суми відповідної агентської винагороди.

Якщо строк отримання орендодавцем будь-якого платежу (платежів) від клієнта, що дорівнює або перевищує 50% від суми відповідної агентської винагороди, визначеній у пп. 7.5.2 договору, становитиме 30 календарних днів або більше з дня набрання чинності договором оренди, і при цьому станом на день отримання орендодавцем такого платежу офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на цю дату, зміниться на 3% або більше порівняно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день визначення грошового еквіваленту відповідної агентської винагороди в доларах США згідно з п. 7.6 договору, сторони зобов`язані без додаткового погодження здійснити коригування суми несплаченого замовником залишку відповідної агентської винагороди в гривнях шляхом застосування до суми валютного еквіваленту несплаченого замовником залишку відповідної агентської винагороди в доларах США офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на день фактичного здійснення замовником сплати залишку такої агентської винагороди (пп. 7.5.2 договору).

Також відповідно до пп. 7.5.3 договору замовник зобов`язаний сплатити 100% додаткової суми агентської винагороди протягом 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 7.7 укладеного правочину передбачено, що сторони зобов`язані без додаткового погодження здійснити коригування суми відповідної агентської винагороди в гривнях або її додаткової суми шляхом застосування офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день фактичної сплати замовником агентської винагороди, до суми валютного еквіваленту відповідної агентської винагороди або її додаткової суми в доларах США, визначених у день укладення відповідного договору оренди, при наявності обох із наступних умов:

- агентська винагорода або її додаткова сума не сплачена замовником у строк, зазначений в п. 7.5 договору (пп. 7.7.1); та

- станом на день фактичної сплати замовником агентської винагороди або її додаткової суми офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на цю дату, збільшиться на 3% або більше порівняно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату встановлення еквіваленту.

При коригуванні суми агентської винагороди або її додаткової суми сторони зобов`язуються підписати протокол зміни вартості наданих послуг протягом 5-ти робочих днів з дня здійснення відповідного коригування (пп. 7.7.2).

Відповідно до п. 8.1 договору зобов`язання комерційного агента за договором стосовно сприяння орендодавцю в укладенні попереднього договору та/або основного договору оренди з кожним клієнтом вважаються виконаними, а послуги наданими, в момент настання всіх зазначених нижче подій:

- укладення попереднього договору або основного договору оренди між орендодавцем та орендарем, предметом якого буде оренда приміщення (пп. 8.1.1); та

- зарахування на банківський рахунок орендодавця першого платежу, пов`язаного з орендою приміщення, сума якого (яких) дорівнює або перевищує 100% суми відповідної агентської винагороди;

- або надання орендарем прийнятного для орендодавця інструменту забезпечення виконання орендарем його грошових зобов`язань за попереднім договором або основним договором оренди, окремої банківської гарантії, оформленої надійним банком, поруки або гарантії материнської компанії орендаря тощо.

Сторони домовилися, що у разі укладення орендодавцем попереднього договору або основного договору оренди з орендарем, умови якого не покладають на орендаря зобов`язання сплатити на користь орендодавця забезпечувальний або авансовий платіж або надати інше прийнятне для орендодавця забезпечення виконання орендарем своїх грошових зобов`язань за укладеним попереднім або основним договором оренди, зобов`язання комерційного агента за договором стосовно сприяння орендодавцю в укладенні попереднього або основного договору оренди з таким клієнтом вважаються виконаними, а послуги наданими належним чином в момент укладення кожного такого договору оренди між орендодавцем та орендарем (пп. 8.1.2).

Відповідно до п. 8.2 договору не пізніше 5-ти робочих днів з дня настання подій, зазначених у п. 8.1 договору, замовник зобов`язаний повідомити про них комерційного агента письмово або шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу електронної пошти уповноваженого представника комерційного агента, що зазначена в п. 12.7 договору.

Згідно з п. 8.3 договору протягом 3-х робочих днів з дня отримання комерційним агентом кожного повідомлення замовника, здійсненого згідно з п. 8.2 договору, комерційний агент зобов`язаний оформити в двох примірниках, підписати і передати замовнику відповідний акт приймання-передачі наданих послуг.

Умовами п. 8.4 договору узгоджено, що у разі настання умови, передбаченої в п. 7.2 договору, у замовника виникає зобов`язання сплатити комерційному агенту додаткову суму агентської винагороди згідно з умовами ст. 7 договору, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі наданих послуг. Сторони зобов`язані оформити передачу наданих послуг, що стосуються додаткової суми агентської винагороди, не пізніше 25-ти робочих днів з дня спливу перших 365-ти днів комерційної діяльності орендаря у приміщенні.

Згідно з п. 8.5 договору замовник зобов`язаний передати комерційному агенту підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі наданих послуг або направити мотивовану відмову від його підписання не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання кожного акту прийому-передачі наданих послуг. Якщо протягом зазначеного строку замовник не направить комерційному агенту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником без зауважень, а послуги - прийнятими замовником без претензій і такими, що підлягають оплаті відповідно до договору.

У разі порушення замовником умов або строків сплати агентської винагороди, передбачених договором, замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми агентської винагороди, сплата якої була прострочена замовником, за кожен день прострочення. При цьому, нарахування пені здійснюється за весь період прострочення замовника (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 12.7 договору обмін інформацією, що стосується виконання договору, може здійснюватися сторонами за допомогою електронної пошти. Конфіденційна інформація, що стосується виконання договору, повинна надсилатися виключно на електронні адреси уповноважених представників сторін, а саме: на адресу електронної пошти уповноваженого представника замовника: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 та на адресу електронної пошти уповноваженого представника комерційного агента ІНФОРМАЦІЯ_1. Обмін оригіналами документів повинен здійснюватися за допомогою доставки документа нарочним підписом одержувача на другому екземплярі.

Також 18.03.2021 сторонами підписано додатки №1 та 2 до договору, якими визначено перелік осіб або торгових марок (брендів), які вважаються клієнтами для цілей договору, а також визначено форму акта реєстрації потенційних орендарів приміщень ТРЦ, які з моменту підписання його замовником вважаються зареєстрованими клієнтами згідно з умовами договору.

Як зазначає позивач та що не заперечується відповідачем, на підставі договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" агентські послуги, за результатами яких відповідач уклав договори оренди чотирнадцяти приміщень загальною площею 2820,90 кв. м в межах ТРЦ.

Про укладання вказаних договорів та зарахування на банківський рахунок орендодавця перших платежів, пов`язаних з орендою приміщення, сума яких дорівнює або перевищує 100% суми відповідної агентської винагороди позивач отримав інформацію від представника відповідача Лілії Міненко.

21.01.2022 представник позивача ОСОБА_4 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеної у п. 12.7 договору, надіслав на електронну пошту представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреси вказані, у договорі) а також на електронні адреси інших представників ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 розрахунок агентської винагороди за надані позивачем агентські послуги щодо сприяння орендодавцю приміщень ТРЦ в укладенні договорів оренди торгових приміщень з ТОВ "Інтертоп Україна", TOB "ЕХМ Україна", TOB "Охнік Україна", ТОВ "Амадео" на загальну суму 2244067,96 грн.

04.02.2022 представник позивача ОСОБА_4 з електронної ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно надіслав на електронну пошту представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 розрахунок агентської винагороди за надані агентські послуги на загальну суму 2244067,96 грн.

08.02.2022 представник відповідача ОСОБА_1 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслала ОСОБА_4 на електронну ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахунок агентської винагороди за надані позивачем агентські послуги щодо сприяння орендодавцю в укладенні договорів оренди торгових приміщень ТРЦ з ТОВ "Інтертоп Україна", ТОВ "ЕХМ Україна", TOB "Охнік Україна" та ТОВ "Амадео" на загальну суму 2292705,31 грн. У цьому листі ОСОБА_1 запропонувала готувати рахунок на оплату та акти.

Таким чином, за твердженням позивача, сторони погодили розмір агентської винагороди, що має бути сплачена позивачу за надані відповідачу агентські послуги.

09.02.2022 представник позивача ОСОБА_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну пошту представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення, що сьогодні вони передадуть оригінали рахунків та актів.

09.02.2022 ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_4 на його електронну адресу відповідь на вищевказаний лист наступного змісту : «Ок. Розберемося з актами».

Позивач стверджує, що 09.02.2022 він оформив та передав відповідачу наручно оформлені та підписані зі своєї сторони акти прийому-передачі наданих агентських послуг №№21- 34 від 09.02.2022 та рахунки на оплату №№20-№30 і №№32- 34 від 09.02.2022 на суму, узгоджену сторонами шляхом електронного листування представників.

На підтвердження обставини щодо передання відповідачу вказаних актів та рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" до відповіді на відзив на позовну заяву, поданої 07.10.2022, додано копію заяви свідка - ОСОБА_3 . У заяві вказана особа, яка брала участь у виконанні зобов`язань за договором про надання агентських послуг, зазначає, що 09.02.2022 він отримав від головного бухгалтера в офісі Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" оригінали актів наданих послуг у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою позивача. ОСОБА_4 також стверджує, що того ж дня він відвіз акти до офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" і передав їх працівнику ОСОБА_5 особисто в руки. Проте, ОСОБА_5 не зробила напис про отримання актів на других примірниках.

Також з матеріалів справи вбачається, що 14.02.2022 ОСОБА_4 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну пошту представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення, у якому містилися скан-копії рахунків та актів, що були в оригіналі передані відповідачу 09.02.2022.

Позивач вказує на те, що відповідно до п. п. 7.5 та 8.5 договору, оскільки послуги вважаються прийнятими належними чином у зв`язку з відсутністю зауважень замовника, відповідач був зобов`язаний сплатити суму агентської винагороди, визначену у п. 7.1 договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами актів прийому-передачі наданих послуг, тобто не пізніше 24.02.2022.

Проте, відповідач у вказаний строк не сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" узгоджений розмір агентської винагороди.

У зв`язку з цим, 29.04.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №1 з вимогою сплатити агентську винагороду за надані послуги щодо сприяння орендодавцю приміщень ТРЦ в укладенні договорів оренди торгових приміщень з ТОВ "Інтертоп Україна", TOB "ЕХМ Україна", TOB "Охнік Україна" та ТОВ "Амадео" на загальну суму 2457811,80 грн, з урахуванням ПДВ та п. 7.7 договору щодо коригування офіційного курсу гривні до долара США.

Разом з цим, відповідач не надав відповіді на вказану претензію та станом на дату подання позовної заяви не сплати агентську винагороду. Наведене стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" основного боргу за надані послуги в сумі 2457811,80 грн. Також, на підставі п. 9.2 договору позивачем нарахована до стягнення з відповідача пеня за загальний період з 25.02.2022 по 08.07.2022 включно в сумі 247307,78 грн.

Окрім цього, позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до 3072261,00 грн з підстави необхідності здійснення коригування офіційного курсу гривні до долара США.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що він не порушив строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, який згідно умов договору не настав, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання та отримання актів наданих послуг. Так як відповідач не отримав від позивача оригінали актів у встановлений спосіб, то перебіг строку для оплати послуг не настав.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, встановив, що факт передання спірних актів наданих послуг підтверджується наявним в матеріалах справи електронним листування між сторонами та заявою свідка від 06.10.2022, які визнані належними, допустимими та достатніми доказами. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість за надані послуги, а також пеню на підставі п. 9.2 договору у зв`язку з порушенням строку їх оплати.

Також, як було зазначено вище, після ухвалення рішення суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у якій останній просив стягнути з відповідача 37428,12 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача в повному обсязі, вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37428,12 грн, стосовно яких подано заяву, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності щодо предмета спору, є співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову, а також щодо обґрунтованості розміру заявлених до стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо розгляду спору по суті та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГК України).

Частинами 1, 3 та 4 ст. 301 ГК України встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов`язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє. Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма також кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи та було зазначено вище, на підставі укладеного між сторонами договору про надання агентських послуг №2021-3 від 18.03.2021 позивачем надано відповідачу агентські послуги щодо сприяння орендодавцю в укладенні договорів оренди торгових приміщень ТРЦ з ТОВ "Інтертоп Україна", ТОВ "ЕХМ Україна", TOB "Охнік Україна" та ТОВ "Амадео" на загальну суму 3072261,00 грн. Вказана сума включає в себе фактичну вартість послуг (агентську винагороду), ПДВ, а також суму збільшення офіційного курсу гривні до долара США, розраховану позивачем станом на 21.07.2022.

Жодних заперечень та претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг матеріали справи не містять.

Проте, відповідач як у суді першої інстанції, так і при зверненні з апеляційною скаргою зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження факту передання та отримання актів наданих послуг.

Так, на переконання відповідача, він не порушив строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, який згідно умов договору не настав, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання та отримання актів наданих послуг. Оскільки відповідач не отримав від позивача оригінали актів у встановлений договором спосіб, то перебіг строку для оплати послуг не настав.

Колегія суддів вважає наведені аргументи скаржника необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з п. 8.3 договору протягом 3-х робочих днів з дня отримання комерційним агентом кожного повідомлення замовника про факт надання послуги останній зобов`язаний оформити в двох примірниках, підписати і передати замовнику відповідний акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 8.5 договору замовник зобов`язаний передати комерційному агенту підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі наданих послуг або направити мотивовану відмову від його підписання не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання кожного акту прийому-передачі наданих послуг. Якщо протягом зазначеного строку замовник не направить комерційному агенту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником без зауважень, а послуги - прийнятими замовником без претензій і такими, що підлягають оплаті відповідно до договору.

При цьому, як було зазначено вище, умови договору також містять положення, відповідно якого обмін інформацією, що стосується виконання договору, може здійснюватися сторонами за допомогою електронної пошти. Пункт 12.7 договору містить чіткий перелік адрес електронної пошти представників сторін, за допомогою яких здійснюється обмін конфіденційною інформацією.

З обставин, встановлених судом вище, вбачається, що листування сторін та обмін документами на виконання умов договору здійснювався через електронні адреси представників, перелік яких наведено у п. 12.7 договору.

Колегія суддів зазначає, що шляхом листування представників сторін електронною поштою ними було узгоджено склад і вартість наданих агентських послуг. Окрім цього, 09.02.2022 представником позивача було надіслано на електронну адресу представника відповідача скан-копії актів надання послуг.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Також, у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

У вже згаданій постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 касаційним судом зазначено, що чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації. Таким чином, Верховний Суд застосував відомий у світі принцип самоідентифікації автора. Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Отже, апеляційний суд вказує на належність і допустимість наданих позивачем роздруківок з електронної пошти представників сторін, які підтверджують факт листування сторін з приводу виконання умов договору та отримання відповідачем актів наданих послуг.

Додатково факт отримання актів підтверджується і наявною у матеріалах справи копією заяви свідка від 06.10.2022.

Проте, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач при поданні до суду заяви свідка порушив приписи процесуального закону, оскільки не подав таку заяву разом з позовною заявою, не повідомив письмово суд про об`єктивні причини, з яких заява свідка не могла бути подана разом з позовною заявою та не обґрунтував неможливість подання такого доказу у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, а також не надіслав відповідачу копію заяви свідка.

Як було зазначено вище, у заяві свідка від 06.10.2022 - ОСОБА_3 зазначено, що він брав участь у виконанні зобов`язань за договором про надання агентських послуг. 09.02.2022 він отримав від головного бухгалтера в офісі Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" оригінали актів наданих послуг у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою позивача і того ж дня відвіз акти до офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" та передав їх працівнику ОСОБА_5 особисто в руки. Проте, ОСОБА_6 не зробила напис про отримання актів на других примірниках.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч. 1 ст. 87 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Частиною 1 ст. 177 ГПК України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що копію заяви свідка позивач долучив до відповіді на відзив на позовну заяву, поданої до суду 07.10.2022, та в межах підготовчого провадження, яке було закрито відповідно до ухвали суду від 19.10.2022.

При цьому, оскільки заява свідка датована 06.10.2022, такий доказ очевидно не міг бути поданий позивачем разом з позовною заявою. До того ж, у позивача станом на день подання позову не існувало необхідності в поданні такого доказу, оскільки лише у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив факт отримання ним актів надання послуг по договору.

Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно та на підставі вищевикладених норм процесуального права з метою дотримання завдань підготовчого провадження прийняв до розгляду у якості належного доказу заяву свідка ОСОБА_3 від 06.10.2022.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вказує на те, що позивач шляхом виконання свого процесуального обов`язку з доказування довів факт передання відповідачеві актів надання послуг. Натомість, відповідач належними засобами доказування протилежного не довів. Отже, послуги вважаються прийнятими та наданими належним чином.

Пунктом 8.5 договору встановлено, що замовник зобов`язаний передати комерційному агенту підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі наданих послуг або направити мотивовану відмову від його підписання не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання кожного акту прийому-передачі наданих послуг. Якщо протягом зазначеного строку замовник не направить комерційному агенту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником без зауважень, а послуги - прийнятими замовником без претензій і такими, що підлягають оплаті відповідно до договору.

Оскільки акти фактично отримано відповідачем 09.02.2022, останній мав їх підписати або направити позивачу мотивовану відмову від їх підписання у строк до 14.02.2022 включно. Натомість, оплата послуг згідно п. 7.5 договору повинна бути здійснена у строк до 24.02.2022 включно.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, доказів оплати відповідачем вартості послуг, тобто проведення остаточних розрахунків, станом на час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку стосовно обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення суми основного боргу та наявності передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості отриманих агентських послуг у сумі 3072261,00 грн.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за загальний період з 25.02.2022 по 08.07.2022 включно в сумі 247307,78 грн на підставі п. 9.2 договору, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2 договору визначено, що у разі порушення замовником умов або строків сплати агентської винагороди, передбачених договором, замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми агентської винагороди, сплата якої була прострочена замовником, за кожен день прострочення. При цьому, нарахування пені здійснюється за весь період прострочення замовника.

Колегія суддів зазначає, що позивач здійснив нарахування пені у встановлений договором та законом спосіб, а також за період, що відповідає правовідносинам сторін.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вказує на правомірність нарахування позивачем до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" пені у розмірі 247307,78 грн за період з 25.02.2022 по 08.07.2022.

Підсумовуючи викладене, на переконання колегії суддів суд першої інстанції прийшов до правомірних висновків щодо задоволення заявленого позову, а доводи апеляційної скарги відповідача, які відхилено судом вище, не спростовують таких висновків суду.

Щодо оскарження відповідачем додаткового рішення від 07.12.2022.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37428,12 грн позивачем до суду першої інстанції надано копії наступних доказів: договір про надання правової допомоги від 20.12.2021, додаткова угода №1 від 06.06.2022 до договору від 20.12.2021, акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 24.11.2022 на суму 37428,12 та детальний опис наданих послуг.

У позовній заяві позивачем також наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 100000,00 грн.

При цьому, відповідачем не подано до суду жодних заперечень щодо обсягу та розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Колегія суддів також зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37428,12 грн відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності відносно предмета спору, є співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на її складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

При цьому, оскільки обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладено процесуальним законом у даному випадку на відповідача, який такого обов`язку не виконав, суд першої інстанції правомірно поклав витрати позивача у повному обсязі на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка".

Таким чином, апеляційний суд вказує на обґрунтованість ухваленого додаткового рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги та розподіл судового збору.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/5850/22 ухвалені з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/5850/22 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.02.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна