Постанова

від 16.03.2023 по справі 910/5850/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5850/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Федотова О.С. (адвокат),

відповідача - Пшечук Я.В. (адвокат), Терновий О.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2022,

додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка"

про стягнення заборгованості.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллієрз Інтернешнл" (далі- ТОВ "Коллієрз Інтернешнл", позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" (далі - ТОВ "ТРЦ Республіка", відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 3 319 568,78 грн, з яких: 3 072 261,00 грн - основного боргу та 247 307,78 грн - пені.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання агентських послуг від 18.03.2021 №2021-3 (далі - Договір), укладеного між позивачем та відповідачем, у частині оплати наданих послуг у строки, передбачені умовами договору. Вказане порушення також стало підставою для нарахування пені у відповідності до умов пункту 9.2 Договору.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2022 (суддя Лиськов М.О.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 (колегія суддів: Шапран В.В., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.) у справі №910/5850/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ТРЦ Республіка" на користь ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" 3 072 261,00 грн - заборгованості, 247 307,78 грн - пені та 49 793,53 грн - судового збору.

2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що в силу положень статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у відповідача, як замовника послуг виник обов`язок сплатити агентську винагороду. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено обставини порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, зазначених у актах приймання-передачі наданих послуг. Встановивши відсутність доказів оплати вартості отриманих за Договором послуг та відсутність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення пені.

2.3. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №910/5850/22 задоволено заяву ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" про відшкодування судових витрат та стягнуто з ТОВ "ТРЦ Республіка" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 428,12 грн.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "ТРЦ Республіка" у касаційній скарзі до Верховного Суду просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 зі справи №910/5850/22, а справу направити справу на новий розгляд.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. ТОВ "ТРЦ Республіка" (далі - скаржник) стверджує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального права, за відсутності об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

4.1.2. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій, зокрема, але не виключно, встановили обставини, що мають суттєве значення для справи на підставі недопустимих доказів (зазначене за своїм змістом відповідає приписам пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.1.3. На думку відповідача, суди залишили поза увагою доводи, що ним не порушено строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, який відповідно до умов Договору не настав. Зокрема, оскільки відповідачем не отримано від позивача оригінали актів приймання-передачі наданих послуг, у встановлений Договором спосіб, то перебіг строку для оплати таких послуг не настав. Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту.

4.1.4. З огляду на наведене, відповідач зазначає про помилковість висновків суду, щодо правомірності дій позивача в частині здійснення перерахунку вартості послуг відповідно до умов Договору, шляхом застосування офіційного курсу гривні до долара США та безпідставність висновків суду в частині застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені. ТОВ "ТРЦ Республіка" наголошує на тому, що виходячи з умов Договору, обов`язок замовника оплатити агентську винагороду чи її додаткову частину, не пізніше 10 (десяти) банківських днів, з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг і напряму ставиться в залежність від виконання позивачем обов`язку передати акт.

4.1.5. Отже, з урахуванням умов Договору та обставин, суди попередніх інстанцій повинні були дослідити погоджений сторонами порядок документального оформлення та прийняття наданих агентських послуг, за яких умов розпочинається перебіг строку виконання Відповідачем грошового зобов`язання та встановити в діях Відповідача наявність чи відсутність порушення умов Договору (отримання чи не отримання оригіналів актів приймання-передачі послуг).

4.1.6. За твердженням скаржника, суди безпідставно надали оцінку електронному листуванню між сторонами та заяві свідка від 06.10.2022. Такі докази не можуть бути належним підтвердженням обставин щодо виконання позивачем обов`язку передати відповідачу оригіналів актів приймання-передачі наданих послуг. Отже, судами попередніх інстанцій допущено суттєве порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справ, так як такі обставини встановлені на підставі недопустимого доказу - заяви свідка ОСОБА_1 від 06.10.2022 року.

4.1.7. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що позивач при поданні до суду заяви свідка порушив приписи процесуального закону, оскільки не подав таку заяву разом з позовною заявою; не повідомив письмово суд про об`єктивні причини, з яких заява свідка не могла бути подана разом з позовною заявою та не обґрунтував неможливість подання такого доказу у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача. Крім того, позивач не надіслав відповідачу копію заяви свідка.

4.1.8. Зазначені скаржником порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та призвели до прийняття неправомірних судових рішень, ухвалених на підставі недопустимого доказу.

4.1.9. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.1.10. З приводу додаткового рішення суду першої інстанції, касаційна скарга ТОВ "ТРЦ Республіка" не містить будь-яких доводів та аргументів щодо порушення судом норм процесуального права.

4.2. Позиція інших учасників справи

4.2.1. ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 18.03.2021 між ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" (комерційний агент) та ТОВ "ТРЦ Республіка" (замовник) укладено Договір про надання агентських послуг №2021-3, відповідно до умов пункту 3.1 якого замовник призначає і уповноважує комерційного агента надавати агентські послуги, а комерційний агент зобов`язується надати такі послуги шляхом виконання наступних дій відповідно до умов, узгоджених у договорі: здійснювати пошук потенційних орендарів з метою передачі їм в оренду приміщень; представляти інтереси замовника в процесі проведення переговорів з клієнтами, які зацікавлені в оренді приміщень, предметом яких є істотні умови їх оренди; сприяти замовнику в укладенні з клієнтами попередніх договорів або основних договорів оренди, предметом яких є оренда приміщень, та належному виконанню фінансових зобов`язань клієнтами за відповідними договорами оренди.

5.2. У пункті 1.1 Договору сторони погодили визначення термінів, понять та їх визначень які може бути викладено у Договорі.

5.3. Згідно з умовами пункту 3.2 Договору за надані послуги замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту агентську винагороду, розмір, порядок і строки сплати якої визначаються договором.

5.4. Пунктом 5.1 Договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і скріплення їх печатками та діє до настання дати відкриття ТРЦ (датою відкриття ТРЦ у розумінні термінів визначених у пункті 1.1 договору є день, у який ТРЦ вперше відкрито для відвідування відвідувачами (споживачами товарів/послуг, які реалізуються орендарями в межах орендованих приміщень ТРЦ). Як встановили суди, згідно з загальнодоступною інформацією, наявною на інформаційних ресурсах, датою відкриття ТРЦ є 12.11.2021.

5.5. Відповідно до пункту 5.2 договору сплив строку його дії або його дострокове розірвання не спричиняє припинення зобов`язань замовника стосовно сплати агентської винагороди або її додаткової суми, які виникли протягом строку дії договору і не виконані замовником на момент припинення дії договору. У разі припинення дії договору його умови, у тому числі щодо сплати агентської винагороди, зберігають чинність протягом 12 (дванадцяти) місяців стосовно всіх клієнтів, з якими орендодавець підписав протоколи про наміри протягом строку дії договору.

5.6. Сторони узгодили, що за умови укладення орендодавцем кожного попереднього договору або основного договору оренди з будь-яким клієнтом замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту агентську винагороду, сума якої визначається за формулою, визначеною у пункті 7.1 Договору.

5.7. Пунктом 7.2 Договору сторони також обумовили оплату додаткової винагороди в залежності від товарообігу орендаря у відповідному орендованому приміщенні.

5.8. Агентська винагорода і її додаткова сума, що визначаються згідно з умовами в пунктах 7.1 та 7.2 Договору, не включають ПДВ, який сплачується відповідачем додатково та одночасно зі сплатою відповідної агентської винагороди або її додаткової суми (пункт 7.3 Договору). Згідно з пунктом 7.4 Договору всі розрахунки проводяться у національній валюті України - гривні.

5.9. У пункті 7.5 Договору сторонами узгоджено порядок оплати агентської винагороди. Зокрема, у пункті 7.5.1 та 7.5.3 Договору сторони визначили, що замовник зобов`язаний сплатити, як 100% суми агентської винагороди (визначеної згідно з умовами пунктом 7.1 Договору так і 100% додаткової суми агентської винагороди, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

5.10. Також у пункті 7.7 Договору також передбачено, що сторони зобов`язані без додаткового погодження здійснити коригування суми відповідної агентської винагороди в гривнях або її додаткової суми шляхом застосування офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день фактичної сплати замовником агентської винагороди, до суми валютного еквіваленту відповідної агентської винагороди або її додаткової суми в доларах США, визначених у день укладення відповідного договору оренди, при наявності обох із наступних умов: агентська винагорода або її додаткова сума не сплачена замовником у строк, зазначений в пункті 7.5 договору (пункт 7.7.1); станом на день фактичної сплати замовником агентської винагороди або її додаткової суми офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на цю дату, збільшиться на 3% або більше порівняно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату встановлення еквіваленту. При коригуванні суми агентської винагороди або її додаткової суми сторони зобов`язуються підписати протокол зміни вартості наданих послуг протягом 5-ти робочих днів з дня здійснення відповідного коригування (пункт 7.7.2).

5.11. Відповідно до пункту 8.1 Договору зобов`язання комерційного агента за договором стосовно сприяння орендодавцю в укладенні попереднього договору та/або основного договору оренди з кожним клієнтом вважаються виконаними, а послуги наданими, в момент настання всіх зазначених нижче подій: укладання попереднього договору або основного договору оренди між орендодавцем та орендарем, предметом якого буде оренда приміщення (пункт 8.1.1); зарахування на банківський рахунок орендодавця першого платежу, пов`язаного з орендою приміщення, сума якого (яких) дорівнює або перевищує 100% суми відповідної агентської винагороди; або надання орендарем прийнятного для орендодавця інструменту забезпечення виконання орендарем його грошових зобов`язань за попереднім договором або основним договором оренди, окремої банківської гарантії, оформленої надійним банком, поруки або гарантії материнської компанії орендаря тощо. Сторони домовилися, що у разі укладення орендодавцем попереднього договору або основного договору оренди з орендарем, умови якого не покладають на орендаря зобов`язання сплатити на користь орендодавця забезпечувальний або авансовий платіж або надати інше прийнятне для орендодавця забезпечення виконання орендарем своїх грошових зобов`язань за укладеним попереднім або основним договором оренди, зобов`язання комерційного агента за договором стосовно сприяння орендодавцю в укладенні попереднього або основного договору оренди з таким клієнтом вважаються виконаними, а послуги наданими належним чином в момент укладення кожного такого договору оренди між орендодавцем та орендарем (пункт 8.1.2).

5.12. Згідно з пунктом 8.2 Договору не пізніше 5-ти робочих днів з дня настання подій, зазначених у пункті 8.1 Договору, замовник зобов`язаний повідомити про них комерційного агента письмово або шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу електронної пошти уповноваженого представника комерційного агента, що зазначена в пункті 12.7 договору.

5.13. За умовами пункту 8.3 Договору протягом 3-х робочих днів з дня отримання комерційним агентом кожного повідомлення замовника, здійсненого згідно з пунктом 8.2 договору, комерційний агент зобов`язаний оформити в двох примірниках, підписати і передати замовнику відповідний акт приймання-передачі наданих послуг.

5.14. Умовами пункту 8.4 Договору сторонами узгоджено, що у разі настання умови, передбаченої в пункті 7.2 договору, у замовника виникає зобов`язання сплатити комерційному агенту додаткову суму агентської винагороди згідно з умовами статті 7 договору, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі наданих послуг. Сторони зобов`язані оформити передачу наданих послуг, що стосуються додаткової суми агентської винагороди, не пізніше 25-ти робочих днів з дня спливу перших 365-ти днів комерційної діяльності орендаря у приміщенні.

5.15. Згідно з умовами пункту 8.5 Договору замовник зобов`язаний передати комерційному агенту підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі наданих послуг або направити мотивовану відмову від його підписання не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання кожного акту прийому-передачі наданих послуг. Якщо протягом зазначеного строку замовник не направить комерційному агенту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником без зауважень, а послуги - прийнятими замовником без претензій і такими, що підлягають оплаті відповідно до договору.

5.16. У разі порушення замовником умов або строків сплати агентської винагороди, передбачених договором, замовник зобов`язаний сплатити комерційному агенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми агентської винагороди, сплата якої була прострочена замовником, за кожен день прострочення. При цьому, нарахування пені здійснюється за весь період прострочення замовника (пункт 9.2 Договору).

5.17. Відповідно до пункту 12.7 Договору обмін інформацією, що стосується виконання договору, може здійснюватися сторонами за допомогою електронної пошти. Конфіденційна інформація, що стосується виконання договору, повинна надсилатися виключно на електронні адреси уповноважених представників сторін, а саме: на адресу електронної пошти уповноваженого представника замовника: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу електронної пошти уповноваженого представника комерційного агента ІНФОРМАЦІЯ_2. Обмін оригіналами документів повинен здійснюватися за допомогою доставки документа нарочним підписом одержувача на другому екземплярі.

5.18. Суди також встановили, що 18.03.2021 сторонами підписано додатки №1 та 2 до Договору, якими визначено перелік осіб або торгових марок (брендів), які вважаються клієнтами для цілей договору, а також визначено форму акта реєстрації потенційних орендарів приміщень ТРЦ, які з моменту підписання його замовником вважаються зареєстрованими клієнтами згідно з умовами Договору.

5.19. Звертаючись до суду з позовом ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" вказувало на те, що відповідно до умов Договору ним як агентом надано відповідачу послуги, за результатом яких відповідачем укладено договори оренди чотирнадцяти приміщень, загальною площею 2 820,90 м2 у межах ТРЦ. Інформацію щодо надання вказаних послуг, зокрема про укладання наведених договір оренди та зарахування на банківський рахунок ТОВ "ТРЦ Республіка", як орендодавця перших платежів, пов`язаних з орендою приміщення (сума яких дорівнює або перевищує 100% суми відповідної агентської винагороди) передано позивачу представником відповідача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). У електронному листуванні між уповноваженими представниками сторони погодили розмір агентської винагороди, який має бути сплачений відповідачем за надані позивачем агентські послуги щодо сприяння ТОВ "ТРЦ Республіка", як орендодавцю в укладенні договорів оренди торгових приміщень ТРЦ з ТОВ "ІНТЕРТОП Україна", ТОВ "ЕХМ Україна", ТОВ "ОХНІК Україна", ТОВ "АМАДЕО". Позивачем у відповідності до умов Договору складено та передано відповідачу 09.02.2022 належним чином оформлені та підписані зі своєї сторони акти прийому-передачі наданих агентських послуг від 09.02.2022 №21 - №34, а також рахунки на оплату від 09.02.2022 за №20-№30, №32-№34. Вказані акти відповідачем підписано не було, суму агентської винагороди позивачу не сплачено. У зв`язку з чим 29.04.2021 позивачем надіслано відповідачу претензію №1 з вимогою сплатити агентську винагороду на загальну суму 2 048 176,50 грн, крім того ПДВ - 409 635,30 грн, всього разом - 2 457 811,80 грн.

5.20. Відповідач своїх зобов`язань за Договором з перерахування суми винагороди не виконав, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

5.21. Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував про те, що ним не порушено строк виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, який відповідно до умов Договору не настав. Зокрема, відповідачем не отримано від позивача оригінали актів приймання-передачі наданих послуг, у встановлений Договором спосіб, а тому строк для оплати таких послуг не настав.

5.22. Судами встановлено, що між представниками сторін відбувалось електронне листування, зокрема:

- 21.01.2022 представник позивача ОСОБА_1 з електронної пошти (адреса зазначена у Договорі): ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав на електронну пошту представників відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреси зазначені у Договорі для листування) та ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8. ІНФОРМАЦІЯ_7, (адреси не зазначені у Договорі) розрахунок агентської винагороди за надані позивачем агентські послуги стосовно сприяння відповідачу (орендодавцю приміщень ТРЦ) в укладенні договорів оренди торгових приміщень з ТОВ "ІНТЕРТОП Україна", TOB "ЕХМ Україна", TOB "ОХНІК Україна", ТОВ "АМАДЕО" на загальну суму 2 244 067,96 грн;

- 04.02.2022 представник позивача ОСОБА_1 з електронної пошти (адреса зазначена у Договорі): ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно надіслав на електронну пошту представників відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреси зазначені у Договорі для листування) та ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (адреси не зазначені у Договорі) розрахунок агентської винагороди за надані позивачем агентські послуги стосовно сприяння Орендодавцю приміщень ТРЦ в укладенні договорів оренди торгових приміщень з ТОВ "ІНТЕРТОП Україна", TOB "ЕХМ Україна", TOB "ОХНІК Україна", ТОВ "АМАДЕО" на загальну суму 2 244 067,96 грн;

- 04.02.2022 представником відповідача ОСОБА_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зазначена у Договорі для листування) надіслано ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса зазначена у Договорі для листування) розрахунок агентської винагороди за надані агентські послуги стосовно сприяння відповідачу, як орендодавцю в укладенні договорів оренди торгових приміщень ТРЦ з ТОВ "ІНТЕРТОП Україна", ТОВ "ЕХМ Україна", TOB "ОХНІК Україна", ТОВ "АМАДЕО" на загальну суму 2 292 705,31 грн. У цьому листі ОСОБА_2 запропонувала готувати рахунок та акти;

- 09.02.2022 представником позивача ОСОБА_1 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса зазначена у Договорі) надіслано на електронну пошту представників відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреси зазначені у Договорі для листування) повідомлення про те, що сьогодні будуть передані оригінали рахунків та актів;

- 09.02.2022 представником відповідача ОСОБА_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зазначена у Договорі для листування) надіслано ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса зазначена у Договорі для листування) надано відповідь на вказаний лист;

- 09.02.2022 представником позивача ОСОБА_1 з електронної ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса зазначена у Договорі) надіслано на електронну пошту представників відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреси зазначені у Договорі для листування) повідомлення, у якому містилися сканкопії рахунків та актів, які були в оригіналі передані відповідачу 09.02.2022.

5.23. Судами також встановлено, що позивач 09.02.2022 передав відповідачу оформлені та підписані зі своєї сторони акти прийому-передачі наданих агентських послуг від 09.02.2022 №21 - №34 та рахунки на оплату від 09.02.2022 №20 - №30 і №32-№34.

5.24. Суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнали обґрунтованими та доведеними позивачем обставини щодо фактичної передачі спірних актів наданих послуг та дійшли висновку, про порушення відповідачем умов Договору про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості та пені, нарахованої відповідно до положень пункту 9.2 договору у зв`язку з порушенням строку оплати наданих послуг.

5.25. За висновком судів, наявні у матеріалах справи електронне листування між сторонами та заява свідка від 06.10.2022 є належними допустимими доказами на підтвердження обставин щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

5.26. У додатковому рішенні від 07.12.2022 суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначив про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37 428,12 грн (стосовно яких подано заяву) відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності щодо предмета спору, є співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, у тому числі і зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, відповідач оскаржує рішення та постанову судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

6.2. Суд у розгляді даного питання виходить з такого.

6.3. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.5. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина сьома статті 301 ГПК України).

6.6. Здійснення судом процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права), якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 311 ГПК кодексу України), може бути підставою касаційного оскарження лише у разі, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України. Відповідна підстава передбачена у пункті 4 частині першої статті 287 цього Кодексу.

6.7. Так, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання агентських послуг та пені за неналежне виконання зобов`язань за договором, щодо своєчасності розрахунків.

6.8. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

6.9. Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

6.10. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.11. Згідно зі статтями 509 ЦК України та 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами на підставі договору виникли правовідносини з надання агентських послуг. За укладеним сторонами договором позивач зобов`язався надавати агентські послуги відповідно до умов Договору, а відповідач (замовник) зобов`язується здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього Договору.

6.13. Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

6.14. Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

6.15. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

6.16. Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

6.17. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

6.18. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.19. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.20. Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.21. Судами встановлено, що на підставі укладеного між сторонами Договору позивачем надано відповідачу агентські послуги щодо сприяння орендодавцю в укладенні договорів оренди торгових приміщень ТРЦ з ТОВ "Інтертоп Україна", ТОВ "ЕХМ Україна", TOB "Охнік Україна" та ТОВ "Амадео" на загальну суму 3 072 261,00 грн. Вказана сума включає в себе фактичну вартість послуг (агентську винагороду), ПДВ, а також суму збільшення офіційного курсу гривні до долара США, розраховану позивачем станом на 21.07.2022. При цьому, жодних заперечень та претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг матеріали справи не містять.

6.22. Проте, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження факту передання та отримання актів наданих послуг.

6.23. Водночас, судами попередніх інстанцій надано оцінку наявному у матеріалах справи електронному листуванню сторін і заяві свідка та встановлено, що таке листування сторін і обмін документами на виконання умов Договору у повній мірі відповідає умовам положень пункту 12.7 Договору. Таке листування сторін відбувалось між уповноваженими особами сторін, які визначено сторонами у Договору та з електронних адрес, зазначених у пункті 12.7 Договору. З огляду на наведене суди і дійшли висновку, що позивачем належними та допустимими доказами (роздруківками з електронної пошти представників сторін) доведено і підтверджено факт листування сторін з приводу виконання умов Договору та факт отримання відповідачем актів наданих послуг. При цьому, суди також встановили, що додатково факт отримання актів підтверджується і наявною у матеріалах справи копією заяви свідка від 06.10.2022.

6.24. Зокрема, як встановили суди, акти прийому-передачі наданих агентських послуг від 09.02.2022 №21 - №34 фактично отримано відповідачем 09.02.2022, а тому, з урахуванням умов Договору останній мав їх підписати або направити позивачу мотивовану відмову від їх підписання у строк до 14.02.2022 включно. Натомість, оплата послуг згідно з пунктом 7.5 Договору повинна бути здійснена у строк до 24.02.2022 включно. Однак, як встановлено судами, доказів оплати відповідачем вартості послуг, тобто проведення остаточних розрахунків, станом на час розгляду справи ТОВ "ТРЦ Республіка" суду не надано.

6.25. З урахуванням вищезазначених положень законодавства та умов укладеного сторонами Договору, суди, встановивши, що відповідачем порушено строки оплати вартості фактично наданих послуг і вказали про наявність підстав для стягнення вартості послуг та нарахування позивачем відповідачу до сплати штрафних санкцій - пені.

6.26. Водночас відповідач у касаційні скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій, зокрема, але не виключно, встановили обставини, що мають суттєве значення для справи на підставі недопустимих доказів (зазначене за своїм змістом відповідає приписам пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України).

6.27. Скаржник зазначає, що позивач при поданні до суду заяви свідка порушив приписи процесуального закону, оскільки не подав таку заяву разом з позовною заявою, не повідомив письмово суд про об`єктивні причини, з яких заява свідка не могла бути подана разом з позовною заявою та не обґрунтував неможливість подання такого доказу у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, а також не надіслав відповідачу копію заяви свідка.

6.28. Частинами першою, другою статті 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

6.29. За змістом статті 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

6.30. Як встановлено судами попередніх інстанцій у заяві свідка від 06.10.2022 - ОСОБА_3 (уповноважена особа позивача відповідно до умов Договору) зазначив, що він брав участь у виконанні зобов`язань за Договором. Зокрема, 09.02.2022 він отримав від головного бухгалтера в офісі ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" оригінали актів наданих послуг у двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою позивача і того ж дня відвіз акти до офісу ТОВ "ТРЦ Республіка" та передав їх працівнику Олександрі Федорченко особисто в руки. Проте, вказана особа не зробила напис про отримання актів на других примірниках.

6.31. Порядок подання доказів визначається у статті 80 ГПК України. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

6.32. Як встановили суди, копію заяви свідка позивач долучив до відповіді на відзив на позовну заяву, яка подана до суду 07.10.2022 (в межах підготовчого провадження). Зокрема, відповідно до ухвали господарського суду міста Києва підготовче провадження закрито - 19.10.2022. При цьому, заява свідка датована 06.10.2022. Як встановили суди, такий доказ очевидно не міг бути поданий позивачем разом з позовною заявою. Крім того, у позивача станом на день подання позову не існувало необхідності у поданні такого доказу, оскільки лише у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив факт отримання ним актів надання послуг по Договору.

6.33. Законодавець однією із засад (принципів) господарського судочинства визначив змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ГПК України).

6.34. Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог.

6.35. Таким чином, заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до статті 86 ГПК України. Подібні за змістом висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 911/1382/18.

6.36. У постанові Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи №910/11343/20 міститься висновок, що учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими доказами відповідно до свого внутрішнього переконання.

6.37. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

6.38. За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

6.39. Відповідно до частини першої та другої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

6.40. Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.

6.41. Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.42. Суд зазначає про те, що скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів, і не враховує вимоги частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

6.43. Посилання скаржника на встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу (заяві свідка від 06.10.2022 - ОСОБА_4 , який є уповноваженою особою позивача відповідно до умов Договору) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновок про отримання відповідачем актів прийому-передачі наданих агентських послуг від 09.02.2022 №21 - №34 та рахунків на оплату від 09.02.2022 №20 - №30 і №32-№34 судами попередніх інстанцій був сформований із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів" та принципу змагальності, із співставленням встановлених в цій справі інших обставин.

6.44. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правильним врахування судами попередніх інстанцій для встановлення обставин щодо виконання умов Договору показань свідка та зазначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

6.45. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що судами попередніх інстанцій було розглянуто вимоги ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" в межах доводів позовної заяви та заперечень відповідача. Зокрема, підстав заявлених вимог та наданих на обґрунтування таких доводів доказів так і в межах суми заявлених вимог.

6.46. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи та до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

6.47. Поряд з тим, невиконання чи неналежне виконання відповідачем свого процесуального обов`язку з доведення у судах попередніх інстанцій тих обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх заперечень, не може бути надолужене в касаційній інстанції.

6.48. У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку про непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

6.49. З урахуванням викладеного Суд приймає доводи, наведені у відзиві ТОВ "Коллієрз Інтернешнл" на касаційну скаргу, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

6.50. З огляду на те, що касаційна скарга ТОВ "ТРЦ Республіка" не містить будь-яких доводів та аргументів щодо порушення судом першої інстанцій норм процесуального права у прийнятті додаткового рішення, у Суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК України відсутні підстави для переоцінки висновків суду в цій частині.

6.51. Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.4. Звертаючись із касаційною скаргою, відповідач у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

7.5. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "ТРЦ Республіка" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін.

8. Судові витрати

8.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Республіка" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №910/5850/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова