Постанова

від 30.03.2023 по справі 638/6447/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 638/6447/22

Номер провадження 22-ц/818/597/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року в складі судді Штих Т.В, у справі №638/6447/22 за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Малюк» провизнання трудовихвідносин припиненими,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк» (далі ТОВ «Малюк») про визнання трудових відносин припиненими.

Позов мотивований тим, що з 01 серпня 2000 року вона є директором ТОВ «Малюк». Зазначила, що між нею та ТОВ «Малюк» укладено усний безстроковий трудовий договір, письмовий трудовий договір з нею не укладався.

У зв`язку з початком військової агресії з боку Російської Федерації та тим, що ТОВ «Малюк» зареєстроване в місті, яке перебувало та перебуває під обстрілами з боку країни-агресора, у червні 2022 року нею прийнято рішення про необхідність припинення трудових відносин з ТОВ «Малюк», та почала вживати заходи щодо ініціювання питання про звільнення з посади директора ТОВ «Малюк». Зазначає, що учасниками товариства на момент державної реєстрації нової редакції статуту є громадяни Російської Федерації ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

29 серпня 2022 року та 04 жовтня 2022 року нею було подано заяви про звільнення за власним бажанням, 06 липня 2022 року та 13 вересня 2022 року на адреси учасників ТОВ «Малюк» направлено повідомлення про скликання загальних зборів, із зазначенням у порядку денному питання щодо звільнення позивачки з посади директора ТОВ «Малюк». Відповідно до листа-відповіді Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі АТ «Укрпошта»), вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації та до Республіки Білорусь. Оскільки загальні збори ТОВ «Малюк» не відбулися, питання щодо звільнення директора по суті не розглянуте.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати припиненими трудові відносини між нею та ТОВ «Малюк».

РішеннямДзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після звернення до ТОВ «Малюк» з письмовою заявою про звільнення з роботи за власним бажанням,відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, вона мала право через два тижні припинити виконання обов`язків, передбачених трудовою угодою. Позивачка цим правом не скористалась, не надала суду належних доказів, на підтвердження, того що на час звернення з даним позовом до суду, позивачка припинила виконання обов`язків директора, що зумовлює проведення таких дій, як: передача печатки, установчих документів та документів, що стосуються господарської діяльності підприємства, відповідальній особі; повідомлення про припинення повноважень керівника підприємства відповідним контролюючим органам інше, враховуючи, що за своїми функціональними обов`язками директор ТОВ «Малюк» здійснює керівництво усією поточною діяльністю. Крім того, відсутні докази, які свідчать про знаходження ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Малюк», такі як: трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, наказ про здійснення трудової діяльності; довідки про нарахування та виплату зарплати; допущення працівника до роботи; виконання трудової функції та обсягу робіт; ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; показання свідків.

15 лютого 2023року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована доводами які є аналогічним доводам позовної заяви. Крім того, зазначила що на час складання нею заяви про звільнення їй не була відома призначена учасниками відповідальна особа за прийняття документів та печатки ТОВ «Малюк», а їх передання самим учасникам не було можливим. Вказала, що чинне трудове законодавство та статут ТОВ «Малюк» не визначають факт передання документів та печатки як обов`язкову передумову припиненню трудових відносин директором підприємства. Письмовий трудовий договір або контракт з нею не укладався, але трудовий договір було оформлено Наказом № 31 від 01 серпня 2000 року, що не суперечить вимогам законодавства.

ТОВ «Малюк`рішення суду першої інстанції не оскаржило, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Всудовезасіданняапеляційногосуду сторони учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 30 березня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: позивачці ОСОБА_1 , відповідачу ТОВ "Малюк", повернуті на адресу апеляційного суду з відміткою від 21 березня 2023 року про особисте вручення позивачці та з відміткою у повідомленні відповідача від 23 березня 2023 року «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с.143 - 145), що у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки.

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно дочастин 1,2,5статті 263ЦК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не скористалась своїм правом на припинення виконання обов`язків, передбачених трудовою угодою, визначеним статтею 38 КЗпП України. Крім того, відсутні докази, які свідчать про знаходження ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Малюк», такі як: трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, наказ про здійснення трудової діяльності; довідки про нарахування та виплату зарплати; допущення працівника до роботи; виконання трудової функції та обсягу робіт; ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; показання свідків.

З вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) юридичної особи ТОВ «Малюк» є громадяни Російської Федерації ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .; керівником юридичної особи зазначено - ОСОБА_1 (а.с. 9 - 12)

Відповідно до протоколу зборів засновників ТОВ «Малюк» від 01 серпня 2000 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Малюк» (а.с. 34).

Відповідно до приказу ТОВ «Малюк» № 31 від 01 серпня 2000 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Малюк» (а.с. 33).

Згідно з положенням статті 16 Статуту ТОВ «Малюк», затвердженого 21 березня 2019 року, виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора Товариства (а.с.35 - 50).

06 липня 2022 року та 13 вересня 2022 року директором ТОВ «Малюк» Свєчніковою В.О. направлено учасникам (засновникам) товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Малюк» на 29 серпня 2022 року та на 18 жовтня 2022 року. Орієнтовний порядок денний, крім іншого, звільнення директора ТОВ «Малюк» ОСОБА_1 (а.с.9, 17).

29 серпня 2022 року та 04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до засновників (учасників) ТОВ «Малюк» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявами про звільнення з посади директора ТОВ «Малюк» за власним бажанням (а.с.6).

Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 18 липня 2022 року, припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації та Республіки Білорусь на підставі листів АТ «Укрпошта» від 24 лютого 2022 року № 5313-09-24, від 25 лютого 2022 року № 5313-09-25 з 24 лютого 2022 року та 25 лютого 2022 року (а.с.22).

18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою щодо виключення з реєстру її даних про керівника ТОВ «Малюк».

Відповідно до листа Департаменту реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради від 25 жовтня 2022 року, проведення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР на підставі листів юридичних та фізичних осіб діючим законодавством не передбачено (а.с.13).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду в повній мірі не відповідає.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що у зв`язку з неявкою учасників ТОВ «Малюк» на загальні збори вона позбавлена можливості реалізувати передбачене частиною 1 статті 38 КЗпП Україниправо розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Заява ОСОБА_1 про звільнення з посади директора та повідомлення про скликання зборів учасників не було направлено учасникам ТОВ «Малюк» у зв`язку з припиненням приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації та Республіки Білорусь з 24 лютого 2022 року та 25 лютого 2022 року на підставі листів АТ «Укрпошта» від 24 лютого 2022 року № 5313-09-24 та від 25 лютого 2022 року № 5313-09-25.

Таким чином, 29 серпня 2022 року та 18 жовтня 2022 року загальні збори учасників ТОВ «Малюк» не відбулися у зв`язку з неявкою на них учасників товариства громадян Російської Федерації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Як наслідок, перебування на посаді директора ТОВ «Малюк» позбавляє позивачку можливості вільно обрати працю, вид діяльності, працевлаштуватися на певні посади.

Відповідно достатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У пункті 1 частини 19ЦПК Українипередбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістомстатті 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частино 1статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (OleksandrVolkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо позивачки як про керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Малюк" відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

У пункті 4 частини 1статті 36 КЗпП Українивизначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною 1 статті 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004,від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивачки на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованихКонституцією України.

Передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП Українипорядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, є неможливим, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.

Згідно з частиною 1 статті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині 1 статті 10 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка як директор ТОВ «Малюк» не вчинила необхідних дій щодо свого звільнення.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачкою заяви про звільнення за власним бажанням, направлення цієї заяви товариству, ініціювання позивачкою проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачка дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18) та від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відсутності доказів про наявність трудових відносин між позивачкою та ТОВ «Малюк», оскільки відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Малюк» Чехунова В.В. від 01 серпня 2000 року ОСОБА_1 прийнято на посаду директора товариства, на підставі чого внесені данні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Перебування позивачки у трудових відносинах з ТОВ «Малюк», де вона обіймала посаду директора, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-12).

Відповідно дочастини 1статті 376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При поданні позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн та 1488,60 грн, що документально підтверджено оригіналами платіжного доручення (квитанціями) від 10 листопада 2022 року № 11 та від 14 лютого 2023 року (а. с. 1, 68).

На підставі норм статті 141 ЦПК України з ТОВ «Малюк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2481,00 грн (992,40 + 1488,60).

Керуючись ст. 367,п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Малюк» (61018, м. Харків, вул. Дерев`янка, 44, ЄДРПОУ 30657324) з 18 жовтня 2022 року, на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малюк» (61018, м. Харків, вул. Дерев`янка, 44, ЄДРПОУ 30657324) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина