ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10330/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
29 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 18.11.2022 №7670939/37287274 про неврахування таблиці даних платника податку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фактично товариство здійснює виключно виробництво та продаж мікродобрив та регуляторів росту рослин і не займається більше нічим. Проте, на сьогоднішній день контролюючий орган не бажає включати УКТ ЗЕД 3105 та УКТ ЗЕД 3808 93 90 00 як товари, що на постійній основі постачаються з боку ТОВ "Долина-центр" та не приймає відповідні пояснення та таблицю даних платника податку на додану вартість. Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта застосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих зрозумілих мотивів його прийняття. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених висновків, а також не наведено обґрунтувань щодо твердження про ризикові операції платника податку та не зазначено, які конкретно операції ТОВ "Долина-центр" є ризиковими. Таким чином, оскаржуване рішення від 18.11.2022 №7670939/37287274 про неврахування таблиці даних платника податку не відповідає критерію "обґрунтованості".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10330/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник ДПС України просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 65-69/. Свою позицію мотивував посиланнями на те, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС ДПС) ТОВ "Долина-центр" основним видом діяльності є виробництво добрив і азотних сполук. Комісією центрального рівня проведено ґрунтовний аналіз діяльності платника, поданої ним податкової та іншої звітності, наданих пояснень та встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Долина-центр" протягом 2021-2022 років здійснювало операції з придбання свинини тушкованої, м`яса курей, транспортно-експедиторських послуг, послуг з відповідального зберігання товару та реалізації мікродобрив, регулятору росту рослин із суб`єктами господарювання, стосовно яких контролюючим органом прийнято рішення щодо відповідності критеріям ризиковості, зокрема, ТОВ "ПРОДОПТОМ" (код ЄДРПОУ 44159762), ТОВ "АТП "АЛЕКТРАНС" (ЄДРПОУ 38987917), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ПП "СВ-АГРО 2021" (ЄДРПОУ 44331028). Зважаючи на викладене, комісією центрального рівня колегіально, із врахуванням вимог чинного законодавства, прийнято рішення від 18.11.2022 № 7670939/37287274 щодо неврахування таблиці даних платника податку.
Ухвалою суду від 22.12.2022 відмовлено у задоволенні заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
23.12.2022 до суду від представника Головного управління ДПС у Полтавській області надійшло клопотання про виключення неналежного відповідача у справі №440/10330/22, а саме, виключення з числа відповідачів Головного управління ДПС у Полтавській області, оскільки оскаржуване рішення від 18.11.2022 №7670939/37287274 прийняте головою Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН ОСОБА_1 . Водночас, станом на момент прийняття спірного рішення головою Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН була ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 16.01.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000), змінивши його процесуальний статус з відповідача на третю особу.
23.01.2023 до суду від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли письмові пояснення у справі, за змістом яких в пункті 23 Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги" "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з пунктом 26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Таблиця даних від 17.11.2022 №9245139508 подана ТОВ "Долина-центр", яка автоматично врахована Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скасована Комісією ДПС України /а.с. 82-84/.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ "Долина-центр" (ідентифікаційний код 37287274) пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи з 15.09.2010, номер запису в ЄДР 1 382 102 0000 017742, та основним видом діяльності товариства є: 20.15 "Виробництво добрив і азотних сполук", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 12-13/.
ТОВ "Долина-центр" разом з поясненнями подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість із зазначенням коду УКТ ЗЕД 3105 та коду УКТ ЗЕД 3808 93 90 00 як товари, що на постійній основі постачаються ТОВ "Долина-центр" /а.с. 16-17/.
В поясненнях до таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "Долина-центр" зазначило про здійснення ним виробництва готової продукції та торгівлю продукцією за основними напрямами: - мікродобрива УКТ ЗЕД 3105; - регулятори росту рослин УКТ ЗЕД 3808 93 90 00; - ад`юванти коди УКТ ЗЕД 2922 41 00 00, 3402 19 00 00, 2918 14 00 00, 3505 10 10 00, 3402 19 00 00, 2917 19 80 00, 3505 10 10 00; - NPK коди УКТ ЗЕД 3105 /а.с. 18-20/.
17.11.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області за результатами розгляду таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "Долина-центр" прийнято рішення №7653475/37287274 про врахування вказаної таблиці даних платника податку на додану вартість в автоматичному режимі /а.с. 86/.
У подальшому, 18.11.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення №7670939/37287274 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій /а.с. 14/.
Не погодившись з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /далі Порядок № 1165/, який набрав чинності з 01.02.2020 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Пунктом 2 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 12-16 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
Згідно з пунктом 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P
Згідно з пунктом 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:
стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).
Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зі змісту рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 18.11.2022 №7670939/37287274 слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "Долина-центр" стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Тобто, не зважаючи на приписи пункту 19 Порядку №1165 оскаржуване рішення не містить посилань ані на прийняття відносно платника податку рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, ані на надходження до контролюючого органу податкової інформації щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
Суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено яка саме інформація в таблиці даних платника податку на додану вартість, яка врахована, є недостовірною інформацією та свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а також не вказано на підставі якої податкової інформації зроблено такий висновок.
Ухвалою суду від 16.01.2023 витребувано від ДПС України належним чином завірені копії:
1) податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, яка зазначена як підстава у оскаржуваному рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274 (витяги з баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику тощо);
2) протоколу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 18.11.2022, що стосується предмету спору у цій справі.
Витребувані документи зобов`язано надати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали в кабінеті користувача в системі "Електронний суд".
Вказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету користувача ЄСІТС - ДПС України 16.01.2023 о 17:25, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 81), тобто вважається врученою на наступний робочий день - 17.01.2023.
У визначений судом строк вимоги ухвали суду ДПС України не виконані, витребувані докази не надані.
У відзиві на позовну заяву ДПС України посилається на те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Долина-центр" протягом 2021-2022 років здійснювало операції з придбання свинини тушкованої, м`яса курей, транспортно-експедиторських послуг, послуг з відповідального зберігання товару та реалізації мікродобрив, регулятору росту рослин із суб`єктами господарювання, стосовно яких контролюючим органом прийнято рішення щодо відповідності критеріям ризиковості, зокрема, ТОВ "ПРОДОПТОМ" (код ЄДРПОУ 44159762), ТОВ "АТП "АЛЕКТРАНС" (ЄДРПОУ 38987917), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ПП "СВ-АГРО 2021" (ЄДРПОУ 44331028).
Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не надано жодних документальних доказів, які б підтверджували вказані у відзиві обставини, а оскаржуване рішення від 18.11.2022 №7670939/37287274, в свою чергу, взагалі не містить будь-яких посилань на такі зазначені у відзиві обставини.
Суд зауважує, що Порядок №1165 не визначає такої правової підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних, як наявність відносно контрагента суб`єкта господарювання рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника.
Відтак, саме по собі включення ТОВ "ПРОДОПТОМ" (код ЄДРПОУ 44159762), ТОВ "АТП "АЛЕКТРАНС" (ЄДРПОУ 38987917), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ТОВ "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38050723), ПП "СВ-АГРО 2021" (ЄДРПОУ 44331028), з яким позивач проводив господарські операції, до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, не може автоматично нести негативні наслідки для позивача та бути безумовною підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Поряд з цим, за визначенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано загальну причину неврахування таблиці даних платника податку та не конкретизовано, яка податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, є у контролюючого органу. Тобто оспорюване рішення не містить посилання на відомості і дані, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
При цьому, на переконання суду, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 (№К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №160/93/19 (№К/9901/25783/19).
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18).
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
На підставі викладеного, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом та не наданням належних та допустимих доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій та/або про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274 прийнято відповідачем необґрунтовано.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274.
Отже, адміністративний позов ТОВ "Долина-центр" підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із сплати судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн /а.с. 45/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати у розмірі 2481,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 25000 грн, суд враховує наступне.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Проаналізувавши наведені норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17, від 30.07.2021 у справі № 560/5990/20.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 820/4211/18.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви не додано жодного документального доказу, в тому числі й самого договору про надання правової допомоги.
Зважаючи на те, що за вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; як і розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, суд за відсутності договору про надання правової допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, позбавлений можливості встановити розмір витрат позивача на правничу допомогу, відповідність опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, передбаченим договором умовам.
Враховуючи викладене, понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн не підтверджено належними і достатніми доказами, відтак підстави стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" (вул. Європейська, 146-а, офіс 406, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 37287274) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2022 №7670939/37287274.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-центр" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108748338 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.В. Гіглава
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні