Рішення

від 01.02.2023 по справі 305/241/21

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/241/21

Провадження по справі 2/305/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2023 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.

прокурора Білик А.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство" про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області за №225 від 19.05.2008 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту»; визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЯЕ № 447023 від 12.08.2009 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, вартістю 545828,00 грн, площею 0,1 га, що належить на праві власності гр. ОСОБА_2 . Крім того, просить стягнути з відповідачів витрати на сплату судового збору по 4540,00 гривень.

Позов обґрунтований тим, що Закарпатською обласноюпрокуратурою вході опрацюванняна наявністьпідстав дляпредставництва інтересівдержави матеріалівкримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань№42020071160000025від 11.02.2020за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,встановлено фактпорушення інтересівдержави щодонезаконного вибуттяз державноївласності земельлісового фонду.Право постійногокористування землеюДП «ЯсінянськеЛГ» посвідченодержавним актомна правопостійного користуванняземлею серіїІ-ЗК№000378,виданим 18.12.1996на підставірозпорядження головиРахівської районноїдержавної адміністраціївід 18.12.1996за №360.Встановлено,що розпорядженнямголови Рахівськоїрайонної державноїадміністрації Закарпатськоїобласті від27.10.2006надано дозвілгромадянину ОСОБА_2 на збірматеріалів погодженнявиділення земельноїділянки длядачного будівництвана земляхзапасу районноїради замежами населенихпунктів,полонина Драгобрат.Розпорядженням головиРахівської районноїдержавної адміністраціїЗакарпатської областівід 17.10.2007за №619громадянину ОСОБА_2 затверджено матеріалипогодження,акти виборута наданодозвіл нарозробку проектівземлеустрою щодовідведення земельноїділянки площею0,10га.,на земляхЯсінянської селищноїради,полонина Драгобрат,у власністьза межаминаселеного пункту,цільове використання-для рекреаційногопризначення (дачнебудівництво).ДП «Центрдержавного земельногокадастру» Закарпатськарегіональна філіярозробила проектіз землеустроющодо відведенняземельної ділянкиза кадастровимномером 2123656200:08:001:0233для будівництвадачного будинкугр. ОСОБА_2 ,площею 0,10га,яка розташованана територіїЯсінянської селищноїради Рахівськогорайону,полонина «Драгобрат».Розпорядженням головиРахівської районноїдержавної адміністраціїЗакарпатської області№225від 19.05.2008гр. ОСОБА_2 затверджено проектвідведення вказаноїземельної ділянкита наданоїї увласність длябудівництва дачногобудинку.Земельна ділянказа кадастровимномером 2123656200:08:001:0233належить направі власностігр. ОСОБА_2 ,про щосвідчить державнийакт направо власностіна земельнуділянку серіяЯЕ №447023,виданий напідставі розпорядженняРахівської райдержадміністрації.Державний актзареєстровано вКнизі записівреєстрації державнихактів направо власностіна землюта направо постійногокористування землею,договорів орендиземлі за№ 010924600204.Водночас згідноз висновкомексперта №15/87від 31.07.2020,складеного вмежах кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань№42020071160000025від 11.02.2020,встановлено,що земельнаділянка закадастровим номером2123656200:08:001:0233,яка розташованана територіїЯсінянської селищноїради,Рахівського районуЗакарпатської областіта належить ОСОБА_2 ,повністю накладаєтьсяна земельнуділянку земельлісового фондуДП «ЯсінянськеЛГ».Площа накладенняземельної ділянкиза кадастровимномером 2123656200:08:001:0233на землілісового фондуДП «ЯсінянськеЛГ» -0,1га.За правиламич.3ст.83,ч.4ст.84ЗК Українидо земельдержавної такомунальної власності,які неможуть передаватисяв приватнувласність,віднесено землілісогосподарського призначення,крім випадків,визначених цимКодексом.Відповідно доч.ч.1,2ст.149ЗК України(вредакції начас виникненняспірних правовідносин)земельні ділянки,надані упостійне користуванняіз земельдержавної такомунальної власності,можуть вилучатисядля суспільнихта іншихпотреб зарішенням органівдержавної владита органівмісцевого самоврядування.Вилучення земельнихділянок провадитьсяза згодоюземлекористувачів напідставі рішеньКабінету МіністрівУкраїни,Ради міністрівАвтономної РеспублікиКрим,місцевих державнихадміністрацій,сільських,селищних,міських радвідповідно доїх повноважень.Водночас переданняу власність,надання упостійне користуваннядля нелісогосподарськихпотреб земельнихлісових ділянокплощею до1гектара,що перебуваютьу державнійвласності,на відповіднійтериторії,а такожу межахміст республіканського(АвтономноїРеспубліки Крим)та обласногозначення таприпинення правакористування ними,згідно зприписами п.5ч.1ст.31ЛК України(вредакції начас виникненняспірних правовідносин)належало докомпетенції Радиміністрів АвтономноїРеспубліки Крим,обласних,Київської таСевастопольської міськихдержавних адміністрацій. Однак,Рахівська районнадержавна адміністраціяЗакарпатської областіза межамисвоєї компетенціїта безпогодження ізземлекористувачем затвердиламатеріали погодження,акти виборута надаладозвіл нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення спірноїземельної ділянки,а вподальшому затвердилапроект їївідведення танадала їїу приватнувласність відповідачу2.При цьомурішення проїї вилученняз постійногокористування ДП«Ясінянське лісомисливськегосподарство»,всупереч вимогамст.ст149,151ЗК України,не приймалосьвзагалі.Зміна цільовогопризначення земельнихділянок лісогосподарськогопризначення державноївласності можливалише уповноважениморганом державноївлади,який маєправо розпоряджатисятакими землями,за наявностівищевказаних висновківта погоджень.Водночас Рахівськоюрайонною державноюадміністрацією Закарпатськоїобласті підчас вирішенняпитань прозатвердження матеріалівпогодження,актів виборута наданнядозвіл нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки,а вподальшому затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкита наданняїї уприватну власністьвідповідачу 2,спірну земельнуділянку безпідставнота завідсутності наце відповіднихповноважень віднесенодо земельсільськогосподарського призначення,а питанняпро змінуїї цільовогопризначення ізземель лісогосподарськогопризначення невирішувалось взагалі.При цьомувисновки органувиконавчої владиз питаньлісового господарствата охоронинавколишнього природногосередовища зцього питанняне надавались.Таким чином,розпорядження головиРахівської районноїдержавної адміністраціїЗакарпатської областіпро затвердженняматеріалів погодження,актів виборута наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення спірноїземельної ділянки,а такожзатвердження проектуїї відведеннята наданняїї уприватну власністьвідповідачу 2підлягають визнаннюнезаконними таскасуванню всудовому порядку.В даномувипадку,землі лісогосподарськогопризначення,які перебувалиу постійномукористуванні ДП«Ясінянське лісомисливськегосподарство»,протиправно вилученоз державноївласності тапередано уприватну власністьвідповідачу неуповноважениморганом державноївлади.Отже,у разіскасування судомвищевказаних розпоряджень,підлягають такожвизнанню недійснимивидані наїх підставідержавні актина правовласності наземельну ділянку.Установлено,що земельнаділянка,яка єпредметом позовуу справі,є земельноюділянкою лісовогофонду таналежить доземель лісогосподарськогопризначення.Фактично відбуласьнезаконна їїбезоплатна передачау приватнувласність,без вилученнята зміницільового призначення.За вказанихобставин «суспільним»,«публічним» інтересомзвернення обласноїпрокуратури досуду єзадоволення суспільноїпотреби увідновленні законностіпри вирішеннісуспільно важливогота соціальнозначущого питання-незаконної зміницільового призначенняземель лісовогофонду табезоплатної їхпередачі увласність громадяниназ державноївласності,а такожзахист суспільнихінтересів загалом,права власностіна землюУкраїнського народу,лісів національного багатстваУкраїни талісів якджерела задоволенняпотреб суспільствав лісовихресурсах. Підставою для звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями лісового фонду та не здійснення належного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, а також нездійснення повноважень щодо реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель. Закарпатською обласною прокуратурою попередньо повідомлено уповноважений орган про виявлені порушення, однак останнім не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави. Така бездіяльність уповноваженого органу державної влади оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову. Така позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Таким чином, прокуратура Закарпатської області звертається до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як органу державної влади, уповноваженого на даний час державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

02 червня 2021 року від представника позивача - Строган Марії Миколаївни, яка діє від імені Кабінету Міністрів України, до суду надійшли письмові пояснення, в яких остання просила: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області за №225 від 19.05.2008 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту»; визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЯЕ № 447023 від 12.08.2009 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, вартістю 545828,00 грн, площею 0,1 га, що належить на праві власності гр. ОСОБА_2 . Пояснюючи свої вимоги тим, що за нормами ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі КМУ, Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. Право постійного користування землею ДП «Ясінянське ЛГ» посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378, виданим 18.12.1996 року на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації від 18.12.1996 року за № 360. Як вбачається з висновку експерта №15/87від 31.07.2020,складеного вмежах кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42020071160000025від 11.02.2020,встановлено,що земельнаділянка закадастровим номером2123656200:08:001:0233,яка розташованана територіїЯсінянської селищноїради,Рахівського районуЗакарпатської областіта належить ОСОБА_2 ,повністю накладаєтьсяна земельнуділянку земельлісового фондуДП «ЯсінянськогоЛГ».Площа накладенняземельної ділянкиза кадастровимномером 2123656200:08:001:0233на землілісового фондуДП «ЯсінянськогоЛГ» -0,1га. До земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення (ч. 3 ст. 83, ч. 4 ст. 84 ЗК України). Однак, Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області за межами своєї компетенції та без погодження із землекористувачем затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надала її у приватну власність відповідачу 2. При цьому рішення про її вилучення з постійного користування ДП «Ясінянське ЛГ», всупереч вимогам ст.ст. 149, 151 ЗК України, не приймалось взагалі. Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності можлива лише уповноваженим органом державної влади, який має право розпорядження такими землями. Таким чином, Рахівською районною державною адміністрацією Закарпатської області під час вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання її у приватну власність відповідачу 2, спірну земельну ділянку безпідставно та за відсутності на це відповідних повноважень в повному обсязі віднесено до земель сільськогосподарського призначення, а питання про зміну цільового призначення її частини із земель лісогосподарського призначення не вирішувалось взагалі. При цьому висновки органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища з цього питання не надавались. В даному випадку землі лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ», протиправно вилучено з державної власності та передано у приватну власність відповідачу неуповноваженим органом державної влади.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження і справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2022 року, залучено до участі в справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство».

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги поданого позову, з підстав, наведених у мотивувальній частині позову, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача - Строган М.М., яка діє від імені КМУ, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача Рахівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, голова Рахівської РДА 21.03.2022 надіслав суду лист, в якому зазначив, що позовні вимоги у даній справі Рахівська РДА не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, при цьому без жодних пояснень, з яких підстав райдержадміністрація не визнає позовні вимоги. Відзиву на позов від Рахівської РДА також не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав суду заяви, в яких зазначив, що він хворіє і стан здоров`я його є важким, тому не в змозі брати участь в судових засіданнях, просить справу розглянути без його участі та прийняти законне рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», до суду не з`явився причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Статтею 43 ЦПК України серед іншого визначено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, за цими правилами суд надає оцінку доказам, які є в матеріалах справи та на які сторони посилаються, як на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не може вважати встановленими факти, які не підтверджені наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених обставин є обов`язковим, оскільки такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 43,57 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 229 ЦПК України, визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Згідно з доказами позовної заяви, а саме: письмового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, яким надано дозвіл на розголошення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020071160000025 від 11.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, наданий прокурором відділу обласної прокуратури І. Клименко від 07.12.2020 року.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 447023 виданого на ім`я ОСОБА_2 від 12.08.2009 року, за розташуванням: полонина Драгобрат, смт Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області, за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, вказаний державний акт виданий на підставі розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 19.05.2008 року, № 225, розмір земельної ділянки 0,1га.

Згідно з державним актом на право постійного користування серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 року, вказаний державний акт виданий Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів, Рахівського району Закарпатської області, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 року № 360.

Відповідно до висновку експерта № 15/87 від 31.07.2020 року, встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, яка розташована на території Ясінянської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області та належить ОСОБА_2 , повністю накладається на земельну ділянку земель лісового фонду ДП «Ясінянського ЛГ», площа накладання земельної ділянки за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233 на землі лісового фонду ДП «Ясінянське ЛГ» - 0,1 га.

Відповідно до висновку про ринкову вартість земельної ділянки від 18.12.2020 року, ринкова вартість земельної ділянки розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина «Драгобрат», за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, становить 545828 (п`ятсот сорок п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім),00 гривень.

Згідно з розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 19.05.2008 року № 22 було затверджено проект землеустрою та передано у власність, громадянину ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,10 га для рекреаційного призначення (дачне будівництво), на землях Ясінянської селищної ради, за межами населеного пункту, полонина «Драгобрат»: запропоновано громадянину ОСОБА_2 приступити до використання земельної ділянки після одержання документів, що засвідчують право власності та їх державної реєстрації».

Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 17.10.2007 року № 619 було затверджено матеріали погодження, акти вибору та надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населеного пункту, громадянам згідно додатку. У додатку до розпорядження від 17.10.2007 року № 619 «Список громадян, яким затверджуються матеріали погодження, акти вибору та надається дозвіл на розробку проектів щодо відведення земельних ділянок у власність, за межами населених пунктів», вказаний громадянин ОСОБА_2 , адреса ділянки: землі Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат, площа земельної ділянки 0,10 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України (далі ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 5 ЛК України передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Також за ст. 55 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

При цьому, як зазначено у ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЛК України, право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За правилами ч. 3 ст. 83, ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Частиною 1 ст. 22 ЛК України встановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами. В силу вимог ч. 1 ст. 24 ЛК України права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЛК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель то тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно зі ст. 21 ЗК Кодексу, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У силу вимог ст. 378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, органи прокуратури України здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з нормами та ст.ст. 6, 13 Конституції України, ст. 149 ЗК України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, на даний час виступає Кабінет Міністрів України, який на даний час позбавлений можливості раціонально розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

Суд акцентує увагу, що згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши та дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпоряджень голови Рахівської районної адміністрації Закарпатської області, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат.

У даному позові прокуратура Закарпатської області є платником судового збору в сумі 4540 грн, згідно з платіжним дорученням №57 від 26.01.2021.

Враховуючи, що саме дії Рахівської районної державної адміністрації в даному спорі, зокрема прийняття останньою незаконного розпорядження про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського призначення та передачу ОСОБА_2 земельної ділянки, яка являється предметом даного позову, призвело до необхідності звернення прокурором до суду за захистом державних інтересів для вирішення даного спору, адже при з`ясуванні всіх обставин вона повинна була відмовити у передачі спірної земельної ділянки, тому суд вважає, що справедливим та підставним буде стягнути судові витрати саме з Рахівської районної державної адміністрації в користь прокуратури Закарпатської області - судовий збір в сумі 4540 грн, що був сплачений при подачі даного позову до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпоряджень голови Рахівської районної адміністрації Закарпатської області, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство» - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області за №225 від 19.05.2008 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту».

Визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЯЕ № 447023 від 12.08.2009 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, вартістю 545 828,00 грн., площею 0,1 га, що належить на праві власності гр. ОСОБА_2 .

Стягнути з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ЄРДПОУ 22106207, на користь Закарпатської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA 22820172034313000100001475, ДКС України м. Київ, ЄРДПОУ 02909967, сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі п ропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук