Ухвала

від 25.01.2023 по справі 752/17704/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

номер справи 752/17704/20

провадження номер 2/752/769/23

25.01.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря судового засідання Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн» про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн» про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2022 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 12.12.2022 року та 25.01.2023 року позивач за зустрічним позовом не з`явився. Суду подав заяву про відкладення розгляду справи, однак, доказів на підтвердження поважності неявки в судове засідання до зазначеної заяви долучено не було.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився. Суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про можливість залишення зустрічного позову без розгляду без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зустрічний позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 12.12.2022 року та 25.01.2023 р., - позивач за зустрічним позовом не з`явився. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Докази на підтвердження поважності неявки в судові засідання суду надані не були. Заяви про можливість розгляду справи без його участі до суду не надходили.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач за зустрічним позовом не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити зустрічний позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн» про стягнення безпідставно отриманих коштів, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко