Рішення

від 01.02.2023 по справі 910/12193/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/12193/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар`єр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Транс Карго»

про стягнення 614713 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Бехівський спеціалізований кар`єр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Транс Карго» про стягнення 614713 грн. заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 30.03.2021 № 3003-3003.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу місцезнаходження, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 між позивачем (клієнт) та відповідачем (експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 30.03.2021 № 3003-3003, за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта виконати доручення щодо транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до пункту 4.1. договору клієнт здійснює попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів згідно погоджених сторонами заявок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків протягом п`яти календарних днів з дати погодження заявки.

У пункті 4.5 договору встановлено, що датою надання послуг за цим договором є дата складання акту надання послуг.

Надлишок грошових коштів, що залишається у експедитора після здійснення розрахунків із залученими особами, за вирахуванням плати (винагороди) експедитора, враховуються експедитором при організації інших перевезень вантажів клієнта за цим договором або підлягає поверненню клієнту протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання експедитором відповідної письмової вимоги (пункт 4.8 договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору строк його дії встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2021 року. За відсутності до спливання строку дії цього договору пропозиції сторін щодо розірвання договору він вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (12 місяців) на тих самих умовах.

Додаткової угодою №1 від 29.04.2021 до договору внесено зміни у зв`язку зі зміною назви та реквізитів відповідача, а саме: ТОВ «Український консалтинговий офіс» змінено на ТОВ «Сім Транс Карго».

На виконання умов договору позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 9 912 668,80 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 29.04.2021 №1004 на суму 300 000 грн., від 30.04.2021 №1075 на суму 1 000 000 грн., від 06.05.2021 № 1099 на суму 2 270 000 грн., від 14.05.2021 №1224 на суму 700 000 грн., від 17.05.2021 №1227 на суму 700 000 грн., від 21.05.2021 №1308 та №1317 на суму 800 000 грн., від 27.05.2021 №1381 та №1384 на суму 1 000 000 грн., 28.05.2021 №1402 та №1410 на суму 1 000 000 грн., від 31.05.2021 №1455 та №1456 на суму 1 400 000 грн., від 15.07.2021 №2127 на суму 273 048,80 грн., від 22.07.2021 №2217 на суму 169 620 грн.

У той же час, відповідно до підписаних обома сторонами актів надання послуг відповідачем надано за договором послуги на суму 9 297 955,80 грн., а саме: за актом надання послуг №1 від 30.04.2021, за актом надання послуг №16 від 31.05.2021, за актом надання послуг №25 від 30.06.2021, за актом надання послуг №31 від 30.06.2021, за актом надання послуг №49 від 31.07.2021, за актом надання послуг №50 від 31.07.2021.

Також між сторонами між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021, за яким заборгованість відповідача перед позивачем, тобто сума переплати, становить 614713 грн.

Відтак, 15.09.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 275 про повернення суми переплати за договором. Дана вимога вручена відповідачу 21.09.2022 згідно з відміткою на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1150104007649. Разом із цим, відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з приписами статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в межах договору транспортно-експедиторського обслуговування від 30.03.2021 № 3003-3003 позивачем сплачено в якості передоплати 9 912 668,80 грн., у той час як відповідачем послуги надані на суму 9 297 955,80 грн. Дані обставини підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та актів надання послуг.

Крім того, сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021, за яким переплата за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 30.03.2021 № 3003-3003 на користь позивача становить 614713 грн.

У той же час, відповідач на вимогу позивача від 15.09.2022 № 275 грошові кошти в сумі 614713 грн. не повернув та на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар`єр» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Транс Карго» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 8-Є; ідентифікаційний код 43250624) на користь Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар`єр» (11523, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Михайлівка; ідентифікаційний код 03443749) 614713 (шістсот чотирнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. основного боргу, а також 9220 (дев`ять тисяч двісті двадцять) грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова