Постанова

від 01.02.2023 по справі 320/9573/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9573/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Чаку Є.В.

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баусат" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Баусат" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-05-013/0414-0243 від 27.05.2021; визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №25-05-013/0414/65 від 16.07.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі Наказу «Про проведення інспекційного відвідування» № 749-Н від 13.05.2021, направлення на проведення контрольного заходу № 341 від 13.05.2021 державним інспектором 27.05.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

27.05.2021 за результатами позапланового заходу складено Акт № 25-05-013/0414.

В Акті зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено фактичний допуск позивачем працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України.

27.05.2021 Управлінням Держпраці у Чернігівській області складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-05-013/0414-0243 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ «Баусат».

У подальшому, Управлінням Держпраці у Чернігівській області складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №25-05-013/0414/65 від 16.07.2021 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Баусат».

Не погоджуючись із вказаною постановою та приписом, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, у відповідності з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Законом №877-V), статтею 259 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, надалі Порядок №823).

Згідно з преамбулою до Закону № 877-V, ним визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За визначенням статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В свою чергу, згідно частини 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підставами для здійснення позапланових заходів, у розумінні частини першої статті 6 Закону №877-V є, зокрема звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Разом з тим, підпункт 3 пункт 5 Порядку №823 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

В даному випадку, у п.1.1 Наказу «Про проведення інспекційного відвідування» № 749-Н від 13.05.2021 зазначено: «Організувати проведення та забезпечити контроль за проведенням позапланового інспекційного відвідування ТОВ «Баусат», місто Бровари, Київська область (рішення керівника органу контролю, враховуючи інформацію доповідної записки заступника начальника відділу з питань додерження законодавства про працю та аналітичного забезпечення Дмитрія Козлова) щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин за здійсненням господарської діяльності за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, село Веприк.

У направленні на проведення контрольного заходу від 13.05.2021 №341 правовою підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено пп.3 п.5 Постанови №823.

Тобто фактично підставою для проведення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю, що відповідає пп.3 п.5 Постанови №823, а не абз.5 ч.1 статті 6 Закону №877-V, як про це наголошує позивач та суд першої інстанції.

З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції про те, що перевірка відповідачем здійснювалася за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу не ґрунтуються на правильному розумінні закону та обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, прийняте за результатами аналізу інформації службової записки заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Дмитрія Козлов та рішення керівника органу контролю, відповідно до пункту 28 Порядку № 823 є підставою для здійснення інспекційного відвідування, яка передбачена підпунктом 3 пункту 5 зазначеного Порядку.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

За змістом пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого:

під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (підпункт 1);

ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги (підпункт 2);

наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (підпункт 3);

фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (підпункт 6).

Пунктом 13 Порядку № 823 передбачені права об`єкта відвідування під час проведення інспекційного відвідування.

Колегія суддів звертає увагу, що особливістю проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин є фіксування по факту осіб, які перебувають у трудових відносинах без належного оформлення з об`єктом щодо якого вживаються заходи державного контролю, а отже керівник об`єкта відвідування або уповноважена ним особам зобов`язані прибути за місцем здійснення своєї господарської діяльності для реалізації своїх прав, передбачених пунктом 13 Порядку № 823 у разі повідомлення про інспекційне відвідування в телефонному режимі або будь-яким іншим способом інспекторами праці або особами, які перебувають у трудових відносинах та безпосередньою виконують свої обов`язки за місцем здійснення підприємницької діяльності такої особи.

За змістом пунктів 16-21, 23 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

В даному випадку у матеріалах справи відсутні докази вручення чи надіслання позивачу наказу про проведення інспекційного відвідування та направлення на відвідування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 18.05.2021 інспектором було відвідано територію ТОВ «Баусат» за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с.Веприк, та згідно пп.3 п.10 Порядку №823 було отримано письмові пояснення від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу належного оформлення трудових відносин з позивачем.

Так, у матеріалах справи наявні письмові пояснення вказаних осіб від 18.05.2021 у яких вони зазначили, що працюють за адресою с.Веприк в ТОВ «Баусат» електромонтажниками з 11.05.2021.

Водночас згідно наказу ТОВ «Баусат» від 12.05.2021 №5-К ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято на роботу з 13.05.2021.

На переконання відповідача вказані особи були допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчого органу виконавчої влади з питань забезпечення формувань та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що отримані від осіб, які начебто допущені до роботи на об`єкті відвідування, письмові пояснення можуть виступати джерелом інформації для співробітників відповідача. Відповідно, ці пояснення можуть бути використані при складанні акту відвідування.

Проте такі пояснення, як єдиний доказ, не можуть слугувати підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення вимог статті 259 КЗпП України.

Належним доказом порушення особою ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме допуску працівників до роботи без укладання трудового договору, є матеріалами фото або відеофіксації, які підтверджують виконання роботи зафіксованими особами під час інспекційного відвідування.

В даному випадку таких доказів до суду надано не було.

Колегія суддів враховуює наявні у матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 29.09.2021 у яких останні зазначили, що працюють в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Баусат» з 13.05.2021.

Також з матеріалів справи вбачається, що для встановлення дійсних обставин справи, до судом першої інстанції було викликано у якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що 12.05.2021 написав заяву про прийняття на роботу в ТОВ «Баусат» на посаду електромонтажника силових мереж та електроустаткування за сумісництвом та 13.05.2021 приступив до виконання своїх обов`язків. Пояснив, що 18.05.2021 на підприємство прийшли дві людини, які не представились та не надавали жодних документів, попросили його написати пояснення щодо того коли він прибув на роботу. Вказав, що даним особам він повідомив, що виїхав зі свого міста 11.05.2021, написав заяву про прийняття на роботу 12.05.2021 та приступив до роботи на підприємстві 13.05.2021. Зазначив, що одна із вказаних осіб (тобто перевіряючий) попросив його написати пояснення, що він працює з 11.05.2021, тобто з того моменту коли він саме виїхав до підприємства зі свого міста. Повідомив, що у подальшому він на ім`я директора ТОВ «Баусат» написав додаткові пояснення, у яких вказав, що інформація у поясненнях від 18.05.2021 є помилковою та вказав, що працює у ТОВ «Баусат» саме з 13.05.2021. Крім того зазначив, що запропонував даним особам (перевіряючим) дочекатись когось із керівництва, однак вони відмовились.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що виїхав 11.05.2021 зі свого міста з метою влаштуватись на роботу в ТОВ «Баусат». Вказав, що 12.05.2021 написав заяву про прийняття на роботу в ТОВ «Баусат» на посаду на посаду електромонтажника силових мереж та електроустаткування за сумісництвом, до виконання роботи приступив 13.05.2021. Повідомив, що на об`єкт, де він працював, прийшли невідомі особи, які попросили його написати пояснення коли він прибув на роботу. Зазначив, що він надав пояснення у яких вказав помилково дату 11.05.2021, тобто ту дату коли він виїхав зі свого міста з метою працевлаштуватись на роботу в ТОВ «Баусат». Вказав, що у подальшому він написав додаткові пояснення на ім`я директора ТОВ «Баусат», у яких вказав, що інформація у поясненнях від 18.05.2021 є помилковою та зазначив, що працює у ТОВ «Баусат» саме з 13.05.2021. У матеріалах справи наявна також квитанція №2 від 12.05.2021, яка підтверджує факт направлення позивачем до ГУ ДПС у Київській області (м.Бровари) повідомлення про прийняття працівника на роботу, дата початку роботи - 13.05.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи пояснення свідків, а також те, що відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту допуску позивачем 11.05.2022 до роботи вказаних вище осіб без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчого органу виконавчої влади з питань забезпечення формувань та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, колегія суддів дійшла висноску, що в даному випадку притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору є протиправним, оскільки жодних доказів такої протиправної поведінки позивача відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене у сукупності, а саме порушення процедури проведення інспекційного відвідування в частині вручення позивачу наказу про проведення інспекційного відвідування та направлення на відвідування, а також притягнення позивача до відповідальності за дії (допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору) без надання доказів вчинення останніх, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, проте із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини висновками наведеними у цій постанові.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини висновками наведеними у цій постанові.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких