Постанова

від 01.02.2023 по справі 640/17575/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/17575/19

провадження № К/9901/9883/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.

Секретар судового засідання - Романова А.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Решетило С.В.

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року (суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Земляна Г.В., Ключкович В.Ю.)

у справі № 640/17575/19

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фарлонг"

до Національного Банку України

про скасування розпорядження від 27 серпня 2019 року № 1602.

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фарлонг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (за текстом також Нацкомфінпослуг) про визнання протиправним та скасування розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27 серпня 2019 року №1602 "Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фарлонг".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, позов задоволено.

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг з судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року і відмовити у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

5. Відповідач направив до Верховного Суду відповідь на відзив.

6. Від Національного Банку України надійшло клопотання про заміну відповідача у справі з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на Національний Банк України.

7. Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року замінено відповідача у справі з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на Національний Банк України.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23 липня 2019 року Нацкомфінпослуг прийняло розпорядження № 1405 «Про усунення Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» порушень ліцензійних умов» за результатами розгляду акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються, від 19 липня 2019 року №1110/13-3/2, у якому зафіксовані порушення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» вимог ліцензійних умов та законодавства про фінансові послуги.

9. Розпорядженням № 1405 позивача зобов`язано у термін до 13 серпня 2019 року усунути порушення, встановлені пунктами 1, 2 та 3 розділу Акта перевірки, та повідомити про усунення зазначених порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 13 серпня 2019 року.

10. Листом від 07 серпня 2019 №080819/1-К позивачем надано інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо виконання вимог Розпорядження № 1405, відповідно до яких станом на 02 серпня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» порушення, встановлені пунктами 1, 2 та 3 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» Акта, усунуло та виконало вимоги Розпорядження № 1405.

11. Листом Державного бюро розслідувань від 12 серпня 2019 року № 01-13112 до Нацкомфінпослуг надано ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі №757/41819/19-к від 08 серпня 2019 року в кримінальному провадженні №42017000000002504, відповідно до якої, з 08 серпня 2019 року накладено арешт на кошти, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг», відкритих у банківських установах в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

12. 19 серпня 2019 року Інспекційною групою Нацкомфінпослуг здійснено заходи щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг», за результатом якого директору товариства Чорному М. М. вручено вимогу щодо надання інформації та документів.

13. Листом від 20 серпня 2019 року № 20/08/19 позивачем у відповідь на вимогу надано до Нацкомфінпослуг пояснення та копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року у справі № 757/41819/19-к, відповідно до якої з 20 серпня 2019 року задоволено клопотання адвоката Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000002504, зокрема скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року у справі №757/41819/19-к на грошові кошти, які обліковуються на рахунках товариства.

14. Листом від 22 серпня 2019 року №220819/1-К позивачем надано інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів станом на 05 серпня 2019 року, 07 серпня 2019 року, 09 серпня 2019 року та 13 серпня 2019 року. Вказано, що станом на 05 серпня 2019 року та 07 серпня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» виконано вимоги Розпорядження №1405.

15. 23 серпня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про невиконання Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для провадження страхової діяльності.

16. 27 серпня 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг видала розпорядження №1602 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг».

17. Вказаним розпорядженням встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» не виконало вимог розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг від 23 липня 2019 року №1405 «Про усунення порушень Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» у встановлений розпорядженням строк до 13 серпня 2019 року.

18. У зв`язку з наведеним, відповідачем анульовано ліцензії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг», видані розпорядженнями Нацкомфінпослуг від 15 березня 2016 року №565 та від 31 травня 2018 року №810) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг у сфері страхування в частині проведення конкретних видів страхування: добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я); добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу); добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного); добровільного страхування фінансових ризиків.

19. Незгода позивача із вказаним розпорядженням від 27 серпня 2019 року зумовила його звернення до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач виконав вимоги розпорядження № 1405, що у свою чергу, виключає можливість застосування до нього санкцій у вигляді анулювання ліцензій на підставі саме пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яким керувався відповідач при прийняття оскаржуваного розпорядження. Обставини, які настали після належного виконання Товариством вимог розпорядження від 23 липня 2019 року № 1405 не можуть бути предметом перевірки виконання цього розпорядження, оскільки на його виконання позивачем своєчасно надано відповідні докази, що вказує на неправомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного розпорядження.

21. На думку судів, недотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу або інші порушення вимог законодавства про фінансові послуги, які, на переконання відповідача, мали місце після 19 липня 2019 року повинні були досліджуватись окремо та в межах іншої перевірки, позаяк предметом позапланової перевірки у разі прийняття розпорядження про усунення виявлених порушень є безпосередньо перевірка його виконання, тобто, за даних обставин розпорядження №1405.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

22. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, покликається на те, що позивач не виконав розпорядження № 1405 та пряму норму пункту 5 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", тому Нацкомфінпослуг в межах повноважень, беручи до уваги всі об`єктивні обставини справи, в межах та в спосіб встановлений законодавством, правомірно видало оскаржене розпорядження № 1602 "Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фарлонг".

Так, станом на 09 серпня 2019 року та 13 серпня 2019 року Товариством не було дотримано нормативів платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів.

23. У касаційній скарзі відзначено, що надання позивачем до Нацкомфінпослуг інформації щодо виконання розпорядження станом на одну дату, жодним чином не звільняє його від обов`язку дотримуватись обов`язкових критеріїв та нормативів станом як на будь-яку дату в цілому, так і на період дії розпорядження, та, більш того, в жодному разі не позбавляє Нацкомфінпослуг права самостійно перевіряти факт виконання або невиконання ліцензіатом вимог розпорядження, враховуючи при цьому характер вчиненого позивачем порушення.

24. Скаржник стверджує, що встановлення умов проведення перевірки виконання ліцензіатом припису органу ліцензування щодо усунення порушень ліцензійних умов, та зокрема, періоду, за який проводиться така перевірка, є виключними повноваженнями Нацкомфінпослуг як державного регулятора ринків небанківських фінансових послуг. Суди не наділені повноваженнями щодо змін або доповнення норм закону на власний розсуд, та не мають права обмежувати контролюючий орган у здійснення ним функцій державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірок. На думку Нацкомфінпослуг, суди втрутились у дискреційні повноваження державного органу.

25. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також, з посиланням на абзац 6 частини 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і абзац 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», вважає, що позивачу як учаснику ринку фінансових послуг надано право і можливість оскаржити у судовому порядку розпорядчі документи Нацкомфінпослуг, а суди, в свою чергу, наділені повноваженнями для вирішення таких спорів ухвалення судами обґрунтованих рішень про задоволення позовних вимог жодним чином не свідчить про втручання у дискреційні повноваження державного регулятора, а, навпаки, ще раз підтверджує безпідставність та незаконність прийнятого Нацкомфінпослуг оскаржуваного Розпорядження від 27 серпня 2019 року №1602.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

27. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-III (далі - Закон №2664-III).

28. Статтею 21 Закону №2664-III встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

29. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 27 Закону №2664-III, одним із основних завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

30. За вимогами пункту 10 частини першої статті 28 Закону №2664-III, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

31. У статті 39 Закону №2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

32. Частиною першою статті 40 Закону №2664-III визначено перелік заходів впливу, які може застосовувати національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, серед яких тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг (пункт 4).

33. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (частина 2 статті 40).

34. Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

35. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (частина 4 статті 2 Закону №877-V).

36. Відповідно до частини 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

37. Згідно з положеннями пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про страхування» уповноважений орган має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для анулювання ліцензій Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» став пункт 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який передбачає, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності.

39. Розпорядженням № 1405 позивача зобов`язано у термін до 13 серпня 2019 року усунути порушення, встановлені пунктами 1, 2 та 3 розділу Акта перевірки, та повідомити про усунення зазначених порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 13 серпня 2019 року. У вказаних пунктах зазначалося про необхідність дотримання:

- пункту 34 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов`язана на будь-яку дату дотримуватися обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показів і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими установами;

- статті 31 Закону України «Про страхування» в частині обов`язковості представлення коштів страхових резервів активами визначених категорій;

- пункту 3 Розділу І та пункту 1 Розділу ІІІ Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг 07 червня 2018 року №850 (далі - Положення №850).

40. У пункті 3 Розділу І Положення №850 передбачено, що страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів.

41. Страховик, який є власником істотної участі у страховику (страховиках), зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись нормативу платоспроможності та достатності капіталу власника істотної участі.

42. Пункт 1 Розділу ІІІ Положення №850 визначає норматив платоспроможності та достатності капіталу та формулу, за якою він обраховується.

43. При вирішенні цього спору, колегія суддів бере до уваги, що у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №826/24284/15 Верховний Суд зауважив, що розвиток національного страхового ринку як складової частини фінансового ринку України сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання в державі і забезпечує відшкодування збитків у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та інших непередбачених подій, що має вплив на добробут населення, діяльність суб`єктів господарювання і держави. У зв`язку з цим надважливим є питання захисту прав споживачів фінансових послуг, зокрема, у сфері страхування. Саме на Нацкомфінпослуг покладаються повноваження щодо забезпечення дотримання суб`єктами страхового ринку вимог страхового законодавства шляхом, зокрема, надання ліцензій на здійснення страхової діяльності, здійснення перевірок страховиків та страхових посередників щодо дотримання ними ліцензійних умов, застосування заходів впливу до порушників страхового законодавства та своєчасного вжиття заходів, спрямованих на попередження погіршення фінансових показників діяльності страховиків.

44. Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 826/11254/17, від 30 червня 2021 року у справі №640/18604/19 (предметом розгляду було також анулювання ліценції на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг) зроблено висновки про те, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, є одним із крайніх заходів впливу - адміністративно-господарською санкцією.

45. У справах № 826/11254/17, №640/18604/19 також наголошено на тому, такий захід впливу може бути застосований до суб`єктів господарювання у сфері фінансових послуг лише на підставі перевірки виконання розпорядження про усунення порушення, як того вимагає Закон.

46. Застосовуючи наведені підходи до обставин цієї справи, слід врахувати, що відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

47. Відповідно до абзацу 1 частини 9 статті 7 Закону № 877-V, розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

48. Відповідно до частин 10, 11 статті 7 Закону № 877-V, усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

49. Як зазначалось вище, за вимогами частини 1 статті 6 Закону № 877-V перевірка виконання суб`єктом господарювання зокрема, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) є самостійною підставою для здійснення позапланових заходів.

50. У цій справі зі встановлених судами обставин вбачається така хронологія подій:

23 липня 2019 року - розпорядження №1405, яким позивача зобов`язано у термін до 13 серпня 2019 року усунути порушення, встановлені пунктами 1, 2 та 3 розділу Акта перевірки, та повідомити про усунення зазначених порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 13 серпня 2019 року;

7 серпня 2019 року - виконання позивачем розпорядження №1405 шляхом надання інформації та відповідних підтверджуючих документів щодо виконання вимог Розпорядження № 1405 станом на 02 серпня 2019 року;

12 серпня 2019 року - надходження до Нацкомфінпослуг листа від ДБР ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/41819/19-к від 08 серпня 2019 року в кримінальному провадженні №42017000000002504, відповідно до якої, з 08 серпня 2019 року накладено арешт на кошти, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг»;

19 серпня 2019 року - заходи щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг», за результатом яких директору товариства Чорному М. М. вручено вимогу щодо надання інформації та документів;

20 серпня 2019 року - позивач надав відповідь на пункт 3 Вимоги та копію ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/41819/19-к від 20 серпня 2019 року, відповідно до резолютивної частини якої з 20 серпня 2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року у справі № 757/41819/19-к на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» як незаконний;

21 і 22 серпня 2019 року - позивач надав уточнені пояснення та підтверджуючі документи про усунення порушень;

23 серпня 2019 року - акт Нацкомфінпослуг про невиконання Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг» розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для провадження страхової діяльності №1483/13-3/3;

27 серпня 2019 року - розпорядження №1602 про анулювання ліцензії.

51. Як встановлено судами, позивачем у визначений розпорядженням №1405 термін, а саме 7 серпня 2019 року усунуто виявлені порушення, забезпечено наявність коштів для виконання ліцензійних умов та повідомлено відповідача про виконання вимог розпорядження.

52. Нацкомфінпослуг при розгляді цієї справи у судах не заперечувало виконання позивачем розпорядження №1405 станом на 07 серпня 2019 року. У судовому засіданні представник відповідача також підтвердив те, що станом на 07 серпня 2019 року страховою компанією дотримано нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій. Проте стверджував, що у межах строку на виконання розпорядження, а саме 09 серпня і 13 серпня 2019 року вказані нормативи вже недотримано у повній мірі через накладення арешту на кошти позивача.

53. Колегія суддів звертає увагу на те, що накладення арешту ухвалою Печерського районного суду міста Києва відбулося після виконання позивачем вимог розпорядження №1405, тобто є новим юридичним фактом, якого не існувало ні на момент первинної перевірки, ні на момент подання позивачем документів про виконання розпорядження №1405.

54. При розгляді цієї справи також важливим є те, що на виконання вимоги у ході повторного заходу контролю, який проведено відповідачем 19 серпня 2019 року, позивач надав підтвердження усунення і цих нових обставин у вигляді скасування арешту коштів, накладених вищевказаною ухвалою.

55. Так, Товаристом з додатковою відповідальністю "Фарлонг" повідомлено інспекційну групу Нацкомфінпослуг 21 серпня 2019 року про те, що арешт грошових коштів позивача на окремих поточних та депозитних коштах Товариства скасовано ухвалою Печерського районного суду міста Києва (справа №757/42543/19-к) від 20 серпня 2019 року, в зв`язку з відсутністю правових підстав для застосування арешту. .

56. Слідчим суддею під час розгляду клопотання представників Товариства встановлено, що ані Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фарлонг», ані його службові особи в кримінальному провадженні №42017000000002504 не є підозрюваними, потерпілими або його представниками.

Тобто, кошти Товариства було арештовано органами державної влади безпідставно та необґрунтовано, як зазначено в повному тексті ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/42543/19-к.

57. При цьому, варто відзначити, що арешт коштів, накладений ухвалою суду, є тимчасовим обмеженням, яке було оскаржено як незаконне і не є тотожним вилученню коштів на підставі вироку суду.

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що накладений арешт визнано районним судом незаконним, що свідчить про відсутність будь-якої протиправної поведінки товариства, пов`язаної з тим, що з 08 по 20 серпня 2019 року кошти страхової кампанії були арештованими.

Також важливим є те, що до прийняття рішення про анулювання ліцензії, позивач повідомив Нацкомфінпослуг про скасування арешту у межах позапланової перевірки про виконання розпорядження №1405, а також надав інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів після скасування арешту коштів.

59. Крім того, варто врахувати, що згідно з Актом відповідача від 23 серпня 2019 року №1483/13-3/3 навіть станом на 09 і 13 серпня 2019 року нормативний обсяг активів і страхових резервів був обмежений тільки частково через накладення арешту на рахунки позивача. Тобто, навіть протягом 12 днів арешту коштів Товариства з додатковою відповідальністю «Фарлонг», не всі активи були арештованими і певні зобов`язання перед клієнтами страхова компанія могла продовжувати виконувати.

60. Враховуючи викладене у сукупності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач виконав вимоги розпорядження № 1405, що у свою чергу, виключає можливість застосування до нього найсуворішої санкцій у вигляді анулювання ліцензій на підставі саме пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», яким керувався відповідач при прийняття оскаржуваного розпорядження.

61. З приводу того, що позивач мав дотримуватись обов`язкових критеріїв та нормативів станом як на будь-яку дату вцілому, колегія суддів зазначає про таке.

62. Згідно з пунктом 34 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №913 фінансова установа зобов`язана на будь-яку дату дотримуватися обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законами та/або нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг, а також вимог законодавства щодо формування резервного капіталу та інших обов`язкових резервів.

63. У направленні на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 16 серпня 2019 року №187/2019-13-3 уточнено, що посадові особи Нацкомфінпослуг направляються до товариства для здійснення заходу контролю (нагляду) саме виконання вимог розпорядження №1405 за період з 23 липня 2019 року до 13 серпня 2019 року.

64. Водночас дотримання виконання фінансовою установою вимог ліцензійних умов має перевірятися в межах перевірки щодо дотримання ліцензійних умов (у цій справі така завершилася розпорядженням №1405), а не перевірки виконання попереднього розпорядження. Словосполучення «на будь-яку дату» не свідчить про те, що провівши один раз перевірку дотримання ліцензійних умов, можна безліч разів застосовувати санкції за невиконання розпорядження за результатами тієї перевірки.

65. Враховуючи вищенаведені положення Закону № 877-V колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що недотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу або інші порушення вимог законодавства про фінансові послуги, які, на переконання відповідача, мали місце після 19 липня 2019 року повинні були досліджуватись окремо та в межах іншої перевірки, позаяк предметом позапланової перевірки у разі прийняття розпорядження про усунення виявлених порушень є безпосередньо перевірка його виконання, тобто, за даних обставин розпорядження №1405.

66. Посилання у касаційній скарзі на те, що суди не мають права обмежувати контролюючий орган у здійсненні ним функцій державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірок відхиляється Верховним Судом, оскільки в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

67. Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині 2 статті 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

68. Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.

69. Перевірка судами дотримання Нацкомфінпослуг, як суб`єктом владних повноважень, положень Закону № 877-V при проведенні заходу державного контролю (нагляду) не є втручанням у повноваження суб`єкта владних повноважень та здійснено в межах обсягу судового контролю в адміністративній справі.

70. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

71. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при скасуванні судами постанови відповідача про накладення штрафу.

72. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

74. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №640/17575/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб