П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/3927/22Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНТОРС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2022р. ТОВ «СОНТОРС» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, ДПС України, ГУ ДПС у Волинській області», в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7194255/42929416 від 11.08.2022р.;
- зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №39 від 22.03.2022р. на cyмy 1 351 500,13грн., у тому числі ПДВ 225 250,02грн. в день її подання.В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, товариством сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкову накладну. Однак, за результатами обробки, реєстрацію податкової накладної зупинено, платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання вимог квитанції, позивачем надано пояснення щодо зупиненої накладної, проте податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято протиправно та незаконно, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №7194255/42929416 від 11.08.2022р. про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.03.2022р. №39.
Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СОНТОРС» від 22.03.2022р. №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь ТОВ «СОНТОРС» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 481грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розгляд даної справи було призначено на 25.01.2023р. об 10:30год. в режимі відеоконференції.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, у зв`язку із відсутністю електроенергії в приміщенні суду та внаслідок оголошення повітряної тривоги по всій території України, судовою колегією вирішено запропонувати сторонам продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження або відкласти розгляд справи на іншу дату.
Вказана інформація була доведена сторонам по справі в телефонному режимі секретарем судового засідання.
Так, сторонами по справі зазначено, що враховуючи вказані обставини, вони не заперечують щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «СОНТОРС» було надано усі необхідні для реєстрації накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 12.06.2020р. між ТОВ «СОНТОРС» та ТОВ «СНЯТИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язувався поставити макуху соєву та/або олію соєву та/або макуху соняшникову. На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано видаткову накладну за №261 від 22.03.2022р. та товарно-транспортну накладну за №Р261 від 22.03.2022р., якісне посвідчення на вироблену продукцію від 21.03.2022р.. Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується рахунками та платіжними дорученнями.
Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Гранкор Інвест» на підставі договору надання послуг з вантажоперевезення за №05-П19 від 3.09.2019р..
На підставі виконання умов договору, 22.03.2022р ТОВ «СОНТОРС» складено податкову накладну за №39 датою поставки товару та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
Однак, через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направлено позивачу повідомлення (квитанція №1 від 14.07.2022р.) про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації. Підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1507 відсутні в таблиці даних платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На виконання вимог зазначеного повідомлення, товариство направило до податкового органу пояснення та первинні документи, зокрема, договори, рахунки на оплату, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, реєстр документів «Звіт виробництва за зміну» тощо.
Проте, 11.08.2022р. податковим органом прийнято рішення за №7194255/42929416, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.03.2022р. за №39 в ЄРПН. Підставою для відмови вказано ненадання платником податку первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи); у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
При цьому, податковий орган додатково зазначив про відсутність підтверджуючих документів на виробництво, звітів про виробництво.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що ним надано усі відповідні та необхідні документи для реєстрації спірної накладної, у зв`язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.
Постановою КМУ за №1165 від 11.12.2019р. затверджено Порядок
зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
У відповідності до приписів Порядку №1165, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Положення п.44 Порядку №1165 передбачають, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається із оскаржуваних рішень, Комісією ГУ ДПС було зазначено які документи не було надано позивачем разом із повідомленнями, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Приписами п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Тобто, показники, визначені п.44.1 ст.44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України.
Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.
Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Надаючи оцінку наданим до матеріалів справи доказам та письмовим поясненням сторін, судова колегія виходить з наступного.
Під час апеляційного розгляду даної справи, судовою колегією було досліджено матеріали справи, надані документи, пояснення та було встановлено, що у податкового органу під час перевірки спірної податкової накладної поданої ТОВ «СОНТОРС» виникли сумніви у реальності господарських операцій, а тому і були витребувані документи, які могли підтвердити або спростувати наведену господарську операцію. При цьому, як вбачається із наданих пояснень та документів податковий орган звернув увагу на те, що факт виявлення ризиковості ТОВ «СОНТОРС», вже був відомий позивачу при направленні спірної податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН, оскільки згідно даних інформаційної системи контролюючого органу, 8.07.2022р. позивачем було подано таблицю даних платника податку, де з урахуванням специфіки господарської діяльності ТОВ «СОНТОРС» було зазначено відповідний код УКТЗЕД 1507, що відповідає коду товариства КВЕД 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів». Проте, 22.07.2022р. податковим органом прийнято рішення за №7100375/42929416 про неврахування вказаної таблиці даних платника податку, оскільки було виявлено невідповідність визначених платником податків в Таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Вказане рішення податкового органу є чинним та не оскарженим.
Крім того, на виконання квитанції за №1 від 14.07.2022р., позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. При цьому, позивачем не надано жодного відповідного документа, який би підтверджував виробництво реалізованої продукції та звіти про виробництво саме реалізованого у даних господарських операції між позивачем та ТОВ «СНЯТИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА».
Під час розгляду даної справи в апеляційному суді було досліджено матеріали справи та надані докази. Так, було встановлено, що у лютому-березні 2022р. позивач закупив у ТОВ «БЕРЕКОЛ», ФГ «ДІАМАНТ ПЛЮС» та ТОВ «КЛН АГРО» зерно сої.
Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, що отримана соя була перероблена в макуху соєву та олію соєву в березні 2022р., та вказане підтверджується карткою складського обліку №00-00000008-1Н, накладними про передачу готової продукції та реєстром документів «Звіт виробництва за зміну».
Проте, судова колегія вважає, що вказані документи не підтверджують факт виробництва саме з придбаного зерна сої в готову продукцію, яка в подальшому була реалізована ТОВ «СНЯТИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА», оскільки взагалі не можливо встановити де саме та ким було здійснено переробку придбаного зерна сої та яким чином та якими бухгалтерськими документами готова продукція була зареєстрована та проведена по документам позивачем.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що підприємством не було надано відповідних та належних документів, які б свідчили про факт переробки товару, збереження товару (продукції) у належних приміщення до їх остаточної реалізації.
З урахуванням встановлених обставин, судова колегія вважає, що ТОВ «СОНТОРС» до податкового органу не було надано усіх необхідних та належних документів, які б дійсно підтверджували факт виробництва, переміщення товару (продукції) та реально підтвердити виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та спростували б сумнів, який виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарських операцій із наведеним контрагентом.
При цьому, що стосується посилань товариства на те, що контролюючий орган не конкретизував у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та в самому рішення про відмову у реєстрації податкової накладної документів, які необхідно надати платнику податків на підтвердження проведення господарських операцій, то апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган при дослідженні поданих податкових накладних не може знати які саме первинні бухгалтерські документи використовувались платником податку при проведення своїх господарських операцій, а тому зазначає про необхідність надання платником податків - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
З урахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин та фактів, судова колегія дійшла висновку, що Комісія, яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної виходячи із наданих документів, а тому діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства, оскільки позивачем не спростовано фактів, щодо сумніву податкового органу на підтвердження реальності господарських операцій.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022р. скасувати.
Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНТОРС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий:Ю.М. Градовський
Судді:А.І. Бітов
Т.М. Танасогло
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108750617 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні