Рішення

від 31.01.2023 по справі 908/1806/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/78/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2023 Справа № 908/1806/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Зеленцовій К.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконуючого обов`язки керівника Баштанської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача-1: Новобузької міської ради (код ЄДРПОУ 04056598, площа Свободи, буд. 42, місто Новий Буг, Баштанський район, Миколайвська область, 55601)

позивача-2: комунального некомерційного підприємства "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради (код ЄДРПОУ 01998288, вул. Івана Огієнка, м. Новий Буг, Баштанський район, Миколаївська область, 55601)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТІКОМ СТІЛ" (код ЄДРПОУ 42355445, вул. Олександрівська, буд. 84, м. Запоріжжя, 69002)

про 1. визнання правочину недійсним в частині;

2. стягнення коштів

за участю представників:

прокурор - Чекаліна О.С., посвідчення №058630 від 14.12.2020;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява виконуючого обов`язки керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Новобузької міської ради та комунального некомерційного підприємства "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТІКОМ СТІЛ" про:

- визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.2 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №79 від 27.03.2020, укладеного між КНП "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради та ТОВ "Пошив Груп" (нова назва ТОВ "ЮТІКОМ СТІЛ") в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнення сплаченої за договором №79 від 27.03.2020 суми податку на додану вартість в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022 справу № 908/1806/22 передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 23.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 908/1806/22, присвоєно справі номер провадження 28/78/22, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.11.2022 об 10 год. 30 хв.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1806/22 отримана позивачем 1 та позивачем-2 30.09.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №5560101787412, №5560101787455.

Ухвалою суду від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання на 23.11.2022.

15.11.2022 на адресу суду від виконуючого обов`язки керівника Баштанської окружної прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог. Просить суд визнати недійсними пункти 2.1, 2.2 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 79 від 27.03.2020, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Новобузька районна лікарня" Новобузької районної ради ( далі - КНП "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пошив Груп" (тепер - ТОВ "ЮТІКОМ СТІЛ"), в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість. Решту позовних вимог просив залишити без змін.

23.11.2022 через "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи здійснювати без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 14.12.2022.

Ухвалою суду від 14.12.2022 закрито підготовче провадження, справу №908/1806/22 призначено до судового розгляду по суті на 31.01.2023.

В судовому засіданні 31.01.2023 був присутній прокурор, здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представники позивача-2 та відповідача в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомленні відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 31.01.2023 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 між комунальним некомерційним підприємством "Новобузька центральна районна лікарня" Новобузької районної ради Миколаївської області (покупець, позивач-2 у справі), правонаступником якої є комунальне некомерційне підприємство "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Пошив Груп», яке з 15.02.2022 змінило назву на ТОВ "ЮТІКОМ СТІЛ" (продавець, відповідач у справі) уклали договір №79 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов`язується відпустити, а покупець прийняти й оплатити на умовах, викладених в договорі, продукцію костюми медичні іменовані далі по тексту «продукція», асортимент, кількість і ціна якої вказані в рахунку-фактурі (специфікація).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на продукцію є договірною ціною між продавцем і покупцем, з урахуванням ПДВ, і вказується в рахунку-фактурі.

Загальна сума договору - 54.000,00 грн визначена на підставі рахунків і специфікацій, прикладених до договору (п.2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України (гривня) у безготівковій грошовій формі в розмірі 100% суми, зазначеної в рахунку протягом 2 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Відповідачем виставлено рахунок на оплату №975 від 27.03.2020, відповідно до якого покупець повинен сплатити за 300 штук комбінезонів загальну суму 54.000,00 грн, яка складається з: 45.000,00 грн вартість товару, 9.000,00 грн ПДВ.

На виконання умов договору позивач-2 (покупець), на підставі рахунку №975 від 27.03.2020, перерахував на користь відповідача обумовлену в договорі вартість товару (медичні костюми) у розмірі 54.000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №449 від 30.03.2020.

Прокурор у позові посилається на те, що всупереч вимогам п. 7.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України при здійснені закупівлі товарів за договором №79 від 27.03.2020 на загальну суму 54.00,00 грн за рахунок бюджетних коштів сплачено податок на додану вартість в сумі 9.000,00 грн.

Прокурор вважає, що при укладанні договору №79 від 27.03.2020 учасниками правочину порушено законодавство про публічні закупівлі медичних костюмів, необхідних для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), зі сплати податку на додану вартість, що є підставою для визнання пунктів 2.1 та 2.2 договору №79 від 27.03.2020 недійними.

У зв`язку з безпідставним перерахуванням позивачем-2 на користь відповідача суми ПДВ у розмірі 9.000,00 грн прокурор, враховуючи положення ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, просить стягнути з ТОВ "ЮТІКОМ СТІЛ" зазначену суму.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачем-2 та відповідачем укладено договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. ст. 1, 3, 22, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Цей закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між відповідачами в ході виконання спірного договору, суд зазначає, що такі містять ознаки договору поставки, за яким, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Законом України від 30.03.2020 № 540-1V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції:

- з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

- з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» встановлено карантин на всій території України, дія якого продовжувалася відповідними постановами КМУ.

Постановою Уряду від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Операції з постачання товарів на митній території України, які здійснюються після 17 березня 2020 року звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати).

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, та податкові зобов`язання з ПДВ при здійсненні таких операцій не нараховуються.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (як ввезених так і вироблених на території України) товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), що включені до переліку № 224 звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію. Постачальником (виробником, імпортером) товарів, що включені до переліку № 224 може бути будь-який суб`єкт господарювання, юридична або фізична особа.

Як вже було зазначено вище предметом договору №79 від 27.03.2020 були «костюми медичні», закупівля яких включена до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

Відповідно до платіжного доручення від 30.03.2020 № 449 кошти за договором № 79 від 27.03.2020 сплачено в сумі 54 000,00 грн, у тому числі ПДВ 9000,00 грн.

Приймаючи наведені вище норма права та підзаконні акти слідує, що КНП «Новобузька центральна районна лікарня» Новобузької районної ради України при здійсненні закупівлі товарів за договором № 79 від 27.03.2020 на загальну суму 54000,00 грн за рахунок бюджетних коштів всупереч вимогам п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України сплачено на користь ТОВ «Пошив Груп» податок на додану вартість на загальну суму 9000,00 грн.

Таким чином, сторонами під час укладання договору №79 від 27.03.2020 про публічні закупівлі, всупереч діючим нормам права було включено в загальну ціну договору та вартість товару, що повинен бути переданий/поставлений позивачу-2, податок на додану вартість.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Беручи до уваги вищевикладене, порушення сторонами положень п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України при укладанні договору є підставою для визнання пунктів 2.1 та 2.2 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №79 від 27.03.2020 недійсними.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 2.1 та 2.2 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №79 від 27.03.2020 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з наведеною нормою ЦК України можна визначити два правових наслідки недійсності правочину: двосторонню реституцію, як загальний наслідок; відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.

Реституція - поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість у грошах. Тобто, реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Реституція, як один із наслідків недійсного правочину, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки йдеться не про повернення сторін у стан, який існував до вчинення оспорюваного правочину.

Отже, вказані правовідносини підпадають під дію глави 83, зокрема ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, згідно з якими особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При обранні належного способу захисту порушених інтересів держави окружною прокуратурою також враховується стала правова позиція судів касаційних інстанцій щодо особливостей застосування кондикції, відображена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18.

Так, Верховний Суд України у постанові від 02.03.2016, залишаючи без змін оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора, роз`яснив, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції про відмову у позові про зобов`язання відшкодувати вартість безпідставно набутого майна з тих мотивів, та зауважено, що у тому разі, коли правова підстава для набуття у власність майна відпала, у позивача виникає право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Вищенаведене свідчить про існування достатніх правових підстав для стягнення з ТОВ «ЮТІКОМ СТІЛ» (попередня назва ТОВ «Пошив Груп») 9000,00 грн. сплаченого позивачем-2 (КНП «Новобузька центральна районна лікарня» Новобузької районної ради) в рахунок податку на додану вартість як майна, підстава набуття якого відпала.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позовні матеріали містять належні та допустимі докази невідповідності пунктів 2.1 та 2.2 договору №79 від 27.03.2020 приписам п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідач доказів, які б спростовували правову позицію прокурора суду не надав. Так само суду не надано доказів на підтвердження правомірності дій сторін під час укладання договору №79 від 27.03.2020, умовами якого було включено в загальну вартість предмету договору податок на додану вартість. До того ж відповідач не надав суду доказів добровільного повернення безпідставно отриманої суми ПДВ, яка є предметом розгляд справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 4.962,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов виконуючого обов`язки керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Новобузької міської ради та комунального некомерційного підприємства "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТІКОМ СТІЛ" про визнання правочину недійсним в частині та стягнення суми податку на додану вартість в розмірі 9000,00 грн задовольнити.

2. Визнати недійсними пункти 2.1 та 2.2 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №79 від 27.03.2020, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради (код ЄДРПОУ 01998288) та ТОВ "Пошив Груп" (нова назва ТОВ "ЮТІКОМ СТІЛ") (код ЄДРПОУ 42355445), в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТІКОМ СТІЛ" (код ЄДРПОУ 42355445, вул. Олександрівська, буд. 84, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 42355445) на користь комунального некомерційного підприємства "Новобузька багатопрофільна лікарня" Новобузької міської ради (код ЄДРПОУ 01998288, вул. Івана Огієнка, м. Новий Буг, Баштанський район, Миколаївська область, 55601) сплачену за договором №79 від 27.03.2020 суму податку на додану вартість в розмірі 9.000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 коп.) Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТІКОМ СТІЛ" (код ЄДРПОУ 42355445, вул. Олександрівська, буд. 84, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 42355445) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28, код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 4.962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Федорова