Рішення

від 23.01.2023 по справі 924/534/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2023 р. Справа № 924/534/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ГІС Транс" м. Івано - Франківськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення 1541341,65 грн.

Представники сторін:

позивача: не приймав участі

відповідача: Ткачук О.А. - адвокат згідно ордеру ВХ №1038036 від 28.12.2022р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ГІС Транс" м. Івано - Франківськ звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 1541341,65 грн., з яких 1099600,00 грн. основного боргу відповідно до договору про надання послуги транспортного перевезення, експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р., 84633,33 грн. 3% річних та 375108,32 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позову вказує на невиконання відповідачем умов договору про надання транспортного перевезення, експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р.. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 526, 549, 611, 612, 615, 625, 629, 909, 929, 931, 934 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.08.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.09.2022р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.09.2022р. клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" про поновлення строку на подання відзиву на позов та прийняття відзиву на позов та долучення його до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів задоволено. Поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" строк для подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" та долучено до матеріалів, витребувано у позивача ТОВ „ГІС Транс" для огляду в судовому засіданні оригінал договору про надання послуги транспортного перевезення експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р. та акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) та відкладено підготовче засідання на 26.09.2022р.

За результатами підготовчого засідання 26.09.2022р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 10.10.2022р.

До початку розгляду справи 10.10.2022, в багатьох областях України, в тому числі на території міста Хмельницького було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 10.10.2022 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.10.2022р. підготовче засідання призначено на 26.10.2022р.

Ухвалою суду від 26.10.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/463/22 до судового розгляду по суті на 09.11.2022р.

За результатами судового засідання 09.11.2022р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 24.11.2022р.

Ухвалою суду від 24.11.2022р. відкладено розгляд справи по суті на 13.12.2022р.

За результатами судового засідання 13.12.2022р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 28.12.2022р.

Під час розгляду справи по суті 28.12.2022, в багатьох областях України, в тому числі на території міста Хмельницького було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 28.12.2022р. судове засідання призначено на 10.01.2023р.

У зв`язку із знеструмленням Господарського суду Хмельницької області на вказані дату та час судове засідання у справі №924/534/22 не відбулося.

Ухвалою суду від 10.01.2023р. судове засідання призначено на 23.01.2023р.

Відповідач на адресу суду подав відзив на позов в якому повідомив, що проти позову заперечує та просить в позові відмовити. В обґрунтування позову посилається на те, що позивачем на підтвердження факту надання послуг не надано письмових заявок Замовника погоджених Виконавцем, які б свідчили про погодження умов конкретного перевезення вантажу. Також зазначає, що не зазначено електронних пошт сторін, за допомогою яких останні могли обмінюватись заявками чи іншими документами в рамках укладеного договору. Крім того, зазначає, що позивач після перевезення вантажу не пред`явив відповідачу товарно-транспортні накладні з відміткою про здачу вантажу в місцях розвантаження та рахунок на оплату, а тому ставиться під сумнів взагалі здійснення перевезень та факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг перевезення. Вважає, що позивач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконав. Також посилається на те, що акти надання послуг підписані не (відповідачем) директором підприємства, а іншою невстановленою особою. При цьому посилається, що у актах надання послуг вказана лише одна заявка від 02.01.2019р. за №02012019р., а у деяких актах взагалі відсутня вказівка на заявки. Відповідач також зазначає, що позивачем не вірно визначено правову природу договору при зверненні до суду з позовом, вважає, що правовідносини склались між сторонами на підставі укладеного договору перевезень вантажу і за своєю правовою природою є правовідносинами з перевезення вантажу за довгостроковим (річним) договором перевезення, а не відносинами транспортного експедитування. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач при зверненні до суду пропустив встановлений законом строк позовної давності, в зв`язку з чим, вважає, що за своєю правовою природою не є відносинами транспортного експедитування, на які поширюється загальна позовна даність у три роки, а фактично між сторонами укладено договір транспортного перевезення, і правовідносини виникли між сторонами саме з договору перевезення, відповідно, повинен застосовуватись скорочений строк позовної давності, який, відповідач просить застосувати.

21.11.2022р. відповідач на адресу суду подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, згідно якого просить призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи просить поставити питання: Чи виконано підпис в графі «Від Замовника Беляк Б.Б Керівник» на актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) особисто директором ТОВ «Глобо-ЛТД» Беляком Болеславом Броніславовичем чи іншою особою ?.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Отже, зазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно п.п. 1-3 частини 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 частини 1 ст. 228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2022р. 09.11.2022р. судом було постановлена ухвала про оголошення перерви розгляду справи по суті на 24.11.2022 о 12:00 год. Ухвалою суду від 24.11.2022р. відкладено розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 13.12.2022р.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем подано заяву під час судового розгляду справи по суті, а не в підготовчому засіданні, відсутні також підстави для зупинення провадження у справі відповідно до ст. 227 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

02.01.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вестіст Агротрейд» (Виконавець) (в подальшому замінено назву на ТОВ «Гіс Транс», згідно рішення учасника ТОВ "Вестіст Агротрейд" від 21.02.2019р.) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" (Замовник) укладено договір про надання послуги транспортного перевезення, експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р..

Згідно п.1.1 договору, Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується організувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або міському сполученні, а при необхідності - у міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначенні місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.

Відповідно до п. 1.2 договору надання транспортних послуг - експедиційних послуг виконується у відповідності до Закону України «Про Транспорт», Цивільного та Господарського кодексів України, Угодою про митне оформлення міжнародних перевезень які виконуються автомобільним транспортом (Прага, 18 листопада 1965 г.), Женевської Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПГ), та Протоколом до неї від от 5 липня 1978 г., Митної Конвенції про перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП, Статутом автомобільного транспорту, Правилами перевезення вантажів, Законом України №1955-ІУ от 01.07.2004 г. «О транспортно-єкспедицшної діяльності» та іншими міжнародними і національними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1.3 договору Виконавець виконує перевезення вантажів за цим Договором шляхом надання послуг транспортного перевезення, транспортноекспедиційних послуг щодо організації перевезень як - власним транспортом так і із залученням третіх осіб (інших перевізників).

Відповідно до п. 2.1 договору, надання послуг транспортного перевезення; транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень здійснюється Виконавцем на підставі заявок, які оформлюються Замовником та погоджуються Виконавцем в письмовому вигляді за загальним правилом за 3 дні до початку навантаження. За взаємною згодою сторони можуть погодити умови конкретного перевезення вантажу пізніше або в день завантаження, що засвідчуються підписанням сторонами відповідної заявки.

Відповідно до п. 2.4. договору заявки оформлюються сторонами на кожний випадок перевезення вантажу і є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони дійшли згоди що заявка може бути передана за допомогою факсу або електронної пошти з адресу, який міститься в розділі 9 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.8 договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги Виконавця в розмірі, згідно погоджених сторонами тарифних ставок обумовлених у заявці на підставі рахунку протягом 5-ти банківських днів.

Відповідно до п. 3.2.9. договору Виконавець зобов`язаний, після закінчення перевезення пред`явити Замовнику екземпляр товарно-транспортної накладної з відмітками про здачу вантажу в місцях розвантаження, рахунок на оплату, акт виконаних робіт.

Згідно п. 4.1 договору за надані транспортно-експедиційні послуги Замовник оплачує Виконавцю плату за ставками, узгодженими сторонами в наданій Замовником заявці.

Розрахунок за транспортні перевезення експедиційні послуги за цим договором проводиться Замовником на підставі рахунків Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту його оформлення пред`явлені та підписані за допомогою факсимільного зв`язку поштового зв`язку. (п. 4.2 договору.).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунки між Виконавцем та Замовником здійснюються, після фактичного перевезення і передачі вантажу Виконавцем уповноваженій Замовником особі.

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця або шляхом видачі готівки з каси Замовника уповноваженому представнику Виконавця, якщо таке не суперечить чинному законодавству України.

Згідно п. 8.2 договору договір набуває чинності з моменту його підписання та дійсний до 31.12.2019р. , в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання. У випадку, якщо за 1 календарний місяць до закінчення строку дії цього договору одна із сторін не попередить іншу сторону про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивачем надано транспортно-експедиційні послуги відповідачу на загальну суму 1099600,00 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- №182-1 від 30.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №183-1 від 17.09.2019р. на суму 7000,00 грн., №185-1 від 18.09.2019р. на суму 7000,00 грн., №187-1 від 02.10.2019р. на суму 4000,00 грн., №188-1 від 04.10.2019р. на суму 8000,00 грн., №189-1 від 11.10.2019р. на суму 16000,00 грн., №190-1 від 16.10.2019р. на суму 36000,00 грн., №191-1 від 17.10.2019р. на суму 34000,00 грн., №192-1 від 31.10.2019р. на суму 4500,00 грн., №193-1 від 01.11.2019р. на суму 32000,00 грн., №194-1 від 04.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №196-1 від 05.11.2019р. на суму 32000,00 грн., №199-1 від 06.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №200-1 від 07.11.2019р. на суму 23000,00 грн., №201-1 від 08.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №202-1 від 09.11.2019р. на суму 23000,00 грн., №204-1 від 11.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №205-1 від 12.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №206-1 від 13.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №209-1 від 18.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №214-1 від 21.11.2019р. на суму 23500,00 грн., №216-1 від 25.11.2019р. на суму 26000,00 грн., №218-1 від 28.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №220-1 від 29.11.2019р. на суму 7000,00 грн., №233-1 від 16.12.2019р. на суму 6500,00 грн., № 232-1 від 13.12.2019р. на суму 20000,00 грн., №230 від 12.12.2019р. на суму 20000,00 грн., №226 від 06.12.2019р. на суму 14000,00 грн., № 225 від 05.12.2019р. на суму 11200,00 грн., №2 від 24.01.20250р. на суму 10000,00 грн., №3 від 14.02.2020р. на суму 25000,00 грн., №4 від 14.02.20250р. на суму 7500,00 грн., №11 від 03.2020р. на суму 85000,00 грн., №12 від т31.03.2020р. на суму 6000,00 грн., 172-1 від 16.08.2019р. на суму 217000,00 грн., №173-1 від 19.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №174-1 від 20.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №175-1 від 21.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №176-1 від 21.08.2019р. на суму 4000,00 грн., №177-1 від 22.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №177-2 від 22.08.2019р. на суму 18000,00 грн., №178-1 від 23.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №178-2 і 23.08.2019р на суму 9000,00 грн., №179-1 від 27.08.2019р. на суму 7000,00 грн., №179-2 від 27.08.2019р. на суму 9000,00 грн., №179-3 від 12000,00 грн., №180-1 від 14000,00 грн., №180-2 від 28.08.2022р. на суму 9000,00 грн., №181-1 від 29.08.2019р. на суму 7000,00 грн., №181-2 від 29.08.2019р. на суму 2000,00 грн., №163-1 від 31.07.2019р. на суму 14000,00 грн., №156-1 від 16.07.2019р. на суму 24000,00 грн., №157-1 від 23.07.2019р. на суму 4000,00 грн., №160-1 від 26.07.2019р. на суму 14000,00 грн., №162-1 від 29.07.2019р. на суму 7000,00 грн., №90 від 02.05.2019р. на суму 1500,00 грн., №91 від 03.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №92 від 06.05.2019р. на суму 10000,00 грн., №93 від 10.05.2019р. на суму 12000,00 грн., №94 від 13.05.2019р. на суму 3000,00 грн., №95 від 17.05.2019р. на суму 3000,00 грн., №96 від 30.05.2019р. на суму 1500,00 грн., №97-2 від 21.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №97-3 від 22.05.2019р. на суму 8400,00 грн., №91 від 29.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №101 від 30.05.2019р. на суму 8000,00 грн., №102 від 31.05.2019р. на суму 4000,00 грн., .

Відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані перевезення не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується борг в розмірі 1099600,00 грн. боргу.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 1541341,65 грн., з яких 1099600,00 грн. основного боргу, 84633,33 грн. 3% річних, 357108,32 грн. індексу інфляції.

Матеріали справи також містять: акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2019р. по 17.05.2019р., лист ТОВ «Глобо ЛТД» про звернення до ТОВ «Гіс Транс» з проханням повернути надмірно сплачені кошти, виписку з банківського рахунку за період з 01.08.2019р. по 30.03.2021р.щодо оплати ТОВ «Глобо ЛТД» за надані ТОВ «Гіс Транс» послуги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до Господарського Кодексу України, на підставі господарсько-договірних відносин між сторонами виникли майнові господарсько-договірні зобов`язання.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вестіст Агротрейд» (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" (Замовник) укладено договір про надання послуги транспортного перевезення, експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р., згідно п.1.1 якого, Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується організувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або міському сполученні, а при необхідності - у міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначенні місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору надання транспортних послуг - експедиційних послуг виконується у відповідності до Закону України «Про Транспорт», Цивільного та Господарського кодексів України, Угодою про митне оформлення міжнародних перевезень які виконуються автомобільним транспортом (Прага, 18 листопада 1965 г.), Женевської Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПГ), та Протоколом до неї від от 5 липня 1978 г., Митної Конвенції про перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП, Статутом автомобільного транспорту, Правилами перевезення вантажів, Законом України №1955-ІУ от 01.07.2004 г. «О транспортно-єкспедицшної діяльності» та іншими міжнародними і національними нормативно-правовими актами. Виконавець виконує перевезення вантажів за цим Договором шляхом надання послуг транспортного перевезення, транспортноекспедиційних послуг щодо організації перевезень як власним транспортом так і із залученням третіх осіб (інших перевізників).

Судом зазначається, що перевезення вантажу будь-яким видом транспорту складається з трьох елементів: навантаження, переміщення та вивантаження вантажу, основним з яких є саме перевезення вантажу, що здійснюється на підставі окремого договору, правове регулювання якого у загальній формі закріплено в главі 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932 Кодексу встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Згідно ст. 934 Цивільний кодекс України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього кодексу.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір як про надання транспортного перевезення так і про надання експедиційних послуг, тобто договір ґрунтуються одночасно на договорі транспортного експедирування та договорі перевезення.

В силу ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, змішування сторонами договірних умов з транспортного експедирування та перевезення не є порушенням чинного законодавства.

З врахуванням наведеного, судом не приймається посилання відповідача на те, що позивачем не вірно визначено правову природу договору при зверненні до суду з позовом.

Факт надання позивачем послуг підтверджується актами надання послуг: №182-1 від 30.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №183-1 від 17.09.2019р. на суму 7000,00 грн., №185-1 від 18.09.2019р. на суму 7000,00 грн., №187-1 від 02.10.2019р. на суму 4000,00 грн., №188-1 від 04.10.2019р. на суму 8000,00 грн., №189-1 від 11.10.2019р. на суму 16000,00 грн., №190-1 від 16.10.2019р. на суму 36000,00 грн., №191-1 від 17.10.2019р. на суму 34000,00 грн., №192-1 від 31.10.2019р. на суму 4500,00 грн., №193-1 від 01.11.2019р. на суму 32000,00 грн., №194-1 від 04.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №196-1 від 05.11.2019р. на суму 32000,00 грн., №199-1 від 06.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №200-1 від 07.11.2019р. на суму 23000,00 грн., №201-1 від 08.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №202-1 від 09.11.2019р. на суму 23000,00 грн., №204-1 від 11.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №205-1 від 12.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №206-1 від 13.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №209-1 від 18.11.2019р. на суму 4500,00 грн., №214-1 від 21.11.2019р. на суму 23500,00 грн., №216-1 від 25.11.2019р. на суму 26000,00 грн., №218-1 від 28.11.2019р. на суму 9000,00 грн., №220-1 від 29.11.2019р. на суму 7000,00 грн., №233-1 від 16.12.2019р. на суму 6500,00 грн., № 232-1 від 13.12.2019р. на суму 20000,00 грн., №230 від 12.12.2019р. на суму 20000,00 грн., №226 від 06.12.2019р. на суму 14000,00 грн., № 225 від 05.12.2019р. на суму 11200,00 грн., №2 від 24.01.20250р. на суму 10000,00 грн., №3 від 14.02.2020р. на суму 25000,00 грн., №4 від 14.02.20250р. на суму 7500,00 грн., №11 від 03.2020р. на суму 85000,00 грн., №12 від т31.03.2020р. на суму 6000,00 грн., 172-1 від 16.08.2019р. на суму 217000,00 грн., №173-1 від 19.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №174-1 від 20.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №175-1 від 21.08.2019р. на суму 21000,00 грн., №176-1 від 21.08.2019р. на суму 4000,00 грн., №177-1 від 22.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №177-2 від 22.08.2019р. на суму 18000,00 грн., №178-1 від 23.08.2019р. на суму 14000,00 грн., №178-2 і 23.08.2019р на суму 9000,00 грн., №179-1 від 27.08.2019р. на суму 7000,00 грн., №179-2 від 27.08.2019р. на суму 9000,00 грн., №179-3 від 12000,00 грн., №180-1 від 14000,00 грн., №180-2 від 28.08.2022р. на суму 9000,00 грн., №181-1 від 29.08.2019р. на суму 7000,00 грн., №181-2 від 29.08.2019р. на суму 2000,00 грн., №163-1 від 31.07.2019р. на суму 14000,00 грн., №156-1 від 16.07.2019р. на суму 24000,00 грн., №157-1 від 23.07.2019р. на суму 4000,00 грн., №160-1 від 26.07.2019р. на суму 14000,00 грн., №162-1 від 29.07.2019р. на суму 7000,00 грн., №90 від 02.05.2019р. на суму 1500,00 грн., №91 від 03.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №92 від 06.05.2019р. на суму 10000,00 грн., №93 від 10.05.2019р. на суму 12000,00 грн., №94 від 13.05.2019р. на суму 3000,00 грн., №95 від 17.05.2019р. на суму 3000,00 грн., №96 від 30.05.2019р. на суму 1500,00 грн., №97-2 від 21.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №97-3 від 22.05.2019р. на суму 8400,00 грн., №91 від 29.05.2019р. на суму 4000,00 грн., №101 від 30.05.2019р. на суму 8000,00 грн., №102 від 31.05.2019р. на суму 4000,00 грн., на загальну суму 1099600,00 грн.

Судом зазначається, що за приписами абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Нормою ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Вестіст Агротрейд» (Виконавець) (перейменовано на ТОВ «Гіс Транс») та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобо ЛТД" (Замовник) укладено договір про надання послуги транспортного перевезення, експедиційних послуг №02012019 від 02.01.2019р.

Умовами договору сторони передбачили, що замовник зобов`язаний оплачувати послуги Виконавця в розмірі, згідно погоджених сторонами тарифних ставок обумовлених у заявці на підставі рахунку протягом 5-ти банківських днів. (п. 3.1.8 договору).

Відповідно до п. 3.2.9. договору Виконавець зобов`язаний, після закінчення перевезення пред`явити Замовнику екземпляр товарно-транспортної накладної з відмітками про здачу вантажу в місцях розвантаження, рахунок на оплату, акт виконаних робіт.

Згідно п. 4.1 договору за надані транспортно-експедиційні послуги Замовник оплачує Виконавцю плату за ставками, узгодженими сторонами в наданій Замовником заявці.

Розрахунок за транспортні перевезення експедиційні послуги за цим договором проводиться Замовником на підставі рахунків Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту його оформлення пред`явлені та підписані за допомогою факсимільного зв`язку поштового зв`язку. (п. 4.2 договору.).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунки між Виконавцем та Замовником здійснюються, після фактичного перевезення і передачі вантажу Виконавцем уповноваженій Замовником особі.

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця або шляхом видачі готівки з каси Замовника уповноваженому представнику Виконавця, якщо таке не суперечить чинному законодавству України.

Як встановлено судом, послуги позивачем відповідачу надавались, вказане підтверджується актами виконаних робіт, підписаними замовником та виконавцем.

При цьому в порушення умов договору (п.п. 3.1.8, 3.2.9, 4.1 договору) позивачем не виставлялися рахунки на оплату наданих послуг, що в свою чергу виключає обов`язок відповідача здійснювати таку оплату.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги положення п. 4.2 договору (розрахуватися з позивачем за надані послуги на підставі рахунку виставленого позивачем протягом 5-ти банківських днів з моменту його оформлення пред`явлені та підписані за допомогою факсимільного зв`язку поштового зв`язку), укладеного сторонами договору, а також зважаючи на відсутність доказів про наявність виставленого позивачем рахунку на оплату відповідачу за надані послуги по перевезенню вантажу, суд дійшов висновку про те, що позивачем не виконано умови договору, у зв`язку з чим у відповідача строк оплати за надані послуги не настав.

Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну зі сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої ТОВ «Гіс Транс» позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1099600,00 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 84633,33 грн. 3% річних та 357108,32 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд вказує, що вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідною від вимоги про стягнення основного боргу (в даному випадку заборгованість за перевезення вантажу в розмірі 1099600,00 грн.), а оскільки у задоволенні основної вимоги про стягнення заборгованості судом відмовлено, то похідна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню також не підлягає.

Розглядаючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, судом враховується те, що у зв`язку з відмовою по суті позову, заява про застосування строку позовної давності судом не розглядається.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю „ГІС Транс" м. Івано - Франківськ до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО ЛТД" с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 1541341,65 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2023р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка,5А, офіс 22) (реком. з повід.)

3 - представнику позивача (адвокату В.В. Яковишину) - ІНФОРМАЦІЯ_2

4 - відповідачу (31345, с. Богданівці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., вул. Масівецьке шосе,4)

5 - представнику відповідача (адвокату Шевчишину М.Є.) - ІНФОРМАЦІЯ_1