Рішення

від 23.01.2023 по справі 638/6447/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6447/22

Провадження № 2/638/1833/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Штих Т.В.

за участі секретаря Зайченка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛЮК» про визнання трудових відносин припиненими,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк», в якій просить визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Малюк», на підставі ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позову зазначає, що з 01 серпня 2000 року вона є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк». У зв`язку з початком військової агресії з боку Російської Федерації та тим, що ТОВ «Малюк» зареєстроване в місті, яке перебувало та перебуває під обстрілами з боку країни-агресора, у червні 2022 позивачем ОСОБА_1 прийнято рішення про необхідність припинення трудових відносин з ТОВ «Малюк», та почала вживати заходи щодо ініціювання питання про звільнення з посади директора ТОВ «Малюк».

З метоюзвільнення зпосади директораТОВ «Малюк»,29.08.2022та 04.10.2022позивачем булоподано заяву про звільнення за власним бажанням, 06.07.2022 та 13.09.2022 на адреси учасників ТОВ направлено повідомлення про скликання загальних зборів, із зазначенням у порядку денному питання щодо звільнення позивача з посади директора ТОВ «Малюк». Відповідно до листа-відповіді АТ «Укрпошта», вбачається, що починаючи з 24.02.2022 АТ «Укрпошта» не приймає до пересилання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації та до Республіки Білорусь. Оскільки загальні збори ТОВ «Малюк» не відбулися, питання щодо звільнення директора по суті не розглянуте, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Суд зазначає, що у разі звернення до товариства письмово із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням, позивач, відповідно до положеньст. 38 Кодексу законів про працю України, мав право через два тижні припинити виконання обов`язків, передбачених трудовою угодою.

Позивач цим правом не скористалась, не надала суду належних доказів, які мали підтвердити, що на час звернення з даним позовом до суду, позивач припинила виконання обов`язків директора, що зумовлює проведення таких дій, як: передача печатки, установчих документів та документів, що стосуються господарської діяльності підприємства, відповідальній особі; повідомлення про припинення повноважень керівника підприємства відповідним контролюючим органам інше, враховуючи, що за своїми функціональними обов`язками директор ТОВ здійснює керівництво усією поточною діяльністю.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що з моменту прийняття її на роботу, між нею та відповідачем ТОВ «Малюк» письмовий трудовий договір/контракт не укладався; між сторонами було укладено усний безстроковий (на невизначений строк) трудовий договір.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ч.4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до положень статті 16 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк», затвердженого 21.03.2019, виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора Товариства.

Так, за положеннями статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП Українивизначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно зі ст.38 КЗпП працівник має праворозірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до приписів КЗпП,трудовий договір - це угодаміж працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.24 КЗпП,трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

При укладеннітрудового договоругромадянин зобов`язанийподати паспортабо іншийдокумент,що посвідчуєособу,трудову книжку(уразі наявності)або відомостіпро трудовудіяльність зреєстру застрахованихосіб Державногореєстру загальнообов`язковогодержавного соціальногострахування,а увипадках,передбачених законодавством,-також документпро освіту(спеціальність,кваліфікацію),про станздоров`я,відповідний військово-обліковийдокумент таінші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 ст. 39Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що для вирішення питання щодо звільнення, дослідженню підлягає факт знаходження сторін у трудових відносинах, що повинно підтверджуватись належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про знаходження позивача ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Малюк», як-то: трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, наказ про здійснення трудової діяльності; довідки про нарахування та виплату зарплати; допущення працівника до роботи; виконання трудової функції та обсягу робіт; ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; показання свідків.

Також, суд звертає увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, що покладає обов`язок на кожну зі сторін по наданню доказів на обґрунтування своєї позиції, в тому числі шляхом подання клопотань щодо витребування таких, чого позивачем зроблено не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не було заявлено жодного клопотання ні про витребування будь-яких доказів, ні про допит свідків.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛЮК» про визнання трудових відносин припиненими - залишити без задоволення.

Судові витрати вважати сплаченими позивачкою.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 02 лютого 2023 року.

Суддя: Т.В. ШТИХ.