Ухвала

від 31.01.2023 по справі 918/925/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" січня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/925/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" до відповідача 1: Колективного підприємства "ОЗОН", відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд" про вчинення певних дій

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1: Колективного підприємства "ОЗОН" відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд" про вчинення певних дій.

Ухвалою від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 23.11.2021.

Ухвалою від 23.11.2021 розгляд справи відкладено на 09.12.2021.

Ухвалою від 09.12.2021 клопотання про забезпечення та попередню оплату судових витрат задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" до 20.12.2021 року внести на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області (№ UA338201720355219002000006463, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 03500111) 40 000,00 грн. для забезпечення судових витрат у справі №918/925/21. Докази надати суду. В задоволенні клопотання в частині зобов`язання ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з проведенням експертизи відмовлено. Відкладено розгляд справи на 23.12.2021.

17.12.2021 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2021 подано суду докази внесення на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області (№ UA338201720355219002000006463, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 03500111) 40 000,00 грн. для забезпечення судових витрат у справі №918/925/21.

Ухвалою від 23.12.2021 призначено у справі № 918/925/21 судову - технічну експертизу документів та почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Попередню оплату вартості судової експертизи в повному обсязі покладено на ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону. Зобов`язано ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" провести своєчасну та повну оплату експертизи. Провадження у справі № 918/925/21 зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 апеляційну скаргу Колективного підприємства "ОЗОН" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23.12.2021 у справі № 918/925/21 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області - залишено без змін.

26.07.2022 супровідним листом № 918/925/21/564/22 матеріали справи № 918/925/21 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення судової експертизи.

30.08.2022 від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, Окрім того, як вбачається із клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв`язку зі значною поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ щодо проведення експертиз різної категорії складності за кримінальними, цивільними та господарськими справами та у зв`язку з тим, що призначена експертиза по суті є комплексною, і потребує поетапного дослідження з декількох судово-експертних спеціальностей, відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від р8.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Інструкція), провести призначену експертизу у визначені законодавством строки не вбачаються за можливе. Таким чином, зазначена експертиза не може бути виконана у строк до 90 календарних днів.

Ухвалою від 31.08.2022 поновлено провадження у справі №918/925/21. Клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О. задоволено. Зобов`язано відповідачів Колективне підприємство "ОЗОН" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд" у термін до 14.09.2022 надати суду оригінали документів згідно з переліком.

Супровідним листом № 918/925/21/974/22 від 25.11.2022 матеріали справи № 918/925/22 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення судової експертизи.

21.12.2022 від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов лист, до якого долучено клопотання експертів Малєй О. та Тарасюк І. про надання додаткових матеріалів від 12.12.2022 та рахунок № 2745 від 12.12.2022 про оплату вартості експертизи на суму 136 669 грн 48 коп.

Окрім того, від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 918/925/21.

Господарський суд, розглянувши клопотання експертів Малєй О. та Тарасюк І. про надання додаткових матеріалів від 12.12.2022, встановив наступне. Експерти КНДІСЕ за результатами попереднього вивчення ухвали від 23.12.2021 та наданих матеріалів справи № 918/925/21, в тому числі досліджуваних документів встановили недостатність матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Тому, відповідно до ч. 6 (п.2) ст. 69 ГПК України, а також п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Інструкція), експерти Малєй О. та Тарасюк І. заявляють клопотання про необхідність надати документи згідно з переліком.

Ухвалою від 02.01.2023 поновити провадження у справі №918/925/21. Клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Малєй О. та Тарасюк І. про надання додаткових матеріалів від 12.12.2022 у справі - задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд", Колективне підприємство "ОЗОН" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд" у термін до 16.01.2023 надати суду для судово-почеркознавчої експертизи документи згідно з переліком. Продовжено за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.02.2023. Підготовче засідання у справі призначено на 31.03.2023. Явку Немеш В.М., Кричфалушія P.І. та Дудин Г.М. у судове засідання визнано обов`язковою з метою відібрання зразків їх підписів та почерку. Зобов`язано ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" надати суду докази оплати вартості встановленої експертизи у розмірі 136 669 грн 48 коп.

31.01.2023 від Колективного підприємства "ОЗОН" надійшли клопотання на виконання вимог п.п. 3, 4, 5 та 8 ухвали від 02.01.2023.

31.01.2023 учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання. Немеш В.М., Кричфалушій P.І. та Дудин Г.М., явка яких була обов`язковою, у судове засідання не з`явилися.

Під час розгляду справи судом встановлено, що предметом спору в даній справі є визнання Колективного підприємства "ОЗОН" таким, що не набуло права вимоги за двома договорами про переведення боргу (заміни боржника) від 21.08.2018, укладених між КП "ОЗОН" (кредитор) ТОВ "Рівнеагробуд" (первісний боржник) та ТОВ "Інвестиційно- будівельна компанія "Градобуд" (новий боржник), згідно з якими відбулася заміна боржника у договорах позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 03.04.2017 на суму 4 312 грн. та від 23.07.2018 на суму 82 820 грн.

У ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч.1 та 2 ст. 5 ГПК України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Згідно з ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту у даній справі, суд дійшов висновку, що заявлений у справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання Колективного підприємства "ОЗОН" таким, що не набуло права вимоги за двома договорами) та не стосується захисту права цивільного.

Задоволення позову про визнання Колективного підприємства "ОЗОН" таким, що не набуло права вимоги за двома договорами - є нічим іншим, як встановлення юридичного факту, який входить до підстав позову, що саме по собі не захищає порушене право позивача, а має встановлюватися судом під час вирішення спору про стягнення заборгованості за вказаним договором тощо.

Такий спосіб захисту права не є ефективним у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.

При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання Колективного підприємства "ОЗОН" таким, що не набуло права вимоги за двома договорами про переведення боргу (заміни боржника) від 21.08.2018, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у відповідача-1 права вимоги.

Заявлена позивачем у цій справі вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як визнання юридичної особи такою, що не набула права вимоги може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право.

Суд зазначає, що вимога позивача у цій справі - про визнання Колективного підприємства "ОЗОН" таким, що не набуло права вимоги за двома договорами - не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача. За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду (ст. 20 цього ж Кодексу).

Також господарський суд зазначає, що даний спір не може бути розглянутий й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 20, 202, 231, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" до відповідача 1: Колективного підприємства "ОЗОН", відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд" про вчинення певних дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.01.2023 в порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Романюк Ю.Г.