Постанова

від 31.01.2023 по справі 906/63/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Справа №906/63/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Прогрес-Буд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2022 у справі №906/63/22 (Соловей Л.А., повний текст рішення складено 07.10.2022)

за позовом приватного підприємства "Водаква"

до приватного підприємства "Прогрес-Буд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації

про стягнення 390569,00 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.09.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Прогрес-Буд" на користь приватного підприємства "Водаква" 390569,00 грн. заборгованості, яка виникла на підставі договору на виконання проектно-кошторисної документації №03-09 від 03.09.2019 та договору підряду №05-09 від 05.09.2019 та 5858,53 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення, посилаючись на ст.193 ГК України, ст.530, 629, 837, 846, 853, 882 ЦК України, суд першої інстанції вказав, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками, що свідчить про прийняття робіт відповідачем без зауважень. Натомість, в порушення взятих на себе зобов`язань згідно договорів підряду щодо порядку оплати виконаних робіт, замовник не здійснив відповідних розрахунків за виконані роботи в установлені договорами строки.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 390569,00 грн. основного боргу за виконані роботи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2022 скасувати.

Апелянт, зокрема, вважає, що наслідки порушення укладених з позивачем договорів щодо оплати виконаних робіт цілком та повністю покладені на третю особу в даній справі, оскільки у відповідності до п.10.5 договору №05-09 від 05.09.2019 року оплата за виконані роботи здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України щомісячно на підставі наданих підрядником форм КБ-2, КБ-3. Відтак, вважає, що ПП "Прогрес-Буд" не є належним відповідачем у даній справі та відповідно не може нести відповідальності щодо несплати вартості виконаних робіт, оскільки є приватним підприємством і жодного відношення до рахунків Державного казначейства України не має.

Позивач та третя особа своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.

Згідно з ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання, що відбулося 31.01.2023 року, учасники процесу не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Позивач та третя особа про причини неявки суд не повідомили. При цьому, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Мотивуючи своє клопотання апелянт вказує, що лише 30.01.2023 року ПП "Прогрес-Буд" уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, тому просить надати час для ознайомлення з матеріалами справи та відкласти розгляд справи.

Розглядаючи подане клопотання, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач заздалегідь був повідомлений та обізнаний про розгляд справи саме 31.01.2023 року, що підтверджується карткою про вручення процесуального документа від 29.12.2022 та довідкою про доставку електронного листа від 29.12.2022 (а.с.136, 138). Крім того, ухвала суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду була надіслана на електронну адресу апелянта, яку він зазначив в апеляційній скарзі як контактну.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, приймаючи до уваги ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а також те, що правова позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі і про її зміну апелянт будь-яких заяв або клопотань не подавав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та відповідно можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 07.08.2019 Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на засіданні виробничої наради з питань водопостачання КЗ "Житомирська обласна школа вищої спортивної майстерності" Житомирської обласної ради вирішено доручити приватному підприємству "Водаква" розглянути можливість улаштування нової свердловини на території закладу та просити ПП "Водаква" виготовити робочий проект та кошторис на реалізацію даних питань для можливості врахування затрат при коригуванні проектної документації об`єктів будівництва, що здійснюється на території закладу (а.с.6).

03.09.2019 між приватним підприємством "Водаква" (підрядник) та приватним підприємством "Прогрес-Буд" (замовник) укладено договір №03-09 на виконання проектно-кошторисної документації (а.с.7), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає виконання проектно-кошторисної документації: "Будівництво артезіанської свердловини для водозабезпечення Житомирської обласної школи спортивної майстерності".

Відповідно до п.2.1-2.2 договору №03-09, вартість робіт, що доручені для виконання виконавцю становить 39585,00 грн. Оплата здійснюється відповідно акта виконаних робіт протягом 7 банківських днів.

Пунктом 3.1 договору №03-09 передбачено, що передача замовнику оформленої в установленому порядку документації здійснюється згідно акта здачі-приймання продукції.

Згідно з актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 07.11.2019 (а.с.8), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, розроблена проектно-кошторисна документація була виконана підрядником у повному обсязі та передана замовнику. Вартість проектно-кошторисної документації відповідно до даного акта склала 39585,00 грн.

Крім того, 05.09.2019 між приватним підприємством "Водаква" (підрядник) та приватним підприємством "Прогрес-Буд" (замовник) укладено договір №05-09, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує будівництво артезіанської свердловини для водозабезпечення Житомирської обласної школи вищої спортивної майстерності.

У відповідності до п.1.2 договору №05-09, виконання будівельних робіт здійснюється підрядником за адресою замовника: Житомирська область, Житомирський район, с.Березина, по вул.Лісова, 4.

Виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації за розділами:

- за цінами, що визначені договірною ціною на виконання будівельних робіт (додаток №2), відомостей ресурсів до локальних кошторисів №2-1-1, 2-1-2, 2-1-3, 2-1-4 (додаток №3), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи.

Ціна цього договору є твердою та відповідно до узгодження договірної ціни будівельних робіт та відомостей ресурсів до локальних кошторисів №2-1-1, 2-1-2, 2-1-3, 2-1-4 складає 490000,00 грн. без ПДВ (п. 3.1 договору №05-09).

Пунктом 10.1 договору №05-09 сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться по твердій договірній ціні на умовах попередньої оплати (аванс), що складає 100000,00 грн. на строк, що не перевищує 3-х місяців з моменту отримання коштів та початку робіт відповідно до Постанови КМУ від 23.04.2014 №117.

За умовами п.10.5 договору №05-09, оплата за виконані роботи здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України щомісячно на підставі наданих підрядником форм КБ-2, КБ-3, розрахунків на обладнання, які замовник повинен підписати в 3-и денний термін.

На виконання умов договору №05-09 позивач належним чином виконав роботи на об`єкті, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Березина, по вул.Лісова, 4 на загальну суму 449093,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 98109,00 грн. та за листопад 2019 року на суму 350984,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с.13-17, 20-21).

23.09.2019 відповідач на рахунок позивача здійснив часткову оплату за виконані будівельні роботи (водозбірна свердловина) згідно акта за вересень 2019 року в сумі 98109,00 грн., що підтверджується випискою по рахункам виконавця (а.с.22).

З огляду на викладене, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 390569,00грн, яка складається з заборгованості за виконані роботи з розроблення проектно-кошторисної документації на суму 39585,00 грн. (договір №03-09 від 03.09.2019) та заборгованості за виконані будівельні роботи з будівництва артезіанської свердловини на суму 350984,00 грн. (договір №05-09 від 05.09.2019). Вказані обставини і стали підставою для звернення ПП "Водаква" з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст.626 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини сторін виникли на підставі договорів підряду, які є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст.173, 174 ГК України та ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

Сторонами договору підряду є замовник та підрядник. Підрядник це сторона договору підряду, яка бере на себе обов`язок виконання замовленої роботи.

Замовником є сторона договору підряду, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов`язок прийняти та оплатити її результат.

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №914/3132/20, від 02.06.2022 у справі №911/2320/20 та від 13.07.2022 у справі №925/577/21.

Відтак, аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів вважає, що ПП "Водаква" (підрядник) та ПП "Прогрес-Буд" (замовник) як сторони договору підряду, підписуючи договір №03-09 на виконання проектно-кошторисної документації від 03.09.2019 та договір №05-09 від 05.09.2019, прийняли самостійне рішення про вступ у договірні відносини, врегулювали свої відносини при визначенні змісту, умов та взятих на себе зобов`язань згідно вказаних договорів добровільно та на власний розсуд, що відповідає змісту свободи договору, яка є основною із засад цивільного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи, що третя особа у даній справі не є стороною, укладених договорів підряду, відповідно будь-яких зобов`язань, в тому числі щодо оплати виконаних робіт, на себе не приймала, доводи апеляційної скарги про покладення наслідків порушення укладених з позивачем договорів щодо оплати виконаних робіт на Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації як вигодонабувача одержаних внаслідок виконання договорів послуг (робіт) є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, а тому не приймаються апеляційним судом до уваги.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що як вбачається із виписки по рахункам виконавця (а.с.22), саме ПП "Прогрес-Буд" як замовником було здійснено часткову оплату за виконані будівельні роботи (водозбірна свердловина) в сумі 98109,00 грн., що додатково спростовує відповідні доводи скаржника.

За змістом ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приписами ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 4 ст.882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із виконанням підрядником у повному обсязі взятих на себе зобов`язань щодо виготовлення проектно-кошторисної документації "Будівництво артезіанської свердловини для Житомирської обласної школи вищої спортивної майстерності" згідно договору №03-09 від 03.09.2019 року, сторони підписали акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації за №1 від 07.11.2019 на суму 39585,00 грн. (а.с.8).

Крім того, на виконання умов договору №05-09 від 05.09.2019 року сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 98109,00 грн. (а.с.20-21) та за листопад 2019 року на суму 350984,00 грн. (а.с.13-17).

Оцінюючи вказані акти, колегія суддів вважає їх належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76,77 ГПК України в підтвердження виконання підрядником належним чином взятих на себе зобов`язань згідно договорів підряду, оскільки вони підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками ПП "Водаква" та ПП "Прогрес-Буд" без будь-яких зауважень та застережень, що свідчить про прийняття робіт замовником.

Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором підряду.

Судом встановлено, що відповідач здійснив лише часткову оплату за виконані будівельні роботи (водозбірна свердловина) в сумі 98109,00 грн. згідно акта за вересень 2019 року, що підтверджується випискою по рахункам виконавця (а.с.22).

Враховуючи встановлення факту лише часткової оплати замовником за виконані будівельні роботи, приймаючи до уваги відсутність будь-яких доводів чи застережень в апеляційній скарзі щодо спростування суми заборгованості за договорами підряду, заявленої позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 390569,00 грн. суми заборгованості, яка складається із заборгованості за виконані роботи з розроблення проектно-кошторисної документації на суму 39585,00 грн. згідно договору №03-09 від 03.09.2019 та заборгованості за виконані будівельні роботи з будівництва артезіанської свердловини на суму 350984,00 грн. договору №05-09 від 05.09.2019.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2022 у справі №906/63/22 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Прогрес-Буд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.